Чутливість зубів: причини та лікування

Скільки людей мають чутливі зуби? Залежно від дослідження, від 1,3% до 92,1%. Такий розкид отримали автори метааналізу 77 досліджень, і найточнішою оцінкою вони назвали 11,5%^[1]. Цифри різняться, бо дослідження проводили серед різних людей: серед пацієнтів спеціалізованих стоматологічних клінік чутливість траплялася частіше, ніж у ширших вибірках. Сам біль упізнати легко: ковток холодної води чи вдих морозного повітря, і зуб пронизує короткий гострий біль, який минає за секунди. Лікарі називають це гіперчутливістю дентину, у Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) є діагноз «чутливий дентин», а в побуті кажуть «зуби ниють від холодного» або «оскома», хоча оскомою точніше називають неприємне відчуття саме після кислого. Такий біль змушує відмовлятися від морозива й цитрусових, але здебільшого піддається простим засобам, якщо знати його причину.

Читайте:

Зубний наліт і як захистити зуби

Зубний наліт: що це за липка плівка на зубах, чому вона з'являється щодня, чим відрізняється від зубного камен...

Чому виникає чутливість зубів

Зуб має кілька шарів. Зверху коронку вкриває емаль, корінь вкриває цемент, а під ними лежить дентин, пронизаний тисячами мікроскопічних дентинних канальців, що ведуть до пульпи, тобто до «нерва» зуба. Коли емаль або ясна перестають закривати дентин, канальці відкриваються назовні^[2]. Холод, повітря, солодке чи кисле зрушують рідину в канальцях, і нервові закінчення сприймають цей рух як біль. Таке пояснення називають гідродинамічною теорією, і воно найпоширеніше^[3]. Найчастіше страждають ікла й малі кутні зуби (премоляри) з боку щоки, біля самого краю ясен^[3].

Дентин оголюється з різних причин. Найпоширеніші з них такі^[2]:

• Карієс: руйнування емалі відкриває дентин і робить зуб вразливим до температурних і хімічних подразників.
• Ерозія емалі: кислоти з продуктів, напоїв або шлунка поступово розчиняють захисний шар^[4].
• Абфракція: надмірне механічне навантаження на зуб створює біля ясен заглибини та мікротріщини; у вітчизняній стоматології схожі ураження часто називають «клиноподібним дефектом».
• Рецесія ясен: ясна відступають, зуби здаються довшими, а оголені корені, вкриті лише тонким цементом, швидко реагують на холод^[5].
• Зношені пломби та коронки: між пломбою і зубом утворюється щілина, і дентин знову стає доступним для подразників^[6].
• Тріщини й сколи: через них подразники швидко проникають усередину зуба^[7].
• Нещодавні стоматологічні втручання: після пломбування чи професійного чищення зуби можуть якийсь час болісно реагувати на холод, і зазвичай це минає саме^[7].
• Неправильне чищення: надто сильний тиск і жорстка щетина стирають емаль біля шийок зубів і травмують ясна, а чищення одразу після кислої їжі пришвидшує цей процес^[4].
• Відбілювання та агресивні засоби догляду: після відбілювання, зокрема перекисом водню, зуби часто стають тимчасово чутливими^[4], а деякі ополіскувачі містять кислоти, що посилюють дискомфорт^[7]. За метааналізом, домашнє і кабінетне відбілювання дають однаковий ризик чутливості^[8], а гель із нітратом калію перед процедурою знижує ризик лише на 12%, і автори іншого метааналізу називають цю користь клінічно сумнівною^[9].
• Кислі продукти та напої: цитрусові, помідори, мариновані овочі, газовані напої, соки й навіть чай^[7].

У реальному житті ці чинники часто поєднуються. Скажімо, людина щодня п'є газовані напої, а потім одразу енергійно чистить зуби жорсткою щіткою: розм'якшена кислотою емаль стирається швидше. Якщо додати зношену пломбу чи схильність до рецесії ясен, біль від холодного з'являється вже на кількох зубах.

Додаткові чинники ризику

Окрім прямих ушкоджень емалі чи ясен, є чинники, які діють опосередковано й поступово змінюють тканини зуба. Їхній вплив не завжди помітний на початку.

Карієс

На ранніх етапах карієс зазвичай нічим себе не видає. Коли руйнування поглиблюється, з'являються зубний біль або чутливість до солодкого, гарячого й холодного^[10]. Без лікування процес доходить до пульпи. Фтор із пасти, водопровідної води чи лаку, який наносить стоматолог, здатен зупинити ранній карієс і навіть повернути його назад^[10].

Хвороби ясен

Серед захворювань ясен гінгівіт є початковою формою запалення, яка без лікування може перейти в пародонтит (у побуті його часто називають «пародонтозом», хоча справжній пародонтоз є окремою, рідшою хворобою без запалення). Ясна запалюються, відходять від зубів, утворюються пародонтальні кишені. Корені оголюються, і зуби стають чутливими, а згодом і рухомими^[11].

Бруксизм

Бруксизм, тобто скреготіння або стискання зубів, найчастіше вночі, стирає емаль і відкриває глибші шари зуба. Серед його ознак NIDCR (Національний інститут стоматологічних і черепно-лицевих досліджень США) називає біль або чутливість зубів, а захищає від пошкоджень нічна капа^[12]. Сама людина скреготіння уві сні зазвичай не помічає, і першим сигналом стає саме чутливість.

Вік

З роками ясна поступово відступають, тому чутливість частіше турбує людей старшого віку^[4]. Водночас у метааналізі вищу поширеність фіксували в дослідженнях молодших дорослих^[1]: у молодому віці дентин частіше оголюють кислі напої та надто старанне чищення.

Наліт і зубний камінь

Якщо наліт не видаляти регулярно, він твердне й перетворюється на зубний камінь. Камінь подразнює ясна й підтримує запалення, а наліт біля коренів сам по собі є однією з причин чутливості^[7]. Бактерії нальоту перетворюють цукри на кислоту, яка роз'їдає емаль^[10].

Сухість у роті

Слина змиває залишки їжі й містить кальцій і фосфат, які зміцнюють зуби й протидіють карієсу^[13]. При ксеростомії (сухості в роті) цей захист слабшає. Сотні ліків зменшують вироблення слини, а ще слинні залози уражають опромінення під час лікування раку, синдром Шегрена та цукровий діабет^[13]. Брак слини створює умови для карієсу і, як наслідок, для чутливості зубів.

Куріння

Куріння шкодить зубам кількома шляхами: спричиняє пародонтит, сприяє карієсу й залишає на емалі стійкі плями^[14]. Тютюн є найвагомішим чинником ризику хвороб ясен^[11], а рецесія ясен, яку вони спричиняють, оголює корені.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

При рефлюксній хворобі (у побуті часто кажуть просто «печія») шлунковий сік піднімається вгору й може потрапляти до ротової порожнини. За систематичним оглядом 22 досліджень, ерозія зубів у дорослих із рефлюксом трапляється значно частіше, ніж у здорових^[15]. Ще сильніше емаль страждає від частого блювання: за метааналізом, ерозію зубів мають 54,4% людей із булімією^[16]. Кислота розчиняє емаль насамперед із внутрішнього боку зубів, і вони починають болісно реагувати на подразники.

Коротко: майже за кожним випадком чутливості стоїть оголений дентин, а оголюють його переважно три речі: рецесія ясен, кислоти і надто сильне чищення. Тому без усунення причини навіть найкраща паста дає лише тимчасове полегшення.

Діагностика та обстеження

Схожий біль дають кілька різних станів, тому стоматолог спершу виключає карієс, тріщину, зношену пломбу та запалення пульпи, і лише потім ставить діагноз «гіперчутливість дентину»^[2]. Огляд відбувається в кілька етапів.

Анамнез

Лікар розпитує про загальний стан здоров'я, хронічні хвороби, ліки та нещодавні стоматологічні процедури, а також про харчування, звички чищення, відбілювання й скреготіння зубами. Деякі ліки спричиняють сухість у роті, а цукровий діабет належить до чинників ризику хвороб ясен^[11]. Важливо й те, на що саме болить зуб і скільки триває біль після подразника.

Клінічний огляд

Лікар оглядає зуби за допомогою інструментів, оцінюючи цілісність емалі, стан пломб, наявність тріщин чи сколів. Щоб перевірити реакцію, на зуб спрямовують струмінь повітря з установки або торкаються його зондом. Для гіперчутливості дентину типовий різкий, раптовий і короткий біль у відповідь на подразник поруч з оголеним коренем^[17]. Також лікар шукає пошкоджені реставрації, які могли відкрити доступ до внутрішніх тканин.

Огляд ясен

Окремо оцінюється стан ясен. Тонким пародонтальним зондом із міліметровими позначками вимірюють глибину кишень між зубом і яснами. У здоровому роті вона становить 1–3 мм, глибші кишені вказують на пародонтит^[11]. Лікар також відзначає, наскільки відступили ясна і скільки кореня оголено.

Рентгенографія

Рентгенівські знімки показують приховане: каріозні порожнини між зубами, ураження коренів, втрату кістки навколо зуба, зміни біля верхівки кореня. Вони допомагають відрізнити гіперчутливість від запалення пульпи, яке потребує зовсім іншого лікування.

Коли біль означає карієс або пульпіт

Пульпіт є запаленням пульпи, у побуті кажуть «болить нерв». На початковій стадії (оборотний пульпіт) зуб реагує на холодне чи солодке, але біль минає за 1–2 секунди після того, як подразник прибрали; зазвичай достатньо видалити карієс і поставити пломбу^[18]. Тому оборотний пульпіт і карієс лікар виключає першими: за відчуттями вони майже не відрізняються від чутливого дентину^[17]. Інша картина при необоротному пульпіті: біль виникає сам по собі або триває хвилинами після подразника, частіше гарячого, може віддавати в інші зуби, і людина не завжди може показати, який саме зуб болить^[18]. Такий зуб потребує лікування кореневих каналів або видалення. Якщо біль раптом минув на кілька днів, це не одужання: так буває, коли пульпа гине^[18], а без лікування з'являється ризик абсцесу^[7]. Насторожити мають також сильний або раптовий біль, чутливість лише одного зуба й чутливість, що не минає кілька тижнів: за цими ознаками можуть стояти карієс, тріщина, хвороба ясен чи інфекція^[4].

Коротко: біль на холод, що минає за секунди, найчастіше означає оголений дентин або початковий карієс. Біль, що тримається хвилинами, виникає сам або віддає в сусідні зуби, частіше свідчить про пульпіт, і пастою для чутливих зубів його не вилікувати.

Лікування чутливості зубів

Підхід до лікування залежить від причини. Карієс і зношені пломби лікують пломбуванням, хвороби ясен лікує пародонтолог, а якщо причиною є власне оголений дентин, завдання полягає в тому, щоб закрити дентинні канальці й прибрати чинники, які далі стирають емаль^[2].

Домашні методи

У легких випадках стоматолог радить засоби для щоденного використання^[4]:

• Зубні пасти для чутливих зубів (десенсибілізувальні): найкращі докази мають пасти з фторидом олова та аргініном. У найновішому мережевому метааналізі 93 досліджень із 9548 учасниками саме їх назвали засобами першого вибору^[19]. Пасти із солями калію (нітратом калію) теж зменшують чутливість^[20], хоча кокранівський огляд не знайшов для них чітких доказів^[21]. Дія настає не одразу, потрібне кілька застосувань^[6], а якщо пасту відкласти, чутливість повертається^[4]. Корисний прийом: увечері втерти трохи пасти пальцем у чутливе місце й не змивати; після чищення пасту випльовують, але рот водою не полощуть^[4].
• Фторовмісні ополіскувачі та пасти з підвищеним вмістом фтору: зміцнюють емаль і допомагають зупинити початковий карієс^[10]; пасту з високим вмістом фтору призначає стоматолог^[4].
• Полоскання солоною водою: Міф: сіль лікує чутливі зуби. Насправді: тепла солона вода може трохи заспокоїти подразнені ясна, але дентинних канальців не закриває; доведений ефект мають пасти з фторидом олова, аргініном або солями калію^[19].

У дослідженнях паст чутливість помітно зменшувалася й у групах плацебо^[22]. Частина ефекту залежить від очікувань, тож судити про засіб варто після кількох тижнів регулярного використання. Якщо ж за кілька тижнів полегшення немає, потрібні професійні методи.

Стоматологічні процедури

Коли домашніх засобів недостатньо, лікар застосовує методи, які діють безпосередньо на емаль і дентин або усувають глибші проблеми^[6]:

• Фторування: у кабінеті стоматолог наносить на чутливі ділянки фторлак або концентрований гель. Вони зміцнюють емаль і зменшують відчуття^[7].
• Герметизація дентину: оголену ділянку вкривають адгезивом або силантом, що закупорює дентинні канальці й ізолює нервові закінчення від подразників^[7].
• Пломби, вкладки та коронки: закривають стерті ділянки біля ясен, сколи чи карієс, які спричиняють чутливість^[6].
• Лікування кореневих каналів: якщо біль сильний, постійний і інші методи не допомогли, з каналів видаляють пульпу (у побуті кажуть «видалити нерв»). Це крайній захід, і після нього зуб більше не відчуває холоду^[6].
• Пластика ясен: якщо ясна значно відступили, власну тканину з піднебіння чи біоматеріал пересаджують на оголений корінь. Так корінь отримує захист, і чутливість зменшується^[6].
• Лазерна терапія: за кокранівським оглядом 23 досліджень, лазер, імовірно, зменшує біль від струменя повітря, ефект тримався і після 2 місяців, але достовірність доказів низька або дуже низька; серйозних побічних ефектів не зафіксовано^[23].

Вибір методу залежить від конкретної ситуації. Часто достатньо фторування чи герметизації, а при глибоких ураженнях потрібні складніші втручання. Довготривалий результат будь-якого закупорювання канальців залишається непевним^[2], тому стоматолог паралельно усуває те, що знову оголює дентин.

Коротко: перший крок при чутливих зубах коштує недорого: паста з фторидом олова або аргініном двічі на день, м'яка щітка і менше кислих напоїв. Ефект оцінюють через кілька тижнів, а якщо його немає, потрібен огляд у стоматолога.

Профілактика чутливості зубів

Захист від чутливості тримається на щоденних звичках. Більшість порад стосується того, щоб не стирати емаль і не травмувати ясна:

• Чистити зуби двічі на день: пастою з фтором і м'якою щіткою, легкими невеликими круговими рухами, без сильного тиску^[4].
• Користуватися зубною ниткою: щодня, бо між зубами наліт залишається там, куди щітка не дістає^[24].
• Регулярні огляди: ходити до стоматолога на огляд і професійне чищення зазвичай кожні 6–12 місяців, а курцям і людям із сухістю в роті частіше, як призначить лікар^[5].
• Пити воду після кислого: ковток води після газованих напоїв, цитрусових чи вина зменшує кислотність у роті, а кислі напої краще пити через трубочку^[24].
• Уникати куріння: тютюн підвищує ризик карієсу і хвороб ясен^[14].
• Менше цукру та кислот: бактерії перетворюють цукор на кислоту, яка атакує емаль, тому солодкі напої й перекуси краще обмежити^[10].
• Корекція раціону: обмежити часті кислі продукти й напої та чистити зуби не раніше ніж через годину після них, щоб не стирати розм'якшену емаль^[4]. Якщо людина скреготить зубами, варто запитати стоматолога про нічну капу^[12].

Ці правила дають результат лише тоді, коли стають звичкою: емаль не відростає, тому зберегти її легше, ніж потім закривати оголений дентин.