Пелагра: симптоми, причини, лікування та профілактика

Пелагра — це хвороба, яка виникає при нестачі вітаміну B3 або амінокислоти триптофан, що перетворюється в ніацин. Без належного лікування вона може призвести до серйозних уражень шкіри, шлунково-кишкового тракту й нервової системи.

Хоча сьогодні пелагра зустрічається рідко, вона залишається актуальною проблемою для людей із хронічними захворюваннями травної системи, алкогольною залежністю або обмеженим доступом до повноцінного харчування. Це приклад того, як брак однієї поживної речовини може призвести до складних системних порушень. 

Причини розвитку пелагри

Пелагра виникає або через нестачу вітаміну B3 (ніацину) в раціоні, або через порушення його засвоєння. У першому випадку мова йде про первинну форму захворювання, яка пов’язана переважно з дефіцитним або одноманітним харчуванням. Вторинна пелагра розвивається, коли організм втрачає здатність перетворювати триптофан у ніацин або погано засвоює вже наявний вітамін.

Первинна пелагра

Її поява зазвичай пов’язана з бідним на білки та вітаміни раціоном. Особливо високий ризик виникає при харчуванні, в якому переважає кукурудза, що не була оброблена способом, який дозволяє вивільнити ніацин. У такому вигляді кукурудза є калорійним, але майже "порожнім" продуктом.

Вторинна пелагра

У цьому випадку причина не в їжі як такій, а в тому, що організм не може використати наявні поживні речовини. Це трапляється, наприклад, при деяких генетичних порушеннях, хронічному алкоголізмі чи запальних захворюваннях кишківника.

Найпоширеніші фактори, які спричиняють розвиток пелагри:

• Одноманітне харчування: тривалий раціон із низьким вмістом білка та відсутністю продуктів, багатих на ніацин.
• Зловживання алкоголем: порушує всмоктування та метаболізм вітамінів, зокрема B3.
• Захворювання травної системи: хвороба Крона, целіакія, синдром короткої кишки можуть ускладнювати засвоєння поживних речовин.
• Генетичні порушення: наприклад, хвороба Гартнупа, при якій порушується всмоктування триптофану в кишківнику.
• Прийом певних лікарських засобів: ізоніазид та інші препарати можуть блокувати утворення ніацину з триптофану.

Симптоми та перебіг захворювання

Пелагра відома класичною тріадою симптомів: дерматит, діарея і деменція. Ці прояви не виникають водночас — зазвичай процес розгортається поступово. Симптоми можуть маскуватися під інші розлади, тому важливо вміти розпізнавати характерні ознаки.

Дерматит

Шкірні прояви найчастіше з’являються першими. Ураження локалізуються на відкритих ділянках тіла — обличчі, шиї, передпліччях, кистях. Шкіра червоніє, лущиться, з’являються тріщини. Для пелагри характерна симетричність уражень і чіткий кордон між ураженою й неушкодженою ділянками. Під впливом сонця шкіра стає болісною, загрублою, з гіперпігментацією.

Діарея

Порушення з боку травної системи з’являються не завжди, але коли вони є — це серйозний сигнал. Часті водянисті випорожнення супроводжуються болем у животі, спазмами, здуттям. Хворі скаржаться на нудоту, втрату апетиту, відчуття постійної втоми. При тривалому перебігу може розвинутись зневоднення.

Деменція

Найнебезпечніший і найпізніший симптом. Спочатку з’являються апатія, роздратування, порушення сну. Згодом — проблеми з пам’яттю, дезорієнтація, труднощі з мовленням і мисленням. Психічні розлади при пелагрі можуть нагадувати депресію або навіть психоз. Якщо не лікувати, когнітивні порушення прогресують і стають незворотними.

Діагностика пелагри

Діагноз зазвичай встановлюється на основі клінічної картини, адже специфічного лабораторного тесту на пелагру не існує. Лікар оцінює наявність характерної тріади симптомів — шкірних змін, порушень травлення і поведінки. Важливе значення має збір анамнезу: тривалий дефіцит харчування, зловживання алкоголем або наявність хронічних захворювань кишківника підвищують підозру на пелагру.

У складних випадках можуть призначатися аналізи на рівень вітамінів групи B у крові або визначення продуктів метаболізму триптофану в сечі. Проте ці методи використовуються рідко і не є вирішальними. Набагато важливішою є оцінка відповіді на лікування — поліпшення стану після призначення нікотинаміду підтверджує діагноз.

Методи лікування пелагри

Лікування пелагри спрямоване на відновлення рівня вітаміну B3 у організмі та усунення супутніх симптомів. Залежно від форми захворювання та вираженості проявів, підхід може відрізнятися, але ключовим завжди залишається застосування ніацину або нікотинаміду.

У медичній практиці для корекції дефіциту використовують нікотинамід — форму вітаміну B3, яка краще переноситься і не викликає побічних ефектів, притаманних нікотиновій кислоті, таких як почервоніння шкіри або припливи.

Основні кроки в лікуванні пелагри включають:

• Призначення нікотинаміду: у терапевтичних дозах, які залежно від стану можуть сягати 300–500 мг на добу, з подальшим зменшенням дози після покращення.
• Корекція харчування: введення продуктів, багатих на білок, триптофан та вітаміни групи B — м’яса, бобових, яєць, горіхів, цільного зерна.
• Лікування основної причини: у разі вторинної пелагри важливо відновити функцію кишківника, скоригувати медикаментозне навантаження або компенсувати втрати поживних речовин.
• Контроль стану пацієнта: спостереження за змінами в роботі нервової системи, шкіри та шлунково-кишкового тракту на тлі терапії.

При своєчасному лікуванні більшість симптомів починають зникати вже протягом кількох днів. Однак при тривалому дефіциті відновлення когнітивних функцій може потребувати більше часу або бути неповним.

Профілактика та ризикові групи

Пелагра легко попереджається, якщо в раціоні присутні продукти, що містять ніацин або амінокислоту триптофан. Важливо пам’ятати, що навіть при загальному достатньому харчуванні певні чинники можуть порушити засвоєння вітаміну B3, тож профілактика повинна враховувати і поведінкові, і медичні аспекти.

Люди з підвищеним ризиком розвитку пелагри потребують додаткової уваги. До таких належать особи з порушенням травлення, тривалим вживанням алкоголю, пацієнти, які отримують специфічне лікування, або ті, чий раціон є недостатньо різноманітним.

Практичні поради щодо запобігання пелагрі:

• Регулярне вживання продуктів, багатих на ніацин: м’ясо (особливо печінка), риба, яйця, насіння, арахіс, бобові, цільне зерно.
• Уникнення монодієт, що базуються на необробленій кукурудзі: у такому вигляді вона містить ніацин у зв’язаній формі, яка не засвоюється.
• Контроль вживання алкоголю: навіть помірне, але регулярне споживання може перешкоджати засвоєнню вітамінів групи B.
• Медичний нагляд при хронічних захворюваннях кишківника: таким пацієнтам варто регулярно перевіряти рівень поживних речовин і за потреби коригувати дієту або приймати додаткові добавки.

Ускладнення за відсутності лікування

Пелагра не є нешкідливим авітамінозом. Якщо не втрутитися вчасно, симптоми не тільки прогресують — вони можуть призвести до незворотних змін. Найбільшу загрозу становлять порушення з боку нервової системи. Хронічна нестача ніацину викликає пошкодження клітин мозку, що може спричинити стійкі когнітивні розлади, втрату критичного мислення, апатію, агресивність або психотичні епізоди.

Інші наслідки також серйозні. Зневоднення через постійну діарею може порушити електролітний баланс і вплинути на роботу серця. Виснаження, анемія, гіпотонія — часті супутники нелікованої пелагри. Без належної терапії захворювання в окремих випадках закінчується летально.

Оскільки симптоми можуть розвиватися поступово, важливо не знецінювати навіть легкі прояви: надмірну втому, розлади настрою, зміну стану шкіри. Пелагра — хвороба, яку можна зупинити, але ігнорування її проявів коштує занадто дорого.

Дефіцит вітамінів: сигнали і ризики

Кето-дієта