Бешиха (рожа): бактеріальна інфекція шкіри

Рожа (бешиха) — гостра бактеріальна інфекція, що уражає верхні шари шкіри. Вона викликає раптове почервоніння, жар і біль у певній ділянці тіла, найчастіше на ногах.

Коли на шкірі з’являється гаряча червона пляма, біль і набряк, це не завжди звичайне подразнення. Так проявляється бешиха (рожа) — запалення, що розвивається швидко й часто починається з відчуття лихоманки чи ознобу. Уражена ділянка стає чутливою, ніби опіком, і за кілька годин може розповсюдитись. Цей стан потребує уважного ставлення, адже бактерії, які його викликають, користуються навіть дрібними тріщинами на шкірі, щоб потрапити всередину.

Що таке бешиха

Бешиха, або рожа, — це гостре інфекційне запалення шкіри, що уражає її поверхневі шари та іноді підшкірну клітковину. Хворобу спричиняють бактерії роду стрептококів, які зазвичай живуть на шкірі чи слизових оболонках і не становлять небезпеки, поки не потраплять у глибші тканини. Інфекція поширюється швидко, викликаючи почервоніння, біль, набряк і жар у певній ділянці тіла.

Бешиха відрізняється від інших шкірних інфекцій тим, що її осередок має чітко окреслені межі, а перебіг часто супроводжується гарячкою й відчуттям ломоти в тілі. Вона може з’явитися практично будь-де, але найчастіше вражає ноги, де кровообіг і відтік лімфи уповільнені. Іноді інфекція повторюється — переважно в тих самих місцях, де шкіра вже колись була уражена.

Захворювання не передається при контакті між людьми, однак потребує уважного ставлення. Без своєчасного лікування бактерії можуть поширитися на глибші шари тканин або потрапити до крові, що збільшує ризик ускладнень. Саме тому бешиху відносять до інфекцій, які необхідно лікувати швидко й повноцінно, навіть якщо симптоми здаються незначними.

Симптоми

На початку людина часто відчуває загальне нездужання — з’являються озноб, тремтіння, підвищення температури, слабкість. Тільки після цього на шкірі виникають помітні зміни. Бешиха розвивається стрімко: іноді достатньо кількох годин, щоб звичайна ділянка перетворилася на болісно гарячу пляму з набряком і різким почервонінням.

Хвороба має характерні зовнішні ознаки, за якими її можна впізнати:

• Набряк і блиск шкіри: поверхня виглядає натягнутою, іноді ніби поліруваною.
• Почервоніння: колір яскраво-червоний, чітко відмежований від здорової шкіри.
• Жар і болючість: уражена ділянка гаряча на дотик, болить навіть без натиску.
• Міхурці: при тяжкому перебігу утворюються пухирці з рідиною.
• Різка межа запалення: добре видно лінію між ураженою і неушкодженою шкірою.
• Червоні смуги вище запалення: можуть свідчити про поширення інфекції по лімфатичних судинах.
• Потемніння чи почорніння: рідкісний, але небезпечний прояв при глибокому ураженні тканин.

Такі прояви виникають раптово, і часто саме швидкість розвитку хвороби відрізняє рожу від інших запалень шкіри. Без лікування стан може погіршитися протягом доби, тому важливо розпізнати ці зміни вчасно.

Причини

Рожу спричиняють бактерії, які проникають у шкіру через пошкодження чи тріщини. Найчастіше це стрептококи, що зазвичай живуть на поверхні тіла, але при потраплянні вглиб викликають запалення. Для розвитку інфекції достатньо навіть незначного порізу чи подряпини, особливо якщо шкіра ослаблена хронічними захворюваннями або поганим кровообігом.

Пошкодження, хвороби шкіри та інші фактори, які полегшують проникнення бактерій:

• Порізи, виразки або пролежні: відкриті рани створюють прямий шлях для інфекції.
• Укуси комах чи тварин: можуть занести бактерії разом зі слиною або брудом.
• Післяопераційні шви та рубці: під час загоєння залишають ділянки підвищеної вразливості.
• Екзема: подразнена, суха шкіра тріскається і втрачає захисний бар’єр.
• Імпетиго: гнійничкові ураження руйнують верхній шар епідермісу.
• Грибкові інфекції стоп: спричиняють мікротріщини, через які проникають бактерії.
• Порушення венозного кровообігу: призводить до застою рідини та набряків.
• Пошкодження лімфатичних судин: знижує здатність тканин протидіяти інфекції.
• Надмірна маса тіла: підвищує ризик подразнення та мікротравм у складках шкіри.
• Хронічне вживання алкоголю: ослаблює імунний захист і сприяє повторним інфекціям.
• Погано контрольований цукровий діабет: уповільнює загоєння ран.
• Ослаблений імунітет або прийом імуносупресантів: підвищує ризик зараження та рецидивів.

Бешиха не передається від людини до людини й не має спадкового характеру. Але за наявності поєднання кількох факторів ризику — наприклад, тріщин на шкірі та діабету — імовірність виникнення хвороби суттєво зростає.

Діагностика

Лікар зазвичай може визначити рожу за характерним виглядом ураженої ділянки. Почервоніння має чіткі межі, шкіра гаряча, набрякла й болюча, що дає змогу відрізнити це захворювання від целюліту чи алергії. Під час огляду важливо з’ясувати, чи були нещодавно травми, укуси або операції — це допомагає встановити джерело інфекції.

Якщо запалення поширене або є ознаки ураження всього організму (підвищена температура, слабкість, швидкий пульс), можуть знадобитися додаткові обстеження:

• Загальний аналіз крові: виявляє підвищення кількості лейкоцитів, що свідчить про бактеріальну інфекцію.
• Визначення рівня C-реактивного білка: показує наявність запального процесу в організмі.
• Посів крові: допомагає підтвердити наявність бактерій у кровотоці, якщо інфекція поширилася далі шкіри.
• МРТ або комп’ютерна томографія: застосовується у складних випадках, коли є підозра на глибше ураження тканин.

Не завжди аналізи дозволяють точно визначити бактерію, що спричинила хворобу, тому основну роль відіграє клінічна оцінка зовнішніх ознак і загального стану пацієнта.

Лікування та відновлення

Бешиха добре піддається лікуванню, але важливо розпочати терапію якомога раніше. Основою є антибіотики, які знищують бактерії та запобігають ускладненням. Найчастіше застосовують пеніцилін, який ефективно діє проти стрептококів. Якщо є алергія на пеніцилін, лікар може призначити еритроміцин або цефалексин. Тривалість курсу зазвичай становить від семи до чотирнадцяти днів. У тяжких випадках антибіотики вводять внутрішньовенно, щоб забезпечити швидку дію.

Разом із медикаментами важливо дбати про полегшення болю та зменшення запалення. Такі заходи допомагають організму швидше впоратися з інфекцією:

• Підняття ураженої кінцівки: допомагає зменшити набряк і покращує відтік рідини.
• Холодні компреси: знижують температуру шкіри та полегшують біль.
• Зволожувальні креми або лосьйони: запобігають пересиханню шкіри, яке може викликати тріщини.
• Протизапальні препарати: ібупрофен або інші засоби зменшують біль і жар.
• Компресійні панчохи: після зникнення запалення покращують циркуляцію крові й запобігають застою рідини.
• Обробка пошкоджень шкіри антисептичними мазями: допомагає запобігти повторному зараженню.

У більшості людей покращення стану настає вже через кілька днів від початку лікування. Однак почервоніння й ущільнення шкіри можуть зберігатися довше, доки тканини повністю не відновляться. Якщо запалення було сильним, може залишатися тимчасова пігментація або сухість, які з часом зникають.

Профілактика та прогноз

Після курсу лікування більшість людей повністю одужують, а шкіра повертає нормальний вигляд без рубців. Проте приблизно у третини випадків бешиха може повторюватися, особливо якщо залишаються фактори, що полегшують потрапляння бактерій у шкіру. Щоб зменшити ризик повторних епізодів, варто звертати увагу на загальний стан шкіри та лікувати будь-які пошкодження одразу після їх появи.

Корисні дії, які допомагають запобігти повторному виникненню рожі:

• Лікування супутніх хвороб: екзема, грибкові інфекції чи діабет потребують постійного контролю, бо вони послаблюють шкіру.
• Своєчасна обробка ран і тріщин: навіть дрібні пошкодження варто очищати та закривати антисептичними засобами.
• Підтримання здорової маси тіла та нормального кровообігу: рух, правильне взуття та догляд за ногами зменшують ризик набряків і мікротравм.
• Рання реакція на можливий рецидив: якщо з’являється почервоніння, жар або біль у знайомому місці, потрібно звернутися до лікаря, щоб не допустити поширення інфекції.

У деяких випадках лікар може призначити профілактичний курс антибіотиків, якщо бешиха виникає повторно. Регулярний догляд за шкірою, помірна фізична активність і контроль хронічних станів допомагають підтримувати бар’єрну функцію шкіри та запобігають новим спалахам.

Чому виникає целюліт і як його зменшити

Темні плями: що ховає гіперпігментація?

Зморшки навколо рота: причини, види та способи усунення