Ендокардит — запалення внутрішньої оболонки серця, яке найчастіше спричинюють бактерії. Без лікування воно руйнує клапани, але при швидкій терапії серце можна повністю відновити.

Коли інфекція потрапляє у кров і прикріплюється до клапанів серця, починається процес, який змінює роботу всього органа. Ендокардит не завжди проявляється одразу — іноді симптоми з’являються поступово, але наслідки можуть бути серйозними. Серце працює як насос, який не має права на збій, тому запалення його внутрішньої оболонки завжди потребує швидкої реакції. 

Що таке ендокардит

Ендокардит — це запалення внутрішньої оболонки серця, яка називається ендокардом. Вона вистилає серцеві камери та клапани, тому будь-яке ураження одразу впливає на роботу всього серця. Найчастіше причина — інфекція, зазвичай бактеріальна. Мікроорганізми потрапляють у кровотік і прикріплюються до пошкоджених ділянок серця, починаючи руйнівний процес. Без лікування запалення поступово знищує клапани, порушуючи нормальний рух крові.

Під час ендокардиту на внутрішній оболонці серця утворюються вегетації — щільні нарости, які складаються з мікроорганізмів, фібрину та тромбоцитів. Ці скупчення нагадують м’які згустки, що прикріплюються до клапанів або стінок камер серця. Вони не лише заважають правильному закриттю клапанів, а й можуть руйнувати навколишню тканину. Якщо частина вегетації відривається, вона здатна потрапити у кровообіг і перекрити судини в інших органах.

Типи ендокардиту

Ендокардит має два основних різновиди — інфекційний і неінфекційний. Вони відрізняються причинами виникнення, але обидва можуть пошкодити клапани й викликати серйозні ускладнення. Найпоширеніший варіант — інфекційний, який спричинюють бактерії або гриби, що потрапляють у кров і осідають на клапанах серця.

Інфекційний ендокардит

Інфекційний ендокардит виникає, коли мікроорганізми прикріплюються до пошкодженої серцевої тканини. Цей тип найчастіше зустрічається серед усіх випадків захворювання і може розвиватися гостро або повільно. Лікарі іноді називають його бактеріальним ендокардитом.

У процесі запалення на поверхні клапанів формуються вегетації — мікроскопічні утворення, що складаються з різних компонентів:

  • Інфекційні організми: бактерії або гриби, які запускають запалення.
  • Фібрин: білок, що бере участь у згортанні крові та фіксує мікроорганізми на клапані.
  • Тромбоцити: клітинні фрагменти, які сприяють утворенню згустків і стабілізують структуру вегетації.

Такі нарости з часом руйнують тканину клапанів і можуть стати джерелом інфекції для інших органів.

Неінфекційний ендокардит

Неінфекційний ендокардит зустрічається набагато рідше. У цьому випадку вегетації не містять збудників — вони стерильні, але все одно здатні пошкоджувати клапани. Причиною найчастіше стає стан, за якого кров має підвищену здатність до згортання. Це спостерігається, наприклад, при антифосфоліпідному синдромі або системному червоному вовчаку.

У медицині для неінфекційного ендокардиту існує кілька назв:

  • Ендокардит Лібмана-Сакса: форма, пов’язана з системним червоним вовчаком.
  • Небактеріальний тромботичний ендокардит: тип, при якому на клапанах утворюються тромботичні відкладення без інфекції.
  • Маранічний ендокардит: зустрічається при тяжких хронічних захворюваннях і виснаженні організму.

Хоча ці форми рідкісні, вони небезпечні тим, що часто не мають виражених симптомів і можуть бути виявлені лише під час обстеження серця з іншої причини.

Симптоми та причини

Прояви ендокардиту залежать від типу інфекції та швидкості її розвитку. Інфекційний варіант може початися раптово або розвиватися поступово протягом кількох тижнів. Неінфекційна форма часто протікає без помітних ознак, тому її виявляють випадково. Але навіть початкові симптоми іноді сигналізують про серйозне запалення всередині серця.

До типових проявів інфекційного ендокардиту належать:

  • Біль у грудях: з’являється через запалення тканин або ураження клапанів.
  • Шум у серці: виникає, коли пошкоджений клапан не замикається повністю.
  • Прискорене серцебиття (тахікардія): серце намагається компенсувати порушення кровотоку.
  • Втома та слабкість: пов’язані з інфекцією та зниженням ефективності роботи серця.
  • Гарячка понад 38 °C: головна ознака активного запального процесу.
  • Озноб і нічна пітливість: свідчать про боротьбу організму з інфекцією.
  • Втрата апетиту та ваги: результат тривалої інтоксикації.
  • Біль у м’язах і суглобах: наслідок реакції імунної системи.
  • Задишка: з’являється через зниження ефективності роботи серця.
  • Висипання на шкірі: можуть включати характерні ознаки — петехії, плями Джейнуея (безболісні червоні плями на долонях і підошвах) та вузлики Ослера (болісні ущільнення на пальцях рук і ніг), що свідчать про мікроемболії чи імунну відповідь на інфекцію.
  • Набряки живота чи ніг: свідчать про серцеву недостатність.
  • Кров у сечі (гематурія): може бути наслідком ураження ниркових судин.

Інфекційний ендокардит може мати різні форми перебігу:

  • Гострий: починається різко, із високою температурою та прискореним серцебиттям; стан стає небезпечним уже за кілька днів.
  • Підгострий: розвивається повільно, симптоми наростають протягом тижнів або місяців.

Неінфекційний ендокардит зазвичай не викликає відчутних змін. Людина може не підозрювати про нього, доки не проведе обстеження серця. Іноді він виявляється лише під час аутопсії. Симптоми, якщо з’являються, здебільшого пов’язані з основним захворюванням — наприклад, вовчаком.

Причини

Найчастіше ендокардит виникає через бактеріальну інфекцію. Збудники можуть потрапити у кров із ротової порожнини, шкіри або дихальних шляхів. У нормі серцеві тканини стійкі до мікробів, але якщо є пошкодження клапанів чи слизової оболонки, бактерії осідають у цих місцях, розмножуються й утворюють вегетації. З часом вони виділяють ферменти, що руйнують навколишню тканину.

Фактори ризику

Ендокардит зустрічається нечасто, але певні стани й особливості організму підвищують ризик його розвитку. Чим більше таких чинників збігається, тим вища ймовірність, що інфекція закріпиться на серцевих клапанах. У медицині виділяють найважливіші ситуації, за яких слід бути особливо уважним до симптомів.

  • Штучний клапан серця, кардіостимулятор або дефібрилятор: на поверхні імплантованих пристроїв мікроби легше прикріплюються та утворюють вегетації.
  • Цукровий діабет: підвищує сприйнятливість організму до інфекцій.
  • Хвороби серця, особливо клапанні або гіпертрофічна кардіоміопатія: ушкоджені клапани створюють умови для осідання бактерій.
  • Ін’єкційне вживання речовин: потрапляння мікробів у кров через нестерильні голки — одна з частих причин інфекційного ендокардиту.
  • Поганий стан зубів і ясен: бактерії з ротової порожнини можуть проникнути у кровотік під час запалення чи стоматологічних маніпуляцій.
  • Перенесений бактеріальний ендокардит: повторне зараження можливе навіть через роки.
  • Операції на клапанах серця: будь-яке втручання залишає ділянки, схильні до пошкодження й інфекції.
  • Ослаблена імунна система: організму складніше протистояти мікроорганізмам, які потрапляють у кров.

Поєднання навіть двох-трьох факторів робить серце вразливішим до інфекції. Тому таким людям радять уважно стежити за здоров’ям ротової порожнини, шкіри й уникати потенційних джерел зараження.

Ускладнення

Без своєчасного лікування ендокардит може призвести до важких наслідків. Інфекція руйнує клапани, порушує роботу серця і може поширюватися на інші органи через кров. У деяких випадках процес стає настільки агресивним, що викликає гостру серцеву недостатність або інсульт. Найчастіші ускладнення виглядають так:

  • Порушення ритму серця (аритмія): виникає через ураження провідної системи серця.
  • Абсцеси біля клапанів: інфекція утворює гнійні вогнища навколо уражених ділянок.
  • Блокада серця: пошкодження електричних шляхів провідності призводить до перебоїв у скороченнях.
  • Серцева недостатність: клапани не закриваються повністю, і кров частково повертається назад.
  • Протікання клапана (регургітація): наслідок руйнування тканини клапана.
  • Сепсис: бактерії з потоком крові поширюються по всьому організму, викликаючи системне зараження.
  • Інсульт: частинки вегетацій можуть перекрити судини мозку.
  • Смерть: можлива при тяжкому ураженні клапанів або розвитку множинних ускладнень.

Більшість із цих станів розвивається поступово, тому раннє виявлення інфекції суттєво знижує ризик незворотних наслідків. Вчасне лікування дозволяє уникнути руйнування клапанів і відновити нормальну роботу серця.

Діагностика

Для підтвердження ендокардиту лікар орієнтується на симптоми, історію захворювань і результати аналізів. Важливо виявити не лише сам факт запалення, а й визначити збудника, щоб підібрати ефективне лікування. Найчастіше використовують поєднання лабораторних і візуалізаційних методів.

Лабораторні аналізи

Кров допомагає побачити картину запалення і знайти джерело інфекції. До основних досліджень належать:

  • Бактеріальні посіви крові: виявляють мікроорганізми, що циркулюють у кровотоці, і допомагають визначити чутливість до антибіотиків.
  • Загальний аналіз крові: показує підвищену кількість лейкоцитів, що свідчить про запалення.
  • Тест на С-реактивний білок: допомагає оцінити активність інфекційного процесу.

Візуалізаційні методи

Обстеження серця дозволяють побачити зміни у структурі клапанів і наявність вегетацій. Найчастіше застосовують:

  • Ехокардіографію: показує розміри та форму клапанів, дозволяє помітити нарости або пошкодження.
  • Черезстравохідну ехокардіографію: дає більш детальне зображення внутрішніх структур серця і вегетацій.
  • МРТ серця: допомагає оцінити ступінь запалення й ураження тканин.

Комбінація цих методів дає змогу точно встановити діагноз і визначити, наскільки сильно уражене серце. Це необхідно для вибору правильної терапії.

Лікування

Ендокардит належить до станів, що потребують невідкладної терапії. Без неї інфекція швидко пошкоджує клапани і може призвести до серцевої недостатності. Основна мета лікування — повністю знищити збудника та запобігти повторному зараженню. Залежно від тяжкості перебігу, пацієнт може лікуватися у стаціонарі протягом кількох тижнів.

Основні методи лікування ендокардиту включають:

  • Внутрішньовенні антибіотики: призначаються курсом на 4–6 тижнів, щоб повністю знищити інфекцію. Лікар підбирає препарат відповідно до виявленого збудника.
  • Корекція антибіотиків: проводиться після отримання результатів посівів крові для вибору найбільш ефективного препарату.
  • Контроль ефективності лікування: регулярні аналізи крові показують, чи вдалося зупинити інфекційний процес.
  • Хірургічне втручання: необхідне у випадках, коли клапан серйозно пошкоджений або з’явилися ускладнення, які не піддаються медикаментозному лікуванню.

Після завершення курсу антибіотиків пацієнт ще певний час перебуває під наглядом кардіолога. Повне відновлення залежить від віку, загального стану організму, типу інфекції та того, наскільки сильно постраждали клапани. При своєчасному лікуванні прогноз сприятливий, а серце може повністю повернутися до нормальної роботи.

Прогноз і профілактика

Результат захворювання залежить від кількох чинників — віку, стану клапанів, типу збудника та швидкості початку лікування. Чим раніше розпочато терапію, тим більше шансів на повне відновлення серця. Після завершення курсу антибіотиків важливо регулярно перевіряти роботу серця та дотримуватися рекомендацій кардіолога, адже ендокардит може повторюватися.

Профілактика

Ендокардит не завжди можна запобігти, але людям із підвищеним ризиком лікарі радять дотримуватися певних заходів. Передусім — приймати профілактичні антибіотики перед стоматологічними процедурами, які можуть викликати потрапляння бактерій у кров. До них належать маніпуляції, що зачіпають ясна, корені зубів або слизову оболонку рота.

Щоб зменшити ризик зараження або повторного ендокардиту, важливо виконувати такі рекомендації:

  • Повідомлення лікарів: потрібно завжди інформувати медичних і стоматологічних фахівців про наявні захворювання серця, що підвищують ризик ендокардиту.
  • Картка з рекомендаціями: людям із серцевими хворобами радять носити при собі спеціальну картку з інструкціями щодо профілактичних антибіотиків.
  • Догляд за ротовою порожниною: регулярне чищення зубів, лікування карієсу й візити до стоматолога знижують імовірність потрапляння мікробів у кров.

Такі прості дії допомагають уникнути повторного зараження. Особливо це важливо для тих, хто вже мав проблеми з клапанами або переніс ендокардит раніше.

Підсумок

Ендокардит — це не просто інфекція, а стан, який без лікування здатен зруйнувати клапани серця й поставити під загрозу життя. Швидка діагностика, тривалий курс антибіотиків і уважне ставлення до гігієни ротової порожнини допомагають уникнути серйозних ускладнень.