За даними обстежень у США, майже 90% дорослих чоловіків і 96% жінок отримують із їжею менше вітаміну E, ніж радять норми, а справжній дефіцит за аналізом крові знаходять лише в 0,1% людей старших за 20 років[1]. Цей парадокс пояснюється запасами вітаміну в жировій тканині. Тож нестача вітаміну E майже завжди пов'язана з тим, що організм не може засвоїти жири, або з рідкісною спадковою хворобою. Коли ж вона розвивається, першими страждають нерви: з'являються м'язова слабкість, хитка хода й погіршення зору.
Чому вітамін E такий важливий
Вітамін E є антиоксидантом: він захищає жири клітинних мембран від ушкодження вільними радикалами, тобто нестабільними молекулами, що утворюються під час обміну речовин. Він жиророзчинний, тому для його всмоктування в кишківнику потрібні жири з їжі та жовч. Без вітаміну E погано працюють нервові волокна, м'язи, сітківка ока й імунна система, саме тому всі ці органи страждають при його нестачі[2].
Вітамін E існує в кількох формах (токофероли і токотрієноли), але організм підтримує в крові лише одну з них, альфа-токоферол. Саме його рівень визначають в аналізі крові. Печінка за допомогою спеціального білка-переносника відбирає альфа-токоферол і повертає його в кров, а основний запас вітаміну зберігається в жировій тканині[3].
Міф: добавки вітаміну E захищають від хвороб серця і раку. Насправді: у великих рандомізованих дослідженнях, зокрема HOPE і Physicians' Health Study II, добавки не зменшили кількість інфарктів, інсультів і випадків раку[2]. У дослідженні SELECT за участю понад 35 тисяч чоловіків ті, хто приймав 400 МО синтетичного вітаміну E на добу, згодом хворіли на рак передміхурової залози на 17% частіше, ніж у групі плацебо[4]. Антиоксидантна дія в пробірці не означає, що таблетка запобігає хворобі.
Організм не виробляє вітамін E самостійно, тому його треба отримувати з їжею. Дорослим потрібно 15 мг альфа-токоферолу на добу, жінкам, які годують груддю, 19 мг[2].
Причини дефіциту вітаміну E
Дефіцит вітаміну E у здорових людей трапляється рідко. У країнах із нестачею їжі його головна причина бідний раціон, а в інших країнах порушене засвоєння жирів через хвороби травної системи[3].
Деякі форми дефіциту мають генетичну природу. При абеталіпопротеїнемії, рідкісній вродженій хворобі, організм не може утворювати частинки, що переносять жири з кишківника в кров, тому вітамін E майже не надходить у тканини. Атаксія з дефіцитом вітаміну E (AVED, раніше її називали сімейним ізольованим дефіцитом вітаміну E) виникає через мутації гена TTPA: людина засвоює жири нормально, але печінка не може передати альфа-токоферол у кров[5][2].
Найчастіше дефіцит вітаміну E виникає через такі хвороби і стани:
- Хронічний панкреатит. Тривале запалення підшлункової залози поступово позбавляє її здатності виробляти травні ферменти, зокрема ті, що розщеплюють жири. Неперетравлені жири виходять із кишківника разом із розчиненим у них вітаміном E[3].
- Целіакія. Глютен при цьому хронічному аутоімунному захворюванні ушкоджує слизову оболонку тонкої кишки. Кишка гірше всмоктує поживні речовини, зокрема жири. Описано навіть випадки, коли атаксія через нестачу вітаміну E стала першою помітною ознакою нелікованої целіакії[6].
- Холестатичні захворювання печінки. При холестазі жовч не надходить у кишківник у потрібній кількості, наприклад через ураження печінки або непрохідність жовчних проток. Без жовчі жири, а з ними й вітамін E, засвоюються погано[1].
- Муковісцидоз. При цій спадковій хворобі (кістозному фіброзі) густий слиз закупорює протоки підшлункової залози та інших органів. Ферментів стає мало, тому люди з муковісцидозом часто погано засвоюють жири й жиророзчинні вітаміни[2].
- Хвороба Крона і синдром короткої кишки. Запалення або видалення частини кишки зменшує площу, через яку всмоктуються жири[1].
- Мала маса тіла при народженні та недоношеність. Діти, які народилися з масою менше 1500 г, мають малі запаси вітаміну E, бо основна його частина надходить від матері в останні тижні вагітності[1]. У таких малюків нестача вітаміну може спричинити гемолітичну анемію, тобто руйнування еритроцитів, навіть якщо суміші та внутрішньовенне харчування збагачені вітаміном E[7].
Читайте:
Симптоми дефіциту вітаміну E
Нестача вітаміну E розвивається повільно: у дорослих із запасами в жировій тканині перші ознаки можуть з'явитися через роки. Найбільше страждають нервова система, м'язи та очі[2].
Слабкість м'язів
Окисне ушкодження загрожує і нервовим волокнам, і самим м'язовим клітинам, а вітамін E захищає їх обох і самі м'язові клітини. При тривалому дефіциті розвивається міопатія, тобто ураження скелетних м'язів, і людина відчуває слабкість, яка поступово наростає[2]. Недоношені діти з нестачею вітаміну E теж мають м'язову слабкість[3].
Труднощі з координацією
Атаксія, тобто порушення координації рухів, найчастіша ознака дефіциту вітаміну E під час огляду в лікаря[1]. Нестача вітаміну ушкоджує клітини Пуркіньє в мозочку, які керують точністю рухів[8]. Людина ходить невпевнено, широко ставить ноги, рухи рук стають незграбними, з'являються падіння. При AVED перші прояви зазвичай помітні у віці 5–15 років: незграбність рук, втрата відчуття положення тіла і зникнення сухожилкових рефлексів[5].
Оніміння та поколювання
Часто розвивається й периферична нейропатія, тобто ураження нервів, які йдуть до рук і ніг[2]. Спершу людина гірше відчуває вібрацію й положення пальців, потім з'являються оніміння, поколювання або печіння в стопах і кистях[1].
Погіршення зору
Клітини сітківки ока теж потребують захисту вітаміну E. На ранній стадії дефіциту погіршується зір у сутінках, а людині стає важко дивитися вгору[1]. При тривалій нестачі розвивається ретинопатія, тобто ураження сітківки, і зниження гостроти зору[9]. Без лікування абеталіпопротеїнемія призводить до дегенерації сітківки й сліпоти[2].
Проблеми з імунною системою
Клітинам імунної системи теж потрібен вітамін E, і при вираженому дефіциті імунна відповідь слабшає[2]. Це лабораторна ознака тяжкої нестачі, а не пояснення частих застуд у здорової людини: доказів, що звичайні ГРВІ пов'язані з браком вітаміну E, немає.
Інші симптоми дефіциту
При тривалому або тяжкому дефіциті вітаміну E також можливі:
- Ослаблення або зникнення сухожилкових рефлексів[5];
- Втрата м'язової маси через міопатію[2];
- Погіршення когнітивних функцій (пам'яті, уваги) і навіть деменція в запущених випадках[1];
- Порушення ритму серця в тяжких випадках[1].
Біль у суглобах, підвищена втомлюваність чи емоційна нестабільність не належать до ознак нестачі вітаміну E. Постійна втома майже завжди має інші причини, і добавки тут не допоможуть.
Як діагностується дефіцит вітаміну E
Запідозрити дефіцит допомагають наростаюча хиткість ходи, оніміння в ногах або погіршення сутінкового зору, особливо в людини з хворобою, що порушує засвоєння жирів. Тоді лікар призначає аналіз крові.
Аналіз вимірює рівень альфа-токоферолу. Про дефіцит у дорослих свідчить рівень нижче 5 мг/л (приблизно 12 мкмоль/л)[3]. Вітамін E переноситься в крові разом із ліпідами (жирами), тому при високому холестерині результат може виглядати нормальним. У таких людей точніше співвідношення альфа-токоферолу до загальних ліпідів: дефіцит означає показник менше 0,8 мг на 1 г ліпідів[1].
Якщо рівень вітаміну E справді низький, лікар шукає причину: панкреатит, целіакію, холестаз, муковісцидоз. Коли засвоєння жирів не порушене, а неврологічні симптоми є, проводять генетичний аналіз на AVED[5].
Лікування дефіциту вітаміну E
Лікування залежить від причини і тяжкості дефіциту. Основний метод полягає в прийманні вітаміну E всередину, часто в дозах, у багато разів вищих за добову норму. Після встановлення діагнозу прогноз зазвичай добрий, більшість симптомів швидко зменшується, але що довше триває дефіцит, то менше можна виправити[1].
Як лікується дефіцит у новонароджених та недоношених дітей
Суміші для недоношених і розчини для внутрішньовенного харчування містять вітамін E, але деяким малюкам із гемолітичною анемією потрібна додаткова доза[7]. Добавки вітаміну E в недоношених дітей можуть зменшити деякі ускладнення з боку сітківки, проте підвищують ризик інфекцій, тому дозу підбирає неонатолог[2].
Лікування для дорослих
При порушенні засвоєння жирів зазвичай призначають альфа-токоферол 15–25 мг на кілограм маси тіла один раз на добу[3]. При абеталіпопротеїнемії дози ще вищі, близько 100 мг/кг, тобто 5–10 г на добу[2]. При AVED високі дози вітаміну E приймають довічно: якщо почати до появи симптомів, хвороба не проявляється, а рання терапія може частково зменшити атаксію[5].
Важливість контролю за лікуванням
Дози при лікуванні дефіциту набагато вищі за звичайні, тому їх підбирає лікар і контролює рівень вітаміну E в крові. Лікування часто триває роками, а при спадкових хворобах усе життя, бо після припинення приймання дефіцит повертається[5].
Вітамін E в їжі
Людині без проблем із засвоєнням жирів дефіцит вітаміну E майже не загрожує[2]. Найбільше його в рослинних оліях, горіхах і насінні: столова ложка олії пшеничних зародків дає 20,3 мг, 28 г смаженого соняшникового насіння 7,4 мг, стільки ж мигдалю 6,8 мг, фундука 4,3 мг[2].
Особливо багаті на вітамін E такі продукти:
- Рослинні олії: олія пшеничних зародків, соняшникова, арахісова, оливкова
- Горіхи та насіння: мигдаль, фундук, соняшникове насіння
- Цільнозернові продукти: хліб, крупи, макарони з цільного зерна, пшеничні зародки
- Молочні продукти: містять небагато вітаміну E і доповнюють раціон, але не є його основним джерелом
- Овочі: шпинат (пів склянки вареного дає 1,9 мг[2]), мангольд, червоний солодкий перець, авокадо
Коротко: жменя мигдалю чи соняшникового насіння і салат з олією покривають майже половину добової потреби, тому здоровій людині добавки вітаміну E не потрібні.
У складі готових продуктів можна побачити харчові добавки E306, E307, E308 і E309. Це токофероли, які додають як антиоксиданти: вони не дають жирам у продукті згіркнути і подовжують термін зберігання. E306 є сумішшю токоферолів природного походження, яку отримують з рослинних олій, а E307, E308 і E309 є синтетичними альфа-, гамма- і дельта-токоферолом. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає їх безпечними в кількостях, які використовують у харчовій промисловості[10].
Читайте:
Ускладнення через надлишок вітаміну E
З їжі отримати забагато вітаміну E практично неможливо, а от із добавками це реально. Верхня безпечна межа для дорослих становить 1000 мг на добу, що відповідає приблизно 1100 МО синтетичного або 1500 МО природного вітаміну E[2].
Симптоми передозування
Надмірне приймання вітаміну E може спричинити такі проблеми:
- Кровоточивість: вітамін E пригнічує склеювання тромбоцитів і дію факторів згортання, залежних від вітаміну K. Найбільший ризик кровотеч виникає при дозах понад 1000 мг на добу[11]. У метааналізі дев'яти досліджень добавки вітаміну E підвищували ризик геморагічного інсульту, тобто крововиливу в мозок, на 22%[12].
- М'язова слабкість і втома: іноді з'являються при високих дозах[11].
- Діарея: можлива при тривалому прийманні великих доз[11].
- Нудота: ще один нечастий прояв надлишку вітаміну E[11].
Взаємодія з ліками
Великі дози вітаміну E посилюють дію антикоагулянтів, наприклад варфарину, і антитромбоцитарних препаратів, тому зростає ризик серйозних кровотеч. Ризик вищий, якщо в раціоні мало вітаміну K; небезпечними, імовірно, є дози понад 400 МО на добу[2].
Як уникнути передозування
Коротко: високі дози вітаміну E виправдані лише при доведеному дефіциті, а без нього добавки не захищають від хвороб і можуть підвищити ризик кровотеч.
Здоровій людині достатньо вітаміну E з їжі. Добавки з високою дозою варто приймати лише за призначенням лікаря, а людям, які приймають варфарин чи інші ліки, що розріджують кров, обов'язково треба попередити про це лікаря.
Підсумок
Справжній дефіцит вітаміну E буває переважно при хворобах, що порушують засвоєння жирів (панкреатит, целіакія, холестаз, муковісцидоз), у недоношених дітей і при рідкісних спадкових хворобах на кшталт AVED. Його головні прояви: хиткість ходи, оніміння в ногах, м'язова слабкість і погіршення зору, а підтверджує діагноз аналіз крові на альфа-токоферол. Вчасне лікування високими дозами зупиняє ураження нервів. Здоровим людям вистачає олії, горіхів і насіння, а добавки «для профілактики» серця чи раку не працюють і за великих доз шкодять.
Джерела12
- Довідник. NCBI Bookshelf
- NIH Office of Dietary Supplements
- Довідник. merckmanuals.com
- Дослідження. Klein EA. та ін. Vitamin E and the risk of prostate cancer: the Selenium and Vitamin E Cancer Prevention Trial (SELECT). JAMA, 2011.
- Довідник. Schuelke M. Ataxia with Vitamin E Deficiency. 1993.
- Огляд. Suárez Llanos JP. та ін. Celiac disease and malabsorption: a case report of ataxia secondary to vitamin E deficiency. Endocrinol Nutr, 2014.
- Дослідження. Gomez-Pomar E. та ін. Vitamin E in the Preterm Infant: A Forgotten Cause of Hemolytic Anemia. Am J Perinatol, 2018.
- Огляд. ibroneuroscience.org
- Довідник. NCBI Bookshelf
- doaj.org
- Довідник. msdmanuals.com
- Мета-аналіз. Schürks M. та ін. Effects of vitamin E on stroke subtypes: meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ, 2010.

