Рак шкіри — це онкологічне захворювання, що виникає в клітинах епідермісу внаслідок ушкодження їхньої ДНК. Найчастіше його спричиняє ультрафіолетове випромінювання від сонця або соляріїв, а найвразливішими є відкриті ділянки шкіри.

Рак шкіри виникає, коли клітини верхнього шару шкіри починають аномально ділитися через ушкодження ДНК. Ураження можуть виглядати зовсім по-різному: від малопомітної плями до швидкозростаючого вузлика. Те, як саме проявиться хвороба, залежить від її форми, тому важливо вміти розрізняти характерні ознаки.

Основні типи раку шкіри

Кожен тип раку шкіри має своє походження, особливості росту та рівень небезпеки. Вони розрізняються за тим, з яких саме клітин епідермісу починається злоякісний процес. І хоча більшість випадків діагностується в ранній стадії та успішно лікується, деякі форми можуть бути агресивними й потребувати негайного втручання.

Базаліома (Базальноклітинна карцинома)

Базаліома (базальноклітинна карцинома) - це найпоширеніший тип раку шкіри, який починається в базальних клітинах середнього шару епідермісу. Базальноклітинна карцинома (БКК) зустрічається частіше за інші онкологічні захворювання загалом. Як правило, вона розвивається на відкритих ділянках — обличчі, шиї, кистях.

Більшість таких пухлин росте повільно й не дає метастазів. Але без лікування БКК може поступово руйнувати навколишні тканини, спричиняючи значні косметичні дефекти. На щастя, при своєчасному видаленні ця форма рідко загрожує життю.

Плоскоклітинна карцинома

Плоскоклітинний рак шкіри (плоскоклітинна карцинома) - цей тип раку виникає у плоских клітинах верхнього шару епідермісу. Плоскоклітинна карцинома (ПКК) є другою за частотою серед раків шкіри. Ураження зазвичай виникають на ділянках, що зазнали впливу ультрафіолету.

На вигляд це може бути груба, скориняста пляма або розростання, схоже на бородавку. ПКК росте швидше за БКК і має вищу здатність до метастазування. Але при ранньому виявленні лікується з високою ефективністю.

Меланома

Меланома розвивається з меланоцитів — клітин, що виробляють меланін і розташовані у глибших шарах епідермісу. Вона менш поширена, ніж інші типи, проте має найвищий потенціал до агресивного перебігу та метастазів.

У чоловіків меланома найчастіше з’являється на тулубі, у жінок — на ногах. Також поширеними зонами є шия й обличчя. Меланома небезпечна тим, що без лікування швидко поширюється і може становити реальну загрозу життю.

Люди з темнішим кольором шкіри мають нижчий ризик меланоми, але її перебіг часто відрізняється. Важливо звертати увагу на темні плями або новоутворення, що змінюються, кровоточать чи не загоюються. Також насторожити має темна лінія під нігтем або навколо нього, а також суха, шорстка ділянка з потемнінням.

Карцинома Меркеля (рак клітин Меркеля)

Карцинома Меркеля починається в клітинах Меркеля — сенсорних клітинах епідермісу, пов’язаних із нервовими закінченнями. Рак Меркеля виглядає як щільний, безболісний вузлик або виразка на відкритих ділянках тіла.

Пухлина росте надзвичайно швидко та схильна до поширення на інші частини організму. Через високу агресивність цей тип вважається одним із найнебезпечніших серед раків шкіри.

Як розпізнати рак шкіри

Ознаки раку шкіри значно відрізняються залежно від його типу, розташування та кольору шкіри. Деякі пухлини ростуть повільно й майже не турбують, інші — змінюються швидко й помітно. Підозру повинні викликати будь-які новоутворення, що змінюються, кровоточать, не загоюються або виглядають інакше, ніж решта плям на тілі.

Загальні сигнали, на які варто звернути увагу:

  • поява нової плями або утворення на шкірі
  • зміна кольору, розміру, форми або текстури вже наявного утворення
  • болючі, сверблячі або кровоточиві ділянки
  • ранки, що довго не гояться або з’являються знову після загоєння
  • ущільнення або плями з піднятим краєм, які мають скоринку в центрі

Специфічні ознаки за типами:

Базальноклітинна карцинома часто має вигляд перламутрового або рожевого вузлика, гладенької світлої плями, що лущиться, або виразки, яка не загоюється.

Плоскоклітинна карцинома виглядає як шорстка червона пляма, бородавчастий вузлик чи відкрита виразка з кіркою. Часто росте швидше й може викликати дискомфорт.

Меланома вирізняється асиметрією, нерівними межами, строкатим кольором і динамічними змінами. Для самоперевірки використовують правило ABCDE:

  • A (Asymmetry) – Асиметрія: дві половини плями не симетричні
  • B (Border) – Край: краї нерівні або зазубрені
  • C (Color) – Колір: кілька відтінків або нехарактерне забарвлення
  • D (Diameter) – Діаметр: розмір понад 6 мм (як гумка на олівці)
  • E (Evolving) – Динаміка: будь-які зміни — колір, форма, структура

Карцинома Меркеля зазвичай проявляється як щільний, безболісний вузлик рожевого, червоного або фіолетового кольору. Частіше з’являється на відкритих ділянках після 50 років і швидко росте.

У людей із темнішим тоном шкіри меланома може мати менш типові прояви — потемнілі ділянки, плями під нігтями, шорсткі зони з аномальним забарвленням.

Причини та фактори ризику

Основною причиною більшості випадків раку шкіри є надмірна дія ультрафіолетового (УФ) випромінювання. Це випромінювання надходить як від природного джерела — сонця, так і від штучних — наприклад, соляріїв. УФ-промені ушкоджують ДНК клітин епідермісу, провокуючи їх аномальне розмноження. Чим довше та інтенсивніше триває контакт із сонцем або солярієм, тим більше накопичується мутацій, які з часом можуть призвести до розвитку раку шкіри.

Окрім цього, існує низка факторів, що підвищують ризик захворювання. Їх важливо враховувати, особливо якщо в анамнезі вже були шкірні утворення або підвищена чутливість до сонця.

  • світлий тип шкіри, що легко обгоряє та погано засмагає
  • натуральне руде або світле волосся
  • блакитні, зелені або світлі очі
  • велика кількість родимок або веснянок
  • особистий анамнез немеланомного раку шкіри
  • спадковість — випадки раку шкіри у близьких родичів
  • слабкий імунітет внаслідок хвороб або імуносупресивної терапії
  • попереднє лікування з використанням радіації
  • контакт з миш’яком
  • наявність сонячних опіків у минулому, особливо в дитячому віці.

Як діагностують рак шкіри

Діагностика раку шкіри завжди починається з уважного огляду. Мета — виявити підозрілі зміни на шкірі, визначити їх природу та за потреби провести мікроскопічне дослідження. Усі етапи проводяться під контролем медичного фахівця — найчастіше дерматолога або дерматоонколога.

Основні методи обстеження включають:

  • Фізикальний огляд: лікар оцінює загальний стан шкіри, шукає новоутворення, виразки або ущільнення. Уточнюється особиста та сімейна історія захворювань.
  • Дерматоскопія: огляд шкіри за допомогою спеціального інструменту — дерматоскопа, що дає змогу побачити структури глибших шарів епідермісу.
  • Біопсія шкіри: основний метод підтвердження діагнозу. Під час процедури видаляють частину або всю підозрілу ділянку й досліджують її під мікроскопом.

Залежно від типу утворення та його розмірів застосовують різні види біопсії:

  • Поверхнева: верхній шар ураженої шкіри зрізається стерильним лезом
  • Пункційна (пунш-біопсія): використовується круглий інструмент для видалення невеликого фрагмента тканини
  • Інцизійна: видаляється частина підозрілої ділянки за допомогою скальпеля
  • Ексцизійна: уражена ділянка повністю висікається разом із невеликою зоною здорової шкіри

Стадії раку шкіри

Для визначення поширеності процесу та вибору відповідної тактики лікування використовують систему стадіювання. Вона базується на розмірах пухлини, її глибині, наявності ураження лімфатичних вузлів та поширення на віддалені органи. Класифікація, розроблена Американським об'єднаним комітетом з раку (AJCC), охоплює п’ять основних стадій.

На стадії 0 злоякісні клітини обмежені лише поверхневим шаром шкіри — епідермісом.

Стадія 1 означає, що пухлина менше 2 см, не поширилася на лімфатичні вузли чи інші органи й супроводжується одним або жодним чинником ризику.

На стадії 2 новоутворення перевищує 2 см у діаметрі, все ще локалізоване, але має два або більше факторів ризику.

Стадія 3 вказує на поширення пухлини в навколишні структури, наприклад, кістки обличчя або наявність метастазів у найближчий лімфатичний вузол.

Стадія 4 — найпізніша: пухлина будь-якого розміру з ураженням кількох лімфовузлів або віддалених органів, таких як печінка, легені чи кістки.

Скринінг та самостійна перевірка

Рак шкіри часто можна виявити на ранній стадії, коли лікування найбільш ефективне. Для цього важливо регулярно проходити професійні дерматологічні огляди та уважно стежити за змінами власної шкіри. Скринінг не замінює лікування, але може значно зменшити ризики пізнього виявлення.

Фахівці рекомендують проходити повний огляд шкіри хоча б один раз на рік. Особам із підвищеним ризиком — частіше. Під час огляду лікар використовує дерматоскоп для ретельної перевірки навіть важкодоступних ділянок, як-от шкіра за вухами чи на потилиці. Якщо виникають сумніви — проводиться біопсія підозрілих утворень.

Між професійними обстеженнями важливо самостійно контролювати стан шкіри. Для цього існує простий алгоритм:

  • уважно огляньте передню та задню частину тіла перед дзеркалом
  • перевірте долоні, передпліччя та під пахвами
  • огляньте ноги, включаючи ступні та ділянки між пальцями
  • використовуйте ручне дзеркало для перевірки потилиці, шиї та за вухами
  • не забудьте оглянути спину та сідниці

Самоогляд варто проводити щомісяця — це допоможе вчасно помітити нові або змінені утворення на шкірі.

Методи лікування раку шкіри

Вибір методу лікування залежить від типу та стадії раку, розміру і розташування пухлини, а також загального стану здоров’я пацієнта. У багатьох випадках застосовують комбінований підхід, який поєднує хірургічне втручання, променеву терапію чи медикаментозне лікування.

Медикаментозні методи

Деякі види раку шкіри можна лікувати за допомогою ліків, які діють на клітинному рівні. Залежно від механізму дії використовують:

  • Таргетна терапія: препарати, що впливають на конкретні молекули, які беруть участь у рості пухлини
  • Імунотерапія: засоби, які активізують власну імунну систему для боротьби з пухлинними клітинами
  • Хіміотерапія: протипухлинні препарати, які знищують злоякісні клітини. Можуть вводитись внутрішньовенно, місцево або у формі ін'єкцій
  • Фотодинамічна терапія: комбінація світлочутливих речовин і світлового випромінювання для знищення пухлини

Хірургічні методи

Більшість новоутворень шкіри лікуються хірургічним шляхом. Це може бути:

  • Проста ексцизія: висічення пухлини з невеликою зоною навколо неї
  • Кріотерапія: заморожування пухлини рідким азотом для її руйнування
  • Кюретаж із електродеструкцією: видалення пухлини шляхом вискоблювання з подальшим припіканням тканин
  • Mohs-хірургія: пошарове висічення тканин із мікроскопічним контролем кожного шару до повного видалення всіх ракових клітин

Інші методи

У деяких випадках можуть використовуватися додаткові техніки:

  • Променева терапія: знищення ракових клітин за допомогою іонізуючого випромінювання
  • Лазерне лікування: точкове випаровування уражених ділянок променем високої інтенсивності
  • Дермабразія: механічне зішліфування поверхневого шару шкіри до повного видалення пухлинного утворення

Побічні ефекти лікування

Будь-яке лікування раку шкіри може мати побічні ефекти. Їх характер і вираженість залежать від методу терапії, тривалості курсу та індивідуальної реакції організму. Найчастішими скаргами є втома, дискомфорт у зоні втручання та зміни шкіри.

Під час хіміотерапії можуть виникати:

  • зниження рівня лейкоцитів або тромбоцитів
  • нудота та блювання
  • периферична невропатія — відчуття поколювання або оніміння в руках і ногах
  • пігментація шкіри, потемніння нігтів
  • випадіння волосся
  • світлочутливість шкіри.

Фотодинамічна терапія може спричинити:

  • печіння або поколювання в зоні обробки
  • почервоніння або висип.

Імунотерапія іноді викликає:

  • сухість, лущення чи свербіж шкіри
  • діарею
  • запалення кишківника (коліт).

Під час таргетної терапії можливі:

Променева терапія може супроводжуватися:

  • сухістю, свербінням і лущенням шкіри
  • довготривалим ризиком розвитку другого типу раку.

Профілактика раку шкіри

Щоби зменшити ризик виникнення раку шкіри, достатньо змінити кілька щоденних звичок. Найбільшу загрозу становить тривала дія сонячного світла — особливо в пікові години. Правильна поведінка на сонці допомагає захистити шкіру навіть за умови високої чутливості.

До основних заходів належать:

  • перебування в затінку або приміщенні з 10:00 до 16:00
  • уникнення засмаги, зокрема штучної в соляріях
  • одяг, що прикриває шкіру: сорочки з довгим рукавом, капелюхи, сонцезахисні окуляри
  • регулярне використання сонцезахисного крему з широким спектром дії та SPF не нижче 30 — навіть у похмурі дні
  • повторне нанесення крему кожні дві години або після купання
  • захист шкіри малюків: до 6 місяців — безсонячний режим, після — із використанням безпечного крему.

Прогноз при раку шкіри

Ймовірність одужання значною мірою залежить від типу пухлини й того, наскільки рано її було виявлено. У більшості випадків шанси на повне вилікування дуже високі, якщо діагностика проведена на ранній стадії.

Базальноклітинна карцинома має практично стовідсотковий успіх лікування до моменту поширення. Вона рідко метастазує, тому зазвичай не загрожує життю.

Плоскоклітинна карцинома частіше проникає глибше в тканини й здатна вражати лімфовузли. Проте за умови своєчасного втручання більшість пацієнтів повністю одужують.

Меланома залишається найбільш непередбачуваною: при локалізованій формі прогноз позитивний, але при метастазах — значно гірший. Час — критичний чинник.

Карцинома Меркеля — агресивна й швидко поширюється. П'ятирічна виживаність значно зменшується, якщо хворобу виявлено після переходу на сусідні тканини чи лімфовузли.

Підсумок

Ставлення до власної шкіри — не лише про зовнішність, а про увагу до сигналів організму. Якщо помічаєш зміну родимки, пляму, яка не зникає, або підозрілий утвір — краще перевірити. Не кожна пляма — рак, але кожна зволікана перевірка може коштувати дорого. Регулярні самоогляди, захист від сонця і щорічна профілактика — прості кроки, які не варто ігнорувати. Рак шкіри лікується — особливо тоді, коли не запущений.