Предіабет: які аналізи здати і норми

Глюкоза натще 5,8 ммоль/л. За критеріями Американської діабетичної асоціації (ADA) це вже предіабет, а за критеріями ВООЗ ще норма: ВООЗ проводить нижню межу порушеної глікемії натще на рівні 6,1 ммоль/л, ADA з 2003 року знизила її до 5,6 ммоль/л^[1]. Тож один і той самий бланк аналізу різні лікарі можуть прочитати по-різному.

Предіабет роками не дає симптомів, тому дізнатися про нього можна лише з аналізу крові^[2]. Виявлений вчасно, він добре піддається змінам способу життя: схуднення, рух і харчування здатні повернути глюкозу до норми.

Читайте:

Що таке предіабет і як не дати йому перейти в діабет

Предіабет: що це за стан, чому він виникає, як його помітити й підтвердити аналізами, чим він загрожує та що до...

Що таке предіабет?

Предіабет є станом, при якому рівень глюкози в крові вищий за норму, але ще не досягає порогу цукрового діабету 2 типу. Лікарі називають його проміжною гіперглікемією: це порушена глікемія натще, порушена толерантність до глюкози або глікований гемоглобін 5,7–6,4%^[1]. Виявлення предіабету дає час вжити заходів, поки діабет ще не розвинувся.

Міф: предіабет ще не хвороба, тож нічого робити не треба. Насправді: щороку 5–10% людей з предіабетом переходять у діабет. Уже на цій стадії частіше трапляються ранні ураження нирок, сітківки, дрібних нервів і вищий ризик хвороб серця та судин^[3]. Водночас приблизно стільки ж людей щороку повертаються до нормальної глюкози, і саме на цьому етапі зміни способу життя працюють найкраще.

Метаболічний синдром, хоча й окремий стан, часто супроводжується підвищеним рівнем цукру в крові, що може свідчити про наявність предіабету. Метаболічний синдром включає кілька факторів ризику: високий артеріальний тиск, підвищені тригліцериди, низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ, «хорошого» холестерину) та накопичення жиру на животі.

Предіабет дуже поширений. За оцінкою 2021 року, порушену толерантність до глюкози мають 9,1% дорослих світу (464 мільйони людей), а порушену глікемію натще 5,8% (298 мільйонів). При цьому приблизно дві третини країн не мають якісних даних, тож реальні цифри можуть бути іншими^[4].

Предіабет трапляється в чоловіків і жінок, у всіх расових та етнічних групах, хоча деякі групи мають підвищений ризик через генетичні та соціальні фактори.

Ризик предіабету зростає з віком. У США його мають 52,1% людей віком від 65 років^[5]. Через сидячий спосіб життя і поширення ожиріння предіабет все частіше знаходять і в молодших людей.

Причини та фактори ризику

Розвиток предіабету пов'язаний з низкою факторів, які суттєво підвищують ризик:

• Надмірна вага та ожиріння: зайва маса тіла, особливо жир на животі, значно підвищує ризик предіабету^[2]. Внутрішньочеревна жирова тканина працює як ендокринний орган: виробляє гормони та запальні речовини (цитокіни), які погіршують чутливість клітин до інсуліну.
• Сидячий спосіб життя: недостатня фізична активність сприяє інсулінорезистентності. Регулярні вправи покращують засвоєння глюкози м'язами і чутливість до інсуліну.
• Генетична схильність: діабет у батьків, братів чи сестер ADA вносить до переліку причин для обстеження^[1]. Гени впливають на те, скільки інсуліну виробляє організм і наскільки ефективно його використовує.
• Неправильне харчування: багато солодких напоїв, оброблених продуктів і мало клітковини. Сам по собі цукор у чаї діабету не «викликає», але надмірне споживання цукру разом із калорійним раціоном веде до набору ваги та інсулінорезистентності.
• Гестаційний діабет в анамнезі: жінкам, які перенесли діабет вагітних, ADA радить перевіряти глюкозу щонайменше раз на 1–3 роки довічно^[1], бо ризик порушень обміну глюкози після пологів у них підвищений.
• Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ): цей стан пов'язаний з інсулінорезистентністю і також входить до переліку показань для скринінгу^[1].

Також мають значення вік, етнічне походження, хвороби серця і судин, тиск від 130/80 мм рт. ст. або прийом ліків від тиску, ЛПВЩ нижче 0,9 ммоль/л (35 мг/дл) чи тригліцериди вище 2,8 ммоль/л (250 мг/дл)^[1].

Інсулін та його роль

Інсулін є гормоном, який виробляє підшлункова залоза. Він допомагає глюкозі перейти з крові в клітини, де вона стає джерелом енергії. При предіабеті клітини м'язів, жирової тканини і печінки погано реагують на інсулін, тож глюкоза затримується в крові^[2].

Цей стан називається інсулінорезистентністю, тобто «нечутливістю» до інсуліну. Підшлункова залоза змушена виробляти більше гормону, щоб утримати глюкозу в нормі. З часом вона може не встигати за потребою, і тоді розвивається діабет 2 типу. Інсулінорезистентність і погіршення роботи бета-клітин починаються ще до того, як глюкоза в аналізах помітно зростає^[3].

Інсулін також керує запасанням глюкози в печінці у вигляді глікогену і гальмує розпад білків і жирів. Тому порушення його дії зачіпає весь обмін речовин, від печінки до м'язів.

Діагностика: аналізи крові на предіабет

Предіабет виявляють за допомогою аналізів крові. Основні з них:

• Глікований гемоглобін (HbA1c): показує середній рівень глюкози приблизно за останні три місяці. Значення 5,7–6,4% (39–47 ммоль/моль) свідчать про предіабет, від 6,5% про діабет^[1]. Аналіз зручний, бо не потребує голодування.
• Глюкоза плазми натще: кров беруть після щонайменше 8 годин без їжі. Рівень 5,6–6,9 ммоль/л (100–125 мг/дл) означає порушену глікемію натще, тобто предіабет; від 7,0 ммоль/л йдеться вже про діабет^[1]. Це найпростіший і найдоступніший тест.
• Пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ): глюкозу вимірюють натще і через 2 години після склянки води з 75 г розчиненої глюкози. Значення 7,8–11,0 ммоль/л (140–199 мг/дл) вказують на порушену толерантність до глюкози, від 11,1 ммоль/л на діабет^[1]. Тест триваліший, але показує, як організм справляється з навантаженням глюкозою.

Лікар може призначити один або кілька тестів залежно від ваших факторів ризику. Вони не завжди збігаються: у частини людей підвищений лише HbA1c, у інших лише глюкоза після навантаження.

Коротко: в Україні лабораторії зазвичай подають глюкозу в ммоль/л. Предіабет за ADA: натще 5,6–6,9, через 2 години ПГТТ 7,8–11,0, HbA1c 5,7–6,4%. Якщо бланк каже «норма до 6,0» чи «до 6,1», а у вас 5,7, це привід обговорити результат з лікарем.

Як підготуватися до аналізів

Для глюкози натще і ПГТТ останній прийом їжі має бути щонайменше за 8 годин до аналізу; пити воду можна^[1]. Перед ПГТТ не варто сідати на низьковуглеводну дієту: протягом 3 днів до тесту ADA радить їсти щонайменше 150 г вуглеводів на добу, інакше результат може бути хибно підвищеним^[1]. HbA1c можна здавати в будь-який час дня.

Коли HbA1c може підвести

Глікований гемоглобін залежить від того, скільки живуть еритроцити. Тому він ненадійний при анемії, під час лікування еритропоетином, на гемодіалізі, при лікуванні ВІЛ, у другому і третьому триместрах вагітності та після пологів. Деякі варіанти гемоглобіну також спотворюють результат, залежно від методу лабораторії. У таких випадках орієнтуються на глюкозу плазми^[1].

Анкета FINDRISC

Перед аналізами свій ризик можна оцінити за фінською анкетою FINDRISC. Вона враховує вік, індекс маси тіла, обхват талії, фізичну активність, щоденне вживання овочів і фруктів, прийом ліків від тиску і випадки підвищеного цукру в минулому. Анкета займає кілька хвилин і в дослідженні на фінських когортах добре відбирала людей з високим ризиком діабету^[6]. Високий бал не є діагнозом, але є вагомою причиною здати аналіз.

Коли слід проходити тестування?

Предіабет може існувати роками без помітних симптомів. ADA радить перевіряти глюкозу всім дорослим від 35 років, а раніше людям з індексом маси тіла від 25 кг/м² (для людей азійського походження від 23) і хоча б одним фактором ризику. Якщо результат нормальний, аналіз повторюють щонайменше раз на 3 роки; при виявленому предіабеті щороку^[1]. Лікар може радити частіші перевірки, якщо у вас є надмірна вага, діабет у сім'ї, високий тиск чи холестерин.

Предіабет зазвичай нічим себе не виявляє, а наведені нижче симптоми характерні вже для діабету^[2]:

• Підвищений апетит або надмірна спрага
• Несподівана втрата ваги
• Часте сечовипускання
• Раптові зміни зору
• Надмірна втома
• Погане загоєння ран.

Поява цих ознак означає, що глюкоза вже могла піднятися до рівня діабету. Аналіз крові в такому разі потрібен без зволікань.

Чи можна нормалізувати глюкозу після предіабету?

Так. У дослідженні Diabetes Prevention Program понад 3200 людей з підвищеною глюкозою натще і після навантаження отримували програму зміни способу життя (мета: схуднути щонайменше на 7% і рухатися 150 хвилин на тиждень), метформін або плацебо. За 2,8 року програма знизила частоту діабету на 58%, метформін на 31%^[7]. За даними Національного інституту діабету, хвороб органів травлення та нирок США (NIDDK), навіть втрата 5–7% початкової ваги помітно зменшує ризик^[2]. Після нормалізації глюкози важливо втримати результат:

• Контролюйте вагу: після схуднення підтримуйте стабільну вагу здоровим харчуванням і рухом.
• Підтримуйте фізичну активність: регулярні вправи, навіть швидка ходьба, зберігають чутливість клітин до інсуліну.
• Слідкуйте за харчуванням: більше овочів, фруктів, цільнозернових продуктів і білкових продуктів з низьким вмістом насичених жирів.
• Регулярно проходьте обстеження: контроль глюкози і консультації з лікарем допомагають вчасно помітити повернення до предіабету.
• Керуйте стресом: хронічний стрес через гормон стресу кортизол може підвищувати рівень цукру, тож допомагають сон, рух, хобі, медитація чи йога.

Ті самі звички знижують тиск, рівень ліпідів і ризик хвороб серця.

Коротко: у Diabetes Prevention Program, щоб запобігти одному випадку діабету за 3 роки, програму зміни способу життя мали пройти 6,9 людини, а метформін приймати 13,9^[7].

Читайте:

Найкращі дієти при діабеті

Найкращі дієти при діабеті: які моделі харчування радять український протокол і європейські настанови, на як...