Харчова добавка E141 (Мідні комплекси)

Опис

Мідні комплекси хлорофілів і хлорофілінів (харчова добавка E141) — зелені барвники, які отримують із рослинного хлорофілу, замінюючи в центрі молекули магній на мідь. Як і хлорофіли E140, їх виробляють з екстракту їстівних рослин, трави, люцерни та кропиви, але потім додають сіль міді.^[1]

У ЄС є дві форми. Мідні комплекси хлорофілів E141(i) — жиророзчинний екстракт, у якому мідних хлорофілів має бути не менше 10%, а решта — інші пігменти, жири й воски рослин. Мідні комплекси хлорофілінів E141(ii) — водорозчинні натрієві чи калієві солі, очищені принаймні до 95%. Загальна кількість міді не може перевищувати 8% від кількості барвника.^[1]

Найвідоміша форма — натрієво-мідний хлорофілін, напівсинтетична водорозчинна сіль. Окрім харчових продуктів, її використовують як «внутрішній дезодорант» для людей зі стомою чи нетриманням, щоб зменшити неприємний запах, а також для обробки ран і шкіри. А останніми роками вона стала основою модної «хлорофілової води».^[2]

Навіщо замінювати магній міддю? Мідний комплекс — напівсинтетична речовина: формула натрієво-мідного хлорофіліну — C₃₄H₃₁CuN₄Na₃O₆, а молярна маса — близько 724.^[2] У довідниках мідні хлорофіли мають назву CI Natural Green 3, а мідні хлорофіліни — CI Natural Green 5; обидві форми дозволено використовувати й у вигляді алюмінієвих «лаків».^[1]

Що E141 робить у продукті:

• Дає насичений зелений колір. Ним фарбують сири, соуси, солодощі, морозиво й напої.^[3]
• Фарбує спеціальні сири. Зелений песто-сир, сир з васабі й традиційний англійський «Сейдж Дербі».^[3]
• Імітує колір морепродуктів. Його використовують в аналогах ікри з морських водоростей і в копченій рибі.^[3]

Застосування

У ЄС мідні комплекси E141 входять до групи II барвників, які можна додавати «скільки потрібно» (quantum satis) у більшість продуктів, де дозволені барвники.^[3] Окремо регламент згадує їх у таких продуктах:

• Сири. «Сейдж Дербі», зелений і червоний песто-сир, сир з васабі.^[3]
• Консервовані овочі (крім оливок), джеми, консерви з червоних ягід. Скільки потрібно.^[3]
• Рибні пасти, копчена риба, зварені ракоподібні, аналоги ікри з водоростей. Скільки потрібно.^[3]

На етикетці пишуть «барвник E141» або «барвник мідні комплекси хлорофілів».^[4]

Окрема історія — оливки. У ЄС фарбувати їх мідним хлорофілом заборонено, хоча в США й Канаді це дозволено. У 2021 році італійський депутат Європарламенту Раффаеле Фітто звернувся до Єврокомісії, бо заборона нібито шкодить виробникам оливок з Апулії. Єврокомісія відповіла, що для такого дозволу бракує даних про безпеку, і заборону не скасувала.^[5] Тому яскраво-зелені оливки з-за меж ЄС можуть бути підфарбованими, а в ЄС зелений колір оливок має бути природним.^[5][3]

Що означає «група II»? Це перелік барвників, які ЄС вважає достатньо вивченими, щоб не встановлювати для них числових меж у більшості продуктів. Крім хлорофілів і мідних комплексів, до неї входять , рибофлавіни E101, карамельні барвники E150a–E150d, рослинне вугілля E153, каротини E160a, екстракт паприки E160c, буряковий червоний E162, антоціани E163, карбонат кальцію E170 та оксиди заліза E172.^[3]

Користь для організму

Як барвник E141 користі для здоров'я не має: його додають заради кольору. Хоча в ньому є мідь, а мідь потрібна організму, барвник не розглядають як її джерело.^[1]

Кілька уточнень щодо популярних тверджень:

• «Хлорофілова вода» очищує організм. Цю ідею активно поширюють соцмережі, але заяви не підтверджені. Більше того, первинні рекламні дослідження 1940–1950-х років, на яких базувалася мода на хлорофіл, могли бути навіть сфальсифікованими.^[2]
• «Зв'язує шкідливі речовини». Хлорофілін справді може зв'язувати деякі шкідливі речовини з довкілля, зокрема поліциклічні ароматичні вуглеводні, але це лабораторні дані, а не доведена лікувальна дія.^[2]
• Дезодорувальна дія. Медичне застосування при стомі пов'язане з окремими препаратами, а не з барвником у продуктах.^[2] Про причини неприємного запаху — у статті про запах з рота.

Читайте:

Поганий запах з рота: чому і що робити

Поганий запах із рота може стати справжнім випробуванням, адже він впливає не тільки на здоров’я, але й на пс...

Отже, у продуктах E141 працює лише на колір.

Шкода для організму

Мідні комплекси — один із барвників, до яких у європейських експертів найбільше питань. У 2015 році Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) переоцінило E141 і дійшло висновку, що оцінити його безпеку неможливо, а чинне допустиме добове споживання треба скасувати.^[6]

Що саме не влаштувало EFSA:

• Бракує даних. Немає надійних даних про всмоктування, обмін і виведення, вплив на гени, тривалу токсичність, рак, розмноження й розвиток.^[6]
• Частина всмоктується. На відміну від звичайних хлорофілів, деякі компоненти мідних хлорофілінів можуть всмоктуватися й розноситися організмом.^[6]
• Невідомий склад. До 90% екстракту E141(i) становлять речовини, які не є хлорофілом і точно не визначені, тому EFSA вимагає оновити специфікації.^[6]

Окремо EFSA зазначило розбіжності в даних про можливу канцерогенність мідних хлорофілінів і потребу додатково це перевірити.^[6] Попри це, E141 досі дозволений у ЄС: висновок EFSA — підстава зібрати нові дані, а не автоматична заборона. Водночас саме брак даних про безпеку Єврокомісія навела як причину, чому не дозволяє фарбувати ним оливки.^[3][5]

Читайте:

Мідь

Мідь потрібна організму в мізерних кількостях, але без неї не працюють залізо, нервова система і сполучна тка...

Найголовніше: звичайна кількість E141 у продуктах не є доведеною шкодою, але оцінити його безпеку EFSA поки не може. Людям, які хочуть мінімізувати сумнівні добавки, простіше обирати продукти з природним хлорофілом E140.^[6]

Регулювання

У ЄС E141 дозволений Регламентом (ЄС) № 1333/2008 як барвник групи II, але не для оливок. Вимоги до чистоти, зокрема межу міді не більше 8% від кількості барвника, встановлює Регламент (ЄС) № 231/2012.^[3][1]

Допустиме добове споживання (ДДС) — кількість, яку людина може отримувати щодня все життя без шкоди. Для E141 EFSA у 2015 році запропонувало скасувати чинне ДДС, бо даних для його обґрунтування бракує, і рекомендувало уточнити склад добавки та дослідити її можливу канцерогенність.^[6]