Асфіксія: причини, симптоми та перша допомога

Асфіксія — це гострий стан, при якому організм не отримує достатньо кисню для нормального функціонування. Без втручання задуха може призвести до незворотних наслідків.

Задуха не дає часу на роздуми. Вона може початися без попередження — коли їси, плаваєш або просто вдихаєш токсичний газ. Якщо повітря перекривається, організм миттєво реагує: змінюється колір шкіри, свідомість тьмяніє, серце пришвидшується. Усе, що відбувається далі, залежить лише від того, чи поруч є хтось, хто знає, що робити.

Що таке асфіксія

Асфіксія — це критичне порушення дихання, коли до тканин не надходить достатньо кисню або коли організм не здатен його ефективно використовувати. Без кисню клітини починають гинути, насамперед це стосується головного мозку, який найбільш чутливий до гіпоксії. Уже через кілька хвилин без дихання виникає незворотне ураження нервової тканини.

Цей стан не завжди виглядає як класичне задушення. Іноді асфіксія розвивається непомітно, особливо якщо її спричинили токсини або внутрішні зміни у тілі.

Типи асфіксії

Асфіксія не є одноманітним явищем — її перебіг і причини залежать від конкретного механізму порушення дихання або газообміну. У клінічній практиці виділяють кілька типів асфіксії, які мають різне походження, характер і швидкість розвитку. Кожен з них потребує специфічного підходу до надання допомоги.

Попри різну природу асфіксії, результат завжди один — кисневе голодування органів і тканин, що вимагає невідкладної допомоги.

Механічна асфіксія

Виникає при фізичному перекритті дихальних шляхів або стисканні шиї. До причин належать потрапляння сторонніх предметів у горло, задушення, тиснення грудної клітки чи обмеження руху діафрагми. Це один із найпоширеніших варіантів асфіксії в екстреній медицині.

Хімічна асфіксія

Пов’язана з дією речовин, які перешкоджають транспортуванню або використанню кисню клітинами. Найвідоміший приклад — отруєння чадним газом. Цей газ блокує гемоглобін, через що кров більше не здатна переносити кисень, навіть якщо дихальні шляхи не пошкоджені.

Аспіраційна асфіксія

Розвивається, коли в дихальні шляхи потрапляють рідини, частинки їжі чи блювотні маси. Це часто трапляється у лежачих або безсвідомих людей, а також у дітей, які граються з дрібними предметами.

Утоплення

Коли вода або інша рідина заповнює дихальні шляхи, газообмін у легенях зупиняється. Людина може не вдихнути води одразу, але спроба вдихнути після занурення призводить до повного перекриття доступу кисню.

Перинатальна асфіксія

Форма, що виникає в новонароджених. Найчастіше пов’язана з порушенням дихання під час або одразу після пологів. Причинами можуть бути затяжні пологи, патологія пуповини або киснева недостатність у матці.

Причини асфіксії

Асфіксія — це не діагноз сам по собі, а наслідок конкретної події чи стану. Причин, які можуть порушити дихання або обмежити доступ кисню до клітин, багато. Деякі з них очевидні й миттєво загрожують життю. Інші — діють повільно або маскуються під менш небезпечні симптоми. 

Побутові фактори

У домашніх умовах асфіксія найчастіше трапляється у маленьких дітей, коли вони ковтають дрібні предмети або задихаються під час їжі. Також ризик зростає в немовлят, які сплять у незручному положенні, особливо на м’яких поверхнях. У дорослих причинами можуть стати отруєння чадним газом, несправні обігрівачі, куріння в закритому приміщенні або засинання в автомобілі при ввімкненому двигуні.

Фізичне насильство або травми

Стискання шиї, травми грудної клітки, аварії або падіння з порушенням дихання можуть викликати механічну асфіксію. Наприклад, переломи ребер, що пошкоджують легені, або внутрішні крововиливи, які здавлюють дихальні шляхи. У деяких випадках навіть неправильне розташування тіла після травми може спричинити задуху, якщо дихання блокується вагою власного тіла чи предметами навколо.

Токсичні впливи

Отруєння чадним газом — одна з найчастіших хімічних причин асфіксії. Цей газ не має запаху чи кольору, а його дія призводить до того, що гемоглобін блокується і не може переносити кисень. Інші речовини, як-от ціанід або деякі леткі розчинники, також можуть спричинити асфіксію, порушуючи клітинне дихання. Іноді асфіксія виникає при зловживанні наркотиками або інгаляторами, які викликають розслаблення м’язів дихальних шляхів або пригнічують дихальний центр у мозку.

Ситуації, у яких ризик асфіксії особливо високий, варто знати заздалегідь:

• Використання газових колонок у непровітрюваному приміщенні.
• Зберігання небезпечних речовин у доступних для дітей місцях.
• Сон із предметами, які можуть перекрити дихальні шляхи (наприклад, ковдри у немовлят).
• Неправильне поводження з токсичними парами під час роботи.
• Знепритомнення у ванній, авто або на роботі з хімікатами.

Кожен з цих факторів може перетворитися на загрозу життя, якщо не помітити ознак вчасно. Водночас більшість ситуацій передбачувані й можуть бути запобігнуті, якщо дотримуватися простих правил безпеки.

Симптоми асфіксії

Асфіксія розвивається стрімко. Організм реагує на нестачу кисню буквально з перших секунд. Але зовнішні прояви можуть змінюватися залежно від того, що саме стало причиною. Інколи симптоми з’являються поступово, особливо якщо йдеться про отруєння. В інших випадках усе відбувається миттєво — людина хапається за горло, втрачає контроль над тілом, падає. У будь-якому разі, якщо ці ознаки не помітити одразу, часу на допомогу може просто не залишитися.

Найхарактерніші ознаки асфіксії виглядають так:

• Дихання стає утрудненим або переривчастим. Людина не може вдихнути повноцінно або робить різкі, поверхневі вдихи.
• Колір обличчя або губ набуває синюшного відтінку через кисневе голодування. Це помітно навіть у людей зі смаглявою шкірою — губи й нігті стають блідими або темно-синіми.
• Серцебиття або пришвидшується, або навпаки — сповільнюється, якщо стан прогресує.
• З’являється запаморочення, втрата рівноваги, людина не реагує на звернення або поводиться дезорієнтовано.
• У тяжких випадках виникають судоми або повна втрата свідомості.

При отруєнні чадним газом додатково можуть з’являтися головний біль, нудота, блювання, відчуття млявості або слабкості — навіть тоді, коли дихання здається нормальним. Це ускладнює розпізнавання і збільшує ризик запізнілого реагування.

Симптоматика може варіюватися залежно від причини, але будь-який прояв з цього переліку вимагає негайної оцінки стану. Якщо зволікати, навіть кілька хвилин можуть призвести до тяжких наслідків.

Асфіксія у новонароджених

Асфіксія в немовлят — окремий клінічний випадок. Вона може виникнути ще до народження, під час пологів або в перші хвилини після них. Причиною часто стають ускладнення перебігу вагітності, передчасне відшарування плаценти, обвиття пуповиною навколо шиї або затяжні пологи. У деяких випадках асфіксія пов’язана з порушенням газообміну в легенях, які ще не встигли повноцінно запрацювати.

На відміну від дорослих, у новонароджених симптоми виглядають інакше. Немовля, яке перенесло асфіксію, може не кричати після народження або видавати дуже слабкий звук. Дихання відсутнє або поверхневе, шкіра має сіруватий або синюшний відтінок. Рухи мляві, спостерігається низький м’язовий тонус, слабка реакція на подразники.

Медичні працівники використовують спеціальну шкалу для оцінки стану новонародженого — вона включає частоту серцебиття, тонус м’язів, дихання, реакцію на подразники й колір шкіри. У разі виявлення ознак асфіксії необхідна негайна реанімація, адже навіть кілька хвилин затримки можуть спричинити необоротні наслідки для нервової системи.

Перинатальна асфіксія є серйозним ускладненням, яке вимагає чіткої взаємодії між акушерами, неонатологами та реаніматологами. Подальший перебіг залежить від швидкості реанімаційних заходів і ступеня гіпоксії на момент народження.

Ускладнення і наслідки

Коли мозок не отримує кисень, нейрони починають відмирати вже через 3–5 хвилин. І навіть якщо людину вдається врятувати, організм може вже не повернутися до повноцінного функціонування. Наслідки асфіксії залежать від її тривалості, причини та швидкості надання допомоги. Деякі ураження з’являються одразу, інші — проявляються через години або дні.

Короткочасна асфіксія без зупинки дихання або серця часто минає без серйозних ускладнень. Проте навіть у таких випадках можливі порушення пам’яті, головний біль, дратівливість, труднощі з концентрацією. Чим довше триває кисневе голодування, тим вищий ризик стійких або незворотних змін.

Найбільш тяжкі наслідки спостерігаються при повній зупинці дихання або серця:

• Гіпоксичне ураження мозку: зниження когнітивних функцій, втрата мовлення, паралічі.
• Кома: глибокий розлад свідомості, що триває від кількох годин до тижнів або навіть довше.
• Зупинка серця: у деяких випадках серце не відновлює роботу навіть після реанімації.
• Інвалідизація: стійкі порушення рухової активності, зору, мовлення або поведінки.
• Летальний наслідок: у разі повної асфіксії без реанімації протягом 4–6 хвилин смерть майже неминуча.

Для новонароджених та дітей раннього віку навіть кількасекундна затримка дихання може призвести до затримки розвитку або формування церебрального паралічу. У дорослих — особливо з хронічними захворюваннями — асфіксія часто ускладнюється серцево-судинною недостатністю.

Перша допомога при асфіксії

У разі асфіксії діяти потрібно негайно. Кожна секунда затримки зменшує шанси на виживання та підвищує ризик незворотного ураження мозку. Перша допомога полягає не лише в технічних маніпуляціях — важливо швидко оцінити ситуацію, зрозуміти, що саме стало причиною задухи, і вжити правильних кроків. Навіть без медичної освіти можна врятувати людину, якщо знати базовий алгоритм.

У разі підозри на асфіксію порядок дій має бути чітким:

• Викличте швидку допомогу. Не витрачайте час на сумніви — паралельно з наданням допомоги викликайте екстрену службу.
• Оцініть свідомість постраждалого. Гучно зверніться, злегка потрясіть — якщо реакції немає, переходьте до перевірки дихання.
• Перевірте дихання і пульс. Якщо дихання відсутнє або нерегулярне, а пульсу немає — починайте серцево-легеневу реанімацію.
• Забезпечте прохідність дихальних шляхів. Відкрийте рот, при потребі — очистіть від сторонніх тіл або блювотних мас. У разі обструкції виконайте прийом Геймліха (для дорослих і дітей від 1 року) — різкий поштовх у ділянці надчерев’я може виштовхнути сторонній предмет.
• Починайте натискати на грудну клітку. Чергуйте 30 компресій грудної клітки з 2 штучними вдихами рот у рот (або лише компресії, якщо ви не навчені робити вдихи).

Якщо причина — утоплення, перед натисканням потрібно, наскільки можливо, очистити рот і горло від води.

Якщо йдеться про отруєння парами — спочатку винеси людину на свіже повітря, але не ризикуй власним життям.

Особливу обережність слід проявляти при наданні допомоги дітям. Прийом Геймліха у немовлят (до 1 року) не застосовується — замість цього використовують поєднання ударів між лопатками та натискань на груди.

Не всі дії потребують спеціальної підготовки. Навіть прості речі — як виклик швидкої, перевірка дихання чи натискання на грудну клітку — можуть підтримати життя до приїзду медиків. І цього часто буває достатньо.

Профілактика

Асфіксії можна запобігти в більшості випадків. Для цього не потрібні складні засоби або спеціальні навички — достатньо уваги до оточення та базових правил безпеки. Особливо це стосується дітей, літніх людей, людей із порушеннями координації, а також усіх, хто перебуває в умовах потенційного впливу токсичних речовин.

Щоб знизити ризик асфіксії в побуті та повсякденному житті, важливо враховувати кілька простих, але ефективних дій:

• Не залишайте дітей без нагляду під час їжі або гри з дрібними предметами.
• Використовуйте дитячі ліжечка з жорстким матрацом і без м’яких подушок або іграшок, що можуть закрити дихальні шляхи.
• Слідкуйте за технічним станом газових приладів та регулярно провітрюйте приміщення.
• Не паліть у закритих просторах, особливо в присутності інших людей або в транспорті.
• Зберігайте хімічні речовини, медикаменти та засоби побутової хімії у недоступних для дітей місцях.
• Проходьте базові курси з надання першої допомоги — вони доступні в більшості медичних центрів та онлайн.

Профілактика не гарантує абсолютної безпеки, але вона суттєво знижує імовірність раптових критичних ситуацій. У реальності, найчастіше рятує не складне обладнання, а елементарне знання й готовність діяти.