Халазіон: чому з’являється ґуля на повіці та як її позбутись

На повіці з’явилася округла ґуля — без болю, але дратує? Ймовірно, це халазіон: закупорена сальна залоза, яка вирішила пожити своїм життям прямо під шкірою.

Халазіон нікуди не поспішає. Він росте повільно, зазвичай безболісно, і з першого погляду може не викликати занепокоєння. Але коли повіка набрякає, а око починає сльозитися, стає зрозуміло: без уваги не обійтись. Це не інфекція і не термінова ситуація, але неприємностей додати може. Особливо якщо з ним поводитися неправильно — або нічого не робити зовсім.

Що таке халазіон

Халазіон — це невелика ущільнена ґуля, яка з’являється на повіці через забиту мейбомієву залозу. Ці залози розташовані вздовж краю повіки і виділяють жир, який допомагає змащувати поверхню ока. Коли прохід перекривається, жирова рідина накопичується, утворюючи помітне округле підшкірне утворення. Це не запалення і не гнійник — хоча на вигляд може викликати підозри.

Найчастіше халазіон виникає на верхній повіці. Нижня — рідше, але теж не застрахована. Розміри варіюються: від ледь помітного вузлика до відчутного ущільнення, яке змінює форму повіки.

Біль може бути лише на самому початку — і то не завжди. Зазвичай халазіон не болить, не пульсує і не свербить. Він просто є, росте і чекає, поки з ним щось зроблять.

Халазіон і ячмінь: у чому різниця

Ці два утворення часто плутають — не дарма, адже виглядають схоже. Але халазіон і ячмінь виникають з різних причин і поводяться по-різному. Якщо коротко: халазіон — це закупорка, ячмінь — це інфекція.

Читайте:

Ячмінь на оці: чому з’являється, як відрізнити та що робити

Ячмінь — це болюча червона пухлина на краю повіки, схожа на прищ. Виникає через закупорку сальної залози й ро...

Ячмінь з’являється раптово. Це гостре, болісне запалення волосяного фолікула або сальної залози біля кореня вії. Він швидко червоніє, набухає, може гноїтись і викликати відчутне печіння. Часто супроводжується болем при морганні та дотиках.

Халазіон розвивається неспішно. Він не має бактеріальної природи і не спричиняє гострих симптомів. Іноді халазіон може з’явитися після ячменю, коли інфекція минула, а залоза залишилась перекритою.

Щоб не плутати їх між собою, варто звернути увагу на кілька характерних ознак:

• Причина: ячмінь — це інфекція, халазіон — закрита сальна залоза
• Локалізація: ячмінь — на краю повіки, халазіон — глибше в товщі
• Біль: ячмінь болить, халазіон — ні або зовсім трішки на старті
• Плин: ячмінь розвивається швидко, халазіон — повільно

Причини виникнення халазіону

Щоб халазіон з’явився, достатньо зовсім небагато: одна з мейбомієвих залоз забивається — і жирова рідина, яка мала вийти, залишається всередині. У результаті утворюється ущільнення, яке поступово збільшується.

Закупорка може виникнути через зміну консистенції секрету, мікроскопічне лущення шкіри або навіть звичайний пил. Ці залози розташовані вздовж краю повіки, і їхнє нормальне функціонування важливе для здорової сльозової плівки ока. Якщо одна з них перестає працювати правильно, інші теж можуть реагувати — і тоді з’являється не один, а кілька халазіонів поспіль.

Причиною не є бактерії. Халазіон не пов’язаний з інфекцією і не передається від людини до людини. Його неможливо «підчепити», навіть якщо контактувати з кимось, хто має таке саме утворення. Тож немає ризику заразити інших — ні через контакт, ні через рушники чи подушки.

Симптоми халазіону

Спочатку халазіон може видатися чимось несерйозним — невелика припухлість, яка з’являється без попередження. Проте з часом вона збільшується, і тоді стає очевидно, що щось не так. У більшості випадків болю немає, але з’являється відчуття тиску або «тягнуче» відчуття в зоні ущільнення.

Якщо халазіон росте, він може частково перекривати поле зору або тиснути на рогівку — звідси й тимчасове погіршення зору. Особливо це помітно при морганні або читанні. Інколи сльозяться очі — не через емоції, а через механічне подразнення.

Повіка іноді набрякає повністю, особливо якщо халазіон розташований глибоко або займає велику ділянку.

Основні симптоми, які варто помітити:

• Помітна ґуля на повіці — найчастіше на верхній
• Червоність і припухлість в зоні утворення
• М’який або ущільнений на дотик вузлик
• Сльозотеча, особливо вранці або при напрузі очей
• Погіршення зору через тиск на очне яблуко (не постійне)

Фактори ризику

Халазіон може з’явитися в будь-кого, але є певні стани, які підвищують ймовірність його утворення. Якщо повіки часто запалюються або шкіра схильна до жирності, ризик зростає. Іноді халазіони виникають повторно — на одному й тому ж місці або на іншому оці.

Особливо варто звернути увагу, якщо халазіони з’являються регулярно — це може свідчити про фонове порушення в роботі сальних залоз або хронічний запальний процес у зоні повік.

Кілька поширених чинників, які можуть сприяти появі халазіону:

• Попередній халазіон: якщо таке вже траплялось, є шанс на повторення
• Хронічний блефарит: постійне запалення країв повік
• Себорейний дерматит або розацеа: шкірні захворювання, що впливають на сальні залози
• Суха шкіра навколо очей: схильна до мікротріщин і закупорок
• Гормональні коливання: наприклад, під час стресу або змін у циклі.

Ускладнення халазіону

У більшості випадків халазіон не створює серйозних проблем — він просто існує, доки не зникне. Але якщо ущільнення велике або розташоване близько до центру повіки, можуть з’явитися небажані наслідки.

Найпоширеніше — це тимчасове погіршення зору. Коли халазіон тисне на рогівку, зображення може ставати розмитим або викривленим. Це не ушкодження ока, але відчуття неприємне.

Інколи халазіон призводить до деформації повіки — особливо якщо зберігається довго або виникає повторно на одному й тому ж місці. У рідкісних випадках може сформуватись щільний рубець, який впливає на форму повіки.

Ще одна можлива проблема — постійне подразнення слизової оболонки ока, особливо коли халазіон чіпляється за рогівку при морганні. Це викликає відчуття піску в оці або свербіж.

Діагностика халазіону

Щоби переконатися, що це справді халазіон, а не щось інше, варто показати око фахівцю. Зазвичай цим займаються офтальмологи. Самодіагностика не завжди точна — особливо якщо халазіон великий або має нетипову форму.

Огляд триває недовго. Лікар розглядає око під збільшенням, оцінює стан повіки, краю вій та залоз. Для цього використовують лупу або щілинну лампу — спеціальний пристрій, що дозволяє побачити найдрібніші зміни в тканинах.

Щоб поставити точний діагноз, лікар зазвичай діє за такою схемою:

• Збір анамнезу: чи були раніше халазіони, які хронічні захворювання є
• Огляд повіки зовні: форма, розмір, почервоніння, розташування ґулі
• Огляд внутрішньої поверхні повіки: перевірка місць, де відкриваються мейбомієві залози

Жодних аналізів чи лабораторних тестів у типовій ситуації не потрібно — усе видно при візуальному огляді.

Домашнє лікування халазіону

У більшості випадків халазіон можна вилікувати вдома без медикаментів. Найголовніше — не намагатися його видавити. Це не прищ, не ячмінь і не щось, що треба проколювати. Будь-яке тиснення тільки погіршить ситуацію, може викликати запалення або перетворити безпечну ґулю на справжню проблему.

Найефективніша й безпечна стратегія — це терпляча гігієна й тепло. Компреси з теплою водою стимулюють розрідження секрету в залозі, покращують циркуляцію і поступово відкривають прохід. Але потрібна регулярність, а не раз на день «на ходу».

Що робити вдома — чітко й послідовно:

• Теплий компрес: змочити чисту серветку або рушник теплою (але не гарячою) водою, прикласти до ока на 15 хвилин. Повторювати 3–4 рази на день.
• Не торкатися очей руками: якщо дуже свербить — тільки чистими руками й без тиску.
• Відмовитися від макіяжу: поки халазіон повністю не зникне, ніяких тіней, туші чи підводки.
• Щоденне вмивання: тепла вода, м’який засіб без агресивних компонентів. Деяким допомагає дитячий шампунь, розведений водою — для очищення повік.

У багатьох випадках уже за кілька днів ґуля починає зменшуватись. Але важливо не кидати компреси одразу, щойно «полегшало» — варто довести справу до кінця.

Медичне лікування

Іноді домашні методи не дають результату. Якщо халазіон не зникає протягом місяця або продовжує рости, лікар може запропонувати додаткове втручання. Це не означає нічого страшного — просто ущільнення потребує допомоги ззовні, щоб розсмоктатися або вийти.

Є два основні варіанти медичного лікування:

1. Дренування через розріз. Якщо халазіон не зменшується, офтальмолог може зробити невеликий надріз на внутрішній стороні повіки й обережно видалити накопичену речовину. Процедура проводиться під місцевим знеболенням, без госпіталізації. Після неї очі можуть трохи набрякати, але загалом загоєння проходить швидко.
2. Ін’єкція стероїдного препарату. У деяких випадках замість розтину лікар вводить невелику дозу кортикостероїду безпосередньо в халазіон. Це допомагає зняти запалення і прискорити розсмоктування. Метод підходить для менш виражених утворень або якщо операція небажана.

Вибір методу залежить від розміру, тривалості існування та загального стану ока. У будь-якому разі самолікування на цьому етапі вже не працює — потрібна точна рука фахівця.

Тривалість і прогноз

Якщо халазіон невеликий і до нього застосовують теплі компреси з перших днів, він може зникнути вже за тиждень. У більшості випадків — протягом 2–4 тижнів. Але є й уперті варіанти, які залишаються на повіці місяцями, хоча й не завдають болю чи шкоди зору.

У тих, хто вже мав халазіон, шанс повторення — вищий. Залози можуть бути схильні до закупорки, особливо при хронічному блефариті чи захворюваннях шкіри. Це не означає, що кожна повіка буде знову «вистрілювати», але профілактика має значення.

Добра новина в тому, що халазіон — це не назавжди. Він не залишає рубців, не впливає на якість зору після зникнення і не перетворюється на щось небезпечне. Головне — дати йому час і не втручатися агресивно.

Профілактика халазіону

Уникнути халазіону на 100% неможливо, але знизити ризик — цілком реально. Особливо це важливо для тих, у кого такі утворення вже були. Принцип простий: менше подразників, більше чистоти. І жодної ліні при вечірньому вмиванні.

Основні речі, на які варто звертати увагу:

• Мийте руки перед дотиком до очей: навіть якщо здається, що вони чисті — шкіра повік дуже чутлива.
• Догляд за контактними лінзами: завжди мити руки перед зніманням чи надяганням, лінзи зберігати в чистому контейнері, не використовувати прострочені розчини.
• Очищення обличчя ввечері: залишки макіяжу й пилу — часта причина закупорки залоз.
• Очищення повік: якщо є схильність до блефариту, варто використовувати спеціальні засоби або розведений дитячий шампунь для гігієни вій.
• Не користуйтесь старим макіяжем: особливо тушшю і тінями — їх слід оновлювати кожні 2–3 місяці й ніколи не ділитися з іншими.

Прості звички щодня — це найкраща профілактика. Не треба шукати складних рішень, якщо працює звичайне миття рук і розумне ставлення до очей.

Коли звертатися до лікаря

Більшість халазіонів зникають без сторонньої допомоги, але іноді самодопомоги недостатньо. Якщо ущільнення не зменшується протягом чотирьох тижнів або навпаки — росте, час іти до фахівця.

Тривожним сигналом також може бути постійне відчуття тиску на око, порушення зору або значне почервоніння. Якщо халазіон з’являється знову і знову, лікар може запідозрити фонову проблему — і допоможе її виявити.

Звертатися краще до офтальмолога. Він визначить, чи потрібне лікування, і пояснить, як запобігти повторенню. Не варто чекати ускладнень — іноді своєчасна консультація вирішує проблему без жодних втручань.

6 способів позбутися ячменю вдома без ускладнень

Ячмінь на оці: чому з’являється, як відрізнити та що робити

Кератит: все, що потрібно знати