У Швеції проаналізували понад 30 тисяч зупинок серця поза лікарнею. Коли свідки починали серцево-легеневу реанімацію ще до приїзду бригади, через 30 днів живими були 10,5% постраждалих, а без неї лише 4,0%[1]. Перші хвилини після нещасного випадку часто вирішують більше, ніж подальше лікування, і більшість дій у них може виконати людина без медичної освіти.

Що робити?

Якщо хтось отримав травму, вам слід:

  • Спочатку переконатися, що ні вам, ні потерпілому нічого не загрожує, і за можливості зробити місце події безпечним.
  • Викликати швидку за номером 103 або 112, щойно це безпечно. Телефон можна перевести на гучний зв'язок і виконувати вказівки диспетчера, не відходячи від людини[2].
  • Надавати першу допомогу. Загальні принципи і зміст аптечки зібрано в матеріалі про те, що таке перша медична допомога.

Якщо людина знепритомніла, але дихає нормально, покладіть її у стабільне бокове положення і до приїзду допомоги постійно перевіряйте дихання[2].

Якщо людина не реагує і не дихає або дихає ненормально (рідкі судомні вдихи), негайно телефонуйте 103 чи 112 і починайте серцево-легеневу реанімацію (СЛР): натискайте на центр грудної клітки на глибину 5–6 см з частотою 100–120 разів на хвилину, з мінімальними перервами. Щойно принесуть автоматичний зовнішній дефібрилятор, увімкніть його і виконуйте голосові підказки[2].

Читайте:

Що робити при анафілактичному шоку

Анафілактичний шок є різкою і сильною алергічною реакцією, яка може загрожувати життю. Вона розвивається за лічені хвилини після контакту з алергеном: укусу бджоли чи іншої комахи, певного продукту при харчовій алергії або ліків.

Ознаки і симптоми анафілактичного шоку:

  • утруднене дихання, свистяче дихання або задуха;
  • набряк обличчя, особливо навколо очей і губ;
  • почервоніння, свербіж або висип на шкірі;
  • прискорене або нерегулярне серцебиття;
  • запаморочення або втрата свідомості;
  • нудота, блювання або діарея;
  • відчуття страху або паніки.

Що робити:

  • Якщо є підстави підозрювати анафілактичний шок, негайно викличте швидку і скажіть диспетчеру, що це анафілаксія[3].
  • Якщо у людини є автоінжектор адреналіну (епінефрину), допоможіть ним скористатися: пристрій притискають до стегна[4]. Якщо через 5 хвилин стан не покращився, вводять другу дозу, якщо є другий автоінжектор[3].
  • Покладіть людину на спину і підніміть їй ноги; якщо важко дихати, допоможіть сісти. Вставати і ходити не можна навіть тоді, коли стало легше. Вагітну кладуть на лівий бік[3]. Нічого не давайте пити[4].
  • Залишайтеся з людиною до приїзду медиків і розкажіть їм, що могло спричинити реакцію і які ліки вже ввели.
Реклама

Що робити при сильній кровотечі

Сильна кровотеча за кілька хвилин призводить до значної крововтрати і може загрожувати життю. Ось що слід робити:

  • Забезпечте безпеку: переконайтеся, що місце пригоди безпечне для вас обох. Якщо є одноразові рукавички, вдягніть їх: вони захищають і рану від інфекції, і вас від контакту з чужою кров'ю[5].
  • Притисніть рану: накрийте її чистою тканиною, бинтом або навіть одягом і щільно тисніть долонею, доки кровотеча не зупиниться[5].
  • Підніміть поранену частину тіла: якщо це можливо і не завдає болю, тримайте рану вище рівня серця.
  • Туго перев'яжіть рану: якщо кров просочується крізь тканину, не знімайте її, а покладіть зверху ще шар і продовжуйте тиснути[5].
  • Не видаляйте предмети з рани: великий або глибоко застряглий предмет залишають на місці, обкладають тканиною і фіксують пов'язкою.
  • Джгут: Міф: при будь-якій сильній кровотечі першим ділом накладають джгут. Насправді: спочатку прямий тиск на рану, а джгут або тампонаду рани застосовують, коли тиск не зупиняє небезпечну для життя кровотечу[6]. Краще промисловий турнікет: ремінь чи шарф часто стискають недостатньо. Час накладання треба повідомити медикам[5].
  • Негайно викличте швидку, якщо кровотеча дуже сильна, рана глибока або її не вдається зупинити.
  • Постійно спостерігайте за станом потерпілого: блідість, холодні кінцівки, слабкість чи сплутаність свідомості можуть бути ознаками шоку через крововтрату.
  • Міф: при кровотечі з носа голову треба закинути назад. Насправді: людина має сісти, нахилитися вперед і стискати м'яку частину носа 10–15 хвилин, тоді кров не стікає в горло[7].

Що робити у разі опіків

Опіки бувають різної глибини, і від цього залежить, чи впорається людина вдома. Рекомендації щодо першої допомоги при опіку:

  • Забезпечте безпеку: переконайтеся, що полум'я, гарячий предмет чи окріп більше не загрожують ні вам, ні потерпілому.
  • Охолоджуйте опік: тримайте уражену ділянку під прохолодною проточною водою 20 хвилин; це має сенс у перші 3 години після травми[8]. Каблучки та тісні речі поруч з опіком зніміть одразу, поки не почався набряк[9].
  • Не використовуйте лід: вода має бути прохолодною, а не холодною, бо холод може поглибити ушкодження[9].
  • Міф: опік треба змастити олією, вершковим маслом чи зубною пастою. Насправді: жир і паста затримують тепло і можуть погіршити травму, тому на свіжий опік нічого не наносять[9].
  • Захистіть опік: після охолодження покладіть зверху харчову плівку, не обмотуючи нею кінцівку[8], або чисту вільну пов'язку. Пухирі не проколюйте[9].
  • Знеболення: при сильному болю допоможуть парацетамол або ібупрофен за інструкцією[8].
  • Оцініть тяжкість опіку: швидка допомога потрібна, якщо опік проходить крізь усі шари шкіри або обвуглений, більший за 7–8 см, розташований на обличчі, кистях, стопах, статевих органах, сідницях чи великих суглобах[9].
  • Залишайтеся з потерпілим, особливо з дитиною чи літньою людиною. При ознаках шоку (блідість, холодний піт, тремтіння) покладіть людину і підніміть їй ноги.
  • Зверніться до лікаря, якщо сумніваєтеся щодо серйозності опіку або біль і почервоніння не зменшуються протягом кількох годин.

Що робити у разі хімічного опіку

Хімічний опік спричиняють кислоти, луги або розчинники. Він може виявитися глибоким, навіть якщо спершу ушкодження здається незначним. Рекомендації щодо першої допомоги:

  • Захистіть себе: вдягніть рукавички та інший захисний одяг, щоб речовина не потрапила на вас.
  • Зніміть одяг і прикраси, що контактували з хімічною речовиною; сухий порошок обережно змахніть зі шкіри[10].
  • Промивайте водою: тримайте уражену ділянку під прохолодною або теплуватою проточною водою близько години[10].
  • Міф: досить коротко сполоснути шкіру, а потім нейтралізувати кислоту содою чи луг оцтом. Насправді: промивають довго, а будь-які інші хімікати, креми чи мазі на опік не наносять[10].
  • Захистіть опік: після промивання накрийте його чистою сухою тканиною або стерильною пов'язкою.
  • Зверніться за медичною допомогою: сильні хімічні опіки потребують невідкладної допомоги[9], а потрапляння речовини в очі є приводом викликати швидку[10].
  • Стежте за ознаками шоку: слабкість, блідість і холодний піт.
  • Не тріть шкіру: тертя втирає речовину глибше.

Що робити у разі задушення

Задушення, коли людина вдавилася, виникає, якщо сторонній предмет перекриває дихальні шляхи: шматок їжі, іграшка, дрібна деталь. Повітря можуть перекрити й набряк від алергії чи травма. Без допомоги це закінчується асфіксією за кілька хвилин.

Ознаки: людина не може говорити, кашляє або хрипить, дихання шумне, шкіра синіє, людина хапається руками за горло.

Що робити у разі задушення:

  • Якщо людина кашляє або говорить, дихальні шляхи перекриті частково. Заохочуйте її кашляти: ефективний кашель часто сам виштовхує предмет.
  • Міф: того, хто вдавився і кашляє, треба одразу бити по спині. Насправді: поки кашель сильний, людина впорається сама, а удари по спині починають, коли кашель слабне[2].
  • Коли кашель став неефективним, нахиліть людину вперед і зробіть до 5 ударів основою долоні між лопатками[2].
  • Якщо удари не допомогли, станьте позаду, обхопіть людину, поставте кулак трохи вище пупка, накрийте його другою рукою і різко натисніть всередину і вгору, до 5 разів. Чергуйте 5 ударів і 5 поштовхів, доки предмет не вийде або людина не знепритомніє[2]. Немовлятам до року поштовхів у живіт не роблять: 5 ударів по спині чергують з 5 натисканнями пальцями на груднину[11].
  • Якщо людина знепритомніла, обережно покладіть її на тверду поверхню і почніть СЛР: 30 натискань на грудну клітку і 2 вдихи, до відновлення дихання або приїзду медиків[11].
  • Предмет із рота виймають, лише якщо його добре видно. Міф: застряглий шматок треба наосліп вигребти пальцем. Насправді: так його легко проштовхнути глибше[11].
  • Якщо людина не може дихати, кашляти чи говорити або їй гіршає, негайно викликайте швидку. Після поштовхів у живіт людину має оглянути лікар через ризик внутрішніх ушкоджень[2].
Реклама

Що робити у разі утоплення

Утоплення є порушенням дихання через занурення у воду чи іншу рідину. Рідина потрапляє в дихальні шляхи, людина швидко втрачає свідомість і без допомоги гине. Ознаки: ядуха, кашель, піна з рота, синюшна шкіра, відсутність дихання.

Найчастіше люди тонуть у ставках, річках, озерах і морі, але утоплення можливе навіть у невеликій кількості води: у ванні чи відрі.

Що робити у разі утоплення:

  • Негайно викличте швидку, а якщо зв'язку немає, якнайшвидше покличте на допомогу людей поруч.
  • Якщо людина ще у воді, простягніть їй палицю, мотузку чи інший предмет, за який можна вхопитися.
  • Не стрибайте рятувати тонучого без підготовки: у паніці він може затягнути рятувальника під воду.
  • На березі покладіть людину на спину і перевірте дихання: подивіться, чи піднімається грудна клітка, послухайте біля рота і носа.
  • Якщо людина не дихає або дихає ненормально, почніть із 5 рятувальних вдихів, а потім переходьте до СЛР[12]. Якщо не впевнені в навичках, виконуйте вказівки диспетчера.
  • Міф: спершу треба «вилити воду» з легенів, перекинувши людину через коліно чи натискаючи на живіт. Насправді: такий прийом при утопленні не рекомендують, він лише відтерміновує реанімацію[13].
  • Якщо людина дихає, але непритомна, покладіть її у стабільне бокове положення, щоб вона не захлинулася блювотними масами.

Навіть якщо людина швидко отямилася, її має оглянути лікар: постраждалих із легкими симптомами або без них зазвичай спостерігають у лікарні 4–8 годин[13].

Що робити при електричному ударі

Електричний удар виникає, коли тіло стає частиною електричного кола і через нього проходить струм. Наслідки: опіки, мимовільні скорочення м'язів, порушення ритму серця, проблеми з диханням, втрата свідомості.

Що робити при електричному ударі:

  • Вимкніть електрику на щитку або від'єднайте прилад. Якщо це неможливо, відштовхніть джерело струму від себе і потерпілого сухим предметом із дерева, пластику чи картону[14].
  • Не торкайтеся людини, поки вона контактує з джерелом струму. До обірваних високовольтних дротів не підходьте ближче ніж на 6 метрів, доки не вимкнуть напругу[14].
  • Коли стало безпечно, перевірте дихання; якщо людина не дихає, не кашляє і не рухається, починайте СЛР[14].
  • Опіки охолодіть прохолодною водою і накрийте стерильною марлею або чистою тканиною. Ковдру чи рушник не використовуйте: ворсинки прилипають до рани[14].
  • Подбайте, щоб людину оглянув лікар, навіть якщо удар здався слабким: внутрішні ушкодження помітні гірше за зовнішні.
  • Швидку викликайте, якщо є сильні опіки, сплутаність свідомості, проблеми з диханням чи ритмом серця, судоми, втрата свідомості, а також після удару високовольтним струмом або блискавкою[14].

Що робити у разі перелому

Перелом є порушенням цілісності кістки після удару, падіння, аварії тощо. Симптоми: біль у місці травми, набряк, синець, деформація або неприродне положення кінцівки, а при відкритому переломі уламок кістки виходить крізь шкіру. Схожі ознаки дає і вивих.

Що робити у разі перелому:

  • Не намагайтеся вправити кістку чи заштовхнути уламок назад[15].
  • Якщо сумніваєтеся, чи це перелом, поводьтеся з травмою як із переломом.
  • Знерухомте кінцівку. Шину з дошки, картону, журналу чи згорнутого одягу накладають так, щоб вона захоплювала ділянки вище і нижче перелому, а м'яка прокладка зменшує біль[15].
  • При відкритому переломі зупиніть кровотечу і накрийте рану стерильною або чистою тканиною.
  • Не дозволяйте потерпілому спиратися на травмовану кінцівку.
  • Якщо це не посилює біль, підніміть кінцівку, щоб зменшити набряк.
  • Прикладіть лід, загорнутий у тканину, або пакет із замороженими продуктами; безпосередньо на шкіру лід не кладуть. Якщо людина слабне і часто дихає, покладіть її з трохи опущеною головою і, якщо можете, підніміть ноги[15].
  • Викличте швидку або доставте людину до травмпункту.

Що робити у разі інфаркту

Інфаркт міокарда (серцевий напад) виникає, коли припиняється кровопостачання частини серцевого м'яза, найчастіше через тромб на розірваній атеросклеротичній бляшці в коронарній артерії при ішемічній хворобі серця. Типові симптоми: сильний тиснучий біль у грудях, що віддає в руку (особливо ліву), шию або щелепу, піт, задишка, нудота і блювання, слабкість або запаморочення.

Що робити у разі інфаркту:

  • Якщо підозрюєте інфаркт, негайно викличте швидку. Самостійно їхати до лікарні людині не можна[16].
  • Посадіть людину: найзручніше на підлогу, із зігнутими колінами і опорою для спини[16].
  • Якщо людині призначено нітрогліцерин, допоможіть прийняти його так, як радив лікар[6].
  • Якщо людина втратила свідомість і не дихає нормально, починайте СЛР.
  • Не залишайте потерпілого самого і заспокоюйте його до приїзду медиків.
  • Якщо людина притомна, не має алергії на аспірин і лікар не забороняв його приймати, дайте розжувати й проковтнути 162–325 мг аспірину (ацетилсаліцилової кислоти)[6]; Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) називає дозу 300 мг[16].

Що робити при отруєнні

Отруєння виникає, коли шкідлива речовина потрапляє в організм: її проковтнули, вдихнули або вона потрапила на шкіру чи в очі. Симптоми: нудота, блювання, біль у животі, утруднене дихання, зміни свідомості, судоми. Окремі правила стосуються харчового отруєння та отруєння чадним газом.

Що робити при отруєнні:

  • Якщо підозрюєте, що людина проковтнула отруйну речовину, негайно викличте швидку.
  • З'ясуйте, що спричинило отруєння, і збережіть упаковку, залишки речовини або блювотні маси для медиків[17].
  • Міф: при отруєнні треба викликати блювання або дати випити молока. Насправді: блювання викликати не можна, бо людина може захлинутися і перестати дихати, і їсти чи пити їй теж нічого не дають[17].
  • Якщо отрута потрапила на шкіру, зніміть забруднений одяг і довго промивайте шкіру великою кількістю води.
  • Якщо речовина потрапила в око, безперервно промивайте його прохолодною водою і викличте швидку[10].
  • Якщо отруту вдихнули, виведіть людину на свіже повітря, не наражаючи на небезпеку себе.
  • Не давайте їсти чи пити нічого, крім того, що порадить диспетчер або лікар.
  • Постійно стежте за станом потерпілого: якщо він знепритомнів, але дихає, покладіть його у стабільне бокове положення, а якщо не дихає, починайте СЛР[17].

Коротко: майже в кожному з цих випадків найважливіші дві дії однакові: вчасно набрати 103 чи 112 і почати СЛР, якщо людина не дихає.

Підсумок

Більшість нещасних випадків до приїзду медиків вимагає простих дій: зробити місце безпечним, викликати допомогу, притиснути рану, охолодити опік водою, знерухомити кінцівку. Найбільше шкодять поширені «народні» прийоми: олія на опіку, закинута голова при кровотечі з носа, вода, яку «виливають» з легенів, викликане блювання при отруєнні. Навички СЛР і прийомів при задушенні найкраще закріплювати на практичному курсі першої допомоги, бо в критичний момент читати інструкцію часу не буде.

Джерела17
  1. Дослідження. Hasselqvist-Ax I. та ін. Early cardiopulmonary resuscitation in out-of-hospital cardiac arrest. N Engl J Med, 2015.
  2. Довідник. resus.org.uk
  3. Anaphylaxis. NHS.
  4. Mayo Clinic
  5. Mayo Clinic
  6. American Heart Association
  7. Nosebleed. NHS.
  8. Burns and scalds. NHS.
  9. Mayo Clinic
  10. Acid and chemical burns. NHS.
  11. Mayo Clinic
  12. Довідник. resus.org.uk
  13. Довідник. NCBI Bookshelf
  14. Mayo Clinic
  15. Mayo Clinic
  16. Heart attack. NHS.
  17. Poisoning. NHS.