Маленька виразка на щоці може зіпсувати звичайний обід: кисле пече, щітка дряпає, а розмовляти неприємно. Коли таких ділянок кілька або запалилися ясна, за побутовим словом «стоматит» можуть ховатися зовсім різні причини.[1]
Зрозуміти причину допомагає те, як почалося запалення. Одна ранка після прикушування, білі нашарування під протезом і болючі пухирці з гарячкою потребують різного підходу. Засіб, який полегшує одну проблему, не обов’язково допоможе з іншою.[1]
Що називають стоматитом
Стоматит — це запалення слизової оболонки рота: ніжної тканини, яка вкриває внутрішню поверхню губ і щік, язик та інші ділянки. Це загальна назва стану, а не один конкретний діагноз. Запалення може виникнути через травму, інфекцію, подразнення, алергію, ліки або інше захворювання.[1]
У розмові стоматитом часто називають будь-які «болячки» чи «виразки в роті». Медичне слово «афта» означає певний вид болючої виразки. «Молочниця в роті» зазвичай означає кандидоз — надмірне розмноження грибків Candida. А «заїди» — тріщини в куточках губ; це не те саме, що афти на внутрішній стороні щоки.[1][2]
Які ознаки допомагають зрозуміти причину
Афти: боляче їсти, але це не герпес
Афта зазвичай кругла або овальна, з білуватим, сірим чи жовтуватим центром і червоним обідком. Вона може з’явитися на внутрішній поверхні губи або щоки, під язиком. Біль особливо помітний, коли ранки торкається їжа чи зубна щітка. Звичайні афти не заразні: їх не передають через поцілунок або спільну чашку.[3][4]
Невеликі афти переважно гояться за 1–2 тижні без рубця. Великі можуть залишатися значно довше й рубцюватися. Є також форма з багатьма дрібними виразками, яку називають герпетиформною: схожість у назві описує вигляд, а не зараження вірусом герпесу. Часті повторення — привід шукати чинники, що підтримують запалення.[3]
Герпес: пухирці, запалені ясна, іноді гарячка
Герпетичне запалення спричиняє вірус простого герпесу. Перший виражений епізод, особливо в дитини, може супроводжуватися гарячкою, болючими яснами, слинотечею й численними ранками. Дитина відмовляється від пиття не через примху: ковтати справді боляче. При повторних висипаннях на губі перед пухирцями часто виникають поколювання чи печіння.[1][5]
На відміну від афт, герпес заразний. Під час висипань не цілуйте інших, не діліться засобами для губ, посудом і напоями; після дотику до висипу мийте руки. Особливо небезпечно цілувати новонародженого, коли на губі є герпес. Біль в оці, почервоніння або погіршення зору на тлі герпетичних висипань потребують термінової оцінки.[5][1]
Читайте:
Кандидоз, подразнення та інші варіанти
При кандидозі можливі білі нашарування, почервоніння й болючість; після зняття нальоту може залишатися червона ділянка, яка кровить. Ризик зростає, зокрема, після тривалого приймання антибіотиків, при носінні протезів, використанні інгаляційних стероїдів або ослабленні імунного захисту. Сам білий язик ще не доводить кандидоз: потрібен огляд.[2]
Якщо печіння почалося після нової пасти, ополіскувача, льодяників або стоматологічного матеріалу, лікар розгляне контактне подразнення чи алергію. Під протезом запалення може поєднувати тертя й грибкову інфекцію. У людей, які курять, окремі зміни виникають на піднебінні. Не всі такі ділянки є виразками, тому лікувати їх одним «гелем від стоматиту» недоцільно.[6][1]
Чому ранки з’являються знову
Поширені місцеві причини — прикушування щоки, гострий край зуба, брекети, протез, опік гарячим напоєм. Сухість у роті робить слизову вразливішою. При схильності до афт повторення можуть бути пов’язані зі стресом, гормональними змінами або продуктами, які конкретній людині подразнюють рот. Це не означає, що всім потрібно прибирати з раціону той самий довгий список продуктів.[4][1]
Іноді значення мають дефіцит заліза, вітаміну B12, фолатів або цинку, целіакія, хвороба Крона чи хвороба Бехчета. Але одна афта не є доказом жодного з цих діагнозів. Лікар шукає причину за всією картиною: як часто виникають ранки, чи є проблеми з травленням, виразки на інших ділянках, біль у суглобах або очах.[1][3]
Запалення також може бути побічною дією ліків або лікування раку. Під час хіміотерапії та опромінення голови й шиї слизова особливо вразлива. У такій ситуації повідомляють лікувальну команду на початку симптомів: можуть знадобитися спеціальний догляд, знеболення й корекція плану лікування. Самостійно припиняти призначені препарати не слід.[1]
Коли потрібен лікар, а коли — невідкладна допомога
Небезпека сильного стоматиту часто пов’язана зі зневодненням: людина майже не п’є через біль. Якщо дитина або дорослий не може пити, сечі стало значно менше, з’явилися виражена млявість чи сонливість, потрібна термінова допомога. Утруднене дихання або неможливість ковтати слину — привід викликати 103.[1][5][7]
Зверніться до лікаря раніше, якщо є висока температура, висип на шкірі, проблеми з очима, ослаблений імунітет або ви проходите протипухлинне лікування. Висипання, схожі на герпес, у новонародженого потребують негайного звернення. Велика, незвична, кровоточива виразка чи часті повторення також заслуговують на огляд.[1][4]
Якщо ранка не починає загоюватися за 10–14 днів, заплануйте огляд стоматолога або сімейного лікаря. Виразку, що тримається понад три тижні, потрібно обов’язково перевірити, навіть якщо вона мало болить. Стійка ранка іноді буває ознакою раку ротової порожнини; цей строк не означає, що з іншими тривожними ознаками треба чекати.[1][4]
Чим може ускладнитися запалення
Болючі ранки можуть обмежувати пиття й харчування. Для маленької дитини відмова від рідини особливо небезпечна: зневоднення розвивається швидше, ніж здається за розміром виразок. Якщо їсти важко кілька днів, лікар також оцінить, чи вистачає поживних речовин і яке знеболення дозволить повернутися до нормального харчування.[1]
Пошкоджена слизова вразливіша до додаткової інфекції. Великі афти іноді залишають рубці, тоді як звичайні дрібні переважно гояться без сліду. У людей з ослабленим імунітетом інфекційне запалення може бути тяжчим, тому поріг звернення для них нижчий. Невеликий вигляд ранки не завжди відображає загальний ризик.[1][3]
Як з’ясовують причину стоматиту
Часто достатньо огляду й розмови. Лікар оцінює, де саме розташовані зміни, чи були перед ними пухирці, як виглядають ясна, чи є гострий зуб або незручний протез. Варто згадати всі ліки, нові засоби догляду й попередні епізоди. Фотографія ранньої стадії може допомогти описати перебіг, якщо до прийому вигляд змінився.[1]
Мазок або зішкріб потрібні не всім: їх беруть, коли необхідно уточнити інфекцію. Аналізи крові призначають за підозри на дефіцит чи загальне захворювання, алергологічні проби — за відповідних ознак. Незвичну або стійку ділянку іноді досліджують за допомогою біопсії: беруть маленький зразок тканини. Це спосіб перевірки, а не готовий висновок про рак.[1][6]
Читайте:
Як лікують стоматит
Лікування обирають за причиною та тяжкістю. Для однієї невеликої афти може вистачити щадного догляду. При грибковій або герпетичній інфекції потрібні інші препарати, а травматична ранка повертатиметься, доки її натирає протез. Знеболення допомагає їсти й пити, але саме по собі не усуває кожну можливу причину.[1]
Щадний догляд і полегшення болю
Оберіть м’яку щітку, не тріть виразку, тимчасово уникайте дуже гарячого, кислого, гострого й твердих продуктів, які дряпають. Прохолодне пиття та м’яка їжа часто переносяться легше. Чистити зуби зовсім припиняти не потрібно. Якщо брекет натирає слизову, ортодонтичний віск може захистити ділянку до консультації; гострий зуб або протез має виправити стоматолог.[4][1]
Захисні пасти чи гелі створюють бар’єр над афтою; місцеві знеболювальні дають тимчасове полегшення. Вибір залежить від віку й складу препарату. Засоби, що сильно знечулюють рот, особливо небажано самостійно застосовувати маленьким дітям: оніміння може заважати ковтанню. Не використовуйте шкірний крем усередині рота, якщо він для цього не призначений.[3][1]
Ліки при афтах
Коли афти великі, дуже болючі або часто повторюються, лікар може призначити місцевий кортикостероїд — протизапальний препарат для слизової. Він зменшує запалення й дискомфорт, але не гарантує, що афти більше ніколи не повернуться. Такі засоби не слід переносити на будь-яку білу пляму: за грибкової чи іншої інфекції потрібна інша тактика.[3]
Для тяжких повторних афт іноді потрібні системні ліки — препарати, що діють на весь організм. Це лікування спеціаліста після перевірки причин, з урахуванням побічних ефектів і контролю аналізів. Самостійні курси антибіотиків, гормонів або «підняття імунітету» не замінюють такої оцінки.[3]
Лікування інфекції та її причини
При герпесі лікар за певних обставин призначає противірусний препарат; найбільше значення має ранній початок. Крем для герпесу на зовнішній поверхні губи не є універсальним засобом для численних виразок у роті. Препарат і спосіб застосування залежать від віку, поширеності висипу та імунного стану. Вірус залишається в організмі, тому лікування епізоду не виключає майбутніх рецидивів.[5][1]
Кандидоз лікують протигрибковими засобами. Одночасно перевіряють догляд за протезами та інші чинники ризику; після інгаляційного стероїду рот полощуть водою. Антибіотики потрібні при відповідній бактеріальній інфекції, а не при кожній афті. Якщо підтверджено дефіцит поживної речовини, його коригують адресно: високі дози вітамінів без показань не є стандартним лікуванням стоматиту.[2][3]
Домашні полоскання, трави й популярні помилки
М’яке сольове полоскання може бути частиною догляду, якщо людина вміє виплюнути розчин. Воно не лікує всі причини стоматиту й не замінює протигрибковий або противірусний препарат, коли той потрібен. Маленьким дітям, які ковтають рідину, полоскання не підходить. Не варто припікати ранку спиртом чи використовувати агресивні концентровані розчини: слизова вже пошкоджена.[4][1]
Ромашку справді використовують для полоскань. Європейська оцінка допускає препарати ромашки при незначному запаленні рота на підставі тривалого традиційного застосування. Це не рівнозначно доведеній у якісних клінічних випробуваннях ефективності: наявних досліджень недостатньо. Можлива алергія, іноді тяжка, особливо при чутливості до рослин родини айстрових. Для дітей, вагітних та людей із хронічними хворобами склад і допустимість засобу узгоджують із лікарем або фармацевтом.[8]
Уявлення «стоматит буває лише від брудних рук» не пояснює ані афт, ані травми від протеза, ані побічної дії лікування. Так само неправильно вважати всі виразки заразними або, навпаки, дозволяти будь-які контакти, бо «це просто стоматит». Вирішує причина. І навіть коли домашній засіб тимчасово зменшив печіння, стійку ранку все одно потрібно показати лікарю.[1][4]
Як зменшити ризик повторення
Регулярно доглядайте за зубами й протезами, виправляйте джерела тертя, не куріть. Якщо афти повторюються, корисно помічати зв’язок із конкретною пастою, їжею або травмуванням, замість вводити суворі заборони наосліп. Лікар може запропонувати пасту без подразнювального піноутворювача — лаурилсульфату натрію. Часті рецидиви варто обговорити, навіть якщо кожна окрема ранка зрештою загоюється.[4][1]
Підсумок
Стоматит має різні причини, тому єдиного лікування для всіх ран у роті немає. Полегшуйте біль, бережіть слизову й стежте, щоб вистачало пиття. Незвичні, повторні та тривалі виразки потребують огляду; неможливість пити, проблеми з диханням або очима — термінової допомоги.
Джерела8
- What Is Stomatitis?. Cleveland Clinic.
- Oral thrush (mouth thrush). NHS.
- Aphthous ulceration (aphthae, ulcers). DermNet®.
- Mouth ulcers. NHS.
- Cold sores. NHS.
- Contact stomatitis. DermNet®.
- МОЗ України
- Matricariae flos - herbal medicinal product. EMA.
