Перша допомога при вивиху

Вивих плеча здається спортивною травмою, проте майже половина таких випадків стається вдома. Серед 8940 вивихів плеча, з якими люди звернулися до відділень невідкладної допомоги США, 47,7% трапилися вдома, а найчастішою причиною було звичайне падіння (58,8%). Ще 48,3% травм припали на спорт і активний відпочинок, а майже половина потерпілих (46,8%) мала 15–29 років^[1]. Тож із вивихом може зіткнутися кожен, і перші хвилини після травми вирішують, чи вдасться обійтися без зайвих ушкоджень.

Вивих означає, що кінці кісток, які утворюють суглоб, змістилися й більше не стоять на своєму місці^[2]. У побуті кажуть «вибив плече» чи «вискочив суглоб». Якщо суглобові поверхні розійшлися лише частково, це підвивих: кістки інколи самі повертаються на місце, і суглоб на вигляд майже нормальний^[3]. Зазвичай вивих спричиняє раптовий удар по суглобу, падіння чи інша травма^[2]. Плече вискакує найчастіше, бо це найрухливіший суглоб тіла^[3], а після нападу епілепсії чи удару струмом воно нерідко вивихується назад^[3].

Симптоми

• Різкий біль у місці травми, який посилюється при спробі рухати суглобом чи стати на ногу^[2].
• Набряк і синець^[2].
• Деформація або незвична форма суглоба: він помітно «не на місці», змінив колір чи обрис^[2].
• Обмеження або неможливість звичних рухів^[2].
• Оніміння чи поколювання в ділянці суглоба або нижче від нього^[2].

Вивих, перелом чи розтягнення

На місці травми відрізнити вивих від перелому часто неможливо, і обидва стани потребують невідкладної допомоги^[2]. Тому, доки лікар не подивився знімок, допомогу надають так, ніби кістка може бути зламана.

Фраза «вивихнув ногу» здебільшого означає зовсім іншу травму. Коли людина підвертає стопу, частіше страждають зв'язки: це розтягнення, при якому зв'язку перекручено чи надірвано. Розтягнення найчастіше бувають у зап'ястку, гомілковостопному суглобі, великому пальці руки й коліні. Нога болить, набрякає, на неї важко ступити, але форма суглоба не змінюється^[4].

Перша допомога

Міф: вивих варто вправити одразу, будь-хто впорається одним різким рухом, як у кіно. Насправді: вправляти суглоб може лише фахівець^[2], а в лікарні перед цим зазвичай роблять рентген і дають знеболення або заспокійливі ліки^[5]. Під час змагань плече на місці інколи вправляє медичний персонал, але це навчені люди^[3].

Загальні принципи першої допомоги:

• Безпека й огляд: після сильної травми спершу перевірте, чи людина дихає, і за потреби почніть серцево-легеневу реанімацію або зупиніть кровотечу. Підозра на травму голови, спини чи ноги означає, що людину не можна рухати: заспокойте її й попросіть лежати нерухомо^[2].
• Фіксація суглоба: використовуйте доступні засоби (наприклад, палицю, журнал або картон) як тимчасову шину. Прикріпіть її до пошкодженої кінцівки за допомогою бинта або будь-якого іншого матеріалу (хустка, ремінь тощо). Суглоб фіксують у тому положенні, в якому його знайшли, і захоплюють ділянки вище й нижче травми^[2]. Не переносьте людину, доки травмовану ділянку не знерухомлено^[2].
• Рана: коли шкіра розірвана, не дмухайте на рану, обережно змийте видимий бруд чистою водою, нічого не шкребіть і не колупайте, накрийте стерильною серветкою, а вже потім фіксуйте суглоб^[2].
• Перевірка кровообігу: міцно натисніть на шкіру нижче травми. Вона має побіліти, а за кілька секунд після того, як ви відпустите палець, знову порожевіти. Якщо шкіра розірвана, цього не робіть, щоб не занести інфекцію^[2]. Якщо після накладення шини пальці зблідли чи заніміли, послабте пов'язку.
• Холод: прикладіть холод до місця травми, щоб зменшити набряк і біль. Не кладіть лід безпосередньо на шкіру, обгорніть його тканиною^[2]. Тримайте до 20 хвилин кожні 2–3 години; підійде й пакет замороженого горошку в рушнику^[5]. Тепло, гарячу ванну, масаж і алкоголь у перші дні після травми краще відкласти, бо вони посилюють набряк^[4].
• Знеболення: сильний біль можна зняти парацетамолом або ібупрофеном, дотримуючись інструкції^[6]. Іншої їжі й пиття потерпілому не давайте^[2]: вправлення інколи проводять під седацією або загальною анестезією (наркозом)^[2].
• Профілактика шоку: щоб людина не впала в шок і не знепритомніла, за відсутності травми голови, спини чи ноги покладіть її на спину, підніміть їй ноги приблизно на 30 см і вкрийте курткою чи ковдрою^[2].

Перша допомога залежно від місця вивиху:

• Плече: вивих плеча зазвичай супроводжується гострим болем і помітною деформацією, рукою неможливо рухати^[5]. Не рухайте плечем і не пробуйте вставити руку на місце. Підвісьте руку на косинці (хустці) або підтримайте її згорнутим рушником, притиснувши до тіла в зручному для потерпілого положенні, і прикладіть холод^[5]. Самому за кермо до лікарні сідати не можна: попросіть когось відвезти вас або викличте швидку^[5]. Підвивих плеча помітити важче: рука рухається майже нормально, але біль у плечі лишається^[3].
• Лікоть: при вивиху ліктя, як правило, рука набуває незвичайного положення, а гострий біль у лікті не дає її зігнути. У цій ситуації руку слід зафіксувати за допомогою шини чи косинки, не намагаючись змінювати положення суглоба^[2]. Це зменшує біль і запобігає додатковим ушкодженням.
• Зап'ясток: вивихи в ділянці зап'ястка часто виникають через падіння на витягнуту руку, і такий біль у зап'ясті легко сплутати з переломом. Покладіть передпліччя й кисть на шину від пальців до ліктя, прибинтуйте не туго і підвісьте руку на косинці. Після цього перевірте, чи не зблідли й не заніміли пальці^[2].
• Кульшовий (тазостегновий) суглоб: вивих стегна стається від великої сили, найчастіше в ДТП, коли коліно вдаряється об панель автомобіля, або при падінні з висоти. Це серйозна невідкладна ситуація, часто разом із переломами^[7]. Приблизно в 90% випадків головка стегнової кістки виходить назад, і тоді нога вкорочена, коліно та стопа повернуті всередину^[7]. Викликайте 103 або 112, не рухайте людину і вкрийте її ковдрою^[7]. Не випрямляйте ногу й не прибинтовуйте її до здорової, якщо для цього її доведеться рухати. Якщо людину конче треба прибрати з небезпечного місця, а ви самі, тягніть її за одяг^[2].
• Коліно: при травмі, що дає гострий біль у коліні, може вискочити надколінок (колінна чашечка), і він нерідко сам повертається на місце^[6]. Тримайте коліно нерухомо, підклавши згорнутий одяг, рушники чи подушки, не піднімайте ногу, не ставайте на неї й не пробуйте вправити надколінок^[6]. Вивих самого колінного суглоба набагато небезпечніший: в оглядових даних судини були пошкоджені у 18% потерпілих, нерви у 25%^[8]. Тому холодна, бліда стопа чи оніміння після травми коліна означають виклик швидкої. Якщо коліно змінило форму, дуже швидко набрякло, ви відчули клацання чи тріск або бачите кістку в рані, потрібна невідкладна допомога^[6].
• Гомілковостопний суглоб і стопа: якщо стопа деформована чи неприродно повернута, накладіть шину в тому положенні, в якому лежить нога, і не намагайтеся її випрямити^[2]. Еластичний бинт підходить, коли форма суглоба не змінилася й найімовірніше це розтягнення: тоді в перші 2–3 дні допомагають спокій, холод, помірне стискання бинтом і піднесене положення ноги^[4]. Якщо через біль у стопі неможливо пройти більше кількох кроків, а набряк і синець наростають, потрібен огляд лікаря^[4].
• Нижня щелепа: щелепа може вискочити від позіхання, сміху чи спроби відкусити великий шматок. Такий вивих дає різкий біль у щелепі, рот при цьому не закривається. Спазм жувальних м'язів ускладнює вправлення, тому його роблять у відділенні невідкладної допомоги^[9]. Стуляти щелепи силою не можна, потрібен лікар.

Коротко: суглоб фіксують так, як він лежить, разом із сусідніми ділянками, прикладають холод через тканину й везуть людину до лікаря; якщо травма серйозна, пошкоджено кульшовий суглоб чи коліно, або пальці бліді й холодні, краще викликати 103 чи 112.

Підвивих ліктя в дитини («лікоть няньки»)

У малюків найчастіший «вивих» стається від того, що дорослий різко смикнув дитину за руку, щоб вона не впала, допоміг піднятися на сходинку чи покрутив її, тримаючи за руки^[10]. Лікарі називають цей стан підвивихом головки променевої кістки (пронаційним підвивихом), а в побуті кажуть «лікоть няньки». Він характерний для дітей 1–4 років, рідше трапляється після 5 років і становить понад 20% травм руки в дітей^[11]. У великому дослідженні найчастіше травмувалися дворічні, а дівчатка частіше за хлопчиків^[12].

Дитина плаче, тримає руку майже випрямленою вздовж тіла й не хоче нею рухати, а якщо руки не торкатися, може майже не скаржитися на біль^[11]. Не тягніть і не крутіть ручку, щоб «поставити на місце»: покажіть дитину лікарю, для нього це нескладна процедура^[10]. Лікар вправляє підвивих простим рухом за кілька секунд, без наркозу; у Кокранівському огляді прийом із надмірним поворотом долоні донизу не вдавався з першої спроби в 9,2% випадків, а класичне згинання з поворотом долоні догори у 26,4%^[13]. Більшість дітей починає користуватися рукою за 5–10 хвилин, пов'язка після вдалого вправлення не потрібна^[11].

Якщо дитина впала на витягнуту руку чи на лікоть, це, найімовірніше, інша травма, наприклад перелом^[10]. Тоді руку фіксують, як описано вище, і роблять рентген; знімок потрібен і тоді, коли лікоть набряк або деформований^[11].

Коротко: приблизно в кожної п'ятої дитини підвивих ліктя повторюється, тому малюка піднімають під пахви і не розгойдують за руки^[11].

Наслідки та лікування

Вивих не слід ігнорувати. У лікарні зазвичай роблять рентген, щоб підтвердити вивих і виключити перелом^[5], а комп'ютерну томографію чи МРТ (магнітно-резонансну томографію) за потреби призначають уже після вправлення^[3]. Суглоб вправляють закритим способом, під місцевим знеболенням або з заспокійливими ліками^[5], інколи під загальною анестезією. Після першої допомоги обов'язково зверніться до травматолога-ортопеда для подальшої діагностики та лікування^[2].

Міф: якщо суглоб сам став на місце, до лікаря можна не йти. Насправді: навіть надколінок, що повернувся сам, має оглянути лікар, зазвичай із рентгеном^[6], бо під час вивиху могли постраждати зв'язки й суглобова поверхня кістки^[2].

Якщо вивих вправили вчасно, більшість таких травм не залишає стійких наслідків. Навколишні тканини загоюються 6–12 тижнів, розірвану зв'язку інколи доводиться зшивати, а ушкодження нервів і судин може дати тривалі проблеми^[2]. Після вивиху плеча руку носять на косинці перші тижні, повне відновлення триває 6–12 тижнів, а до деяких видів спорту повертаються лише через 16 тижнів чи пізніше; фізичний терапевт (у побуті «фізіотерапевт») підбирає вправи проти болю й скутості^[5]. Після вивиху надколінка відновлення займає кілька місяців, хоча ходити більшість людей починає одразу після лікування^[6]. Кульшовий суглоб загоюється 2–3 місяці, а при переломах довше^[7].

Суглоб, який уже раз вискочив, згодом легше вивихується знову^[2]. Коли плече вивихується знову й знову, навіть без травми, говорять про хронічну нестабільність, у побуті «звичний вивих»^[3]. У метааналізі рандомізованих досліджень молоді люди (у середньому 23 роки) після першого вивиху плеча, яких лікували лише косинкою, мали повторну нестабільність у 46,6% випадків, а після хірургічної стабілізації у 6,3%^[14]. Вивих стегна загрожує ушкодженням сідничного нерва (приблизно в 10% потерпілих) і остеонекрозом, коли головка стегнової кістки відмирає через порушене кровопостачання^[7]. Через ушкодження хряща з роками може розвинутися посттравматичний остеоартрит, а в кульшовому суглобі коксартроз^[7].

Як знизити ризик вивиху

• Не ставайте на стільці, стільниці та інші нестійкі предмети, приберіть ковзкі килимки, особливо там, де живуть літні люди^[2].
• Тримайтеся за поручні на сходах, приберіть з підлоги дроти, у ванні використовуйте протиковзкі килимки^[2].
• У контактних видах спорту користуйтеся захисним спорядженням^[2].
• В автомобілі пристібайтеся: пасок безпеки значно знижує ризик вивиху стегна при зіткненні^[7].
• Для малюків встановіть ворота на сходах і тримайте вікна зачиненими, а головне, не залишайте дитину без нагляду^[2].
• Тримайте вдома аптечку, а основи надання першої медичної допомоги знайте заздалегідь^[2].

Читайте:

Перша допомога при нещасних випадках

Перша допомога при найчастіших нещасних випадках: що робити при анафілактичному шоку, сильній кровотечі, опі...