Чи справді чоловіки переживають свою «менопаузу», що відбувається з тестостероном після 40 і коли гормони справді потрібно лікувати.
У жінок менопауза — подія з чіткою датою: яєчники припиняють роботу, і рівень статевих гормонів падає за кілька років. Тож коли чоловік після сорока помічає, що втомлюється швидше, гірше спить і менше хоче сексу, напрошується пояснення: «чоловіча менопауза», або андропауза.
Насправді в чоловіків нічого подібного не відбувається. Тестостерон з віком знижується, але повільно, а не обвалом. Сам термін «чоловіча менопауза» вводить в оману[1]. Водночас є реальний, хоча й нечастий стан, коли гормону справді бракує, і його треба вміти відрізняти від звичайного старіння та від проблем, які до гормонів стосунку не мають.
Звідки взялася «андропауза»
Ідея чоловічої менопаузи не нова. Лікарі активно обговорювали її з кінця 1930-х до середини 1950-х, потім майже на сорок років забули, а наприкінці 1990-х тема повернулася. Історики медицини звертають увагу: «медичним» діагнозом андропауза стала не завдяки дослідникам і клініцистам. Її підтримували популяризатори та журнали, які за аналогією з жіночою менопаузою вирішили, що й у чоловіків має бути свій «перехідний період». Наприкінці ХХ століття ця модель стала основою для продажу гормональних препаратів[2].
Сучасна медицина говорить про інше: про вікове зниження тестостерону, яке є в кожного, і про віковий (пізній) гіпогонадизм — стан, коли нестача гормону дає конкретні симптоми й підтверджується аналізами[3].
Коротко: «чоловіча менопауза» — побутова назва, а не діагноз. Говорити є сенс про конкретні симптоми і, якщо треба, про перевірку рівня тестостерону.
Що відбувається з тестостероном після 40
Тестостерон справді знижується з віком, але плавно. У великому дослідженні, де понад тисячу чоловіків 40–70 років спостерігали 7–10 років, загальний тестостерон у кожного падав у середньому на 1,6% на рік, а його вільна, доступна для тканин частина — на 2–3% на рік[4]. Британська служба охорони здоров'я оцінює це зниження приблизно в 1% на рік, починаючи з 30–40 років, і наголошує, що само по собі воно навряд чи викликає проблеми[1].
Цікаво, що на рівень гормону сильно впливає загальне здоров'я. У чоловіків без хронічних хвороб, ожиріння, постійних ліків і зловживання алкоголем рівень кількох андрогенів був на 10–15% вищим. Автори дійшли висновку, що хвороби, які з'являються з роками, можуть пришвидшувати вікове падіння тестостерону[4].
Читайте:
Тестостерон: що потрібно знатиТестостерон — не просто гормон сили чи сексуального потягу. Його вплив значно глибший: він визначає, наскіль...
Коротко: тестостерон знижується щороку на 1–2%, без різкого обвалу. Хронічні хвороби й ожиріння прискорюють це зниження сильніше, ніж сам вік.
Віковий гіпогонадизм: коли гормону справді замало
Щоб зрозуміти, які симптоми справді пов'язані з низьким тестостероном, європейські дослідники обстежили 3 369 чоловіків 40–79 років з восьми країн. Вони виявили, що зі зниженням гормону частішають рідші ранкові ерекції, знижене лібідо та еректильна дисфункція, а також утома, пригнічений настрій і нездатність до важкого фізичного навантаження. Але як окремий синдром із низьким тестостероном пов'язані лише три сексуальні симптоми[5].
Звідси критерії, якими користуються лікарі: віковий гіпогонадизм можна запідозрити, якщо є всі три сексуальні симптоми, а загальний тестостерон нижчий за 11 нмоль/л і вільний — нижчий за 220 пмоль/л[5]. Такий стан трапляється нечасто: приблизно в 2,1% чоловіків 40–79 років. Серед сорокарічних це лише 0,1%, серед 70–79-річних — 5,1%, причому частіше в тих, хто має кілька хвороб і вищий індекс маси тіла[6].
Ігнорувати такий стан небезпечно. У чоловіків із тяжким віковим гіпогонадизмом ризик смерті за кілька років спостереження був у 5,5 раза вищим, ніж в однолітків без нього, з урахуванням віку, ваги й куріння[7]. Це не означає, що винен саме гормон, але показує: поєднання сексуальних симптомів і дуже низького тестостерону — привід обстежитися.
Коротко: справжній віковий гіпогонадизм рідкісний (близько 2% чоловіків після 40). Головні ознаки — рідші ранкові ерекції, знижений потяг і проблеми з ерекцією разом із низьким тестостероном в аналізах.
Що зазвичай приписують «андропаузі»
До «чоловічої менопаузи» часто зараховують цілий набір змін середнього віку: перепади настрою й дратівливість, депресію, зниження сексуального потягу й ерекції, втрату м'язів, проблеми зі сном і концентрацією[1]. Нерідко сюди ж додають «припливи», жир на животі й грудях, сухість шкіри та пітливість. Але у великому європейському дослідженні як окремий синдром із низьким тестостероном були пов'язані лише сексуальні симптоми[5].
Біда в тому, що майже кожен із цих симптомів має десяток інших причин. За британськими даними, у середньому віці за ними частіше стоять психологічні чинники й спосіб життя: стрес, тривога, депресія, проблеми на роботі чи в стосунках, гроші, турбота про літніх батьків, а також недосипання, погане харчування, малорухливість, алкоголь і куріння[1].
Важливу роль відіграють і хвороби. Скарги, які приписують андропаузі, частіше трапляються в чоловіків з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, гіпертензією і хворобами серця. Хронічні хвороби й зайва вага знижують тестостерон самі по собі, а віковий гіпогонадизм частіше трапляється саме в чоловіків із кількома хворобами й вищим індексом маси тіла[4][6].
Читайте:
Еректильна дисфункція та як її лікуватиЕректильна дисфункція — це порушення, за якого чоловік не може досягти або підтримати ерекцію. Вона має фізи...
Коротко: втома, поганий настрій і проблеми в ліжку після 40 частіше пояснюються стресом, вагою, діабетом, тиском і способом життя, ніж нестачею тестостерону.
Як лікар з'ясовує, чи винен тестостерон
Почати можна з терапевта. Лікар розпитає про роботу, стосунки, сон, настрій, адже симптоми часто пов'язані зі стресом чи тривогою[1].
Якщо є підозра на нестачу гормону, міжнародні настанови радять ставити діагноз гіпогонадизму лише тоді, коли є і характерні симптоми, і однозначно низький тестостерон. Аналіз здають уранці натщесерце, а результат обов'язково підтверджують повторним аналізом. Якщо рівень на межі норми, визначають ще й вільний тестостерон. А коли нестачу підтверджено, шукають її причину[8].
Коротко: один аналіз на тестостерон, зданий будь-коли, нічого не доводить. Потрібні симптоми плюс два ранкові аналізи натщесерце.
Чи допомагає тестостерон
Найбільше даних дали два великі дослідження. У першому 790 чоловіків від 65 років із помірно низьким тестостероном і симптомами рік отримували гель із гормоном або плацебо. Тестостерон помірно покращив сексуальну функцію і трохи — настрій. Проте на бадьорість і на те, скільки людина може пройти пішки, він практично не вплинув[9]. Мета-аналіз 27 досліджень (1 890 чоловіків) теж знайшов невелике зменшення депресивних симптомів на тестостероні, хоча дослідження були дуже різними[10].
Друге дослідження стосувалося безпеки. 5 246 чоловіків 45–80 років із підтвердженим гіпогонадизмом і високим серцево-судинним ризиком у середньому майже два роки отримували тестостерон або плацебо. Інфаркти, інсульти й смерті від серцевих причин траплялися однаково часто: у 7,0% і 7,3%. Але в групі тестостерону частіше бували фібриляція передсердь, гостре ураження нирок і тромбоемболія легеневої артерії[11]. Проблем із простатою не побільшало, а от переломів несподівано стало більше[12][13].
Кому тестостерон не призначають
Ендокринологи не радять починати лікування тестостероном, якщо чоловік планує дітей найближчим часом, має рак простати чи грудної залози, підвищений ПСА без обстеження в уролога, високий гематокрит, нелікуване тяжке апное сну, виражені розлади сечовипускання, некомпенсовану серцеву недостатність, інфаркт чи інсульт за останні пів року або схильність до тромбів. Під час лікування регулярно перевіряють рівень гормону, гематокрит і стан простати[8]. В Україні препарати тестостерону відпускаються лише за рецептом.
Коротко: тестостерон може допомогти з сексуальною функцією й настроєм, але лише тим, у кого нестачу гормону підтверджено. «Омолоджувальних» ефектів він не дає.
«Бустери тестостерону» і трави
Добавки для «природного підвищення тестостерону» продаються вільно. Дослідники перевірили 50 таких засобів. 90% обіцяли підняти рівень гормону, але дані на користь цього були лише для 24,8% інгредієнтів, а для 10,1% дані свідчили навіть про зниження тестостерону. Про 61,5% складників досліджень не було взагалі. Натомість вітамінів B12 і B6 там було в рази більше за добову потребу, цинку — у середньому 272%, а 13 продуктів перевищували безпечну межу цинку, ніацину чи магнію[14].
З окремих рослин найкраще вивчені пажитник і ашваганда. Систематичний огляд 32 досліджень 13 рослин знайшов статистично значуще підвищення тестостерону лише в 9 із них, і лише 6 мали низький ризик упередженості. Найбільше даних саме для пажитника й ашваганди, менше — для червоного женьшеню. Але половина досліджень проводилася на молодших за 40 років здорових чоловіках[15]. Мета-аналіз чотирьох досліджень пажитника показав підвищення загального тестостерону[16]. В одному з досліджень ашваганди 57 молодих чоловіків, які займалися силовими тренуваннями, вісім тижнів приймали екстракт або плацебо, і тестостерон в основній групі виріс більше[17].
Для якірців сланких (трибулусу), який в Україні продається і як безрецептурний лікарський засіб, переконливих доказів підвищення тестостерону немає. У восьми з десяти досліджень гормональний профіль не змінився, а невеликий приріст бачили лише в чоловіків із гіпогонадизмом[18]. Вітамін D у дорослих чоловіків на рівень тестостерону помітно не впливає[19].
Коротко: більшість «бустерів» не має доказів, а дози вітамінів і цинку в них бувають надмірними. Якщо хочете спробувати рослинний засіб, обговоріть це з лікарем, особливо якщо приймаєте інші ліки.
Що справді допомагає після 40
Найпотужніший «природний бустер» — схуднення. Мета-аналіз 24 досліджень показав, що зниження ваги в чоловіків з ожирінням підвищує рівень тестостерону: після низькокалорійної дієти в середньому на 2,87 нмоль/л, після баріатричної операції — на 8,73 нмоль/л. Що більше людина схудла, то сильніший ефект, особливо в молодших і в тих, хто не має діабету[20].
До того ж працюють звичайні складники здорового способу життя: достатній сон, фізична активність, зокрема силові тренування, менше алкоголю, відмова від куріння і лікування хвороб, які з'являються з віком, від діабету до гіпертензії[1][4].
Читайте:
Як надлишок білка впливає на тестостерон у чоловіківДослідження 2022 року показало, що надлишок білка може знижувати рівень чоловічого тестостерону. Такий ефект с...
Коротко: зниження ваги, рух, сон, менше алкоголю й відмова від куріння впливають на самопочуття й тестостерон більше, ніж будь-яка добавка.
Підсумок
Чоловічої менопаузи в тому сенсі, як буває жіноча, немає: тестостерон з віком знижується повільно, на 1–2% на рік. Справжній віковий гіпогонадизм трапляється приблизно в 2% чоловіків після 40 і проявляється насамперед рідшими ранковими ерекціями, зниженим потягом і проблемами з ерекцією. Втому, поганий настрій і набір ваги частіше пояснюють стрес, недосипання, ожиріння, діабет і тиск. Діагноз ставлять лише за симптомами й двома ранковими аналізами. Тестостерон допомагає лише тим, у кого нестачу підтверджено, а «бустери» здебільшого не мають доказів. Найбільше користі дають схуднення, рух і лікування хвороб середнього віку.
Джерела20
- nhs.uk
- Дослідження. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Настанова. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Дослідження. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Дослідження. Wu FC. та ін. Identification of late-onset hypogonadism in middle-aged and elderly men. N Engl J Med, 2010.
- Огляд. pmc.ncbi.nlm.nih.gov
- Дослідження. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Настанова. Bhasin S. та ін. Testosterone Therapy in Men With Hypogonadism: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab, 2018.
- Дослідження. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Мета-аналіз. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Дослідження. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Огляд. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Огляд. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Дослідження. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Огляд. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Мета-аналіз. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Дослідження. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Огляд. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Мета-аналіз. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
- Мета-аналіз. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov


