Перекис водню для відбілювання зубів

Перекис водню здатний освітлити зуби, проте його дія має як користь, так і ризики для емалі та ясен. Знання особливостей допоможе зрозуміти, чи вартий він уваги.

Бажання мати яскраву усмішку існує стільки ж, скільки людина дивиться на себе у дзеркало. Методи відбілювання з’являються й зникають, але деякі залишаються на роки, викликаючи суперечки між прихильниками й тими, хто сумнівається. Перекис водню належить саме до таких засобів: він поєднує простоту у використанні та потребу в уважності, що й робить його неоднозначним.

Чи ефективний перекис водню

Перекис водню відомий тим, що може змінювати відтінок зубів. Він працює як відбілювач: розчиняє сполуки, які роблять емаль жовтуватою, і завдяки цьому зуби виглядають світлішими. Важливо, що його дія не обмежується лише поверхневими плямами. Молекули перекису можуть частково проникати у шари зуба та руйнувати сполуки, які викликають зміну кольору.

Стоматологічні асоціації визнають, що перекис водню є активним інгредієнтом у багатьох засобах для відбілювання [джерело]. У продуктах також застосовують карбамід пероксид, який у процесі розщеплення виділяє перекис водню та працює подібним чином. Це пояснює, чому такі засоби залишаються основою більшості відбілювальних процедур.

Багато зубних паст та ополіскувачів містять перекис у розведеному вигляді. Це робиться для того, щоб дія залишалася безпечною для емалі та ясен. Навіть низькі концентрації можуть дати результат. Наприклад, паста з усього 1% перекису водню поступово висвітлює зуби, якщо користуватися нею регулярно [джерело]. Дослідження 2014 року показало, що ополіскувач з 1,5% перекису дав помітне освітлення емалі вже через чотири тижні використання [дослідження].

Чи безпечно його застосовувати

Перекис водню входить до складу багатьох засобів для догляду за зубами. У таких продуктах він використовується у низьких концентраціях, що вважається безпечним для емалі та ясен. Саме тому його можна знайти у пастах чи ополіскувачах, які продаються без рецепта.

Рівень концентрації має значення. У звичайному аптечному розчині перекис водню становить приблизно 3%. У готових наборах для домашнього відбілювання концентрація може бути вищою — до 10%. У стоматологічних кабінетах застосовують розчини значно сильнішої дії, іноді до 40%. Від цього залежить швидкість отримання результату, але й підвищується ризик небажаних наслідків.

Важливим чинником є не лише відсоток, а й час контакту із зубами. Дослідження 2016 року показало, що навіть гелі з нижчою концентрацією можуть пошкоджувати емаль, якщо тримати їх занадто довго [дослідження]. У той самий час засоби з більш високим вмістом перекису можуть діяти швидше, і завдяки цьому ризик ушкодження інколи виявляється нижчим.

Ще один аспект безпечності — стан зубів. Якщо на поверхні є тріщини, перекис може проникати глибше та контактувати з дентином, що здатне викликати біль чи підвищену чутливість. Тому люди з чутливими зубами чи проблемною емаллю мають бути особливо обережними при виборі таких засобів. [джерело] [джерело]

Переваги для здоров’я порожнини рота

Перекис водню асоціюють насамперед із відбілюванням, але його дія не обмежується лише зміною кольору зубів. Він може сприяти зменшенню кількості бактерій у ротовій порожнині, що позитивно впливає на загальний стан ясен і зубів.

Завдяки своїм властивостям перекис допомагає усувати зубний наліт, який накопичується на поверхні емалі. Це зменшує ризик утворення запальних процесів у яснах, зокрема гінгівіту [джерело]. Крім того, регулярне використання засобів із перекисом може знижувати вираженість запалення, якщо воно вже з’явилося.

Можливі побічні ефекти

Попри доведену ефективність, застосування перекису водню має свої ризики. Вони не завжди виникають, але варто знати, які зміни можуть з’явитися під час або після використання. Особливо уважними мають бути ті, хто користується засобами регулярно або довше, ніж зазначено в інструкціях.

Серед можливих побічних ефектів [джерело]:

• Зміна кольору протезів, коронок та імплантів: штучні конструкції не відбілюються так, як природні зуби.
• Пошкодження емалі: тривале використання або залишення засобу на зубах надовго може призвести до її розм’якшення чи ерозії.
• Підвищена чутливість: зуби можуть реагувати на холодні чи гарячі продукти, особливо при наявності тріщин у емалі. [джерело]
• Подразнення ясен: можливе печіння, почервоніння або дискомфорт у ділянці ясен.
• Зміни поверхні зубів: інколи емаль стає більш шорсткою або м’якою на дотик.

Якщо під час застосування з’являється біль або неприємні відчуття, слід припинити використання. Такі симптоми сигналізують про надмірний вплив перекису на зуби чи ясна.

Як правильно використовувати перекис водню

Відбілювання зубів із використанням перекису можна проводити різними способами. Доступні як домашні засоби, так і професійні процедури у стоматолога. Основна відмінність полягає в концентрації розчину: у кабінеті вона вища, а в засобах для щоденного догляду — нижча та безпечніша.

Чищення зубів

Зубні пасти з перекисом водню містять невисоку концентрацію речовини. Вони здатні освітлити зуби на кілька тонів при регулярному застосуванні. Рекомендовано чистити зуби щонайменше двічі на день по дві хвилини. 

Ополіскування рота

Деякі ополіскувачі для рота містять приблизно 3% перекису водню. Такі засоби допомагають розчиняти плями та надають зубам світлішого відтінку. Їх можна знайти у більшості аптек.

Є й домашній варіант приготування ополіскувача:

• змішати 60 мл 3% перекису водню та 60 мл води у невеликій склянці
• прополоскати рот цією сумішшю протягом 2–4 хвилин
• після завершення виплюнути рідину, не ковтати.

Для легкого знебарвлення зубів такого простого ополіскувача може бути достатньо. 

Домашнє відбілювання

Окрім готових засобів, застосовуються й прості суміші. Для видалення дрібних плям можна приготувати пасту: змішати чайну ложку перекису водню з невеликою кількістю соди до утворення густої маси, нанести на зуби за допомогою щітки, потримати кілька хвилин і змити водою. Пасту ковтати не можна.

Серед інших поширених варіантів:

• Карбамід пероксид: поєднання карбаміду та перекису водню, що теж має відбілюючий ефект.
• Активоване вугілля: використовується обережно, бо може пошкоджувати емаль.
• Олії та спеції: полоскання кокосовою олією або застосування куркуми інколи використовують як природний метод.
• PAP (фталімідіпероксикапройова кислота): вважається більш щадною для емалі та ясен альтернативою.

Такі методи можуть відрізнятися за вартістю та доступністю, але головне — пам’ятати про баланс між бажанням швидкого результату та збереженням здоров’я зубів.

Як запобігти пожовтінню зубів

Поява жовтуватого відтінку часто пов’язана не лише з віком, а й із харчуванням та способом життя. Кислі продукти й солодощі поступово руйнують емаль, створюючи сприятливі умови для утворення плям. Щоб зберегти зуби світлими, варто звернути увагу на щоденні звички.

Є кілька простих кроків, які допоможуть уникнути зайвого потемніння:

• Жувальна гумка без цукру: стимулює вироблення слини, яка нейтралізує кислоти та зменшує шкоду для емалі.
• Використання соломинки для напоїв: зменшує контакт солодких чи газованих напоїв із зубами.
• Поєднання продуктів: цитрусові та томати краще вживати разом із продуктами, багатими на кальцій, що знижує дію кислот.
• Полоскання водою: допомагає швидше змити залишки кислоти після їжі або напоїв.
• Відкласти чищення: не варто чистити зуби одразу після кислих продуктів, краще почекати щонайменше годину, щоб емаль встигла зміцнитися.
• Чищення після фарбуючих продуктів: кава, червоне вино чи соуси на основі томатів можуть залишати плями, тож корисно почистити зуби після їхнього вживання.
• Полоскання олією: іноді застосовують як спосіб зменшити плями на зубах.

Такі звички не замінюють професійного догляду, проте допомагають зменшити ризик зміни кольору зубів у повсякденному житті.

Чи ефективна і безпечна вугільна зубна паста?

Як прибрати наліт і зубний камінь вдома

Новий препарат для росту зубів: дослідження в Японії