Вітамін B3 (Ніацин)

Вітамін B3, або ніацин, підтримує клітини в робочому стані, допомагає виробляти енергію та захищає ДНК. Його дефіцит викликає пелагру, а надлишок — шкодить печінці.

Організму щодня потрібні речовини, без яких клітини не можуть отримувати енергію, утримувати ДНК у порядку чи боротися зі стресом. Однією з таких ключових сполук є ніацин — вітамін B3. Він складається з двох форм, які працюють у тілі як єдине ціле: нікотинова кислота і ніацинамід. Їх роль не обмежується профілактикою дефіциту. Ніацин забезпечує нормальну роботу обміну речовин, впливає на захисні реакції клітин і бере участь у багатьох процесах, без яких організм не може функціонувати. Його нестача — не просто вітамінна проблема, а глибокий збій в системі клітинного життя.

Що таке ніацин

Ніацин — це інша назва для вітаміну B3. Він об’єднує дві речовини, які виконують однакову роботу в організмі: нікотинову кислоту та ніацинамід. Обидві ці форми перетворюються в клітинах на спеціальні молекули — NAD і NADP. Ці сполуки відповідають за передачу енергії, роботу ферментів, вироблення жирів, гормонів, білків, а також за відновлення пошкодженої ДНК. [джерело]

NAD і NADP утворюються як з нікотинової кислоти, так і з ніацинаміду — тому обидві форми відіграють однаково важливу роль у підтримці життя клітини. Ці сполуки також потрібні для синтезу гормонів наднирників, утворення деяких білків, що передають сигнали між клітинами, та реакцій, які запускають чи пригнічують гени.

Ніацин розчиняється у воді, тобто не накопичується в тілі. Тому його потрібно отримувати з їжею щодня. У разі нестачі організм може частково синтезувати ніацин з амінокислоти триптофану, яка міститься у білках. Але цей процес вимагає достатньої кількості білку та інших вітамінів, зокрема B6. Саме тому дефіцит білка також може призводити до нестачі ніацину, навіть якщо людина їсть достатньо калорій.

Форми ніацину, які можна зустріти в продуктах і вітамінах:

Нікотинова кислота: бере участь у синтезі NAD, використовується у високих дозах для лікування порушень рівня холестерину, але може викликати почервоніння шкіри.
Ніацинамід (нікотинамід): не викликає почервоніння, добре переноситься, але не впливає на холестерин. Часто входить до складу полівітамінів.

Біохімічна роль ніацину

Ніацин потрібен клітинам не просто як вітамін, а як джерело речовин, які запускають сотні життєво важливих процесів. У тілі він перетворюється на сполуки під назвами NAD і NADP. Вони допомагають клітинам отримувати енергію з їжі, створювати нові жири, білки та гормони, а також ремонтувати пошкоджену ДНК. Без них клітина не може нормально жити й реагувати на стрес чи хворобу. [джерело]

NAD бере участь у процесах, які дають клітині енергію. Саме завдяки йому вона здатна «перетравлювати» глюкозу, спалювати жири та створювати пальне для організму — енергію. Але на цьому його функції не закінчуються. NAD допомагає клітинам відновлювати пошкодження, зокрема після дії токсинів або ультрафіолету, і підтримує роботу білків, які захищають ДНК.

NADP також має важливу роль. Він допомагає створювати жирні кислоти, гормони й будівельні матеріали для ДНК. Окрім того, NADP підтримує роботу захисних систем клітини, зокрема відновлює антиоксиданти й бере участь у передачі сигналів між клітинами імунної системи.

Коли ніацину бракує, клітини починають працювати гірше. Вони слабше виробляють енергію, не можуть повноцінно захищатися або відновлюватися. Саме тому нестача цього вітаміну швидко проявляється у вигляді помітних симптомів.

Основні процеси, в яких беруть участь NAD і NADP:

Отримання енергії: перетворення їжі на силу для тіла.
Синтез жирів і гормонів: створення потрібних речовин для клітин.
Відновлення ДНК: допомога клітині у виправленні помилок і пошкоджень.
Захист від стресу: підтримка антиоксидантів, які нейтралізують шкідливі речовини.
Підтримка імунітету: участь у передачі сигналів між клітинами захисту.

Джерела ніацину

Організм отримує ніацин двома шляхами: з їжею та частково шляхом перетворення триптофану — амінокислоти, що міститься в білках. Але цей синтез працює тільки за умов достатнього надходження білка, заліза, вітаміну B2 і B6. Саме тому навіть помірна білкова недостатність може викликати нестачу ніацину, навіть якщо загальний раціон здається нормальним.

Основне джерело ніацину — харчові продукти. У тваринній їжі він міститься у формах, які легко засвоюються. Рослинна їжа також може бути хорошим джерелом, але в деяких продуктах, зокрема в необробленій кукурудзі, ніацин знаходиться у зв’язаній формі, що погано всмоктується без спеціальної обробки.

Окрім натуральних джерел, ніацин також додають до збагачених продуктів — наприклад, борошна, пластівців і готових каш. У багатьох країнах саме ці продукти є головним джерелом ніацину в раціоні.

Продукти з найбільшим вмістом або хорошою біодоступністю ніацину [джерело]:

М’ясо: особливо печінка, яловичина, свинина.
Птиця: індичка, курятина, качка.
Риба: тунець, лосось, анчоуси, скумбрія.
Бобові: квасоля, сочевиця, нут.
Горіхи й насіння: арахіс, насіння соняшника, мигдаль.
Цільнозернові: овес, ячмінь, жито, особливо після обробки.
Збагачені продукти: біле борошно, пластівці, готові сніданки з позначкою «enriched» або «fortified».

Дефіцит ніацину та пелагра

Коли організм тривалий час не отримує ніацин або не може утворити його з триптофану, виникає дефіцит. Найвідоміший прояв такої нестачі — це пелагра. Вона супроводжується трьома класичними симптомами: ураженням шкіри, порушенням травлення і змінами з боку нервової системи.

Пелагра може виникати в умовах голодування, одноманітного харчування (наприклад, лише кукурудзою, яка містить ніацин у формі, що не засвоюється), або при захворюваннях, які порушують засвоєння поживних речовин у кишківнику. Особливу групу ризику становлять люди з хронічним зловживанням алкоголем, захворюваннями печінки або тонкої кишки, а також після хірургічного видалення частини кишечника.

Окремо слід згадати карціноїдний синдром — рідкісний стан, при якому частина триптофану використовується не на утворення ніацину, а на вироблення серотоніну. Це може призвести до дефіциту вітаміну B3 навіть при нормальному рівні білка в раціоні.

Ще одна причина — нестача вітамінів B6 або заліза, які потрібні для перетворення триптофану на ніацин. У таких випадках, навіть якщо харчування виглядає повноцінним, тіло не здатне синтезувати необхідну кількість.

Симптоми пелагри:

Дерматит: запалення шкіри на відкритих ділянках, яке посилюється на сонці.
Діарея: водянисті випорожнення, що можуть призвести до зневоднення.
Зміни з боку мозку: дратівливість, втрата концентрації, сплутаність свідомості, у тяжких випадках — деменція.

Без лікування пелагра може завершитися смертю.

Фармакологічне застосування

Окрім ролі в харчуванні, ніацин використовується як лікарський засіб. У великих дозах — від 1 до 3 грамів на добу — нікотинова кислота може змінювати рівень жирів у крові. Її застосовують для зниження загального холестерину, тригліцеридів і підвищення рівня HDL — так званого «хорошого» холестерину. Це не вітамінна добавка, а повноцінне лікування, яке потребує нагляду лікаря. [джерело]

Механізм дії включає зменшення вивільнення жирних кислот із жирової тканини, пригнічення утворення тригліцеридів у печінці та зниження вироблення ліпопротеїнів, які переносять «поганий» холестерин (LDL). Одночасно підвищується вміст HDL, що має захисний вплив на судини.

Однак таке лікування має обмеження. По-перше, високі дози нікотинової кислоти часто викликають почервоніння обличчя, жар, свербіж і дискомфорт. По-друге, у формах з повільним вивільненням можуть виникати порушення з боку печінки. Тому самостійне застосування таких доз неприпустиме.

Ніацинамід, хоч і є формою ніацину, не впливає на рівень жирів у крові й не використовується в цьому контексті. Він застосовується лише тоді, коли потрібно заповнити дефіцит або при особливих показаннях.

Коли можуть призначити нікотинову кислоту:

Підвищений загальний холестерин: як частина комплексного лікування.
Низький рівень HDL: для зниження серцево-судинного ризику.
Високі тригліцериди: особливо при змішаній дисліпідемії.
Як доповнення: якщо інші ліки не дають достатнього ефекту або не переносяться.

Побічні ефекти й обмеження

У невеликих дозах ніацин добре переноситься. Проблеми починаються тоді, коли він вживається у великих кількостях — особливо у вигляді нікотинової кислоти для лікування порушень жирового обміну. У цьому випадку частими є побічні реакції, які залежать як від дози, так і від форми препарату.

Найвідоміший ефект — це флаш: раптове почервоніння шкіри обличчя, шиї, верхньої частини тіла. Воно супроводжується жаром, свербежем або поколюванням і може тривати до години. Зазвичай з’являється через 20–30 хвилин після прийому. Цей ефект особливо виражений у форм з швидким вивільненням.

Натомість препарати з уповільненим вивільненням рідше викликають почервоніння, але частіше навантажують печінку. Саме при тривалому прийомі таких форм спостерігалися випадки токсичного ураження печінки, іноді — без попередніх симптомів.

Щоб знизити ризики, для харчових добавок встановлено UL — верхню межу безпечного споживання: не більше 35 мг на добу для дорослих. Це обмеження стосується лише добавок, а не лікувальних доз, призначених лікарем.

До частих побічних ефектів високих доз нікотинової кислоти належать:

Почервоніння обличчя: особливо після першого прийому або після перерви.
Свербіж, поколювання, відчуття жару: можуть супроводжувати флаш.
Нудота, біль у шлунку: частіше при прийомі натщесерце.
Головний біль: іноді з тиском у скронях.
Ураження печінки: при тривалому вживанні повільнорозчинних форм у високих дозах.

Особливі клінічні випадки застосування

Є стани, при яких ніацин може мати клінічне значення не як вітамін чи ліпідознижувальний засіб, а як частина підтримуючої терапії. До таких належать рідкісні генетичні порушення, пов’язані з дефіцитом ферментів NAXD та NAXE. Ці білки беруть участь у переробці NAD, і їх недостатність може спричинити серйозні розлади нервової системи та обміну речовин. Застосування ніацину в таких випадках розглядається як спосіб підтримати рівень NAD у клітинах, хоча даних про ефективність поки що обмаль.

Окремо варто згадати ще один напрямок — ніацинамід при остеоартриті. У деяких дослідженнях розглядали його як засіб для зменшення симптомів, таких як біль і скутість суглобів. Проте на сьогодні немає достатніх доказів, щоб рекомендувати ніацинамід для широкого використання при цій патології. Він залишається об’єктом досліджень, а не стандартом лікування.

Загалом у таких випадках ніацин застосовується не для заміни основної терапії, а як додатковий інструмент — і лише після оцінки користі та ризиків у кожному конкретному випадку.

Підсумок

Ніацин (вітамін B3) — це не лише один із вітамінів групи B, а глибинна частина того, як живе клітина. Він стоїть у центрі енергетики, захисту, відновлення й навіть впливає на імунні сигнали. Його нестача швидко підриває функції організму, а надлишок може шкодити, якщо не враховувати форму, дозу й тривалість застосування.