Перша допомога при нещасних випадках

У Швеції проаналізували понад 30 тисяч зупинок серця поза лікарнею. Коли свідки починали серцево-легеневу реанімацію ще до приїзду бригади, через 30 днів живими були 10,5% постраждалих, а без неї лише 4,0%^[1]. Перші хвилини після нещасного випадку часто вирішують більше, ніж подальше лікування, і більшість дій у них може виконати людина без медичної освіти.

Що робити?

Якщо хтось отримав травму, вам слід:

• Спочатку переконатися, що ні вам, ні потерпілому нічого не загрожує, і за можливості зробити місце події безпечним.
• Викликати швидку за номером 103 або 112, щойно це безпечно. Телефон можна перевести на гучний зв'язок і виконувати вказівки диспетчера, не відходячи від людини^[2].
• Надавати першу допомогу. Загальні принципи і зміст аптечки зібрано в матеріалі про те, що таке перша медична допомога.

Якщо людина знепритомніла, але дихає нормально, покладіть її у стабільне бокове положення і до приїзду допомоги постійно перевіряйте дихання^[2].

Якщо людина не реагує і не дихає або дихає ненормально (рідкі судомні вдихи), негайно телефонуйте 103 чи 112 і починайте серцево-легеневу реанімацію (СЛР): натискайте на центр грудної клітки на глибину 5–6 см з частотою 100–120 разів на хвилину, з мінімальними перервами. Щойно принесуть автоматичний зовнішній дефібрилятор, увімкніть його і виконуйте голосові підказки^[2].

Читайте:

Тепловий удар: що робити

Тепловий удар: як відрізнити його від теплового виснаження, які ознаки свідчать про загрозу життю, як правиль...

Обмороження: як надати першу допомогу

Обмороження: як його розпізнати за кольором і чутливістю шкіри, якими бувають ступені ураження, як правильно ...

Що робити при анафілактичному шоку

Анафілактичний шок є різкою і сильною алергічною реакцією, яка може загрожувати життю. Вона розвивається за лічені хвилини після контакту з алергеном: укусу бджоли чи іншої комахи, певного продукту при харчовій алергії або ліків.

Ознаки і симптоми анафілактичного шоку:

• утруднене дихання, свистяче дихання або задуха;
• набряк обличчя, особливо навколо очей і губ;
• почервоніння, свербіж або висип на шкірі;
• прискорене або нерегулярне серцебиття;
• запаморочення або втрата свідомості;
• нудота, блювання або діарея;
• відчуття страху або паніки.

Що робити:

• Якщо є підстави підозрювати анафілактичний шок, негайно викличте швидку і скажіть диспетчеру, що це анафілаксія^[3].
• Якщо у людини є автоінжектор адреналіну (епінефрину), допоможіть ним скористатися: пристрій притискають до стегна^[4]. Якщо через 5 хвилин стан не покращився, вводять другу дозу, якщо є другий автоінжектор^[3].
• Покладіть людину на спину і підніміть їй ноги; якщо важко дихати, допоможіть сісти. Вставати і ходити не можна навіть тоді, коли стало легше. Вагітну кладуть на лівий бік^[3]. Нічого не давайте пити^[4].
• Залишайтеся з людиною до приїзду медиків і розкажіть їм, що могло спричинити реакцію і які ліки вже ввели.

Що робити при сильній кровотечі

Сильна кровотеча за кілька хвилин призводить до значної крововтрати і може загрожувати життю. Ось що слід робити:

• Забезпечте безпеку: переконайтеся, що місце пригоди безпечне для вас обох. Якщо є одноразові рукавички, вдягніть їх: вони захищають і рану від інфекції, і вас від контакту з чужою кров'ю^[5].
• Притисніть рану: накрийте її чистою тканиною, бинтом або навіть одягом і щільно тисніть долонею, доки кровотеча не зупиниться^[5].
• Підніміть поранену частину тіла: якщо це можливо і не завдає болю, тримайте рану вище рівня серця.
• Туго перев'яжіть рану: якщо кров просочується крізь тканину, не знімайте її, а покладіть зверху ще шар і продовжуйте тиснути^[5].
• Не видаляйте предмети з рани: великий або глибоко застряглий предмет залишають на місці, обкладають тканиною і фіксують пов'язкою.
• Джгут: Міф: при будь-якій сильній кровотечі першим ділом накладають джгут. Насправді: спочатку прямий тиск на рану, а джгут або тампонаду рани застосовують, коли тиск не зупиняє небезпечну для життя кровотечу^[6]. Краще промисловий турнікет: ремінь чи шарф часто стискають недостатньо. Час накладання треба повідомити медикам^[5].
• Негайно викличте швидку, якщо кровотеча дуже сильна, рана глибока або її не вдається зупинити.
• Постійно спостерігайте за станом потерпілого: блідість, холодні кінцівки, слабкість чи сплутаність свідомості можуть бути ознаками шоку через крововтрату.
• Міф: при кровотечі з носа голову треба закинути назад. Насправді: людина має сісти, нахилитися вперед і стискати м'яку частину носа 10–15 хвилин, тоді кров не стікає в горло^[7].

Що робити у разі опіків

Опіки бувають різної глибини, і від цього залежить, чи впорається людина вдома. Рекомендації щодо першої допомоги при опіку:

• Забезпечте безпеку: переконайтеся, що полум'я, гарячий предмет чи окріп більше не загрожують ні вам, ні потерпілому.
• Охолоджуйте опік: тримайте уражену ділянку під прохолодною проточною водою 20 хвилин; це має сенс у перші 3 години після травми^[8]. Каблучки та тісні речі поруч з опіком зніміть одразу, поки не почався набряк^[9].
• Не використовуйте лід: вода має бути прохолодною, а не холодною, бо холод може поглибити ушкодження^[9].
• Міф: опік треба змастити олією, вершковим маслом чи зубною пастою. Насправді: жир і паста затримують тепло і можуть погіршити травму, тому на свіжий опік нічого не наносять^[9].
• Захистіть опік: після охолодження покладіть зверху харчову плівку, не обмотуючи нею кінцівку^[8], або чисту вільну пов'язку. Пухирі не проколюйте^[9].
• Знеболення: при сильному болю допоможуть парацетамол або ібупрофен за інструкцією^[8].
• Оцініть тяжкість опіку: швидка допомога потрібна, якщо опік проходить крізь усі шари шкіри або обвуглений, більший за 7–8 см, розташований на обличчі, кистях, стопах, статевих органах, сідницях чи великих суглобах^[9].
• Залишайтеся з потерпілим, особливо з дитиною чи літньою людиною. При ознаках шоку (блідість, холодний піт, тремтіння) покладіть людину і підніміть їй ноги.
• Зверніться до лікаря, якщо сумніваєтеся щодо серйозності опіку або біль і почервоніння не зменшуються протягом кількох годин.

Що робити у разі хімічного опіку

Хімічний опік спричиняють кислоти, луги або розчинники. Він може виявитися глибоким, навіть якщо спершу ушкодження здається незначним. Рекомендації щодо першої допомоги:

• Захистіть себе: вдягніть рукавички та інший захисний одяг, щоб речовина не потрапила на вас.
• Зніміть одяг і прикраси, що контактували з хімічною речовиною; сухий порошок обережно змахніть зі шкіри^[10].
• Промивайте водою: тримайте уражену ділянку під прохолодною або теплуватою проточною водою близько години^[10].
• Міф: досить коротко сполоснути шкіру, а потім нейтралізувати кислоту содою чи луг оцтом. Насправді: промивають довго, а будь-які інші хімікати, креми чи мазі на опік не наносять^[10].
• Захистіть опік: після промивання накрийте його чистою сухою тканиною або стерильною пов'язкою.
• Зверніться за медичною допомогою: сильні хімічні опіки потребують невідкладної допомоги^[9], а потрапляння речовини в очі є приводом викликати швидку^[10].
• Стежте за ознаками шоку: слабкість, блідість і холодний піт.
• Не тріть шкіру: тертя втирає речовину глибше.

Що робити у разі задушення

Задушення, коли людина вдавилася, виникає, якщо сторонній предмет перекриває дихальні шляхи: шматок їжі, іграшка, дрібна деталь. Повітря можуть перекрити й набряк від алергії чи травма. Без допомоги це закінчується асфіксією за кілька хвилин.

Ознаки: людина не може говорити, кашляє або хрипить, дихання шумне, шкіра синіє, людина хапається руками за горло.

Що робити у разі задушення:

• Якщо людина кашляє або говорить, дихальні шляхи перекриті частково. Заохочуйте її кашляти: ефективний кашель часто сам виштовхує предмет.
• Міф: того, хто вдавився і кашляє, треба одразу бити по спині. Насправді: поки кашель сильний, людина впорається сама, а удари по спині починають, коли кашель слабне^[2].
• Коли кашель став неефективним, нахиліть людину вперед і зробіть до 5 ударів основою долоні між лопатками^[2].
• Якщо удари не допомогли, станьте позаду, обхопіть людину, поставте кулак трохи вище пупка, накрийте його другою рукою і різко натисніть всередину і вгору, до 5 разів. Чергуйте 5 ударів і 5 поштовхів, доки предмет не вийде або людина не знепритомніє^[2]. Немовлятам до року поштовхів у живіт не роблять: 5 ударів по спині чергують з 5 натисканнями пальцями на груднину^[11].
• Якщо людина знепритомніла, обережно покладіть її на тверду поверхню і почніть СЛР: 30 натискань на грудну клітку і 2 вдихи, до відновлення дихання або приїзду медиків^[11].
• Предмет із рота виймають, лише якщо його добре видно. Міф: застряглий шматок треба наосліп вигребти пальцем. Насправді: так його легко проштовхнути глибше^[11].
• Якщо людина не може дихати, кашляти чи говорити або їй гіршає, негайно викликайте швидку. Після поштовхів у живіт людину має оглянути лікар через ризик внутрішніх ушкоджень^[2].

Що робити у разі утоплення

Утоплення є порушенням дихання через занурення у воду чи іншу рідину. Рідина потрапляє в дихальні шляхи, людина швидко втрачає свідомість і без допомоги гине. Ознаки: ядуха, кашель, піна з рота, синюшна шкіра, відсутність дихання.

Найчастіше люди тонуть у ставках, річках, озерах і морі, але утоплення можливе навіть у невеликій кількості води: у ванні чи відрі.

Що робити у разі утоплення:

• Негайно викличте швидку, а якщо зв'язку немає, якнайшвидше покличте на допомогу людей поруч.
• Якщо людина ще у воді, простягніть їй палицю, мотузку чи інший предмет, за який можна вхопитися.
• Не стрибайте рятувати тонучого без підготовки: у паніці він може затягнути рятувальника під воду.
• На березі покладіть людину на спину і перевірте дихання: подивіться, чи піднімається грудна клітка, послухайте біля рота і носа.
• Якщо людина не дихає або дихає ненормально, почніть із 5 рятувальних вдихів, а потім переходьте до СЛР^[12]. Якщо не впевнені в навичках, виконуйте вказівки диспетчера.
• Міф: спершу треба «вилити воду» з легенів, перекинувши людину через коліно чи натискаючи на живіт. Насправді: такий прийом при утопленні не рекомендують, він лише відтерміновує реанімацію^[13].
• Якщо людина дихає, але непритомна, покладіть її у стабільне бокове положення, щоб вона не захлинулася блювотними масами.

Навіть якщо людина швидко отямилася, її має оглянути лікар: постраждалих із легкими симптомами або без них зазвичай спостерігають у лікарні 4–8 годин^[13].

Що робити при електричному ударі

Електричний удар виникає, коли тіло стає частиною електричного кола і через нього проходить струм. Наслідки: опіки, мимовільні скорочення м'язів, порушення ритму серця, проблеми з диханням, втрата свідомості.

Що робити при електричному ударі:

• Вимкніть електрику на щитку або від'єднайте прилад. Якщо це неможливо, відштовхніть джерело струму від себе і потерпілого сухим предметом із дерева, пластику чи картону^[14].
• Не торкайтеся людини, поки вона контактує з джерелом струму. До обірваних високовольтних дротів не підходьте ближче ніж на 6 метрів, доки не вимкнуть напругу^[14].
• Коли стало безпечно, перевірте дихання; якщо людина не дихає, не кашляє і не рухається, починайте СЛР^[14].
• Опіки охолодіть прохолодною водою і накрийте стерильною марлею або чистою тканиною. Ковдру чи рушник не використовуйте: ворсинки прилипають до рани^[14].
• Подбайте, щоб людину оглянув лікар, навіть якщо удар здався слабким: внутрішні ушкодження помітні гірше за зовнішні.
• Швидку викликайте, якщо є сильні опіки, сплутаність свідомості, проблеми з диханням чи ритмом серця, судоми, втрата свідомості, а також після удару високовольтним струмом або блискавкою^[14].

Що робити у разі перелому

Перелом є порушенням цілісності кістки після удару, падіння, аварії тощо. Симптоми: біль у місці травми, набряк, синець, деформація або неприродне положення кінцівки, а при відкритому переломі уламок кістки виходить крізь шкіру. Схожі ознаки дає і вивих.

Що робити у разі перелому:

• Не намагайтеся вправити кістку чи заштовхнути уламок назад^[15].
• Якщо сумніваєтеся, чи це перелом, поводьтеся з травмою як із переломом.
• Знерухомте кінцівку. Шину з дошки, картону, журналу чи згорнутого одягу накладають так, щоб вона захоплювала ділянки вище і нижче перелому, а м'яка прокладка зменшує біль^[15].
• При відкритому переломі зупиніть кровотечу і накрийте рану стерильною або чистою тканиною.
• Не дозволяйте потерпілому спиратися на травмовану кінцівку.
• Якщо це не посилює біль, підніміть кінцівку, щоб зменшити набряк.
• Прикладіть лід, загорнутий у тканину, або пакет із замороженими продуктами; безпосередньо на шкіру лід не кладуть. Якщо людина слабне і часто дихає, покладіть її з трохи опущеною головою і, якщо можете, підніміть ноги^[15].
• Викличте швидку або доставте людину до травмпункту.

Що робити у разі інфаркту

Інфаркт міокарда (серцевий напад) виникає, коли припиняється кровопостачання частини серцевого м'яза, найчастіше через тромб на розірваній атеросклеротичній бляшці в коронарній артерії при ішемічній хворобі серця. Типові симптоми: сильний тиснучий біль у грудях, що віддає в руку (особливо ліву), шию або щелепу, піт, задишка, нудота і блювання, слабкість або запаморочення.

Що робити у разі інфаркту:

• Якщо підозрюєте інфаркт, негайно викличте швидку. Самостійно їхати до лікарні людині не можна^[16].
• Посадіть людину: найзручніше на підлогу, із зігнутими колінами і опорою для спини^[16].
• Якщо людині призначено нітрогліцерин, допоможіть прийняти його так, як радив лікар^[6].
• Якщо людина втратила свідомість і не дихає нормально, починайте СЛР.
• Не залишайте потерпілого самого і заспокоюйте його до приїзду медиків.
• Якщо людина притомна, не має алергії на аспірин і лікар не забороняв його приймати, дайте розжувати й проковтнути 162–325 мг аспірину (ацетилсаліцилової кислоти)^[6]; Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) називає дозу 300 мг^[16].

Що робити при отруєнні

Отруєння виникає, коли шкідлива речовина потрапляє в організм: її проковтнули, вдихнули або вона потрапила на шкіру чи в очі. Симптоми: нудота, блювання, біль у животі, утруднене дихання, зміни свідомості, судоми. Окремі правила стосуються харчового отруєння та отруєння чадним газом.

Що робити при отруєнні:

• Якщо підозрюєте, що людина проковтнула отруйну речовину, негайно викличте швидку.
• З'ясуйте, що спричинило отруєння, і збережіть упаковку, залишки речовини або блювотні маси для медиків^[17].
• Міф: при отруєнні треба викликати блювання або дати випити молока. Насправді: блювання викликати не можна, бо людина може захлинутися і перестати дихати, і їсти чи пити їй теж нічого не дають^[17].
• Якщо отрута потрапила на шкіру, зніміть забруднений одяг і довго промивайте шкіру великою кількістю води.
• Якщо речовина потрапила в око, безперервно промивайте його прохолодною водою і викличте швидку^[10].
• Якщо отруту вдихнули, виведіть людину на свіже повітря, не наражаючи на небезпеку себе.
• Не давайте їсти чи пити нічого, крім того, що порадить диспетчер або лікар.
• Постійно стежте за станом потерпілого: якщо він знепритомнів, але дихає, покладіть його у стабільне бокове положення, а якщо не дихає, починайте СЛР^[17].

Коротко: майже в кожному з цих випадків найважливіші дві дії однакові: вчасно набрати 103 чи 112 і почати СЛР, якщо людина не дихає.