Алергічний гастрит: що ховається за цією назвою

Після сиру чи горіхів пече під грудьми, нудить, з'являються спазми, і людина робить висновок: «у мене алергічний гастрит». Шлунок справді одним із перших зустрічається з їжею, тож пов'язувати дискомфорт із певним продуктом логічно. Але за однаковими скаргами можуть стояти дуже різні механізми, і від того, який саме, залежить лікування.

Чому «алергічний гастрит» є неофіційною назвою

У міжнародній класифікації хвороб немає діагнозу «алергічний гастрит». Цим словосполученням зазвичай називають шлункові симптоми, які виникають після певної їжі, особливо в людей з відомою алергією. Насправді за ним можуть ховатися три різні ситуації:

• прояви харчової алергії, коли шлунок реагує на алерген, але слизова оболонка залишається здоровою;
• еозинофільний гастрит, рідкісна хронічна хвороба з імунним запаленням стінки шлунка;
• звичайний гастрит чи інші хвороби, які лише збіглися в часі з певною їжею.

Що таке гастрит

Гастрит означає запалення слизової оболонки шлунка. Найчастіше його спричиняють бактерія Helicobacter pylori, тривалий прийом нестероїдних протизапальних засобів (як-от ібупрофену чи аспірину) і алкоголь; буває й аутоімунний гастрит, коли імунна система атакує клітини шлунка^[1]. Харчову алергію згадують лише серед рідкісних причин.

Більшість людей із гастритом узагалі не мають симптомів. Якщо ж вони є, це біль чи дискомфорт у верхній частині живота, нудота, блювання, швидке насичення, відчуття переповнення шлунка, втрата апетиту^[1]. Тобто ті самі скарги, що й при харчовій алергії.

Читайте:

Гастрит: причини, симптоми, ускладнення та лікування

Слизова оболонка шлунка постійно зазнає дії кислоти, ферментів і бактерій. Її запалення порушує цей захист і ...

Шлункові прояви харчової алергії

При харчовій алергії імунна система помилково сприймає білок їжі як загрозу. Окрім висипу, набряку чи нежитю, реакція часто зачіпає травлення: з'являються нудота, блювання, спазми, здуття, діарея. Але в більшості таких випадків слизова шлунка не змінена, а симптоми виникають через вивільнення гістаміну й інших речовин, які змінюють роботу м'язів і залоз травного тракту. Це не гастрит у прямому сенсі, і антацидні засоби тут не допоможуть.

Важливо відрізняти алергію від харчової непереносимості, наприклад лактози. Непереносимість не пов'язана з імунною системою і небезпечних алергічних реакцій не спричиняє, хоча теж може давати здуття й діарею.

Еозинофільний гастрит: справжнє «алергічне» запалення шлунка

Еозинофіли є клітинами імунної системи, які беруть участь в алергічних реакціях. При еозинофільному гастриті вони скупчуються в стінці шлунка у великій кількості й спричиняють хронічне запалення.

Хвороба рідкісна: у США її поширеність оцінюють приблизно в 6 випадків на 100 тисяч людей. Майже в 40% хворих є й інші алергічні хвороби^[2]. Найчастіше трапляються алергічний риніт і бронхіальна астма, особливо в дітей^[3].

Симптоми неспецифічні: нудота, блювання, біль у животі, діарея, схуднення^[3]. Через це хворобу часто довго не розпізнають: у середньому діагноз ставлять із запізненням на 3,6 року^[3].

Коли запідозрити еозинофільний гастрит

Варто звернути увагу, якщо:

• симптоми повторюються після певних продуктів чи груп продуктів;
• є астма, алергічний риніт, екзема чи відома харчова алергія;
• у загальному аналізі крові підвищені еозинофіли;
• препарати, що знижують кислотність, не допомагають.

Як ставлять діагноз

Ні аналіз крові, ні шкірні проби не можуть самі по собі підтвердити еозинофільний гастрит. Вирішальне значення має гастроскопія з біопсією: настанови радять брати щонайменше 8 зразків тканини зі шлунка й 4 з дванадцятипалої кишки, а ознакою хвороби вважають 30 і більше еозинофілів у полі зору мікроскопа^[3].

Для пошуку харчових тригерів залучають алерголога: призначають алергологічні тести, аналіз крові на алергію чи пероральну харчову пробу. Треба пам'ятати, що позитивний тест сам по собі ще не доводить, що саме цей продукт спричиняє симптоми.

Як лікують

Лікування підбирають гастроентеролог разом з алергологом^[3]:

• елімінаційна дієта: тимчасово виключають можливі тригери, найдієвішим часто виявляється відмова від коров'ячого молока;
• глюкокортикоїди: короткий курс таблеток або будесонід, який діє переважно в кишківнику;
• інгібітори протонної помпи, особливо в дітей із виразками;
• біологічні препарати, які вивчають у дослідженнях для тяжких випадків.

Хвороба має хронічний перебіг, але не загрожує життю, і в більшості людей її вдається контролювати^[3]. Самостійно сідати на сувору дієту без лікаря не варто: можна позбавити себе потрібних поживних речовин і так і не знайти справжню причину.

Коротко: «алергічний гастрит» найчастіше означає шлункові прояви харчової алергії без запалення слизової. Справжнє алергічне запалення шлунка, еозинофільний гастрит, трапляється рідко й підтверджується лише біопсією.

Зверніться до гастроентеролога чи алерголога, якщо біль, нудота чи діарея регулярно повторюються після їжі, ви худнете без причини або ліки від кислотності не допомагають. Негайно викликайте швидку, якщо після їжі з'явилися набряк губ чи язика, утруднене дихання, запаморочення чи висип по всьому тілу (це може бути анафілаксія), а також при блюванні кров'ю чи чорному дьогтеподібному калі^[1].