Пародонтит: що це і чим загрожує

Зуб може не мати жодної пломби чи плями карієсу і все одно розхитатися й випасти. Так зазвичай працює тяжкий пародонтит, і за оцінкою глобального дослідження тягаря хвороб його мають близько 11% людей у світі^[1]. Бактерії живуть у роті завжди, але коли гігієни бракує, вони накопичуються під краєм ясен і запускають запалення тканин, які утримують зуб. Хвороба роками розвивається без болю й поступово руйнує ясна, зв'язки та кістку. Карієс видно в дзеркалі, а тут усе відбувається глибше, тож багато людей дізнаються про пародонтит, лише коли зуби починають хитатися або їх уже не вдається зберегти.

Читайте:

Захворювання ясен: причини, симптоми та лікування

Захворювання ясен: як запалення переходить від гінгівіту до пародонтиту, чому ясна кровоточать, хто має вищи...

Що відбувається при пародонтиті

Пародонтит — хронічне запалення пародонта, тобто комплексу тканин, які тримають зуб: ясен, періодонту (зв'язок, що утримують корінь у кістковій лунці) і кістки щелепи^[2]. У побуті його часто називають «пародонтозом», хоча справжній пародонтоз є окремою, значно рідшою хворобою без запалення. Зазвичай пародонтиту передує гінгівіт, запалення самих ясен, яке ще повністю зворотне^[3]. У місцях, де наліт не зчищається регулярно, бактерії накопичуються й поступово проникають під край ясен. Організм відповідає запаленням: судини розширюються, тканини стають пухкими. Знищити бактеріальну плівку імунна відповідь не може, тому запалення затягується й починає ушкоджувати власні структури: зв'язки й кістку, яка є опорою зуба.

Чим глибше бактерії проникають у ясна, тим гірше їх дістає щітка. Запалення спускається вздовж кореня, і між зубом та яснами утворюються пародонтальні кишені: щілини, де збираються новий наліт, залишки їжі та бактерії. З часом такі кишені поглиблюються й заповнюються дедалі більшою кількістю нальоту і зубного каменю^[3].

Далі кісткова тканина навколо кореня розсмоктується (стоматологи називають це резорбцією). Спершу уражені лише м'які тканини, потім втрату кістки вже видно на рентгенівському знімку^[2]. Зуб втрачає опору, починає хитатися або зміщуватися вбік. Усе це відбувається без помітного карієсу й часто без болю, тому пародонтит нерідко виявляють надто пізно.

Як розпізнати пародонтит

На початку пародонтит майже не дає про себе знати: гострого болю, як при карієсі, немає, і нічого не змушує терміново бігти до стоматолога. Запалення при цьому вже руйнує тканини навколо зуба, і деякі ознаки все ж з'являються. Їх легко списати на дрібниці, хоча вони мають насторожити:

• неприємний запах із рота, що не зникає після чищення зубів^[4]
• кровоточивість ясен під час чищення або вживання твердої їжі: у побуті кажуть «ясна кровлять», а помітно це з рожевої щітки чи слідів крові на яблуці^[4]
• яскраво-червоні, темно-червоні або фіолетові ясна; колір здорових ясен у різних людей буває від світло-рожевого до темно-рожевого й коричнюватого, тож насторожити має зміна звичного відтінку^[3]
• помітний набряк або болючість ясен під час дотику
• оголення шийок зубів, коли ясна «відступають» і зуби здаються довшими; оголені корені часто дають підвищену чутливість зубів
• рухомість окремих зубів («зуби хитаються»), зміна їхнього положення в ряду або нові проміжки між зубами у вигляді темних трикутників^[3]
• дискомфорт або біль при жуванні
• гній біля краю ясен або між зубами
• зміни прикусу або відчуття, що зуби «не так змикаються».

Якщо ігнорувати навіть один із цих симптомів, усе може закінчитися втратою зубів. Виявлений рано пародонтит лікувати простіше, і втручання тоді менш травматичне^[5].

Чому виникає пародонтит

Головна причина пародонтиту — тривале накопичення зубного нальоту, липкої плівки з бактерій. Якщо її не зчищати, вона твердне під краєм ясен і перетворюється на зубний камінь, який щіткою вже не прибрати, лише професійним чищенням^[3]. Камінь утримує бактерії біля ясен і під ними, тож запалення поступово охоплює все глибші тканини.

Гігієна вирішує багато, але не все. Деякі чинники підвищують ризик пародонтиту навіть у тих, хто чистить зуби двічі на день. Хвороба від них виникає не обов'язково, проте ймовірність помітно зростає.

До таких чинників належать:

• Куріння та вейпінг: тютюн є найвагомішим чинником ризику хвороб ясен^[6]. Він погіршує кровопостачання ясен і послаблює імунну відповідь, а кровоточивість у курців слабша, тому запалення довше лишається непоміченим. У курців ризик пародонтиту приблизно на 80% вищий, ніж у тих, хто кинув^[7]. Про електронні сигарети даних менше, але в систематичному огляді результати лікування ясен у людей, які вейпають, були гіршими, ніж у некурців, і близькими до результатів курців^[8].
• Сімейна історія захворювання: якщо пародонтит мали батьки, бабусі чи дідусі, ризик вищий через спадкову схильність до сильнішої запальної реакції на наліт^[5].
• Цукровий діабет і артеріальна гіпертензія: обидві хвороби впливають на судини й регуляцію запалення. З діабетом зв'язок двобічний: висока глюкоза послаблює опір ясен інфекції, а пародонтит погіршує обмін глюкози^[9]. У метааналізі 40 досліджень у людей із помірним і тяжким пародонтитом гіпертензія траплялася частіше, а систолічний тиск був у середньому на 4,5 мм рт. ст. вищим; чи знижує тиск лікування ясен, поки не з'ясовано^[10].
• Нерегулярні візити до стоматолога: професійне чищення вчасно прибирає камінь, а огляд виявляє перші зміни^[3]. Без них проблема залишається непоміченою.
• Гормональні зміни: під час вагітності та менопаузи ясна стають чутливішими до подразнення й легше запалюються^[3].
• Інші хвороби, ліки й харчування: ризик підвищують хвороба Крона, ревматоїдний артрит, стани зі зниженим імунітетом, ліки, що спричиняють сухість у роті, ожиріння і нестача вітаміну C^[3].

Коли поєднуються кілька чинників, наприклад куріння і спадкова схильність, хвороба може прогресувати стрімко навіть за непоганого догляду. Міжнародна класифікація пародонтиту прямо враховує куріння й діабет як ознаки ризику швидшого перебігу^[11]. Людям із такими чинниками профілактика й регулярні огляди потрібні особливо.

До чого може призвести запущений процес

Без лікування процес лише поглиблюється: якщо не втручатися, запалення проникає все глибше, і звичайне чищення зубів або полоскання вже не зупиняє процес. Ураження охоплює зв'язки, кісткову тканину та ясна. Зуб втрачає опору, починає хитатися й може випасти без болю і без карієсу, просто через повільну втрату прикріплення.

Хронічне запалення ясен зачіпає й решту організму. Бактерії з глибоких кишень можуть потрапляти в кровоплин^[3], а з пародонтитом статистично пов'язано чимало загальних хвороб. Для більшості з них поки не доведено, що причина саме в яснах.

До можливих ускладнень пародонтиту належать:

• втрата одного або кількох зубів через руйнування зв'язкового апарату й кістки; пародонтит відповідає за значну частку випадків повної втрати зубів^[2]
• пародонтальні абсцеси, тобто гнійники біля кореня зуба^[4]
• порушення прикусу через зміщення зубів, що втратили опору^[5]
• гірший контроль цукру при діабеті: лікування пародонтиту в людей із діабетом 2 типу знижує глікований гемоглобін у середньому на 0,43% через 3–4 місяці^[12]
• зв'язок із ревматоїдним артритом: за оглядом метааналізів, лікування ясен у людей із ревматоїдним артритом зменшує активність артриту та маркери запалення в крові вже за кілька місяців^[13]
• зв'язок із серцево-судинними захворюваннями (інфаркт, інсульт): Американська кардіологічна асоціація визнає зв'язок, але не причинність, і доказів, що лікування ясен запобігає інфаркту чи інсульту, немає^[14]
• передчасні пологи й низька маса тіла новонароджених: у вагітних із пародонтитом шанс передчасних пологів приблизно вдвічі вищий^[15], проте лікування ясен під час вагітності, за оглядом систематичних оглядів, цей ризик не знижує^[16]
• зв'язок із деменцією, зокрема хворобою Альцгеймера: у метааналізі когортних досліджень тяжкий пародонтит асоціювався з ризиком деменції чи легких когнітивних порушень, вищим на 16%^[17], але препарат проти ферментів однієї з головних бактерій пародонтиту в клінічному випробуванні при хворобі Альцгеймера не допоміг^[18]
• можливий зв'язок з окремими видами раку: у великому огляді метааналізів пародонтит статистично пов'язаний із загальним ризиком раку, раком рота та сечостатевих органів, але якість доказів низька й причинного зв'язку не доведено^[19].

Це не означає, що будь-який із цих станів обов'язково виникне. Постійне джерело хронічного запалення лишається чинником ризику, який краще усунути, ніж чекати наслідків.

Коротко: зуби пародонтит руйнує напевно, а зв'язки із серцем, вагітністю, деменцією й раком поки здебільшого статистичні. Найпереконливіше доведено інше: лікування ясен покращує цукор крові при діабеті й зменшує активність ревматоїдного артриту.

Як діагностують пародонтит

На ранніх етапах пародонтит не завжди видно неозброєним оком, а симптоми бувають неочевидними. Тому діагноз ставлять після ретельного обстеження, яке показує глибину ураження й втрату кісткової тканини.

Обстеження починається з розмови. Лікар з'ясовує, чи є симптоми, як давно вони з'явилися, чи кровоточать ясна й чи хитаються зуби. Також враховує чинники ризику: куріння, діабет, спадковість. Потім оглядає порожнину рота й оцінює стан ясен, наліт, набряк і рецесію ясен.

Щоб уточнити діагноз, стоматолог використовує інструменти, які показують глибину ураження та ступінь втрати опори зубів:

• Пародонтальний зонд: тонкий інструмент із міліметровими позначками, яким вимірюють глибину пародонтальних кишень. У здоровому роті вона зазвичай становить 1–3 мм, глибші кишені свідчать про хворобу ясен^[6]. Лікар також перевіряє, чи кровоточать ясна під час зондування.
• Рентгенографія: показує, скільки кісткової тканини втрачено навколо кореня кожного зуба. Втрата кістки на знімку разом із втратою прикріплення ясен є головними ознаками пародонтиту^[2].

На основі обстеження лікар визначає, чи запалення локалізоване, чи генералізоване, скільки зубів уражено і наскільки глибоко. За міжнародною класифікацією 2017 року пародонтит описують стадією від I до IV (тяжкість ураження і складність лікування) та ступенем A, B або C, тобто швидкістю прогресування^[11]. Від цього залежать вибір лікування і прогноз.

Методи лікування пародонтиту

Тактика залежить від стадії, глибини ураження тканин і загального стану пацієнта. При легкому пародонтиті достатньо нехірургічного втручання, при глибших ураженнях потрібні складніші процедури. Європейська федерація пародонтології радить рухатися крок за кроком: гігієна й контроль чинників ризику, чищення під яснами, за потреби хірургія і обов'язково підтримувальна терапія^[2].

Коли вистачає нехірургічного лікування

На ранніх стадіях пародонтиту можна обійтися без операцій. Основне завдання на цьому етапі — зменшити кількість бактерій і зупинити запалення.

Методи, які застосовують при легкому перебігу:

• Професійне очищення: закритий кюретаж, або скейлінг і згладжування коренів, тобто глибоке чищення під яснами спеціальними інструментами. Лікар видаляє камінь і біоплівку та вирівнює поверхню коренів^[5].
• Місцеві або системні антибіотики: у деяких випадках лікар вводить у кишені гель з антибактеріальним засобом або призначає таблетки. Європейські настанови не радять давати антибіотики всередину всім підряд через побічні ефекти й стійкість бактерій; їх розглядають для окремих груп, наприклад при генералізованому пародонтиті III стадії в молодих дорослих^[2].
• Навчання гігієни: пацієнту пояснюють, як правильно чистити зуби, підібрати щітку й пасту, користуватися ниткою, іригатором або міжзубними щітками. Саме міжзубні щітки європейські настанови називають першим вибором при запаленні ясен^[2]. Без щоденного догляду жодна інша терапія не втримає результат.

Коли потрібне хірургічне втручання

Якщо кишені глибокі, а кісткова тканина вже втрачена, без операції не обійтися. Хірург має дістатися до уражених ділянок, очистити їх і, за можливості, відновити втрачений об'єм тканин.

До хірургічних методів належать:

• Відкритий кюретаж (клаптева операція): лікар робить розріз, відшаровує ясна, щоб дістатися до коренів, видаляє відкладення, за потреби згладжує поверхню кістки, щоб зменшити кишені, і фіксує ясна швами^[5].
• Кісткова пластика: у ділянки втрати кістки вносять власну кістку пацієнта, донорський або штучний матеріал, який стимулює відновлення кісткової тканини.
• Керована регенерація тканин: між кісткою та яснами встановлюють спеціальну мембрану, яка не дає м'яким тканинам заповнити дефект і допомагає відновитися кістці.
• Ясенна пластика (пересадка ясен): виконують при рецесії, коли ясна значно відступили. Беруть ділянку тканини з піднебіння або використовують біоматеріал, щоб закрити оголені корені.
• Плазма, збагачена тромбоцитами (PRP): концентрат із власної крові пацієнта вносять у рану під час операції, щоб підтримати загоєння кісткової й м'якої тканини^[5]. Докази поки скромні: у метааналізі 23 рандомізованих досліджень схожий концентрат, фібрин, збагачений тромбоцитами, додавав до клаптевої операції близько 1 мм зменшення глибини кишень, але достовірність даних від дуже низької до помірної^[20].

Хто займається лікуванням

Легкий пародонтит лікує лікар-стоматолог. Якщо уражено багато зубів, є втрата кісткової тканини або потрібна операція, пацієнта направляють до лікаря-пародонтолога^[4]. Цей спеціаліст займається саме хворобами ясен і тканин, що утримують зуби: у складних випадках він визначає потрібні методи й контролює все лікування.

Який прогноз і тривалість лікування

Результат залежить від того, наскільки рано виявили пародонтит і як швидко він прогресує^[5]. На ранній стадії прогноз сприятливий: після глибокого чищення запалення вщухає, ясна частково відновлюються, а зуби залишаються стабільними. За європейськими настановами лікування вважають успішним, коли не лишилося кишень глибших за 4 мм, які кровоточать при зондуванні, і жодної кишені від 6 мм^[2]. Постійний контроль і ретельна гігієна потрібні й тоді.

При помірному або тяжкому перебігу процес зворотний лише частково. Прогресування можна зупинити, але втрачену кістку навіть після чищення та операції повністю вже не відновити. Лікування стабілізує стан і зберігає наявні зуби, а втрачені можна замінити імплантатами чи мостоподібними протезами^[5]. Якщо ж лікування відкладати, до втрати зубів додається потреба у складному протезуванні.

Тривалість лікування індивідуальна. Чищення під яснами роблять або за кілька візитів, ділянка за ділянкою, або за одну-дві тривалі сесії протягом доби: обидва підходи дають схожий результат^[2]. Після загоєння ясен лікар повторно вимірює кишені й вирішує, чи потрібна хірургія. Якщо так, до лікування додаються підготовка, операція й загоєння, а це може зайняти кілька місяців. Після основного лікування пацієнт залишається під наглядом: візити підтримувальної терапії призначають кожні 3–12 місяців залежно від ризику^[2].

Коротко: пародонтит не виліковують раз і назавжди, його тримають під контролем. Глибоке чищення зупиняє запалення, а щоденне очищення між зубами й регулярні візити не дають йому повернутися.

Чи можна вилікувати назавжди?

Пародонтит — хронічна хвороба, яка не зникає повністю навіть після успішного лікування. Вилікувати його у звичному сенсі не можна, хоча цілком можливо взяти під контроль; без належного догляду він здатен повернутися^[5]. Якщо запалення стабілізоване, інфекцію видалено, а гігієна на належному рівні, хвороба не прогресує, і зуби залишаються стабільними роками.

Контроль пародонтиту триває все життя. Після основного лікування доведеться регулярно проходити професійне чищення, вдома чистити зуби за вдосконаленою технікою й уникати чинників, що провокують рецидив. Європейські настанови наголошують: саме регулярність підтримувальної терапії вирішує, чи тримається результат роками^[2].

Міф: із віком зуби випадають самі собою, і з цим нічого не вдієш. Насправді: головна причина втрати зубів у дорослих — пародонтит^[5], а в більшості випадків його можна попередити й успішно лікувати^[2]. Стабільна ремісія дає змогу зберегти власні зуби й уникнути операцій у майбутньому.

Що робити для профілактики

Хвороба розвивається поступово, і зупинити її найлегше на самому початку. Для цього потрібні щоденна гігієна порожнини рота та регулярні візити до стоматолога. Особливо це стосується людей зі спадковою схильністю, цукровим діабетом або шкідливими звичками.

Щоб знизити ризик пародонтиту, варто дотримуватися таких правил:

• Чищення зубів двічі на день: пастою з фтором приблизно по 2 хвилини, обов'язково перед сном; після чищення зайву пасту випльовують, а рот водою не полощуть, щоб не змити фтор^[21].
• Щоденне очищення міжзубних проміжків: зубна нитка або міжзубні щітки прибирають наліт і залишки їжі там, куди не дістає звичайна щітка^[4]; іригатор може бути доповненням.
• Регулярна професійна гігієна: зазвичай кожні 6–12 місяців, а курцям, людям із сухістю в роті чи тим, хто приймає певні ліки, частіше^[3]. Після лікування пародонтиту інтервал визначає стоматолог.
• Відмова від куріння: тютюн сповільнює загоєння ясен і робить лікування хвороб ясен менш успішним^[6].
• Контроль супутніх захворювань: особливо важливо стабілізувати рівень глюкози при цукровому діабеті й тиск при гіпертензії; людям із діабетом 2 типу і вагітним регулярні огляди в стоматолога особливо потрібні^[4].

Профілактика не складна, але вимагає регулярності. Ці прості кроки дають змогу роками зберігати ясна здоровими й уникнути складного та тривалого лікування.

Коли обов'язково звернутись до лікаря

Часто люди йдуть до стоматолога, лише коли зуб болить або вже хитається. При пародонтиті це запізно: хвороба рідко спричиняє різкий біль і довго розвивається непомітно. Тому варто знати, за яких ознак не слід чекати.

Звернутися до лікаря потрібно в будь-якому з таких випадків:

• ясна кровоточать під час чищення або навіть без видимої причини
• з'явився постійний неприємний запах із рота, який не зникає після гігієнічних процедур
• ясна змінили колір: стали червоними, синюшними або блискучими
• є набряк, біль при жуванні або натисканні
• зуби стали рухомими чи змінили положення в зубному ряду
• видно, що ясна «відходять» від зуба й оголюють корінь
• біля краю ясен з'явився гній.

Записатися терміново варто, якщо ясна дуже болять і набрякли, зуби хитаються або випадають, а також якщо в роті з'явилися виразки, червоні плями чи ущільнення: такі зміни потребують огляду ще й для того, щоб не пропустити рак ротової порожнини^[4]. Навіть якщо симптоми турбують не щодня, сам пародонтит не минає. Що раніше почати лікування, то простішим і ефективнішим воно буде.

Що запитати в стоматолога

Коли діагноз уже встановлено, корисно отримати повну інформацію про стан ясен, можливі методи лікування та прогноз. Запитання, підготовлені заздалегідь, допоможуть не розгубитися на консультації й чітко уявити подальші кроки:

• Яка в мене стадія і ступінь пародонтиту?
• Чи є втрата кісткової тканини? Якщо так, на яких ділянках?
• Які варіанти лікування доступні в моєму випадку?
• Чи буде достатньо нехірургічного лікування, чи потрібна операція?
• Скільки часу триватиме лікування від першого візиту до стабілізації?
• Як довго загоюються ясна після хірургічних процедур?
• Як часто саме мені потрібно проходити професійне чищення: кожні 3, 6 чи 12 місяців?
• Як доглядати за яснами вдома, щоб уникнути рецидиву?
• Чи потрібно відновлювати втрачені зуби? Які методи можливі?

Відповіді допоможуть краще зрозуміти свій стан і брати активну участь у лікуванні, а це важливий крок до контролю над хворобою.