Що таке гінгівіт і як не допустити ускладнень

У 1965 році група дослідників на чолі з пародонтологом Гаральдом Льое провела простий і трохи безжальний експеримент: здорові добровольці на три тижні перестали чистити зуби. Наліт накопичувався, і ясна запалювалися, а щойно гігієну відновлювали, запалення минало. Ця 21-денна модель «експериментального гінгівіту» досі є золотим стандартом досліджень і довела головне: щоб запалити ясна, достатньо самого нальоту^[1]. У реальному житті все відбувається так само, тільки повільніше й непомітніше. Ясна рідко болять, тож кров на щітці, легкий набряк чи подразнення здаються дрібницями. Проте вони означають, що запалення вже почалося, і саме на цьому етапі його ще можна повністю зупинити.

Що таке гінгівіт

Гінгівіт — це запалення ясен, спричинене накопиченням зубного нальоту, тобто липкої плівки з бактерій. Бактерії виділяють подразливі речовини, і ясна відповідають запаленням: червоніють, набрякають, можуть кровоточити^[2]. Глибокі структури, як-от зв'язки, що утримують зуб, і кісткова тканина, на цьому етапі ще не уражені. Тому гінгівіт вважають початковою і зворотною стадією хвороб ясен (у стоматології кажуть «хвороби пародонта»), які в побуті часто називають просто запаленням ясен^[3].

Міжнародна класифікація 2017 року розрізняє два види запалення ясен: гінгівіт, який спричиняє наліт (найпоширеніший), і рідші ураження ясен, не пов'язані з нальотом, наприклад через інфекції чи загальні хвороби. Останні зазвичай не минають після чищення зубів^[4]. Далі йдеться про звичайний, «нальотовий» гінгівіт.

Якщо наліт не зчищати регулярно, він твердне й перетворюється на зубний камінь, який щіткою вже не прибрати^[2]. Запалення може тривалий час розвиватися без болю. Без лікування гінгівіт здатен перейти в пародонтит: запалення спускається глибше, руйнує кістку навколо зубів, і ці втрати вже незворотні^[3]. У побуті пародонтит часто називають «пародонтозом», хоча справжній пародонтоз є окремою, значно рідшою хворобою без запалення.

Чому це трапляється

Запалення ясен не виникає раптово. Йому передує накопичення нальоту, що складається з бактерій, слизу й залишків їжі та утворюється на зубах над яснами й під ними^[2]. Коли наліт довго не зчищається, він перетворюється на камінь. Поверхня каменю шорстка, бактерії легко на ній закріплюються, і в місці, де ясна контактують із цими відкладеннями, запускається запалення.

Деякі чинники підвищують ризик гінгівіту. Самі по собі вони його не спричиняють, проте полегшують бактеріям роботу.

Фактори, які сприяють розвитку гінгівіту:

• Недостатній догляд за порожниною рота: нерегулярне або поспішне чищення зубів залишає наліт, особливо біля краю ясен і між зубами^[3].
• Криві або скупчені зуби, нерівні пломби, незручні протези: у таких місцях наліт важко вичистити навіть за щоденного чищення; те саме стосується брекетів, коронок і мостів, які погано прилягають^[2].
• Куріння: тютюн є найвагомішим чинником ризику хвороб ясен^[5]. Він погіршує кровопостачання ясен і знижує здатність організму протистояти бактеріям.
• Зниження слиновиділення: слина природно очищує рот, і коли її бракує, бактеріям легше розмножуватися. Сухість у роті можуть спричиняти деякі ліки: протиепілептичні (протисудомні) засоби, частина протипухлинних методів лікування, блокатори кальцієвих каналів, які призначають при гіпертензії, і пероральні контрацептиви^[3].
• Гормональні зміни: під час статевого дозрівання, вагітності, менопаузи та за інших гормональних перебудов ясна стають чутливішими до нальоту. Саме тому гінгівіт часто вперше з'являється в підлітковому віці або в молодих дорослих^[2].
• Цукровий діабет: висока глюкоза послаблює опір ясен інфекції, а запалення ясен, своєю чергою, погіршує обмін глюкози; цей зв'язок діє в обидва боки^[6].
• Порушення імунітету: хронічні захворювання та стани, що знижують захисні сили організму, роблять ясна вразливішими до запалення^[2].

Жоден із цих чинників не є вироком. Але за їхньої наявності гігієна рота й регулярні огляди потрібні особливо ретельні.

Хто в зоні ризику

Гінгівіт може виникнути в будь-кого: ту чи іншу форму хвороби ясен мають майже половина дорослих, старших за 30 років^[3]. Частіше вона трапляється в чоловіків, людей із низьким доходом і в тих, хто курить^[3]. Тож ризик залежить від здоров'я, а ще від звичок і від того, чи доступна людині стоматологічна допомога.

Групи, у яких гінгівіт трапляється частіше:

• Курці: у них ризик пародонтиту, до якого веде нелікований гінгівіт, приблизно на 80% вищий, ніж у тих, хто кинув курити^[7].
• Люди, які рідко звертаються до стоматолога: наліт і камінь у них роками залишаються непоміченими й накопичуються.
• Особи з хронічними захворюваннями: насамперед люди з діабетом, особливо коли рівень цукру погано контрольований^[2].
• Люди з обмеженим доступом до гігієнічних засобів або медичних послуг: це позначається на регулярності чищення, якості щітки й пасти, доступі до засобів для чищення між зубами та до професійної гігієни.
• Ті, у кого хворобу ясен мали близькі родичі: спадковість підвищує ризик, тому таким людям можуть знадобитися частіші огляди^[3].

Чим проявляється гінгівіт

Гінгівіт рідко болить, тому його легко пропустити, і багато людей дізнаються про проблему лише на профілактичному огляді. Проте сигнали є, і вони досить характерні.

Ознаки, на які варто звернути увагу:

• Кровоточивість: кров під час чищення зубів, користування ниткою чи коли кусаєш тверду їжу, наприклад яблуко; у побуті кажуть «ясна кровлять»^[8].
• Почервоніння й набряк: запалені ясна змінюють звичний відтінок на яскраво-червоний або червоно-фіолетовий, набрякають і виглядають наче блискучими^[2].
• Неприємний запах із рота: запах, який не минає навіть після чищення зубів^[3].
• Чутливість: зуби й ясна можуть реагувати на холодне чи гаряче^[3]; якщо ж ясна вже відступили й оголили корені, чутливість зубів стає постійною.
• Дискомфорт під час жування: болючість ясен або біль, коли жуєш^[3]; іноді це лише відчуття тиску чи подразнення.

Типово ясна при гінгівіті болять хіба що від дотику, а в спокої не турбують^[2]. Тому чекати болю як сигналу до дії не варто.

Міф: трохи крові на щітці буває в усіх, це просто чутливі ясна. Насправді: кровоточивість ясен є найранішою ознакою хвороби, і європейські пародонтологи закликають пояснювати це людям^[9]. Саме за кількістю ділянок, що кровоточать під час обстеження, стоматолог і ставить діагноз гінгівіту^[10].

Чи це може передаватися

Сам гінгівіт не вважають заразною хворобою. Проте бактерії, які його спричиняють, можуть передаватися від людини до людини зі слиною^[3].

Від одного поцілунку чи спільної ложки гінгівіт навряд чи з'явиться. Але за тривалого тісного контакту, коли обмін слиною регулярний, ризик дещо вищий, особливо якщо в людини погана гігієна рота або хвороби, що послаблюють імунітет, як-от ВІЛ чи лейкемія^[3].

Бактерії в роті є в кожного. Вирішує те, наскільки організм здатен їх стримувати і як регулярно вичищається наліт, де вони живуть. Тому власна гігієна важить значно більше, ніж чийсь гінгівіт.

Як встановлюють діагноз

Гінгівіт виявляють під час звичайного стоматологічного огляду: ознаки зазвичай помітні без спеціальних тестів. Щоб оцінити ступінь запалення й не пропустити глибшого ураження, лікар поєднує огляд, вимірювання пародонтальним зондом і за потреби рентген^[2]. Зонд є тонким інструментом із міліметровими позначками: ним вимірюють щілину між зубом і яснами, глибина якої в здоровому роті зазвичай становить 1–3 мм^[5].

Що може визначити стоматолог під час огляду:

• Кровоточивість під час зондування: легкий дотик інструментом спричиняє кров, і це ознака активного запалення. За міжнародними критеріями гінгівіт діагностують, коли кровоточать щонайменше 10% ділянок; якщо таких понад 30%, гінгівіт вважають поширеним^[10].
• Почервоніння і набряк: змінені колір та об'єм ясен.
• Рухомість зубів: при гінгівіті зуби стоять міцно; якщо вони хитаються, це вже ознака пародонтиту, який руйнує кістку навколо зубів^[11].
• Рецесія ясен: ясна відходять від зуба, оголюючи шийку, що вказує на погіршення прикріплення тканин.
• Наявність нальоту та каменю: лікар оцінює обсяг і розташування відкладень, які підтримують запалення.

Рентгенограма показує, чи є втрата кісткової тканини навколо зубів^[5]. Якщо ознаки вказують на глибше ураження, пацієнта можуть скерувати до пародонтолога, тобто стоматолога, який спеціалізується на хворобах ясен і тканин, що утримують зуби.

Як лікується гінгівіт

Лікування гінгівіту спрямоване на причину запалення: наліт і зубний камінь^[2]. Механічне прибирання нальоту залишається основою, і жоден ополіскувач чи паста його не замінять^[12]. Тому діяти потрібно на двох рівнях: у кабінеті стоматолога і вдома щодня.

Професійне лікування

Перший етап — професійна гігієна (у побуті кажуть «чистка зубів у стоматолога»). Лікар або гігієніст знімає наліт і камінь над краєм ясен і під ним; цю процедуру називають скейлінгом. Якщо відкладення заходять глибше під ясна, додатково згладжують поверхню коренів, щоб бактеріям було важче на ній закріпитися: це скейлінг і згладжування коренів, або закритий кюретаж^[3]. Без каменю ясна отримують змогу відновитися. За консенсусом європейських пародонтологів, професійне видалення нальоту помітно зменшує запалення ясен, а повторне навчання гігієни дає додаткову користь^[12].

Якщо пломби, коронки чи мости виступають або погано прилягають і створюють «кишені» для нальоту, стоматолог може їх виправити чи замінити: гладкі поверхні легше тримати чистими^[3].

Домашній догляд

Після професійної гігієни головне не дати нальоту накопичитися знову. Ось основні дії, які стають щоденними:

• Ретельне чищення зубів: щітка з м'якою або середньою щетиною і невеликою головкою, якою старанно проходять усі поверхні всіх зубів^[13]. Електрична щітка за кокранівським оглядом зменшує запалення ясен на 6% більше за ручну в перші місяці й на 11% при тривалому користуванні^[14], але й ручною можна чистити добре.
• Очищення міжзубних проміжків: туди звичайна щітка майже не дістає. Людям із гінгівітом радять чистити між зубами щодня, і першим вибором європейські пародонтологи називають міжзубні щітки (йоршики), підібрані за розміром проміжку; нитка лишається для тісних проміжків, куди щітка не проходить без травми^[12].
• Антисептичний ополіскувач: засіб із хлоргексидином сильно зменшує наліт, а запалення ясен значно слабше, проте вже за 4–6 тижнів фарбує зуби в коричневий колір^[15]. Тому його призначає стоматолог короткими курсами як доповнення до чищення.
• Відмова від куріння: тютюн сповільнює загоєння ясен і робить лікування менш успішним^[5].
• Контрольний візит до стоматолога: лікар перевіряє, чи зникла кровоточивість, і за потреби коригує догляд.

Коротко: щітка чистить зуби, але гінгівіт часто починається між ними. Без щоденного очищення міжзубних проміжків навіть ретельне чищення залишає запалення там, де його найважче помітити.

Гінгівіт не лікується одним візитом. Лікар прибирає камінь, але якщо наліт щодня накопичується знову, без системного догляду результат не втримується.

Читайте:

Як прибрати наліт і зубний камінь вдома

Як прибрати наліт і зубний камінь вдома: чим м'який наліт відрізняється від каменю, що справді можна зробити с...

Чи можна повністю вилікувати гінгівіт

Гінгівіт є єдиною стадією хвороб ясен, яку можна вилікувати повністю без втрати тканин, якщо почати вчасно^[3]. Після професійної гігієни й налагодженого догляду вдома кровоточивість і болючість ясен зазвичай зменшуються вже за 1–2 тижні^[2]. Ясна повертають природний рожевий колір і щільно облягають зуби.

Вилікувати гінгівіт означає зупинити запалення і зберегти здорове прикріплення ясен до зуба. Якщо ж не реагувати на перші ознаки, хвороба може перейти в пародонтит. Тоді запалення охоплює зв'язки та кістку, що утримують зуб, і хоча пародонтит можна контролювати, втрачена кістка вже не відновлюється^[3].

Після лікування гінгівіт легко повертається, якщо не підтримувати чистоту щодня^[2]. Тому після одужання догляд не припиняють, а профілактичні огляди не відкладають.

Коротко: гінгівіт минає безслідно за кілька тижнів правильного догляду, а пародонтит залишає незворотні втрати. Тому кров на щітці є сигналом діяти, поки все ще зворотне.

Профілактика: як не допустити розвитку

Це запалення починається тихо, але йому легко запобігти. Профілактика складається з щоденних дій, які поступово стають звичкою: гігієни, харчування і регулярних візитів до стоматолога.

Що реально допомагає запобігти гінгівіту:

• Чищення зубів двічі на день по 2 хвилини: один раз обов'язково перед сном і ще раз у будь-який інший час; пастою, що містить щонайменше 1350 ppm (часток на мільйон) фториду^[13]. Після чищення зайву пасту випльовують, а рот водою не полощуть, щоб не змити фтор^[13].
• Щоденне очищення між зубами: зубною ниткою або міжзубними щітками. За кокранівським оглядом, вони разом зі щіткою зменшують запалення ясен більше, ніж сама щітка, і міжзубні щітки можуть бути ефективнішими за нитку, хоча достовірність цих даних низька^[16].
• Ополіскувач у правильний час: одразу після чищення він змиває фтор пасти, тому ним краще користуватися в інший час, наприклад після обіду^[13]. Засоби з антисептиком застосовують курсами за порадою стоматолога.
• Відмова від тютюну: у тих, хто кинув курити, ризик пародонтиту з часом стає таким самим, як у людей, які ніколи не курили^[7].
• Збалансоване харчування: варто обмежити солодке та алкоголь^[3]. Важить і вітамін C: за його нестачі ясна кровоточать легше, а додаткове приймання в людей із низьким рівнем вітаміну в крові цю кровоточивість зменшує^[17].
• Регулярні профілактичні огляди: огляд і професійне чищення зазвичай кожні 6–12 місяців, а курцям, людям із сухістю в роті чи тим, хто приймає певні ліки, частіше, за графіком стоматолога^[11].

Гінгівіт легше попередити, ніж лікувати. Дорогі засоби чи складні процедури для цього не потрібні: вистачає уваги до власного рота й постійності.

Коли звертатися до лікаря

Оскільки біль буває рідко, багато людей відкладають візит до стоматолога, сподіваючись, що «саме пройде». Проте поки наліт і камінь на місці, запалення не минає. Навіть якщо симптоми на деякий час стихають, бактерії продовжують діяти, і що довше триває процес, то вищий ризик, що запалення перейде на тканини, які утримують зуби.

Звернутися до стоматолога варто, якщо ви помітили хоча б один із таких симптомів:

• ясна кровоточать під час чищення зубів або вживання твердої їжі^[8]
• з'явився стійкий неприємний запах із рота, який не минає після чищення
• ясна стали червоними, набряклими або болючими
• є відчуття свербіння, пульсації або незрозумілого тиску в яснах.

Записатися терміново варто, якщо ясна дуже болять і набрякли, зуби хитаються чи випадають або в роті з'явилися виразки, червоні плями чи ущільнення: такі зміни потребують огляду ще й для того, щоб не пропустити рак ротової порожнини^[8].

Не варто чекати й появи скарг. Якщо ясна червоні й набряклі, а професійного чищення не було понад пів року, це привід записатися на огляд^[2]. Регулярна перевірка дає змогу виявити запалення ще до того, як воно почне турбувати.