Інфекція після татуювання: причини, симптоми, лікування

Фарба з запечатаного флакона здається найчистішою річчю в тату-салоні. Проте коли Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) перевірило 85 нерозпечатаних чорнил для татуювання й перманентного макіяжу, мікроби знайшлися в 42 з них, тобто майже в половині (49%). Повторна перевірка дала схожий результат: 11 з 21 флакона (52%)^[1]. Голка вводить пігмент у глибокі шари шкіри, і кожен прокол стає крихітними воротами для бактерій. У більшості людей шкіра загоюється без проблем, але іноді запалення запускається. Тоді головне вчасно відрізнити нормальну реакцію шкіри від початку зараження, бо від цього залежить, чи вдасться уникнути ускладнень.

Що таке інфекція після татуювання

Інфекція після татуювання є ураженням шкіри мікроорганізмами, які потрапили в неї під час нанесення пігменту або вже під час загоєння. Найчастіше це бактерії, зрідка віруси чи гриби^[2]. Зазвичай запалення обмежується ділянкою малюнка, але іноді процес поширюється глибше або навіть на внутрішні органи. Ознаки можуть з'явитися за кілька днів або пізніше, коли шкіра вже здається загоєною.

Інфекційні ураження після татуювання поділяють за глибиною проникнення. Цей поділ допомагає зрозуміти, наскільки серйозно постраждала шкіра.

• Поверхнева інфекція: вражає верхній шар шкіри (епідерміс) і зазвичай проявляється дрібними гнійничками чи медово-жовтими кірочками. Прикладом є імпетиго.
• Глибока інфекція: охоплює глибші шари шкіри, спричиняє сильне почервоніння, біль і набряк. Сюди належать бешиха (у побуті її називають рожею; вона уражає верхні шари дерми й поверхневі лімфатичні судини) і бактеріальний целюліт, який у МКХ-10 записано як флегмону. Найнебезпечніше, коли бактерії з такого вогнища потрапляють у кров.

Іноді зміни з'являються лише в окремих кольорах малюнка. Це може бути реакція на певний пігмент, а може бути й інфекція: при мікобактеріальних ураженнях висип часто обмежувався саме сірими ділянками тату^[3], а перший описаний спалах пов'язали із забрудненим флаконом сірої фарби^[4]. Навіть незначні, але стійкі зміни свідчать, що шкіра не справляється з відновленням.

Перманентний макіяж, який у побуті називають татуажем, теж є видом татуювання, хоча його роблять для краси: пігмент вводять у шкіру брів, повік чи губ^[5]. Ризик інфекції стосується і його: в огляді мікобактеріальних інфекцій чотири випадки були пов'язані саме з татуажем^[4].

Як виникає інфекція після татуювання

Під час татуювання голка багаторазово проколює шкіру, вводячи пігмент у дерму. Кожен прокол є відкритою мікроскопічною раною, у яку можуть потрапити бактерії. Організм відповідає на втручання імунною реакцією, але якщо мікроорганізмів забагато або вони особливо агресивні, починається запалення. Гнійні інфекції, спричинені стафілококами й стрептококами, зазвичай проявляються за кілька днів, а мікобактеріальні можуть з'явитися через тижні після процедури^[2].

Ризик зараження існує навіть у професійних салонах. Огляд випадків інфекцій, пов'язаних із татуюванням, з 1820 по 2023 рік показав, що головною причиною була недостатня гігієна, а забруднене чорнило спричинило 11 спалахів і відкликання фарб із продажу. Інфекції траплялися і в професіоналів, і в аматорів^[6]. Найменше контролю над стерильністю там, де роблять саморобні «наколки» чи ритуальні візерунки: удома, «у друга» або в місцях позбавлення волі^[7]. У таких випадках інфекція нерідко стає наслідком неочищених інструментів чи повторного використання голок.

Причини інфекції

Зараження відбувається тоді, коли бактерії потрапляють у ранку під час або після процедури. Джерелом буває забруднена фарба, нестерильна вода, інструменти, руки чи порушення догляду за свіжим тату. Окремо стоять реакції на сам пігмент: вони виглядають як запалення, але мікробів у них немає, і лікують їх інакше.

Реакція на фарбу

Фарба для татуювань може бути забруднена ще на виробництві. FDA попереджає, що мікроби можуть бути навіть у запечатаному флаконі з написом «стерильно»^[5]. З 2003 по 2021 рік у США відкликали 15 партій тату-фарб, 14 з них через мікробне забруднення^[8]. Крім того, склад чорнила не завжди безпечний для шкіри: у ньому можуть бути речовини, що провокують запалення або алергію.

Міф: якщо на флаконі написано «стерильно», фарба не може заразити. Насправді: у перевірках FDA мікроби знаходили майже в половині нерозпечатаних флаконів, а етикетка «стерильно» нічого не гарантує^[1].

До компонентів, які викликають питання, відносять:

• Інгредієнти тваринного походження: трапляються в окремих чорнилах, хоча переконливих даних, що саме вони частіше спричиняють запалення, немає.
• Туш і каліграфічні чорнила: призначені для паперу, а не для введення під шкіру, і їх часто використовують для саморобних тату.
• Хімічні стабілізатори та консерванти: допомагають зберегти колір і термін придатності фарби, але в чутливих людей можуть подразнювати тканини.
• Сполуки металів: забезпечують стійкість кольору, але здатні спричиняти алергічні реакції^[9].
• Пігменти з тонерів або автомобільних фарб: за даними досліджень, на які посилається FDA, у деяких чорнилах трапляються барвники, створені для принтерів чи автомобілів^[5].

Алергія на пігмент сама по собі не є інфекцією, але свербіж і подряпини відкривають бактеріям шлях у шкіру. Має значення і колір: червоне чорнило частіше за інші пов'язують із тривалими реакціями шкіри^[10], а людям з аутоімунними хворобами чи пригніченим імунітетом це важливо врахувати ще до сеансу, як і інші ризики татуювання при хронічних хворобах.

Читайте:

Контактний дерматит: причини, симптоми і лікування

Контактний дерматит: чим подразнення шкіри відрізняється від алергії, як виглядає висип і де шукати його при...

Нестерильна вода

Щоб отримати потрібний відтінок, деякі майстри розводять фарбу водою. Водопровідна, фільтрована чи дистильована вода не є стерильною, і в ній можуть жити нетуберкульозні мікобактерії, які потрапляють під шкіру разом із чорнилом. Розведення фарби нестерильною водою FDA називає однією з частих причин інфекцій^[5], а Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) радять майстрам цього уникати^[11]. Безпечний варіант один: стерильна вода з нової упаковки, відкритої безпосередньо перед процедурою.

Бактерії, що спричиняють інфекцію

Найчастіше зараження спричиняють такі мікроорганізми:

• Нетуберкульозні мікобактерії (найчастіше Mycobacterium chelonae, рідше M. abscessus, M. haemophilum і M. fortuitum): родичі збудника туберкульозу, які живуть у воді й ґрунті. Вони спричиняють повільне, вперте запалення. До кінця 2024 року описано 310 таких хворих у 15 країнах, більшість із них під час спалахів^[4].
• Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa): бактерія, яка любить воду й вологе середовище і легко проникає в ранову поверхню^[2].
• Золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus): разом зі стрептококом є найчастішою причиною гнійних інфекцій шкіри після тату^[10]. Серед 44 людей, яким тату робили 13 неліцензованих майстрів, описано спалахи стійкого до метициліну стафілокока (MRSA), що погано піддається звичайним антибіотикам^[12].
• Стрептококи (Streptococcus): часто призводять до бешихи та флегмони^[10].

Мікобактеріальна інфекція виглядає інакше, ніж гнійна. У 2011 році в 19 людей, яких татуював один майстер готовою сірою фарбою, протягом трьох тижнів з'явився стійкий червоний висип на ділянці малюнка. Збудника знайшли в біопсії 14 пацієнтів і в нерозпечатаному флаконі тієї самої фарби, після чого виробник відкликав продукцію^[13].

Інші джерела зараження

Причинами також можуть бути нестерильні голки, погано очищена шкіра перед процедурою, порушення санітарних норм у салоні або повторне інфікування під час загоєння, наприклад, коли людина розчісує свербляче тату брудними руками. Через забруднене кров'ю обладнання передаються й віруси. Найсерйозніший серед них гепатит C: у професійних салонах переконливих доказів підвищеного ризику немає, а при татуюванні у в'язниці чи «у друзів» шанси інфікуватися зростали у 2–3,6 раза^[7]. Небезпечний і гепатит B, тому клініка Мейо радить щепитися від нього заздалегідь^[14]. Теоретично можлива передача ВІЛ, хоча CDC зазначає, що відомих випадків такого зараження в США немає^[15].

Як виглядає і відчувається інфіковане татуювання

У перші дні трохи почервоніння, набряку й болючості є нормою. Так само нормальні прозора рідина, легкий свербіж, лущення і кірочки^[16]. Насторожити має динаміка: при інфекції почервоніння з часом темнішає чи розповзається, а біль замість того, щоб ущухати, посилюється. Іноді уражена вся площа малюнка, іноді лише окремі кольори або ділянки.

Коротко: головне в оцінці свіжого тату полягає в напрямку змін. Якщо через кілька днів після сеансу червоне стає ширшим, гарячішим і болючішим замість того, щоб блякнути, це вже привід показатися лікарю.

Найчастіше інфіковане татуювання має такі ознаки:

• Папули й пустули: дрібні червоні горбики й гнійнички (у побуті кажуть «прищики»), які можуть зливатися між собою.
• Вузлики під шкірою: тверді болючі утворення, що свідчать про глибше запалення. Саме так часто виглядає мікобактеріальна інфекція.
• Почервоніння і набряк: ділянка гаряча, щільна, іноді з виділенням рідини або гною чи з відкритими виразками^[16].

До місцевих проявів, зокрема свербежу й наростаючого болю, можуть приєднатися загальні симптоми. Висока температура (гарячка), тремтіння, озноб і пітливість свідчать, що інфекція вже вийшла за межі шкіри^[5]. Насторожують і збільшені болючі лімфовузли поруч із тату: при мікобактеріальних інфекціях таке ураження лімфовузлів описують дедалі частіше^[17].

Можливі ускладнення

Якщо інфекцію не лікувати, бактерії можуть потрапити в кровотік і поширитися організмом. Систематичний огляд за 2009–2019 роки знайшов 17 публікацій про такі загальні інфекції після татуювання й татуажу, з одним смертельним випадком^[17].

До можливих ускладнень належать:

• Ендокардит: запалення внутрішньої оболонки серця, що може пошкодити клапани. Його іноді виявляють за ураженням легень чи інших органів навіть тоді, коли саме тату вже не турбує^[17].
• Недостатність життєво важливих органів: при тяжкому сепсисі можуть постраждати нирки, печінка, легені та інші органи.
• Сепсис: загрозлива для життя реакція всього організму на інфекцію (у побуті кажуть «зараження крові»), що може перейти в септичний шок. Описані випадки септичного шоку й токсичного шоку, пов'язані з флегмоною чи некротизуючим фасциїтом протягом двох тижнів після процедури^[17].

Такі наслідки трапляються рідко, але вони реальні, якщо інфекцію ігнорувати або лікувати неправильно. Автори огляду радять підозрювати інфекцію крові в людини, у якої після тату з'явилися гарячка й озноб, навіть якщо сам малюнок виглядає спокійно^[17].

Діагностика

Звичайну гнійну інфекцію лікар зазвичай розпізнає під час огляду за почервонінням, набряком і гноєм. Якщо симптоми нехарактерні або процес затяжний, беруть мазок чи біопсію, тобто невеликий шматочок шкіри, на посів. Аналіз допомагає визначити збудника й підібрати антибіотик, який діятиме саме на нього. Мікобактерії ростуть на звичайних середовищах погано, тож їх шукають окремими посівами та молекулярними методами, а діагноз через неспецифічні прояви часто затримується^[4]. Тому лікареві варто одразу сказати, коли і де зроблено татуювання і якою фарбою.

Лікування інфекції після татуювання

Основний метод лікування становлять антибіотики. При звичайній бактеріальній інфекції, як-от флегмоні, курс антибіотика в таблетках зазвичай триває 5–7 днів, інколи довше за рішенням лікаря^[18]. Якщо інфекція поширилася глибше або спричинила сильне запалення, ліки вводять внутрішньовенно. Мікобактеріальні інфекції лікують значно довше: зазвичай комбінацією антибіотиків на основі кларитроміцину протягом 3–6 місяців^[4].

Коли ліки не допомагають або утворився гнійник, може знадобитися хірургічне втручання: розкриття вогнища чи видалення ураженої тканини. При мікобактеріальних інфекціях до операції вдавалися в частині випадків^[4].

Якщо татуювання робили в салоні, слід повідомити майстра^[5]. Це допоможе з'ясувати, з якої партії була фарба, і вберегти інших клієнтів.

Профілактика інфекцій

Щоб зменшити ризик зараження, важливо уважно обирати майстра й дотримуватися правил гігієни. У салоні має бути автоклав для стерилізації інструментів, а голки й трубки відкривають з герметичних упаковок у вас на очах. Фарбу для кожного клієнта наливають у нові одноразові ємності^[14].

Основні правила безпеки такі:

• Рукавички: майстер миє руки й надягає нову пару одноразових рукавичок для кожного клієнта^[14].
• Очищення шкіри: перед нанесенням татуювання шкіру обробляють антисептиком.
• Стерильна вода та серветки: для розведення фарби використовують лише стерильну воду, а для роботи нові, герметично запаковані матеріали^[11].
• Догляд після процедури: тату миють двічі на день водою з милом, промокають, а не труть, наносять м'який зволожувальний засіб. Поки шкіра не загоїться (зазвичай близько двох тижнів), ділянку ховають від сонця й не купаються в басейнах, гарячих ваннах, річках і озерах^[14].

Дотримання цих правил дозволяє шкірі загоїтися без ускладнень і зберегти чіткість малюнка.

Життя після інфекції

Після одужання на місці глибокої інфекції можуть лишитися рубці, і такі зміни варто показати дерматологу^[16]. Окремо від інфекції, у ділянці татуювання іноді з'являються хронічні хвороби шкіри. При схильності до них травма голкою може запустити псоріаз, червоний плоский лишай чи вітиліго саме по контуру малюнка, і це називають феноменом Кебнера^[19]. На татуйованій шкірі описано й рак шкіри: огляд 45 випадків меланоми автори вважають радше збігом, ніж доказом причинного зв'язку. Проте 36 з 40 таких пухлин на момент виявлення вже проросли вглиб шкіри^[20], тож будь-які зміни кольору, рельєфу чи свербіж у старому тату слід показати спеціалісту.