Кліщі Demodex на обличчі: причини і лікування

Коли науковці шукали ДНК кліщів Demodex на обличчях дорослих добровольців, її знайшли в усіх без винятку, у 100% людей старших за 18 років^[1]. Тобто ці кліщі є і у вас, просто ви їх ніколи не бачили. Свої справи вони роблять уночі: поки людина спить, кліщі вибираються з пор, спаровуються на поверхні шкіри й повертаються назад відкладати яйця^[2]. Генетики припускають, що цей нічний розклад підлаштований під мелатонін господаря, гормон, рівень якого в темряві зростає^[3]. Здебільшого таке сусідство минає непомітно. Проблеми з'являються, коли кліщів на обличчі стає забагато.

Що таке кліщі Demodex

Demodex — це рід мікроскопічних кліщів, які постійно живуть у волосяних фолікулах і сальних залозах людини. Як і всі кліщі, вони належать до класу павукоподібних, родичів павуків, але такі дрібні, що побачити їх можна лише під мікроскопом. У побуті їх часто називають «підшкірним кліщем», хоча під шкірою вони не живуть: їхній дім у гирлах фолікулів, тобто в порах. Їжею кліщам слугують шкірне сало і вміст клітин шкіри^[4]. Дослідники, які розшифрували геном Demodex folliculorum, вважають, що цей вид поступово перетворюється з паразита на симбіонта, тобто сусіда, який майже не шкодить господареві^[3]. У більшості людей кліщі не завдають жодної шкоди.

Кліщі найчастіше мешкають на таких ділянках обличчя^[2]:

• Щоки: розташовуються у дрібних фолікулах.
• Вії: живуть біля коренів вій і в сальних залозах повік.
• Лоб: часто трапляються у фолікулах, де виділяється багато шкірного сала.
• Зовнішній слуховий прохід: кліщів знаходять і біля входу у вухо.
• Крила носа: одне з улюблених місць, бо сальні залози тут особливо активні.

Їм потрібне багате на сало середовище, тому на жирній ділянці обличчя кліщів зазвичай більше, ніж на сухій^[4], і від типу шкіри обличчя багато залежить. Поки кількість кліщів у межах норми, вони не становлять небезпеки. Якщо ж колонія розростається, з'являються подразнення, свербіж і запалення. Цей стан називають демодекозом (у літературі трапляються також назви «демодицидоз» і «фолікуліт Demodex»).

Види кліщів Demodex

На шкірі людини живуть два види цього роду. Вони різняться розміром, місцем проживання і способом живлення, але обидва можуть спричиняти запалення, якщо розмножуються надмірно^[4].

Demodex folliculorum

Demodex folliculorum довший, 0,3–0,4 мм, і живе в гирлах волосяних фолікулів, часто групами по кілька особин^[4]. Особливо багато його на віях^[2]. Кліщ живиться клітинами шкіри біля поверхні, не заглиблюючись. Коли таких кліщів біля вій стає забагато, повіки подразнюються, лущаться, а вії випадають^[2].

Demodex brevis

Demodex brevis коротший, 0,2–0,3 мм, і зазвичай поодинці заглиблюється в сальні залози, які відкриваються у фолікули, а на повіках у мейбомієві залози^[4]. Він живиться шкірним салом (себумом), яке виробляють ці залози^[2]. Якщо кліщів стає багато, вони пошкоджують залози, і шкіра навколо запалюється^[4].

Як виглядає кліщ Demodex

Без мікроскопа кліща не розгледіти. Його довжина від 0,15 до 0,4 мм залежно від виду й стадії розвитку, тож кілька таких істот уміщуються на голівці шпильки^[2]. Тіло видовжене, напівпрозоре, вкрите дрібними лусочками і поділене на дві частини. На передній розташовані вісім коротких лапок і ротові органи, якими кліщ тримається за стінку фолікула і проколює клітини^[2].

Кліщі уникають світла й повзають повільно, близько 16 мм на годину^[4]. Нічний спосіб життя і мікроскопічний розмір дозволяють їм існувати практично непомітно для людини.

Наскільки поширений демодекоз і хто ризикує

Практично в усіх дорослих є кліщі Demodex, незалежно від типу шкіри, а з віком їх більшає^[4]. Сама їхня присутність хворобою не є. Демодекоз, тобто стан, коли кліщі розмножуються надмірно і спричиняють симптоми, трапляється значно рідше. Вищий ризик мають люди з ослабленою імунною системою і ті, хто застосовує певні ліки^[2].

Демодекоз частіше розвивається у тих, хто^[2]:

• Приймає імуносупресанти: наприклад, після трансплантації органів, коли імунітет пригнічують навмисно.
• Проходить хіміотерапію: вона тимчасово послаблює захисні сили організму.
• Має імунодефіцит: зокрема ВІЛ-інфекцію або СНІД.
• Має розацеа, блефарит чи інші хронічні хвороби шкіри: за метааналізом 23 досліджень, у людей із розацеа шанс знайти кліщів приблизно в 9 разів вищий, ніж у людей без неї^[5].
• Тривало мастить обличчя мазями з гідрокортизоном чи іншими кортикостероїдами: вони пригнічують місцевий імунітет шкіри^[4].

Коли захисні механізми шкіри ослаблені, кліщам легше розмножуватися, і їх кількість на обличчі поступово зростає.

Коротко: кліщі Demodex є майже в усіх дорослих, тож знайти їх на обличчі ще не означає захворіти; хворобою стає лише надлишок кліщів разом із симптомами.

Симптоми та причини демодекозу

Безпосередня причина демодекозу полягає в надмірному розмноженні кліщів. Найчастіше воно пов'язане з ослабленням імунного контролю, надлишком шкірного сала або тривалим застосуванням стероїдних мазей^[4]. Кліщі механічно пошкоджують фолікули, а їхні відходи й рештки загиблих особин подразнюють шкіру і запускають запалення^[4].

Симптоми на шкірі

Людям часто здається, що висип з'явився раптово, буквально за ніч^[2], хоча кліщів ставало більше поступово. З'являються свербіж шкіри, печіння, подразнення. Демодекоз легко сплутати з акне (вуграми), себорейним дерматитом, фолікулітом чи периоральним дерматитом^[6].

Найхарактерніші прояви^[2]:

• Свербіж і печіння: особливо там, де багато сальних залоз.
• Почервоніння та подразнення шкіри.
• Дрібні гнійнички (пустули) і горбики (папули), схожі на вугрі: найчастіше навколо рота й очей^[6].
• Лущення або шорсткість шкіри: на дотик вона нагадує дрібний наждачний папір, а на вигляд іноді схожа на екзему.
• Підвищена чутливість: навіть легкий дотик може бути неприємним.
• Білуватий блиск: на шкірі або біля основи вій з'являється тонкий білий наліт.

Якщо уражені очі

Коли кліщів біля вій стає багато, розвивається блефарит, тобто запалення країв повік. Повіки потовщуються й лущаться, вії склеюються або випадають, з'являються свербіж, сльозотеча і відчуття стороннього тіла, «піску» в очах. Зір може на час затуманюватися^[2]. Характерною саме для кліщів ознакою лікарі вважають циліндричні лусочки біля основи вій, схожі на маленькі комірці^[7]. Тривалий процес на повіках може ускладнитися синдромом сухого ока^[4].

Чи передаються кліщі Demodex

Так, кліщі переходять від людини до людини під час тісного контакту шкіри, а також через спільні рушники, наволочки й косметику: туш, помаду, спонжі^[4]. Немовлята народжуються без кліщів і отримують перших від матері та інших близьких у перші дні й тижні життя^[4]. Така передача природна, тому більшість людей мають цих мешканців із дитинства. Проблемою вони стають лише тоді, коли їх кількість виходить з-під контролю.

Діагностика

Діагноз ставлять за поєднанням симптомів і результатів обстеження. Головне питання для лікаря: скільки кліщів. Про патологічне розмноження свідчить щільність понад 5 кліщів на 1 см² шкіри^[4]. Обстеження проводить дерматолог, а при скаргах на очі офтальмолог.

Можливі методи діагностики:

• Дерматоскопія: лікар розглядає шкіру під збільшенням і яскравим світлом. Ознакою кліщів є «хвостики Demodex», тобто білі загострені виступи в гирлах розширених пор. У дослідженні з 64 пацієнтами наявність таких ознак добре збігалася з аналізом під мікроскопом, тож автори вважають, що діагноз часто можна поставити вже за дерматоскопією^[8].
• Біопсія шкіри: невеликий зразок тканини досліджують під мікроскопом, зазвичай коли треба виключити інші хвороби^[4].
• Зішкріб або поверхнева біопсія шкіри: вміст пор знімають скальпелем, липкою стрічкою або краплею ціанакрилатного клею під скельце і під мікроскопом рахують кліщів та яйця^[4]. При підозрі на ураження повік лікар висмикує кілька вій і роздивляється їхні корені.

Ці методи дозволяють підтвердити надлишок Demodex і відрізнити демодекоз від інших хвороб шкіри.

Лікування

Лікувати кліщів має сенс, коли їх стає забагато і з'являються симптоми^[2]. Завдання просте: зменшити кількість кліщів і загасити запалення. Для цього застосовують засоби з акарицидами, тобто речовинами, що знищують кліщів.

Найчастіше застосовують засоби з такими діючими речовинами^[2]:

• Бензилбензоат: давній засіб проти кліщів і корости.
• Кротамітон: крем 10%, відомий передусім як засіб проти корости^[9].
• Івермектин: у систематичному огляді 21 дослідження крем з івермектином виявився серед найефективніших засобів проти Demodex^[10].
• Метронідазол: гель або крем зменшує запалення, особливо при розацеа^[4].
• Перметрин: у рандомізованому дослідженні крем 5% зменшував кількість кліщів сильніше, ніж гель з метронідазолом, і так само добре прибирав почервоніння й горбики^[11].
• Саліцилова кислота: допомагає очищати пори від ороговілих клітин, але даних про її дію саме на кліщів мало.
• Селену сульфід: входить до деяких шампунів і засобів для вмивання; досліджень проти Demodex для нього небагато.
• Засоби із сіркою: застосовуються давно, але можуть подразнювати шкіру^[4].

Зазвичай лікують місцево, кремами, гелями чи лосьйонами. Курс триває від кількох тижнів до кількох місяців, крем з івермектином, наприклад, наносять щонайменше 12 тижнів^[4]. Якщо уражені великі ділянки чи кремів недостатньо, лікар може призначити таблетки івермектину, іноді разом із метронідазолом^[12]. Ефективність залежить і від стану імунної системи: при імунодефіцитах демодекоз повертається частіше^[4].

Профілактика та догляд

Повністю позбутися кліщів неможливо, вони частина нормальної мікрофлори шкіри. Регулярний догляд допомагає тримати їх кількість під контролем: менше надлишку сала й ороговілих клітин означає менше їжі для Demodex.

Міф: якщо добре вмиватися, кліщів можна змити зовсім. Насправді: вони сидять у глибині фолікулів, і повністю змити їх не вдається, проте чиста шкіра допомагає не давати їм розмножуватися^[2].

Рекомендації для щоденного догляду^[2]:

• Уникати густих жирних кремів і олійного макіяжу: вони забивають пори і створюють кліщам зручне середовище.
• Мити обличчя двічі на день: м'яким засобом без спирту й агресивних компонентів, щоб не пошкодити бар'єр шкіри.
• Раз на тиждень робити м'яке відлущення: воно прибирає ороговілі клітини з поверхні шкіри.

До цього варто додати власні рушники й косметику, яку нікому не позичають, і регулярну заміну наволочок^[4]. Прання при 60 °C перевищує температуру, за якої кліщі гинуть^[13].

Читайте:

Як доглядати за шкірою при розацеа

Догляд за шкірою при розацеа: як знайти власні тригери, чим захищати обличчя від сонця, яких інгредієнтів у ко...

Життя з демодекозом

Вивести кліщів самотужки, домашніми засобами, не вийде, тож лікарі радять не експериментувати^[2]. Засіб і тривалість курсу підбирає дерматолог. Під час лікування шкіру очищують двічі на день м'яким засобом, не користуються жирною косметикою і без потреби не торкаються обличчя. Стероїдні креми без призначення лікаря краще не наносити, навіть якщо вони швидко знімають почервоніння^[4]. Після зникнення симптомів догляд продовжують, бо кліщі можуть заселитися знову^[14].