Опис
Оксиди та гідроксиди заліза (харчова добавка E172) — мінеральні пігменти жовтого, червоного, коричневого й чорного кольору. Це ті самі «земляні» барвники, якими люди малювали ще в печерах: пігменти на основі оксиду заліза використовували в печерному живописі в Азії приблизно 15 тисяч років до н. е.[1]
У природі колір дають три мінерали: червоний гематит, чорний магнетит і жовтий гетит.[1] Харчові оксиди заліза виробляють синтетично, і від технічних сортів вони відрізняються значно меншим вмістом домішок інших металів — цього досягають, контролюючи джерело заліза.[2]
Під номером E172 у ЄС об'єднано три кольори: жовтий оксид заліза (CI 77492), червоний (CI 77491) і чорний (CI 77499).[2][3] Змішуючи їх, отримують усю гаму від жовтого й помаранчевого до коричневого.[1]
Хімічно це різні сполуки: жовтий оксид — гідратований оксид заліза(III) FeO(OH)·H₂O, червоний — безводний оксид заліза(III) Fe₂O₃, а чорний — змішаний оксид заліза(II, III) FeO·Fe₂O₃. Заліза в жовтому пігменті має бути не менше 60%, у червоному й чорному — не менше 68%. Усі вони не розчиняються ні у воді, ні в органічних розчинниках, а лише в концентрованих мінеральних кислотах.[2]
Оскільки сировиною є залізо, у пігментах можуть бути домішки інших металів, тому ЄС встановлює для них межі: зокрема хрому — не більше 100 мг/кг, нікелю — не більше 200 мг/кг, свинцю — не більше 10 мг/кг.[2]
Що E172 робить у продукті:
- Дає «земляні» кольори. Оксиди заліза недорогі, мають насичений колір і дуже стійкі.[1]
- Фарбує рибу й ікру. Регламент дозволяє його в рибних пастах, копченій рибі та аналогах ікри з водоростей.[4]
- Допомагає маркувати фрукти. Унікальна сфера: E172 дозволений як підсилювач контрасту для нанесення написів на шкірку цитрусових, динь і гранатів.[4]
Застосування
У ЄС оксиди заліза входять до групи II барвників, які дозволено додавати «скільки потрібно» (quantum satis).[4] Окремо регламент згадує їх у таких продуктах:
- Цитрусові, дині й гранати. До 6 мг/кг лише як підсилювач контрасту для маркування: щоб повторити обов'язкову інформацію або нанести назву бренду, спосіб виробництва, PLU-код, QR-код чи штрихкод. Дозволено з 24 червня 2013 року.[4]
- Рибні пасти й пасти з ракоподібних, копчена риба. Скільки потрібно.[4]
- Аналоги ікри з морських водоростей. Скільки потрібно.[4]
Маркування фруктів — цікавий приклад: замість наклейки на шкірку наносять напис, а оксид заліза робить його чіткішим.[4] Поза їжею оксиди заліза використовують у фарбах, покриттях, кольоровому бетоні, а магнетит — навіть у магнітних стрічках.[1] На етикетці пишуть «барвник E172» або «барвник оксиди заліза».[5]
Що означає «група II»? Це перелік барвників, які ЄС вважає достатньо вивченими, щоб не встановлювати для них числових меж у більшості продуктів. До неї, крім оксидів заліза, входять хлорофіли E140, мідні комплекси E141, , рибофлавіни E101, карамельні барвники E150a–E150d, рослинне вугілля E153, каротини E160a, екстракт паприки E160c, буряковий червоний E162, антоціани E163, карбонат кальцію E170 та оксиди заліза E172.[4]
Користь для організму
Хоча E172 — це сполуки заліза, джерелом заліза для організму він не є: залізо з цих оксидів засвоюється мало.[3]
Кілька уточнень:
- Не допоможе при анемії. При анемії потрібні продукти чи препарати із засвоюваним залізом, а не барвник.[3]
- Дуже низька гостра токсичність. Смертельна доза оксидів заліза для тварин перевищує 10 г на кілограм маси тіла.[3]
- Нетоксичні пігменти. Оксиди заліза давно вважають дешевими й нетоксичними пігментами.[1]
Читайте:
E172 — це просто стійкий мінеральний колір, а не харчова добавка із залізом.
Чи корисний E172?
Ні. Хоча це сполуки заліза, з них засвоюється дуже мало, тому дефіцит заліза барвник не поповнює.
Шкода для організму
Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2015 році переоцінило оксиди заліза, але повну оцінку безпечності провести не змогло: бракувало біологічних і токсикологічних даних, зокрема про вплив на розвиток раку й розмноження.[3]
Що відомо про ризики:
- Сигнали в пробірці. Червоний і чорний оксиди заліза давали позитивні результати в тестах на генотоксичність у клітинах ссавців — як у нано-, так і в мікроформі. Порівняти різні види оксидів через брак даних не вдалося.[3]
- Малюки отримують найбільше. Найвищим споживання було в малюків з високим рівнем споживання — до 9,5 мг на 1 кг маси тіла на день, тоді як у немовлят за того ж сценарію — лише 0,1 мг/кг.[3]
- Низька токсичність у дослідах. У підгострих дослідах на тваринах червоний оксид заліза не шкодив навіть за дози 1000 мг/кг на день.[3]
Через ці прогалини оксиди заліза потрапили до переліку добавок, для яких EFSA проводить подальшу переоцінку; станом на липень 2026 року ця робота триває.[6]
Читайте:
Найголовніше: явної шкоди від E172 не виявлено, але повних даних для висновку про безпечність досі немає, і EFSA продовжує оцінку.[3][6]
Чи небезпечний E172?
Явної шкоди не доведено, але EFSA через брак даних не змогло підтвердити його безпечність, а тести в пробірці дали тривожні сигнали. Оцінка триває.
Регулювання
У ЄС E172 дозволений Регламентом (ЄС) № 1333/2008 як барвник групи II, а вимоги до чистоти, зокрема межі домішок інших металів, встановлює Регламент (ЄС) № 231/2012.[4][2]
Допустиме добове споживання (ДДС) — кількість, яку можна отримувати щодня все життя без шкоди. Для оксидів заліза ДДС не встановлене: у 2015 році EFSA не мало достатньо даних для оцінки.[3]
Оксиди заліза — серед добавок, щодо яких у 2026 році EFSA веде подальшу роботу, тож у майбутньому вимоги можуть змінитися.[6]
Підсумок
Оксиди заліза E172 — жовті, червоні й чорні мінеральні пігменти, ті самі, що в печерному живописі. Вони фарбують рибні продукти й навіть допомагають маркувати шкірку цитрусових, але як джерело заліза не працюють. EFSA у 2015 році не змогло підтвердити безпечність через брак даних і сигнали генотоксичності в пробірці, і станом на 2026 рік оцінка триває.