Опис

Звичайну карамель (харчова добавка E150a) роблять, контрольовано нагріваючи харчові вуглеводи — глюкозу, фруктозу, глюкозний сироп, цукор чи інвертний сироп. Щоб пришвидшити карамелізацію, можна додавати кислоти, луги й солі, але без сполук амонію та сульфітів. Саме тому це найпростіша з чотирьох карамелей: по суті, це той самий процес, що відбувається, коли цукор темніє на сковороді.[1]

За вимогами ЄС E150a — темно-коричнева або чорна рідина чи тверда речовина. Азоту в ній має бути не більше 0,1%, сірки — не більше 0,2%, а сила кольору — найменша серед карамелей. Миш'яку допускається до 1 мг/кг, свинцю — до 2 мг/кг.[1]

Карамель — це не одна речовина, а ціла родина барвників. Міжнародний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) розрізняє чотири класи карамелі залежно від того, з чим нагрівають цукри: з кислотами й лугами, із сульфітами, з амонієм або з сульфітами й амонієм разом.[2] У ЄС їм відповідають чотири номери: E150a, E150b, E150c і сульфітно-аміачна карамель E150d. Звичайна карамель — це клас I.[1]

Через високу температуру виробництва карамельний барвник практично стерильний. Сировиною служить глюкоза з кукурудзи чи пшениці, іноді — пшеничний крохмаль, ячмінний солод або лактоза.[2]

Карамель — найстаріший промисловий барвник: у великих масштабах її почали виробляти й використовувати пивовари ще в XIX столітті, щоб пиво мало стабільний темний колір.[2]

Що E150a робить у продукті:

  • Дає коричневий колір. Від світло-бурштинового до майже чорного — залежно від кількості.[1]
  • Фарбує напої. Колу, пиво, віскі, ром і бренді.[2]
  • Фарбує їжу. Шоколад, випічку, соєвий соус, маринади, морозиво й підливи.[2]

Застосування

Крім названих продуктів, карамельні барвники трапляються в чипсах і льодяниках від кашлю.[2] У ЄС карамелі входять до групи II барвників, які можна додавати «скільки потрібно» (quantum satis) у більшість продуктів, де дозволені барвники.[3] Окремо регламент згадує їх у таких продуктах:

  • Оцет, солодовий хліб, ковбаси й паштети, консервовані овочі (крім оливок), джеми. Карамелі E150a–d — скільки потрібно.[3]
  • Міцні напої, ароматизовані вина, сидр. Скільки потрібно, з винятками для окремих видів напоїв.[3]
  • Польський якісний мед-напій. У медовуху «miód pitny jakościowy» можна додавати лише E150a, і тільки зроблену з меду.[3]
  • Аналоги ікри з водоростей. Серед карамелей тут дозволена лише E150a.[3]

На етикетці пишуть «барвник E150a» або «барвник звичайна карамель», а часто просто «барвник карамель».[4]

Реклама

Користь для організму

Користі для здоров'я карамельний барвник не має: це колір, а не поживна речовина. Від домашньої карамелі він відрізняється тим, що його роблять у контрольованих умовах і додають у дуже малих кількостях саме для кольору, а не для смаку чи солодкості.[1]

Кілька уточнень, які часто плутають:

  • Не цукор. Хоча карамель роблять із цукрів, барвника додають так мало, що на калорійність продукту він практично не впливає.[1]
  • Глютен. Сировиною іноді є пшеничний крохмаль чи ячмінний солод, тож людям із целіакією корисно звертати увагу на склад. У Північній Америці зазвичай використовують глюкозу, яку вважають безглютеновою.[2]
  • Колір — не якість. Темний колір пива, хліба чи соусу може давати барвник, а не обсмаження солоду чи довге випікання.[2]

Окремий практичний момент: карамельні барвники найчастіше трапляються в солодких газованих напоях, пиві й соусах. Для здоров'я в таких продуктах значно важливіше, скільки в них цукру, солі чи алкоголю, ніж наявність барвника.[2]

Читайте:

Целіакія: все, що потрібно знати
Целіакія: все, що потрібно знати
Целіакія — це серйозне аутоімунне захворювання, яке ускладнює засвоєння поживних речовин та перетравлення ...

Отже, E150a працює лише на колір продукту.

Чи корисний E150a?

Ні. Це барвник для коричневого кольору, а не джерело поживних речовин.

Шкода для організму

Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2011 році переоцінило всі чотири карамелі й дійшло висновку, що вони не пошкоджують гени, не спричиняють рак і не шкодять розмноженню чи розвитку потомства.[5]

Що відомо про ризики:

  • Найменше домішок. Оскільки E150a роблять без амонію й сульфітів, у ній немає 4-метилімідазолу й THI — речовин, через які виникають питання до інших карамелей.[1][5]
  • Побічні продукти. Під час виробництва карамелей утворюються фуран і 5-гідроксиметилфурфурол. EFSA рекомендувало тримати їх на мінімально можливому рівні й встановити для них межі в законодавстві.[5]
  • Високе споживання. У 2011 році EFSA розрахувало, що люди з високим споживанням могли б перевищувати межі для E150a, E150c і E150d, якби виробники додавали максимум. Уточнена оцінка 2012 року показала, що спільна межа 300 мг/кг не перевищується в жодній групі населення.[6][7]

Людям з алергією на пшеницю, ячмінь чи молоко корисно пам'ятати, що сировиною для карамелі можуть бути пшеничний крохмаль, ячмінний солод або лактоза.[2]

Чому до E150a найменше питань? Усі побоювання щодо карамелей пов'язані з речовинами, які утворюються за участі амонію — 4-метилімідазолом і THI — або із залишками сульфітів. У звичайній карамелі немає ні того, ні іншого, тож для неї актуальні лише фуран і 5-гідроксиметилфурфурол, які утворюються під час будь-якого сильного нагрівання цукру.[1][5]

Читайте:

Харчова алергія: все, що потрібно знати
Харчова алергія: все, що потрібно знати
Харчова алергія виникає, коли імунна система реагує на білок звичайного продукту як на загрозу. Розповідаємо...

Найголовніше: карамельні барвники в дозволених кількостях не шкідливі, а для більшості людей реальне споживання нижче за безпечні межі.[7]

Чи небезпечний E150a?

Ні. EFSA не знайшло ні шкоди генам, ні раку, ні впливу на розмноження, а реальне споживання карамелей нижче за безпечну межу.

Регулювання

У ЄС E150a дозволений Регламентом (ЄС) № 1333/2008 як барвник групи II, а вимоги до чистоти встановлює Регламент (ЄС) № 231/2012.[3][1]

Допустиме добове споживання (ДДС) — кількість, яку людина може отримувати з їжею щодня все життя без шкоди. EFSA у 2011 році встановило спільне ДДС 300 мг на 1 кг маси тіла для карамелей E150a, E150b і E150d, а для E150c — окреме, 100 мг/кг. Для E150a діє спільна межа для всіх карамелей — 300 мг/кг.[6] Міжнародний комітет JECFA для карамелі класу I взагалі не встановлював числової межі («не визначено»).[2]

На чому ґрунтується межа 300 мг/кг? На 13-тижневих дослідах на щурах і досліді на розмноження з карамеллю IV класу: навіть найвища перевірена доза, 30 г на кілограм маси тіла на день, не шкодила тваринам, і її поділили на стократний запас.[8] Огляд 2018 року підсумовує, що карамелі всіх класів вивчали на токсичність, рак і вплив на потомство, і даних про шкоду генам чи рак немає; автор огляду співпрацював з виробниками, тож ці висновки треба читати разом з оцінкою EFSA.[9]

Підсумок

Звичайна карамель E150a — карамельний барвник класу I, який роблять, нагріваючи цукри. Він дає коричневий колір пиву, напоям, соусам, випічці й ковбасам і в ЄС дозволений «скільки потрібно» в більшості продуктів. EFSA не знайшло шкоди генам чи ризику раку, а реальне споживання карамелей нижче за безпечні межі.

Джерела9
  1. Consolidated TEXT: 32012R0231 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
  2. Caramel coloring. Wikipedia.
  3. Consolidated TEXT: 32008R1333 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
  4. Regulation - 1169/2011 - EN - Food Information to Consumers Regulation. EUR-Lex.
  5. EFSA Concludes Safety of Caramel Colors, Lowers ADI for Caramel E150c. Food Ingredients First.
  6. EFSA reviews safety of caramel colours. EFSA.
  7. EFSA
  8. EFSA
  9. Vollmuth TA. Caramel color safety - An update. Food Chem Toxicol, 2018.