{seog:disable}Рослинні олії майже повністю складаються з жиру: у 100 г соняшникової олії 100 г жирів[1]. Олію додають у салати, випічку й соуси, на ній смажать, тому вона часто дає найбільшу частку жирів у раціоні. Однак не всі рослинні олії однаково корисні, і вибір олії може помітно впливати на здоров'я.
Обираючи рослинну олію, дивіться на її профіль жирних кислот: скільки в ній насичених, мононенасичених і поліненасичених жирів та омега-3.
Вміст насичених жирів
Насичені жири є в усіх рослинних оліях, але в різній кількості. Вони підвищують рівень LDL («поганого») холестерину в крові, а з ним і ризик ішемічної хвороби серця. У Кокранівському огляді 15 рандомізованих досліджень (близько 59 000 учасників) зменшення насичених жирів у раціоні знижувало ризик серцево-судинних подій на 17%, а заміна їх поліненасиченими жирами виявилася корисною стратегією; на загальну смертність ефект був мало помітним[2].
Вибір олії з меншим вмістом насичених жирів допомагає берегти серцево-судинну систему. Оливкова олія містить близько 14% насичених і 73% мононенасичених жирів[3], тому добре підходить для щоденного харчування. Найбільше насичених жирів у кокосовій олії: 82,5 г на 100 г[4]. У метааналізі 16 клінічних досліджень кокосова олія підвищувала LDL-холестерин у середньому на 10,47 мг/дл порівняно з нетропічними рослинними оліями[5]. Для тих, хто дотримується дієти для зниження холестерину, її краще залишити для рідкісних страв.
Графік жирів у рослинних оліях
Співвідношення Омега-6 до Омега-3
Жирні кислоти омега-6 (у рослинних оліях це переважно лінолева кислота) та омега-3 (альфа-ліноленова кислота) організм не синтезує, тому вони мають надходити з їжею.
Довго вважали, що надлишок омега-6 на тлі нестачі омега-3 підтримує хронічне запалення, тож співвідношення між ними треба знижувати. Доказів цьому мало. Американська кардіологічна асоціація (AHA) у науковому висновку 2009 року радить отримувати з омега-6 щонайменше 5–10% калорій і вважає некоректним називати ці жирні кислоти «прозапальними»[6]. В огляді Вільяма Гарріса саме співвідношення визнано малоінформативним показником ризику: корисніше оцінювати, скільки омега-3 людина отримує[7].
Читайте:
Співвідношення омега-6 до омега-3 в рослинних оліях можна оцінити за графіком і таблицею нижче. У лляній олії воно близько 0,3:1, у ріпаковій 2:1, у горіховій 5:1, у соєвій 7:1, у кукурудзяній понад 40:1, а в соняшниковій омега-3 майже немає. Олії з омега-6 шкоди не завдають, проте джерело омега-3 в раціоні потрібне окремо: серед олій це насамперед лляна, ріпакова й горіхова.
Вибір корисної олії
При виборі рослинної олії зважайте на три критерії: вміст насичених жирів, наявність омега-3 та температурний режим. Олія з меншим вмістом насичених жирів сприяє здоров'ю серця, омега-3 доповнює раціон, а від температури залежить, для якої страви олія годиться.
Звичайна соняшникова олія багата на лінолеву кислоту (близько 66%). Рафінування прибирає запах і домішки, але майже не змінює жирнокислотного складу, тому цифри для рафінованої та нерафінованої олії в таблиці однакові. Окремо продають високоолеїнову соняшникову олію з нових сортів соняшнику: у ній 84% мононенасичених і лише 4% поліненасичених жирів[8], за складом вона ближча до оливкової.
Температура димлення залежить від сорту й очищення, тому в різних джерелах цифри розходяться на десятки градусів, і в таблиці наведено орієнтовні діапазони. Вона ще не гарантує стійкості під час смаження. У дослідженні лабораторії, що працює в оливковій галузі, 10 олій нагрівали до 240 °C, а також 6 годин тримали при 180 °C. Олія extra virgin мала температуру димлення 207 °C, нижчу за ріпакову (256 °C) і соняшникову (255 °C), але утворила найменше полярних сполук (продуктів розпаду); кокосова була другою, а найбільше їх дали ріпакова, соняшникова й виноградна олії[9]. Автори пов'язують це з тим, що в оливковій олії мало поліненасичених жирів і є природні антиоксиданти.
Склад олій у таблиці подано на 100 г за базою USDA FoodData Central[10].
| Рослинна олія | НЖ (%) | МНЖ (%) | ПНЖ (%) | Омега-3 (%) | Омега-6 (%) | Температурний режим (°C) |
| Кокосова олія | 83 | 6 | 2 | 0 | 2 | 175–205 |
| Арахісова олія | 17 | 46 | 32 | 0 | 32 | 160–230 |
| Соєва олія | 16 | 23 | 58 | 7 | 51 | 160–230 |
| Оливкова олія (рафінована) | 14 | 73 | 11 | 1 | 10 | 200–240 |
| Кукурудзяна олія | 13 | 28 | 55 | 1 | 54 | 170–230 |
| Олія авокадо | 12 | 70 | 13 | 1 | 12 | 190–270 |
| Оливкова олія extra virgin | 15 | 69 | 9 | 1 | 8 | 190–210 |
| Соняшникова олія (рафінована) | 10 | 20 | 66 | 0 | 66 | 225–255 |
| Лляна олія | 9 | 18 | 68 | 53 | 14 | Не підходить для смаження |
| Олія волоського горіха | 9 | 23 | 63 | 10 | 53 | 160–200 |
| Ріпакова олія (канола) | 7 | 63 | 28 | 9 | 19 | 200–255 |
| Соняшникова олія (нерафінована) | 10 | 20 | 66 | 0 | 66 | 105–160 |
| Високоолеїнова соняшникова олія | 10 | 84 | 4 | 0 | 4 | 220–230 |
Підсумок
Для щоденних страв найкраще підходять олії з невеликою часткою насичених жирів, як-от оливкова чи ріпакова, а кокосову, яка підвищує LDL-холестерин, розумніше використовувати зрідка. Саме співвідношення омега-6 до омега-3 мало що каже про ризик, тож відмовлятися від соняшникової олії не потрібно: важливіше додати до раціону джерело омега-3, наприклад лляну, ріпакову чи горіхову олію. Лляна олія для смаження не підходить. Температура димлення теж не все вирішує: оливкова extra virgin, у якій мало поліненасичених жирів, під час тривалого нагрівання розпадалася найменше.
Джерела10
- fdc.nal.usda.gov
- Мета-аналіз. Hooper L. та ін. Reduction in saturated fat intake for cardiovascular disease. Cochrane Database Syst Rev, 2020.
- fdc.nal.usda.gov
- fdc.nal.usda.gov
- Мета-аналіз. Neelakantan N. та ін. The Effect of Coconut Oil Consumption on Cardiovascular Risk Factors: A Systematic Review and Meta-Analysis of Clinical Trials. Circulation, 2020.
- Довідник. Harris WS. та ін. Omega-6 fatty acids and risk for cardiovascular disease: a science advisory from the American Heart Association Nutrition Subcommittee of the Council on Nutrition, Physical Activity, and Metabolism; Council on Cardiovascular Nursing; and Council on Epidemiology and Prevention. Circulation, 2009.
- Огляд. Harris WS. The omega-6/omega-3 ratio and cardiovascular disease risk: uses and abuses. Curr Atheroscler Rep, 2006.
- fdc.nal.usda.gov
- Дослідження. actascientific.com
- USDA FoodData Central.
