Чи корисна сауна для легень і дихальної системи?

У 1989 році нідерландські лікарі завели в сауну 12 чоловіків із хронічною обструктивною хворобою легень і чекали проблем: охолодження тіла після прогрівання здатне звужувати бронхи. Сталося протилежне. Форсована життєва ємність легень після процедури зросла в середньому з 3,22 до 3,6 літра, а спазму бронхів не виникло^[1]. Водночас в іншому експерименті люди з астмою, які 4 хвилини часто й глибоко дихали вологим повітрям температурою 49 °C, почали кашляти, а опір їхніх дихальних шляхів зріс більш ніж удвічі. У здорових учасників він збільшився лише на 22%, і кашлю не було^[2]. Те, як сауна подіє на дихання, залежить від типу парної, стану легень і правил, яких людина дотримується. Для багатьох вона залишається ритуалом відпочинку, проте легеням від неї буває і користь, і шкода.

Ключові факти

Наукові спостереження показують: вплив сауни на дихання може бути відчутним, але поки не доведеним остаточно. Користь і ризики залежать від частоти сеансів, тривалості, вологості повітря та стану здоров'я людини.

• Покращення дихання: у невеликих дослідженнях після сауни тимчасово покращувалися показники легень у людей з астмою, хронічним бронхітом і хронічним обструктивним захворюванням легень; це може дещо полегшити дихання, але не лікує саму хворобу^[3].
• Тривалість: зазвичай радять перебувати в сауні не довше 15–20 хвилин за раз, поступово охолоджуватися і після кожного сеансу випити 2–4 склянки прохолодної води^[4].
• Безпечність: більшість здорових дорослих добре переносять сауну, але під час гострої інфекції дихальних шляхів її краще пропустити, а при хронічних хворобах серця й легень спершу порадитися з лікарем^[5].

Поки що даних замало, щоб розглядати сауну як лікувальний метод для дихальної системи. Найбільше інформації дали великі спостереження у Фінляндії, де сауна є частиною побуту, але вони показують зв'язок, а не доводять причину.

Типи саун

Сауна належить до термотерапії, тобто прогрівання всього тіла. У побуті її часто називають «парилкою» або «банею» (українською лазнею), хоча парна лазня чи хамам зазвичай значно вологіші за фінську сауну^[6]. Різновиди відрізняються температурою, вологістю та способом нагрівання, і для легень саме вологість має велике значення.

Традиційна сауна

Традиційна фінська сауна має сухе повітря з відносною вологістю 10–20% і температуру 80–100 °C, а сеанс зазвичай триває 5–20 хвилин. Іноді воду ллють на каміння, щоб короткочасно підвищити вологість^[6].

Інфрачервона сауна

Цей тип використовує нижчу температуру, приблизно 43–57 °C^[7]. Інфрачервоні випромінювачі гріють передусім тіло, а не повітря, тому дихати в такій кабіні легше. Принцип той самий: нагрівання тіла й потовиділення, але різняться рівень вологості, спосіб подачі тепла та конструкція приміщення.

Читайте:

Інфрачервона чи звичайна сауна: що обрати

В одній кабіні повітря гаряче, в іншій помітно м’якше, але пітнієте в обох. Чи означає нижча температура біль...

Сауна і здоров'я легень

Огляд досліджень, опублікований у 2018 році в журналі Mayo Clinic Proceedings, підсумував дані, що регулярне відвідування сауни може бути пов'язане з меншим ризиком низки хвороб, серед них і хвороб легень^[8]. У гарячому повітрі дихання змінюється помірно: показники вентиляції легень зсуваються приблизно на 10%, а сам жар і сухе повітря зазвичай не шкодять легеневій тканині. Під електронним мікроскопом незворотних ушкоджень слизової бронхів не знаходили^[5].

У невеликих дослідженнях після сауни зростали два показники, які вимірюють під час спірометрії. Перший, об'єм форсованого видиху за першу секунду, показує, скільки повітря людина видихає за першу секунду найсильнішого видиху після глибокого вдиху. Другий, форсована життєва ємність легень, означає максимальну кількість повітря, яку можна якнайшвидше видихнути після найглибшого вдиху^[1][9].

У тому самому дослідженні з 12 чоловіками, які мали хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), покращення було тимчасовим, тому про лікувальний ефект не йдеться, але автори дійшли висновку, що участь у сеансах сауни таким пацієнтам не протипоказана^[1]. Цю хворобу в побуті часто називають просто «хронічним бронхітом» або «бронхітом курця»; це неповна назва, бо хвороба охоплює і бронхи, і легеневу тканину.

Люди з бронхіальною астмою чи хронічним бронхітом завдяки цим короткочасним змінам можуть відчувати в сауні деяке полегшення^[3]. Є також дані, що часте відвідування сауни пов'язане з меншим ризиком пневмонії (у побуті «запалення легень»). У фінському дослідженні 2210 чоловіків віком 42–61 рік спостерігали в середньому 25,6 року. Ті, хто ходив у сауну 2–3 рази на тиждень, потрапляли до лікарні з пневмонією на 28% рідше, а ті, хто ходив 4 рази й частіше, на 37% рідше, ніж ті, хто ходив раз на тиждень або рідше^[10].

Попри це, експериментальні роботи охоплювали від кількох до кількох десятків учасників, а великі спостереження стосувалися лише фінських чоловіків середнього віку. Тому результати поки не можна вважати остаточними: потрібні масштабні рандомізовані дослідження, щоб підтвердити вплив сауни на дихальну систему.

Коротко: суха сауна в людей зі стабільною хворобою легень зазвичай не шкодить і може тимчасово полегшити дихання, але не замінює інгаляторів і лікування, призначеного лікарем.

Гострі респіраторні симптоми

Сауна може тимчасово полегшувати прояви алергічного риніту, який у побуті називають «алергічним нежитем». Це показало дослідження, у якому 26 людей із підтвердженим ринітом розділили на дві групи. Перша група отримала роз'яснення щодо свого захворювання і жила у звичному режимі. Друга шість тижнів відвідувала сауну тричі на тиждень: шість заходів по 5 хвилин із 5-хвилинним відпочинком між ними, разом 30 хвилин жару за день. Наприкінці в групі сауни пікова швидкість вдиху через ніс зросла приблизно в півтора раза, тобто ніс став значно краще пропускати повітря, а також покращився об'єм форсованого видиху^[9].

Міф: сауна допомагає «вигріти» застуду і швидше одужати. Насправді: у рандомізованому дослідженні 157 людей зі свіжою застудою три дні поспіль дихали в сауні гарячим сухим повітрям або повітрям кімнатної температури, і загальна тяжкість симптомів у групах не відрізнялася^[11]. Профілактичний ефект можливий: у невеликому дослідженні 25 людей, які пів року регулярно ходили в сауну, хворіли на застуду рідше, ніж 25 людей без сауни, а в останні три місяці приблизно вдвічі рідше. Проте тривалість і тяжкість самих застуд не змінилися^[12]. Тож сподіватися, що сауна допоможе швидше одужати від застуди, не варто, а під час гарячки чи грипу її радять пропустити, бо жар додає організму навантаження^[7].

У лабораторії коронавіруси SARS-CoV і MERS-CoV справді майже повністю втрачали заразність при 60 °C протягом 30 хвилин, при 65 °C за 15 хвилин або при 80 °C за 1 хвилину. Проте ці дані отримали на зразках вірусу в пробірках, коли шукали способи знезаражувати маски^[13]. Тіло людини в сауні так не прогрівається: шкіра нагрівається приблизно до 40 °C^[4], тому лікувального впливу на інфекції в дихальних шляхах ці цифри не доводять. Доказів, що сауна захищає від COVID-19, немає.

Коротко: регулярна сауна, можливо, трохи зменшує кількість застуд, але коли людина вже хворіє, гарячий сеанс не скорочує хворобу й лише додає організму навантаження.

Сауна при захворюваннях легень

Деякі дослідження показують, що сауна може впливати на прохідність дихальних шляхів у людей із хронічним обструктивним захворюванням легень.

У пілотному контрольованому дослідженні японської методики Waon («заспокійливе тепло») 20 пацієнтів із цією хворобою розділили на дві групи. Учасники проходили 15-хвилинні сеанси в сауні при температурі 60 °C, після чого 30 хвилин відпочивали, укутані теплими ковдрами. Процедури виконували п'ять днів на тиждень, загалом 20 разів. Усі пацієнти отримували звичне лікування, інгалятори й легеневу реабілітацію, але лише одна група додатково проходила теплотерапію. Через чотири тижні в цій групі життєва ємність легень і пікова швидкість видиху зросли більше, ніж у контрольній, проте різниця не була статистично достовірною. Достовірно покращилася лише швидкість видиху в його середині, яка відображає стан дрібніших бронхів, а результати тесту шестихвилинної ходьби не змінилися^[14]. Автори обережно пишуть, що теплотерапія, можливо, зменшує обструкцію, тобто звуження бронхів.

Для астми сучасних досліджень небагато. У давньому німецькому спостереженні за дітьми з астмою, які ходили у фінську суху сауну, напад стався лише в однієї 12-річної дівчинки, і то під холодним душем, імовірно через вдихання холодного повітря^[15]. Головна пастка для астматиків полягає у волозі: саме гаряча пара, а не сухий жар, провокувала звуження бронхів у згаданому експерименті^[2]. Тому людям з астмою безпечніше обирати сухий жар і не сидіти біля каміння, коли на нього ллють воду.

Ще одна рідкісна, але реальна загроза для легень пов'язана з парними, де вода й поверхні забруднені грибками. Описано випадки «легень сауни», тобто гіперсенситивного пневмоніту (екзогенного алергічного альвеоліту): імунна реакція на спори грибів, які людина вдихає разом із парою^[16][6]. Задишка і кашель, які щоразу з'являються після відвідування тієї самої парної, є приводом сказати про це лікареві.

Людям, які користуються інгаляторами для розширення бронхів, варто знати, що симпатоміметики, до яких належать деякі з цих засобів, у сауні можуть спричиняти прискорене серцебиття й порушення серцевого ритму^[5].

У 2017 році велике фінське спостереження за 1935 чоловіками віком 42–61 рік, яких відстежували в середньому 25,6 року, показало, що відвідування сауни 2–3 рази на тиждень пов'язане з нижчим на 27% ризиком хронічного обструктивного захворювання легень, астми або пневмонії, діагностованих у лікарні, порівняно з відвідуванням один раз на тиждень чи рідше. Частіші сеанси, 4 і більше на тиждень, асоціювалися з ризиком, нижчим на 41%^[17]. Водночас звички щодо сауни учасники описували в анкетах один раз на початку, а такі спостереження не доводять, що причина саме в сауні: люди, які часто ходять у парну, можуть бути здоровішими загалом.

Інша потенційна користь

Крім можливого впливу на дихальну систему, сауні приписують й інші ефекти. Частина з них підтверджена дослідженнями, інші трималися лише на враженнях відвідувачів.

• Розслаблення: багато людей відчувають після сауни спокій і легкість, але в дослідженнях це оцінювали здебільшого за опитуваннями самих учасників.
• Стан шкіри: сауна не пересушує шкіру і може бути корисною при псоріазі, проте в людей з атопічним дерматитом піт може посилювати свербіж^[3].
• Омолодження: у жарі кров приливає до шкіри, але доказів, що регулярна сауна робить шкіру еластичнішою чи молодшою, немає.
• Зменшення стресу: суб'єктивно сауна заспокоює, проте рівень кортизолу, гормону стресу, у дослідженнях здорових жінок після сеансів навіть зростав, як і рівні гормону росту та адренокортикотропного гормону^[6].
• Метаболізм і маса тіла: після сеансу ваги стає менше переважно через втрату води з потом, яка повертається, щойно людина нап'ється. Чи допомагає сауна схуднути, залежить від харчування й руху.
• Імунна функція: у дослідженні дітей 5–10 років у сауні зростала кількість лейкоцитів у крові^[18], але чи робить це людину стійкішою до інфекцій, достеменно не відомо.
• Якість сну: в одному невеликому дослідженні без контрольної групи учасники після курсу сауни повідомляли, що стали спати довше, тож висновків робити поки не можна^[6].
• Детоксикація: Міф: з потом виходять «токсини». Насправді: у поті є лише сліди сторонніх речовин, а виводять їх з організму печінка й нирки^[19]. На тій самій помилці тримається більшість обіцянок детоксу.

Найпереконливіші наукові дані стосуються серця й судин. У фінському спостереженні за 1688 чоловіками й жінками віком 53–74 роки протягом 15 років ті, хто ходив у сауну 4–7 разів на тиждень, помирали від серцево-судинних хвороб рідше, ніж ті, хто ходив раз на тиждень, і зв'язок зберігався після врахування фізичної активності та інших чинників ризику^[20].

Ризики

Сауна безпечна для більшості людей, але існують стани, коли її слід уникати. Протипоказаннями вважають нестабільну стенокардію, нещодавно перенесений інфаркт міокарда і тяжкий аортальний стеноз, тобто сильне звуження клапана аорти. Водночас людям зі стабільною ішемічною хворобою серця чи давнім інфарктом сауна зазвичай не шкодить^[3]. Людям із неконтрольованою гіпертензією та хворобами серця перед відвідуванням варто порадитися з лікарем^[4]. При тяжкій хворобі нирок, коли лікар контролює водний баланс, теж краще заздалегідь порадитися з ним, бо сауна забирає багато рідини. Не варто йти в сауну під час гострої інфекції дихальних шляхів^[5].

Вагітним, особливо на ранніх термінах, лікарі радять уникати сауни^[7]. У метааналізі 15 досліджень перегрівання матері на початку вагітності (через гарячку, гарячу ванну чи сауну) асоціювалося з майже вдвічі вищим ризиком вад нервової трубки плода^[21].

За короткий сеанс людина втрачає приблизно пів літра поту. Без достатнього відновлення рідини це призводить до зневоднення. Пульс прискорюється на 30% і більше, а серце перекачує майже вдвічі більше крові за хвилину, ніж у спокої^[4]. Такі зміни тимчасові, але при серцевих розладах можуть бути небезпечними. Серед рідкісних тяжких наслідків описано опіки, непритомність і тепловий удар^[6].

Часте перегрівання знижує кількість і якість сперматозоїдів. У дослідженні 10 здорових чоловіків, які три місяці ходили в сауну двічі на тиждень по 15 хвилин при 80–90 °C, кількість і рухливість сперматозоїдів помітно впали, але через пів року після припинення сеансів показники повністю відновилися^[22]. Тим, хто планує батьківство, краще тимчасово зменшити частоту або тривалість сеансів.

Безпечне користування сауною

Щоб користь не перетворилась на ризик, корисно дотримуватися базових правил. Вони допомагають уникнути перегрівання, зневоднення й різких коливань тиску.

• Тривалість: перший сеанс 5–10 хвилин^[7], надалі не перевищуйте 15–20 хвилин. Безпечний час перебування в сауні залежить від досвіду і самопочуття.
• Пиття: пийте воду під час і після відвідування, поки не відновиться водний баланс.
• Діти: загальноприйнятих вікових норм немає. У Фінляндії, де дітей знайомлять із сауною змалку, до 7 років їх рідко пускають у парну самих^[23]. У дітей до 5 років жар особливо навантажує кровообіг, тому малюків тримають у сауні недовго і лише під постійним наглядом дорослих^[24].
• Після сеансу: охолоджуйтеся поступово^[4]. Людям із серцевими хворобами не варто стрибати під холодний душ одразу після виходу.
• Алкоголь: уникайте перед, під час і після сауни^[4]: спиртне підвищує ризик різкого падіння тиску, аритмії та раптової смерті^[3], і щонайменше половина смертей у саунах пов'язана з алкоголем^[6].

Якщо під час процедури з'являються запаморочення, слабкість, задишка чи кашель, сеанс потрібно негайно припинити та охолодитися в комфортних умовах.