Військовий метод обіцяє сон за 2 хвилини. Розбираємо, як його виконувати і що кажуть дослідження про кожен його крок.

У соцмережах цю техніку подають як спосіб заснути менш ніж за 2 хвилини. Уся техніка складається з дихання, послідовного розслаблення тіла і спокійної картинки в уяві[1].

Обіцянка звучить надто добре, і сумнів тут доречний. Жодне дослідження окремо цей метод не перевіряло. Проте кожна його частина має власну доказову базу, хай і дуже нерівну[1].

Звідки взялася назва

Автором методу вважають тренера з легкої атлетики, який готував олімпійських спринтерів. Техніку він склав для військових льотчиків: вони мали засинати майже миттєво навіть у шумі, небезпеці й напрузі. Звідси й назва[1].

Як виконувати

Ляжте в ліжко і пройдіть кроки по черзі, не поспішаючи[1]:

  1. Дихайте повільно й глибоко. Заплющте очі й зосередьтеся на диханні.
  2. Розслабте обличчя. Рухайтеся згори вниз: лоб, щоки, рот, щелепа. По одній ділянці за раз, на кожній глибоко дихайте і відпускайте напругу. Не забудьте про язик і м'язи навколо очей.
  3. Опустіть плечі й розслабте руки. Спершу шия, потім плечі: опустіть їх і дозвольте тілу осісти в ліжко. Далі одна рука від біцепса до передпліччя, кисті й пальців, а тоді друга.
  4. Спускайтеся нижче. Груди, живіт, таз. Потім одна нога: стегно, коліно, литка, щиколотка, стопа, пальці. І так само друга.
  5. Звільніть голову від думок. Уявіть спокійну картину: ви лежите на луці під блакитним небом або мирно спите в оксамитовому гамаку в темній кімнаті.

Якщо уявна картинка не складається, 10 секунд подумки повторюйте «не думай». Коли з'являються сторонні думки, відкладайте їх і повертайтеся до картинки чи цих слів[1].

За задумом автора, після 6 тижнів щоденної практики людина засинає менш ніж за 2 хвилини[1]. Реальні очікування скромніші, про це нижче.

Читайте:

Як швидко заснути: дихання, релаксація, візуалізація й акупресура
Як швидко заснути: дихання, релаксація, візуалізація й акупресура
Військовий метод, дихання 4-7-8, м'язова релаксація, візуалізація і три точки акупресури: як виконувати кожну те...

Чи працює військовий метод

Прямих доказів немає: досліджень саме цієї техніки ніхто не проводив. Лікарі, які лікують розлади сну, пояснюють, що метод спирається на добре відомі прийоми розслаблення. Коли людина зосереджується на тілі й відволікається від інших думок, заснути справді легше[1].

Імовірний механізм такий. Повільне дихання, розслаблені м'язи й тихіші думки вмикають парасимпатичну нервову систему. Її ще називають системою «відпочинку й травлення»: вона сигналізує тілу, що можна розслабитися[1].

Водночас окремо від інших методів техніки розслаблення не надто переконливо допомагають зі сном. Для хронічного безсоння першим способом лікування клінічні настанови називають когнітивно-поведінкову терапію, а даних про те, як саме релаксація впливає на сон, досі бракує[2].

З чого складається метод

Військовий метод не вигадує нового прийому, а збирає в одну послідовність кілька вже відомих. Разом вони знімають напругу, заспокоюють тіло, сповільнюють дихання і переключають думки[1].

Глибоке дихання

У дослідженні зі 140 медсестрами, які працювали з хворими на COVID-19, тренування діафрагмального дихання покращило якість сну, скоротило час засинання і зменшило тривогу. На кількість снодійних і на депресію воно не вплинуло. Контрольної групи в дослідженні не було: порівнювали стан тих самих людей до і після тренувань[3].

Автори ще однієї статті, яка викладає їхній погляд на лікування безсоння, вважають, що повільне глибоке дихання разом із гігієною сну і релаксацією може добре допомагати заснути. Вони пишуть, що таке дихання сприяє виробленню мелатоніну, гормону, який готує організм до сну. Це позиція авторів, а не результат клінічного випробування[4].

Розслаблення м'язів

Класична прогресивна м'язова релаксація полягає в тому, щоб по черзі напружувати й відпускати групи м'язів. Рухатися можна від стоп до голови або навпаки[1]. Військовий метод цю схему спрощує: м'язи не напружують, а одразу розслаблюють один за одним[1].

У клінічному спостереженні за 79 пацієнтами з COVID-19, яких лікували в ізоляції, ті, хто додатково займався м'язовою релаксацією, краще спали і мали менше тривоги й депресії. Групи формували за бажанням пацієнтів, а не випадково[5]. В іншому дослідженні 60 здорових студентів 20 хвилин слухали аудіоінструкції з м'язової релаксації, глибокого дихання чи керованої уяви. Усі три методи підвищили відчуття розслаблення порівняно з контрольною групою. Але глибоке дихання спершу ненадовго посилило фізіологічне збудження, і лише потім показники повернулися до початкових[6].

Увага до сигналів тіла

Метод навчає помічати й свідомо змінювати те, що відбувається в тілі. Тому його пов'язують із біологічним зворотним зв'язком[1]. Проте в класичному вигляді це процедура з приладами: датчики на тілі вимірюють пульс, артеріальний тиск, дихання, м'язову напругу, температуру шкіри чи мозкові хвилі, а монітор показує, як ці показники змінюються, коли людина розслабляється[7]. У військовому методі приладів немає.

Дані про користь такого тренування для сну поки що дуже попередні. У пілотному дослідженні 17 дорослих із безсонням випадково розподілили між тренуванням мозкових хвиль і когнітивно-поведінковою терапією. Симптоми безсоння зменшилися в обох групах, але хибні переконання про сон змінилися лише після терапії[8]. В іншому невеликому дослідженні 16 жінок із симптомами безсоння засинали з дихальним зворотним зв'язком (картинка і звук у навушниках). Пульс знизився приблизно на 5 ударів за хвилину, а вночі було менше пробуджень. Час засинання при цьому не скоротився[9].

Візуалізація

Людина уявляє предмети, місця чи події, пов'язані зі спокоєм, і намагається відчути такий самий спокій у тілі[2]. У військовому методі ця частина потрібна, щоб звільнити голову від думок, що заважають[1].

У дослідженні з 41 людиною з безсонням тих, кого навчили відволікатися на цікаву уявну картину, рідше турбували думки перед сном і вони швидше засинали. Загальна порада «просто відволіктися» такого ефекту не дала. Автори пояснюють це тим, що яскрава картинка займає достатньо «місця» в голові, щоб не повертатися до тривог[10]. Огляд 2015 року теж показав, що візуалізація скорочує час засинання, але не краще за плацебо[2].

Читайте:

Нічна тривожність: як зменшити тривогу
Нічна тривожність: як зменшити тривогу
Прокидатися посеред ночі з тривогою – це досвід, що може викликати відчуття безпорадності. Коли неспокій не Ð...

Чому засинати вчасно так важливо

Якщо довго крутитися в ліжку, сну залишається менше, і наступного дня людина почувається виснаженою, дратівливою і втомленою. Поганий сон пов'язують із гіршим психічним здоров'ям, зокрема з вищим ризиком тривожності і депресії[1].

Проблеми із засинанням дуже поширені. Приблизно 10% дорослих мають безсоння як розлад, а ще 20% час від часу мають його симптоми[11]. За даними великих опитувань, кожен третій дорослий спить менше, ніж потрібно[12].

Достатній сон допомагає[1]:

  • Рідше хворіти.
  • Тримати здорову вагу.
  • Знизити ризик хронічних хвороб, як-от цукровий діабет і хвороби серця.
  • Менше відчувати стрес і мати кращий настрій.
  • Ухвалювати кращі рішення, ясніше мислити і краще зосереджуватися.
  • Ладнати з людьми і краще працювати чи навчатися.

Скільки часу потрібно на освоєння

З першого разу чуда не станеться. Як і інші техніки розслаблення, цей метод працює краще, коли його виконувати регулярно. Щоб він почав діяти, може знадобитися місяць-два постійної практики[1].

Ось що найчастіше заважає[1]:

  • Очікування миттєвого результату. Надійно метод зазвичай починає працювати лише після регулярних тренувань.
  • Пропущені кроки. Якщо поспішати або щось пропускати, ефект слабшає.
  • Напруга в тілі. Затиснуті м'язи тримають людину в бадьорості.
  • Думки, що блукають. Коли увага сповзає до турбот, розслабитися набагато важче.
  • Надмірні зусилля заснути. Тиск на себе лише відганяє сон.
  • Нерегулярність. Техніка має стати звичкою, як і будь-який інший прийом для сну.

Якщо метод не підходить

Є й інші способи заспокоїтися перед сном[1]:

  • Квадратне дихання. Вдих, затримка, видих і пауза однакової тривалості. У рандомізованому дослідженні люди місяць щодня по 5 хвилин виконували одну з трьох дихальних вправ, зокрема цю, або медитували. Дихальні вправи, особливо з подовженим видихом, покращували настрій і сповільнювали дихання більше, ніж медитація[13].
  • Медитація перед сном під голосовий супровід. У пілотному дослідженні 13 людей із хронічним безсонням 4 тижні медитували перед сном за застосунком на смартфоні. Попередні дані показали кращу якість сну, менш виражене безсоння і менше збудження перед сном, проте контрольної групи не було[14].
  • Гігієна сну. Звички й умови, які допомагають спати якісно: сталий розклад сну, комфортна температура в спальні тощо[1].

Якщо засинати важко більшість ночей і це триває місяцями, самих лише технік розслаблення може бути замало. Для хронічного безсоння лікарі насамперед радять когнітивно-поведінкову терапію[2], тож це привід звернутися до лікаря.

Читайте:

Все, що потрібно знати про безсоння
Все, що потрібно знати про безсоння
Безсоння — це не про те, що «важко заснути». Це про те, коли тіло виснажене, мозок хоче зупинитися, але сон не пÑ...

Підсумок

Військовий метод — це послідовне розслаблення тіла від обличчя до пальців ніг, повільне дихання і спокійна уявна картина наприкінці. Обіцянку заснути за 2 хвилини ніхто не перевіряв, але складники методу мають певні докази: дихальні вправи, м'язова релаксація і візуалізація в невеликих дослідженнях допомагали розслабитися і краще спати. Спробувати його безпечно, тільки чекати результату варто після кількох тижнів регулярної практики. Якщо безсоння затяглося, ефективніше лікування дає когнітивно-поведінкова терапія.

Джерела

  1. verywellmind.com
  2. nccih.nih.gov
  3. Liu Y. та ін. The effectiveness of diaphragmatic breathing relaxation training for improving sleep quality among nursing staff during the COVID-19 outbreak: a before and after study. Sleep Med, 2021.
  4. Jerath R. та ін. Self-Regulation of Breathing as an Adjunctive Treatment of Insomnia. Front Psychiatry, 2018.
  5. Xiao CX. та ін. Effects of progressive muscle relaxation training on negative emotions and sleep quality in COVID-19 patients: A clinical observational study. Medicine (Baltimore), 2020.
  6. Toussaint L. та ін. Effectiveness of Progressive Muscle Relaxation, Deep Breathing, and Guided Imagery in Promoting Psychological and Physiological States of Relaxation. Evid Based Complement Alternat Med, 2021.
  7. medlineplus.gov
  8. Kwan Y. та ін. A Randomized Controlled Trial Comparing Neurofeedback and Cognitive-Behavioral Therapy for Insomnia Patients: Pilot Study. Appl Psychophysiol Biofeedback, 2022.
  9. de Zambotti M. та ін. Reducing bedtime physiological arousal levels using immersive audio-visual respiratory bio-feedback: a pilot study in women with insomnia symptoms. J Behav Med, 2019.
  10. Harvey AG. та ін. The management of unwanted pre-sleep thoughts in insomnia: distraction with imagery versus general distraction. Behav Res Ther, 2002.
  11. Morin CM. та ін. Epidemiology of Insomnia: Prevalence, Course, Risk Factors, and Public Health Burden. Sleep Med Clin, 2022.
  12. nhlbi.nih.gov
  13. Balban MY. та ін. Brief structured respiration practices enhance mood and reduce physiological arousal. Cell Rep Med, 2023.
  14. Ma Y. та ін. Bedtime App-Guided Mindfulness Meditation in Patients With Insomnia: Mixed Methods Feasibility and Acceptability Pilot Study. JMIR Form Res, 2025.