Герпес: часті запитання

Людина, яка вже має вірус простого герпесу 1-го типу, не може заразитися ним удруге. Повторний висип на губі щоразу дає той самий вірус, що роками живе в її нервових клітинах, а от ВПГ-2 підхопити вона ще може^[1]. Такі подробиці мало хто знає: більшість носіїв навіть не здогадуються про вірус, поки не з'являться свербіж, печіння чи характерні пухирці. Звідси й плутанина довкола теми. Далі коротко й без прикрас про те, що люди найчастіше питають про герпес.

Читайте:

Герпес простий: все, що потрібно знати

Герпес простий є однією з найпоширеніших інфекцій у світі: вірус першого типу мають близько двох третин люде...

Герпес на губах: як швидко позбутися

Як швидко позбутися герпесу на губах: що робити з першого поколювання, які мазі й таблетки скорочують загостр...

1. Що таке герпес?

Простий герпес (у МКХ-10 рубрика B00) це інфекція, яку спричиняє вірус простого герпесу (ВПГ). Існує два основні типи: ВПГ-1 і ВПГ-2. Перший зазвичай відповідає за висип на обличчі, другий за прояви в ділянці статевих органів^[1]. Висип на губах лікарі називають лабіальним герпесом, а в побуті кажуть «застуда на губах» або просто «простуда». Назва неточна: застуда лише один із приводів для загострення, причина завжди у вірусі. Обидва типи можуть змінювати «географію»: ВПГ-1 під час орального сексу потрапляє на статеві органи, ВПГ-2 на губах трапляється значно рідше.

Особливість герпесу в здатності «спати» роками. Після зараження вірус піднімається нервовими волокнами до чутливих нервових вузлів (гангліїв) і залишається там на все життя, а з часом знову повертається до шкіри^[2]. Людина може не мати жодних симптомів і водночас бути джерелом зараження для інших. Прокидається вірус, наприклад, під час стресу або після хвороби.

Не варто плутати простий герпес з іншими хворобами від вірусів тієї ж родини. Оперізувальний лишай, який у побуті називають «герпесом на тілі», спричиняє інший вірус, збудник вітряної віспи.

ВПГ-1 і ВПГ-2: у чому різниця?

ВПГ-1 найчастіше спричиняє висип на губах і обличчі, рідше в порожнині рота або в носі. Він передається переважно зі слиною: через поцілунки, а також через речі, яких торкалася слина. Більшість людей заражаються ним ще в дитинстві^[1]. ВПГ-2 є головною причиною генітального герпесу (у побуті «статевого герпесу») і передається статевим шляхом. Поділ не завжди чіткий, тож місце висипу ще не говорить про тип вірусу. Для прогнозу тип важливий: генітальна інфекція ВПГ-2 повертається набагато частіше, ніж генітальна інфекція ВПГ-1^[1].

2. Наскільки поширений вірус герпесу?

Цей вірус зовсім не рідкість. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) на 2020 рік, ВПГ-1 мають близько 3,8 мільярда людей молодших 50 років, тобто 64% населення світу цього віку. Приблизно у 10% із них, або в 376 мільйонів людей віком 15–49 років, інфекція ВПГ-1 генітальна^[1].

ВПГ-2 менш поширений, але теж звичайний: його мають близько 520 мільйонів людей віком 15–49 років, тобто 13% населення цього віку. Жінки інфіковані майже вдвічі частіше за чоловіків, бо статевим шляхом вірус легше передається від чоловіка до жінки. З віком частка інфікованих зростає, хоча найбільше нових заражень припадає на підлітків і молодь^[1]. ВПГ-2 приблизно втричі підвищує ризик заразитися ВІЛ, тому людям із симптомами генітального герпесу радять обстежитися й на цю інфекцію^[1].

3. Як можна заразитися герпесом?

Герпес передається і тоді, коли висипу немає: вірус здатен поширюватися зі шкіри, яка виглядає здоровою. Це називають безсимптомним виділенням вірусу, і найчастіше так передається саме ВПГ-2^[1]. Тому заразитися можна і від людини, в якої нічого не видно.

Вірус потрапляє в організм через слизові оболонки або дрібні пошкодження шкіри під час тісного контакту. Для ВПГ-1 типовий шлях поцілунки й контакт зі слиною. ВПГ-2 передається під час сексу через контакт зі статевими органами, ділянкою ануса, виразками чи виділеннями^[1]. Оральний секс із людиною, у якої є висип на губах, може передати ВПГ-1 на статеві органи^[3].

Ось ситуації, коли вірус може потрапити в організм:

• Поцілунки з інфікованою людиною: найбільший ризик, коли є висип, але вірус може бути і на губах, що виглядають нормально^[1].
• Статевий контакт: герпес передається при вагінальному, анальному й оральному сексі, а також через спільні секс-іграшки^[4]. Висип біля заднього проходу буває проявом анального герпесу.
• Користування спільними речами: при герпесі на губах під час загострення не варто ділитися речами, яких торкалася слина, наприклад чашкою, ложкою чи бальзамом для губ^[1].
• Передача вірусу через дотик: наприклад, коли людина торкається свого висипу, а потім пальцями переносить вірус на статеві органи партнера^[4].

Міф: генітальним герпесом можна заразитися через рушник, у басейні, сауні чи на сидінні унітаза. Насправді: там немає контакту шкіри зі шкірою, тож такий шлях виключений^[4].

Немовля може заразитися під час пологів. Це неонатальний герпес (герпес новонародженого), рідкісний, але тяжкий стан: він трапляється приблизно в 10 випадках на 100 тисяч пологів і може залишити стійкі ураження нервової системи або спричинити смерть. Найвищий ризик, коли жінка вперше заражається наприкінці вагітності^[1]. Небезпечний і поцілунок немовляти людиною з висипом на губах^[3].

4. Чи герпес завжди спричиняє симптоми?

Ні, не завжди. Більшість людей із ВПГ не мають симптомів або мають лише легкі й не знають про інфекцію^[1]. Це не означає, що вірусу в організмі немає: він перебуває у «сплячому» стані в нервових вузлах і може активуватися, наприклад, після хвороби, під впливом сонця чи під час сильного стресу.

Безсимптомне носійство пояснює, чому вірус такий поширений. Людина не має жодних ознак хвороби, але може передати ВПГ-1 або ВПГ-2 іншим. У дослідженні майже 500 людей із генітальним ВПГ-2 у тих, хто ніколи не мав симптомів, вірус знаходили в мазках зі статевих органів на 10% днів. У людей із симптомами частка була вищою, 20% днів, і більш ніж половина з них припадала на дні без видимого висипу^[5].

Навіть у тих, хто час від часу має рецидиви (повторні загострення), симптоми бувають такими легкими, що їх плутають із подразненням шкіри, тріщинками в кутиках рота, як при ангулярному хейліті, або з прищем. Пухирець усередині губи чи в роті частіше виявляється звичайною виразкою, а золотисто-коричневі скоринки на обличчі бувають при імпетиго, бактеріальній інфекції шкіри^[3].

5. Які ознаки та симптоми має герпес?

Герпес рідко з'являється раптово. Перед висипом зазвичай є попереджувальні сигнали, і саме вони дають змогу вчасно почати лікування. Залежно від місця симптоми трохи відрізняються, але загальна картина схожа.

Найхарактерніше: висип у вигляді дрібних пухирців (у побуті «бульбашок»), які з'являються групами, іноді з почервонінням, болем або свербежем. На губах вони виникають протягом 48 годин після першого поколювання, потім лопаються й вкриваються скоринкою. Висип на губах зазвичай минає сам приблизно за 10 днів^[3].

Ось на що звертати увагу при підозрі на герпес:

• Поколювання, свербіж або печіння: перші сигнали перед появою висипу^[1].
• Невеликі прозорі пухирці: найчастіше згруповані, наповнені рідиною, болючі.
• Почервоніння або набряк шкіри: ділянка навколо висипу зазвичай стає чутливою.
• Фаза розриву й утворення скоринки: пухирці лопаються, рідина витікає, потім з'являється суха скоринка^[1].
• Дискомфорт у ділянці статевих органів або губ: при генітальному герпесі буває біль під час сечовипускання та незвичні виділення^[4].

Під час першого зараження можуть додаватися загальні симптоми: підвищена температура, біль у м'язах і голові, біль у горлі при оральному герпесі, збільшені лімфатичні вузли біля місця інфекції. Повторні загострення зазвичай коротші й легші за перше^[1].

6. Що провокує повторні висипання?

Після першого зараження вірус нікуди не зникає й час від часу активується. Частота дуже різна. Після першого епізоду генітального ВПГ-2 з симптомами хоча б одне повторне загострення було у 89% людей, у 38% їх набралося щонайменше шість за перший рік, а в частини не було жодного^[6]. З роками загострення зазвичай рідшають і слабшають^[4].

Є чинники, які найчастіше «будять» вірус. Якщо рецидиви повторюються, зверніть увагу на такі можливі тригери^[1]:

• Гострі інфекції й підвищена температура: застуда, грип та інші хвороби з гарячкою.
• Інтенсивний або тривалий стрес: емоційне напруження ВООЗ називає серед тригерів, і стрес впливає на імунну систему.
• Фізичне виснаження, травми й операції: пошкодження шкіри та хірургічні втручання можуть спровокувати загострення. Втому й недосипання люди теж часто пов'язують із висипом.
• Ультрафіолетове випромінювання: сонце й солярій. В експерименті після опромінення губ ультрафіолетом герпес з'явився у 71% учасників, а коли губи перед тим захистили сонцезахисним засобом, висипу не було ні в кого^[7]. На сонці радять бальзам для губ із SPF 15 і вище^[3].
• Гормональні коливання: у частини жінок висип з'являється під час менструації^[3].

Уникнути всіх тригерів неможливо, але знання своїх «слабких місць» допомагає. Тим, у кого загострення часті, лікар може запропонувати профілактичне лікування.

7. Чи можна позбутися герпесу назавжди?

Ні. Герпес можна лікувати, але не вилікувати: жоден сучасний препарат не виводить ВПГ-1 чи ВПГ-2 з нервових клітин^[1]. Навіть коли симптоми зникають, вірус залишається. Затвердженої вакцини проти простого герпесу поки немає, її лише розробляють^[1].

Однак це не означає, що з ним нічого не можна вдіяти. Завдяки противірусним препаратам можна:

• Зменшити тривалість симптомів: висип проходить швидше, якщо лікування розпочато на ранньому етапі. При генітальному герпесі таблетки скорочують загострення на 1–2 дні^[4].
• Полегшити перебіг рецидивів: ліки зменшують тривалість і тяжкість симптомів^[1].
• Зменшити частоту загострень: у великому дослідженні щоденний валацикловір знизив частоту загострень генітального герпесу з 0,40 до 0,11 на місяць^[8]. Таке тривале щоденне приймання ліків називають супресивною (стримувальною) терапією.

Коротко: вигнати вірус з організму неможливо, зате таблетки, розпочаті при першому поколюванні, скорочують загострення, а щоденні ліки за призначенням лікаря роблять їх у рази рідшими.

8. Чим лікують герпес і що справді допомагає?

Герпес лікують противірусними засобами, які не знищують вірус, але гальмують його розмноження. Лікування рецидиву найкраще діє, якщо почати його протягом 48 годин від перших симптомів^[1], а ще краще при першому поколюванні чи свербежі там, де зазвичай з'являється висип^[3].

Противірусні засоби бувають у формі таблеток і кремів. Людям із дуже болючими або частими загостреннями, а також тим, хто хоче зменшити ризик заразити партнера, лікар може призначити щоденне профілактичне приймання^[1].

Ось які засоби реально застосовують при герпесі:

• Ацикловір: крем і таблетки, один із найвивченіших препаратів проти ВПГ. Ефект крему на губах скромний: у двох великих дослідженнях загострення тривало в середньому 4,3 дня замість 4,8^[9].
• Валацикловір: таблетки, з яких організм отримує у 3–5 разів більше ацикловіру, ніж із таблеток самого ацикловіру. Одноденний курс, розпочатий при перших симптомах, скорочував загострення герпесу на губах приблизно на день^[10]. Його використовують і для лікування, і для профілактики.
• Фамцикловір: ще один засіб у таблетках. Одна доза на початку загострення скорочувала загоєння висипу на губах з 6,2 до 4,4 дня^[11].
• Лідокаїн або бензокаїн: місцеві знеболювальні засоби, які не впливають на вірус, але зменшують дискомфорт. Біль і набряк знімають також парацетамол, ібупрофен чи напроксен^[1]. Дітям до 16 років аспірин не дають^[3].
• Вазелін, бальзами для губ: захищають шкіру від тріщин і висихання, а при генітальному герпесі вазелін зменшує біль під час сечовипускання^[4].
• Компреси й ванночки: холодний компрес або лід, загорнутий у тканину (не прямо на шкіру), полегшує біль^[4]. При генітальному герпесі допомагає тепла ванна протягом 20 хвилин без мила, при герпесі на губах холодні напої^[1].

Самолікування може не спрацювати, якщо препарат обрано неправильно або пропущено момент старту. Особливо це стосується генітального герпесу: при першому епізоді потрібен огляд лікаря й аналіз мазка з пухирця, а таблетки варто почати протягом 5 днів від появи симптомів^[4].

9. Як зменшити ризик зараження інших?

Найзаразніша людина від першого поколювання до повного загоєння висипу^[3]. Але вірус може передаватися і без видимих симптомів, тому обережність потрібна завжди, якщо ви знаєте про ВПГ у себе. При генітальному герпесі ризик безсимптомної передачі найвищий у перші 6 місяців після зараження, а через 2 роки стає рідкісним^[4].

Щоб зменшити ризик зараження інших, допомагають прості правила:

• Уникайте поцілунків і статевих контактів під час рецидиву: це основний спосіб передачі як ВПГ-1, так і ВПГ-2. Презерватив щоразу знижує ризик, але не усуває його, бо вірус буває на шкірі, яку презерватив не закриває^[1].
• Не торкайтеся висипу руками: а якщо доторкнулися, одразу мийте руки з милом^[3].
• Не діліться особистими речами: чашками, ложками, бальзамом для губ, косметикою, тобто всім, що торкалося слини.
• Не торкайтеся очей після контакту з висипом: вірус може потрапити на око й спричинити герпетичний кератит, запалення рогівки. Це провідна інфекційна причина виразок рогівки й сліпоти у світі^[2].
• Під час догляду за немовлятами будьте особливо уважними: якщо є висип на губах, не цілуйте дитину^[3].

Партнера варто повідомити про вірус^[1]. Захистити його допомагають і ліки: у дослідженні пар, де один партнер мав ВПГ-2, а інший ні, щоденний валацикловір майже вдвічі зменшив частку заражень, 1,9% проти 3,6% на плацебо^[8]. Постійне й правильне використання презерватива ВООЗ називає найкращим захистом і від інших інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)^[1].

Коротко: заразним герпес буває і без висипу, тому захищає набір звичок: пауза в поцілунках і сексі під час загострення, презерватив, окремий посуд і чисті руки.

Коли варто звернутися до лікаря?

У більшості випадків герпес минає самостійно й не потребує медичного втручання. Але бувають ситуації, коли звернення до лікаря необхідне, особливо при тяжких, частих або незвичних проявах.

Ось коли не варто зволікати з візитом до фахівця:

• Рецидиви трапляються дуже часто: людям, які мають понад 6 загострень генітального герпесу на рік, може допомогти курс противірусних ліків на 6–12 місяців^[4].
• Висип на губах не починає загоюватися протягом 10 днів або він дуже великий і болючий^[3].
• З'являються сильний біль, гарячка або набряк лімфатичних вузлів: особливо під час першого зараження.
• Є ураження очей або погіршення зору: герпес ока може залишати рубці на рогівці^[2]. Рідко ВПГ-1 спричиняє й тяжке запалення мозку, енцефаліт^[1].
• У вас ослаблений імунітет: наприклад, через хіміотерапію, цукровий діабет^[3] або ВІЛ. Тоді симптоми бувають тяжчими, а загострення частішими^[1].
• Інфекція виникла під час вагітності: найнебезпечніше перше зараження в останні місяці перед пологами, тож про симптоми генітального герпесу вагітній треба повідомити лікаря^[1].
• Висип у новонародженого або в дитини набряклі болючі ясна з виразками в роті: так може проявлятися герпетичний гінгівостоматит^[3].

У таких випадках самолікування може бути недостатнім або навіть небезпечним. Лікар підбере лікування й за потреби направить на додаткові обстеження.