{seog:disable}Рослинні олії майже повністю складаються з жиру: у 100 г соняшникової олії 100 г жирів[1]. Олію додають у салати, випічку й соуси, на ній смажать, тому вона часто дає найбільшу частку жирів у раціоні. Однак не всі рослинні олії однаково корисні, і вибір олії може помітно впливати на здоров'я.

Обираючи рослинну олію, дивіться на її профіль жирних кислот: скільки в ній насичених, мононенасичених і поліненасичених жирів та омега-3.

Вміст насичених жирів

Насичені жири є в усіх рослинних оліях, але в різній кількості. Вони підвищують рівень LDL («поганого») холестерину в крові, а з ним і ризик ішемічної хвороби серця. У Кокранівському огляді 15 рандомізованих досліджень (близько 59 000 учасників) зменшення насичених жирів у раціоні знижувало ризик серцево-судинних подій на 17%, а заміна їх поліненасиченими жирами виявилася корисною стратегією; на загальну смертність ефект був мало помітним[2].

Вибір олії з меншим вмістом насичених жирів допомагає берегти серцево-судинну систему. Оливкова олія містить близько 14% насичених і 73% мононенасичених жирів[3], тому добре підходить для щоденного харчування. Найбільше насичених жирів у кокосовій олії: 82,5 г на 100 г[4]. У метааналізі 16 клінічних досліджень кокосова олія підвищувала LDL-холестерин у середньому на 10,47 мг/дл порівняно з нетропічними рослинними оліями[5]. Для тих, хто дотримується дієти для зниження холестерину, її краще залишити для рідкісних страв.

Графік жирів у рослинних оліях

Співвідношення Омега-6 до Омега-3

Жирні кислоти омега-6 (у рослинних оліях це переважно лінолева кислота) та омега-3 (альфа-ліноленова кислота) організм не синтезує, тому вони мають надходити з їжею.

Довго вважали, що надлишок омега-6 на тлі нестачі омега-3 підтримує хронічне запалення, тож співвідношення між ними треба знижувати. Доказів цьому мало. Американська кардіологічна асоціація (AHA) у науковому висновку 2009 року радить отримувати з омега-6 щонайменше 5–10% калорій і вважає некоректним називати ці жирні кислоти «прозапальними»[6]. В огляді Вільяма Гарріса саме співвідношення визнано малоінформативним показником ризику: корисніше оцінювати, скільки омега-3 людина отримує[7].

Читайте:

Співвідношення омега-6 до омега-3 в рослинних оліях можна оцінити за графіком і таблицею нижче. У лляній олії воно близько 0,3:1, у ріпаковій 2:1, у горіховій 5:1, у соєвій 7:1, у кукурудзяній понад 40:1, а в соняшниковій омега-3 майже немає. Олії з омега-6 шкоди не завдають, проте джерело омега-3 в раціоні потрібне окремо: серед олій це насамперед лляна, ріпакова й горіхова.

Вибір корисної олії

При виборі рослинної олії зважайте на три критерії: вміст насичених жирів, наявність омега-3 та температурний режим. Олія з меншим вмістом насичених жирів сприяє здоров'ю серця, омега-3 доповнює раціон, а від температури залежить, для якої страви олія годиться.

Звичайна соняшникова олія багата на лінолеву кислоту (близько 66%). Рафінування прибирає запах і домішки, але майже не змінює жирнокислотного складу, тому цифри для рафінованої та нерафінованої олії в таблиці однакові. Окремо продають високоолеїнову соняшникову олію з нових сортів соняшнику: у ній 84% мононенасичених і лише 4% поліненасичених жирів[8], за складом вона ближча до оливкової.

Температура димлення залежить від сорту й очищення, тому в різних джерелах цифри розходяться на десятки градусів, і в таблиці наведено орієнтовні діапазони. Вона ще не гарантує стійкості під час смаження. У дослідженні лабораторії, що працює в оливковій галузі, 10 олій нагрівали до 240 °C, а також 6 годин тримали при 180 °C. Олія extra virgin мала температуру димлення 207 °C, нижчу за ріпакову (256 °C) і соняшникову (255 °C), але утворила найменше полярних сполук (продуктів розпаду); кокосова була другою, а найбільше їх дали ріпакова, соняшникова й виноградна олії[9]. Автори пов'язують це з тим, що в оливковій олії мало поліненасичених жирів і є природні антиоксиданти.

Склад олій у таблиці подано на 100 г за базою USDA FoodData Central[10].

Рослинна оліяНЖ (%)МНЖ (%)ПНЖ (%)Омега-3 (%)Омега-6 (%)Температурний режим (°C)
Кокосова олія836202175–205
Арахісова олія174632032160–230
Соєва олія162358751160–230
Оливкова олія (рафінована)147311110200–240
Кукурудзяна олія132855154170–230
Олія авокадо127013112190–270
Оливкова олія extra virgin1569918190–210
Соняшникова олія (рафінована)102066066225–255
Лляна олія918685314Не підходить для смаження
Олія волоського горіха923631053160–200
Ріпакова олія (канола)76328919200–255
Соняшникова олія (нерафінована)102066066105–160
Високоолеїнова соняшникова олія1084404220–230

Підсумок

Для щоденних страв найкраще підходять олії з невеликою часткою насичених жирів, як-от оливкова чи ріпакова, а кокосову, яка підвищує LDL-холестерин, розумніше використовувати зрідка. Саме співвідношення омега-6 до омега-3 мало що каже про ризик, тож відмовлятися від соняшникової олії не потрібно: важливіше додати до раціону джерело омега-3, наприклад лляну, ріпакову чи горіхову олію. Лляна олія для смаження не підходить. Температура димлення теж не все вирішує: оливкова extra virgin, у якій мало поліненасичених жирів, під час тривалого нагрівання розпадалася найменше.

Джерела10
  1. fdc.nal.usda.gov
  2. Мета-аналіз. Hooper L. та ін. Reduction in saturated fat intake for cardiovascular disease. Cochrane Database Syst Rev, 2020.
  3. fdc.nal.usda.gov
  4. fdc.nal.usda.gov
  5. Мета-аналіз. Neelakantan N. та ін. The Effect of Coconut Oil Consumption on Cardiovascular Risk Factors: A Systematic Review and Meta-Analysis of Clinical Trials. Circulation, 2020.
  6. Довідник. Harris WS. та ін. Omega-6 fatty acids and risk for cardiovascular disease: a science advisory from the American Heart Association Nutrition Subcommittee of the Council on Nutrition, Physical Activity, and Metabolism; Council on Cardiovascular Nursing; and Council on Epidemiology and Prevention. Circulation, 2009.
  7. Огляд. Harris WS. The omega-6/omega-3 ratio and cardiovascular disease risk: uses and abuses. Curr Atheroscler Rep, 2006.
  8. fdc.nal.usda.gov
  9. Дослідження. actascientific.com
  10. USDA FoodData Central.