Пародонтит: що це і чим загрожує

Кровоточиві ясна, неприємний запах із рота та хитання зубів можуть бути ознаками захворювання, яке непомітно руйнує тканини довкола зубів і загрожує їхньою втратою.

У ротовій порожнині постійно живуть бактерії. Їхня присутність природна, але за умов недостатньої гігієни вони починають накопичуватись і проникати під ясна. Так запускається запальний процес, який охоплює тканини, що утримують зуб. Пародонтит може роками розвиватися без болю, але поступово він уражає ясна, зв’язки й навіть кістку. Це не карієс, який легко помітити — тут усе відбувається глибше. І хоча хвороба поширена, багато людей дізнаються про неї лише тоді, коли зуби починають хитатись або вже не підлягають збереженню.

Читайте:

Захворювання ясен: причини, симптоми та лікування

Захворювання ясен можуть роками не турбувати, не викликати болю і не заважати в повсякденному житті. Але саме...

Що відбувається при пародонтиті

Пародонтит починається не з зуба, а з ясен. У місцях, де наліт не зчищається регулярно, бактерії накопичуються й поступово проникають під край ясен. Організм реагує на це запаленням: кровоносні судини розширюються, тканини стають пухкими. Але замість того, щоб знищити інфекцію, імунна відповідь починає ушкоджувати власні структури — зв’язки, що утримують зуб, і кістку, яка є його опорою.

Чим глибше бактерії проникають у ясна, тим складніше їм протистояти звичайними засобами гігієни. Запалення поширюється по м’яких тканинах униз до коренів зуба. Утворюються так звані пародонтальні кишені — простір між зубом і яснами, де накопичується новий наліт, залишки їжі та бактерії. Це середовище ідеально підходить для розвитку інфекції.

З часом відбувається атрофія кістки. Якщо спершу ураження торкається тільки м’яких тканин, то далі втрата кісткової маси стає помітною навіть на рентгені. Зуб починає втрачати опору, може хитатися або зміщуватися вбік. Усе це відбувається без видимого карієсу й часто без болю — саме тому пародонтит часто виявляють надто пізно.

Як розпізнати пародонтит

У початкових стадіях пародонтит може залишатися непомітним. Немає гострого болю, як при карієсі, і жодних «гострих» симптомів, які змушують одразу йти до стоматолога. Але в організмі вже відбуваються зміни. Запалення поступово руйнує тканини навколо зуба, і певні ознаки все ж дають про себе знати. Їх легко не помітити або списати на щось несерйозне — однак вони мають насторожити.

Нижче — основні прояви, які можуть свідчити про початок або вже прогресуючий процес:

• неприємний запах із рота, що не зникає після чищення зубів
• кровоточивість ясен під час чищення або вживання твердої їжі
• почервоніння або фіолетовий відтінок ясен замість блідого рожевого кольору
• помітний набряк або чутливість ясен
• оголення шийок зубів, коли ясна починають опускатися
• рухливість окремих зубів або зміна їх положення в ряду
• дискомфорт або біль при жуванні
• наявність гною біля лінії ясен або між зубами
• зміни прикусу або відчуття, що зуби «не так змикаються».

Ігнорування навіть одного з цих симптомів може призвести до втрати зубів. Але виявлений на ранньому етапі пародонтит лікується ефективніше й менш інвазивно.

Чому виникає пародонтит

Основна причина розвитку пародонтиту — це тривале накопичення зубного нальоту, в якому активно розмножуються бактерії. Якщо не чистити зуби достатньо ретельно й регулярно, цей наліт ущільнюється й перетворюється на зубний камінь. Камінь тисне на ясна, створює під’ясенні кишені, в яких бактерії розмножуються безперешкодно. Так починається запалення, що поступово охоплює все глибші тканини.

Але не тільки гігієна має значення. Є чинники, які збільшують ризик розвитку пародонтиту навіть у тих, хто чистить зуби двічі на день. Це не означає, що захворювання обов’язково виникне, але ймовірність значно зростає.

До таких чинників належать:

• Куріння та вейпінг: порушують кровопостачання ясен і послаблюють імунну відповідь. Запалення розвивається швидше, а симптоми можуть бути згладженими, що ускладнює діагностику.
• Сімейна історія захворювання: якщо у батьків або бабусі й дідуся були проблеми з яснами, є ймовірність спадкової схильності до інтенсивнішої запальної реакції на наліт.
• Діабет і артеріальна гіпертензія: ці захворювання впливають на стан судин і регуляцію запалення, що створює сприятливі умови для розвитку пародонтиту.
• Нерегулярні візити до стоматолога: профілактичні чистки допомагають вчасно видаляти камінь і виявляти перші зміни. Їхня відсутність означає, що проблема залишиться непоміченою.
• Гормональні зміни: під час вагітності, менопаузи чи прийому гормональних препаратів ясна стають чутливішими до подразнення й запалення.

Якщо поєднується кілька факторів, наприклад куріння та спадкова схильність, процес може розвиватися стрімко, навіть за помірно доброго догляду. Це не причина опускати руки — навпаки, сигнал бути уважнішими до профілактики.

До чого може призвести запущений процес

Пародонтит не стоїть на місці. Якщо не втручатися, запалення проникає все глибше, і поступово руйнуються тканини, що утримують зуб. На цьому етапі звичайне чищення зубів або полоскання вже не зупиняє процес. Ураження охоплює зв’язки, кісткову тканину та ясна. Втрата опори означає, що зуб починає хитатися або навіть випадати — без болю, без карієсу, просто повільна втрата кріплення. Але це лише частина проблеми.

Окрім місцевих ушкоджень у ротовій порожнині, хронічне запалення ясен може мати ширший вплив на організм. Наявність постійного джерела бактеріального ураження поруч із судинною сіткою створює додаткове навантаження на імунну систему. Існують встановлені асоціації між пародонтитом та низкою захворювань.

До можливих ускладнень пародонтиту належать:

• втрата одного або кількох зубів через руйнування зв’язкового апарату й кісткової тканини
• пародонтальні абсцеси — гнійні утворення біля кореня зуба
• порушення прикусу через зміщення зубів, що втратили опору
• посилення перебігу ревматоїдного артриту
• зв’язок із серцево-судинними захворюваннями (інфаркт, інсульт)
• асоціація з низькою масою тіла новонароджених при ураженні у вагітних
• зв’язок із нейродегенеративними хворобами, зокрема хворобою Альцгеймера
• можливий вплив на розвиток окремих видів раку.

Це не означає, що кожен із цих станів обов’язково виникне. Але постійне джерело хронічного запалення — це фактор ризику, який краще усунути, а не чекати, доки він спрацює.

Як діагностують пародонтит

Пародонтит не завжди видно неозброєним оком. На ранніх етапах симптоми можуть бути неочевидними, тож для підтвердження діагнозу потрібне ретельне обстеження. Стоматолог не обмежується лише візуальним оглядом — діагностика включає кілька методів, які дозволяють оцінити глибину ураження й наявність втрати кісткової тканини.

Обстеження починається з розмови. Лікар дізнається, чи є симптоми, як давно вони з’явилися, чи спостерігається кровоточивість або хитання зубів. Також враховуються фактори ризику — куріння, діабет, спадковість. Після цього проводиться огляд порожнини рота з оцінкою стану ясен, зубного нальоту, набряку й рецесії.

Для уточнення діагнозу стоматолог використовує інструменти, які допомагають виявити глибину ураження та ступінь втрати опори зубів:

• Пародонтальний зонд: тонкий вимірювальний інструмент, який визначає глибину пародонтальних кишень. Якщо вона перевищує 3 мм — це ознака запалення.
• Рентгенографія: дозволяє оцінити, скільки кісткової тканини втрачено навколо кореня кожного зуба. Це один із основних критеріїв для встановлення тяжкості пародонтиту.

На основі результатів обстеження лікар встановлює, чи є запалення локалізованим або генералізованим, скільки зубів уражено і якою є глибина процесу. Це важливо для вибору методу лікування та прогнозу.

Методи лікування пародонтиту

Тактика лікування залежить від стадії захворювання, глибини ураження тканин і загального стану пацієнта. При легкому пародонтиті достатньо нехірургічного втручання, але при глибших ураженнях потрібні більш складні процедури. Усі методи мають спільну мету — зупинити запалення, прибрати бактеріальні відкладення та зберегти опору зубів.

Коли вистачає нехірургічного лікування

На ранніх стадіях пародонтиту можна обійтись без операцій. Основне завдання — зменшити кількість бактерій і зупинити розвиток запального процесу.

Методи, які застосовують при легкому перебігу:

• Професійне очищення: скейлінг і згладжування коренів — процедура глибокого чищення під яснами з використанням спеціальних інструментів. Видаляє камінь і біоплівку.
• Місцеві або системні антибіотики: у деяких випадках лікар може призначити антибактеріальні препарати — у вигляді гелю, який вводиться під ясна, або таблеток.
• Навчання гігієни: пацієнту пояснюють, як правильно чистити зуби, користуватись ниткою або іригатором, підібрати зубну щітку та пасту. Без цього жодна інша терапія не буде ефективною.

Коли потрібне хірургічне втручання

Якщо кишені глибокі, а кісткова тканина вже втрачена, без оперативного втручання не обійтись. Мета — дістатися до уражених ділянок, очистити їх і, за можливості, відновити втрачений об’єм тканин.

До хірургічних методів належать:

• Хірургічне очищення з моделюванням кістки: лікар робить надріз ясен, відсуває тканину для доступу до коренів зуба, видаляє інфіковані відкладення, за потреби згладжує поверхню кістки для зменшення кишень.
• Кісткові трансплантати: використовують матеріали (власні або штучні), що стимулюють відновлення втраченої кісткової тканини.
• Керована регенерація тканин: між кісткою та яснами встановлюють спеціальну мембрану, яка перешкоджає проростанню небажаних тканин і сприяє відновленню структури.
• Пересадка ясен: виконується при рецесії — коли ясна значно відступили. Береться ділянка тканини з піднебіння або використовується штучний матеріал для закриття оголених коренів.
• PRP-терапія: плазма, збагачена тромбоцитами, отримана з власної крові пацієнта, допомагає пришвидшити загоєння та сприяє відновленню кісткової й м’якої тканини.

Хто займається лікуванням

У випадках легкого пародонтиту лікування проводить лікар-стоматолог. Якщо ж процес охоплює багато зубів, є втрата кісткової тканини або потрібне хірургічне втручання — пацієнта направляють до лікаря-пародонтолога. Це спеціаліст, який займається саме захворюваннями ясен і тканин, що утримують зуби. У складних ситуаціях саме він визначає, які методи потрібні, і контролює весь процес лікування.

Який прогноз і тривалість лікування

Результати лікування залежать від того, коли саме вдалося виявити пародонтит і яку форму він має. Якщо хворобу виявлено на ранній стадії — прогноз сприятливий. Після глибокого чищення і стабілізації запалення ясна можуть відновитися частково, а зуби залишаються стабільними. Однак навіть у таких випадках потрібен постійний контроль і регулярна гігієна.

При помірному або тяжкому перебігу процес частково зворотний. Навіть після очищення та хірургічного втручання зупинити втрату кісткової тканини повністю вже неможливо. Проте лікування дозволяє стабілізувати стан і зберегти наявні зуби. Якщо терапію запустити, наслідком може стати не лише втрата зубів, а й потреба в складному протезуванні.

Тривалість лікування індивідуальна. Нехірургічний етап зазвичай охоплює кілька відвідувань протягом 1–2 тижнів. За потреби хірургії — додається період підготовки, втручання й загоєння, який може тривати кілька місяців. Але навіть після завершення основного лікування пацієнт залишається під наглядом — із регулярними візитами для підтримувальної терапії кожні 3–6 місяців.

Чи можна вилікувати назавжди?

Пародонтит — це хронічне захворювання, яке не зникає повністю навіть після успішного лікування. Його не можна «вилікувати назавжди» у звичному розумінні цього слова. Але його цілком можливо взяти під контроль. Якщо стабілізувати стан ясен, видалити інфекцію й підтримувати гігієну на належному рівні — запалення не прогресуватиме, а зуби залишатимуться стабільними роками.

Контроль пародонтиту — це тривалий процес. Після завершення основного лікування пацієнту доведеться регулярно проходити професійні чистки, слідкувати за вдосконаленою технікою гігієни вдома й уникати факторів, які можуть спровокувати рецидив. Усе це допомагає уникнути нових уражень і не допустити повернення захворювання у більш агресивній формі.

Тобто головна мета — не повне знищення хвороби (бо це неможливо), а стабільне утримання її у стані ремісії. Це дозволяє зберегти власні зуби й уникнути хірургічного втручання в майбутньому.

Що робити для профілактики

Пародонтит не виникає раптово. Це тривалий процес, який можна зупинити ще на самому початку. Щоб не допустити розвитку захворювання, потрібно підтримувати належну гігієну порожнини рота та регулярно звертатися до стоматолога. Особливо це важливо для людей із генетичною схильністю, цукровим діабетом або тих, хто має шкідливі звички.

Щоб знизити ризик розвитку пародонтиту, варто дотримуватись таких правил:

• Чищення зубів двічі на день: вранці та ввечері щіткою середньої жорсткості, з правильним нахилом та тривалістю не менше двох хвилин.
• Використання зубної нитки або іригатора: видаляють залишки їжі та наліт у міжзубних проміжках — там, де не дістає щітка.
• Професійна гігієна кожні 3–6 місяців: регулярне зняття зубного каменю допомагає уникнути формування глибоких кишень.
• Відмова від куріння: тютюн знижує здатність тканин до відновлення й пригнічує природну імунну відповідь ясен.
• Контроль супутніх захворювань: особливо важливо стабілізувати рівень глюкози при цукровому діабеті та артеріальний тиск при артеріальній гіпертензії.

Профілактика не складна, але потребує регулярності. Дотримуючись цих простих кроків, можна роками зберігати здоров’я ясен і уникнути складного та тривалого лікування.

Коли обов’язково звернутись до лікаря

Часто люди звертаються до стоматолога лише тоді, коли зуб болить або вже хитається. Але при пародонтиті це запізно. Ця хвороба рідко викликає різкий біль, тому може розвиватися тривалий час непомітно. Саме тому важливо знати, коли не варто чекати, а краще діяти негайно.

Звернутися до лікаря потрібно у будь-якому з таких випадків:

• ясна кровоточать під час чищення або навіть без видимої причини
• з’явився постійний неприємний запах із рота, який не зникає після гігієнічних процедур
• ясна змінили колір — стали червоними, синюшними або блискучими
• відчутний набряк, біль при жуванні або тиску
• зуби стали рухомими, змінили своє положення в зубному ряду
• видно, що ясна «відходять» від зуба, оголюючи його корінь
• з’явився гній або гнійні утворення біля лінії ясен.

Навіть якщо симптоми не турбують щодня, це не означає, що проблема зникне сама. Пародонтит — це захворювання, яке не проходить без втручання. Чим раніше розпочати лікування, тим простішим і ефективнішим воно буде.

Що запитати в стоматолога

Після діагностики й встановлення наявності пародонтиту важливо отримати повну інформацію про стан ротової порожнини, доступні методи лікування та прогноз. Щоб не розгубитися під час консультації, доцільно заздалегідь підготувати конкретні запитання. Це дозволить краще зрозуміти ситуацію й чітко уявляти подальші дії.

Ось перелік питань, які допоможуть зорієнтуватися в діагнозі та плані лікування:

• Яка форма пародонтиту в мене — легка, помірна чи тяжка?
• Чи є втрата кісткової тканини? Якщо так — на яких ділянках?
• Які варіанти лікування доступні у моєму випадку?
• Чи буде достатньо нехірургічного втручання, чи потрібна операція?
• Скільки часу триватиме лікування — від першого візиту до стабілізації?
• Як довго триває загоєння після хірургічних процедур?
• Як часто саме у моєму випадку потрібно проходити професійну чистку — кожні 3, 4 чи 6 місяців?
• Як доглядати за яснами вдома, щоб уникнути рецидиву?
• Чи є потреба у відновленні втрачених зубів? Які методи можливі?

Ці запитання не лише допоможуть уточнити стан, а й дадуть змогу брати активну участь у лікуванні. Повне розуміння процесу — важливий крок до успішного контролю над хворобою.

Новий препарат для росту зубів: дослідження в Японії

Що таке гінгівіт і як не допустити ускладнень

Захворювання ясен: причини, симптоми та лікування