Як прибрати наліт і зубний камінь вдома

Зубний камінь буває таким міцним, що переживає своїх власників на тисячі років. Археологи вишкрібають його із зубів давніх людей і знаходять усередині частинки їжі, бактерії й навіть сліди важких металів, а за ними відновлюють, що люди їли і в яких умовах жили^[1]. Ця сама міцність пояснює, чому жодна паста чи домашній рецепт камінь не розчиняє. А починається все з непомітної м'якої плівки, яка з'являється на зубах щодня, і саме з нею вдома можна впоратися.

Що таке наліт і зубний камінь

Зубний наліт є м'якою липкою плівкою на поверхні зубів і вздовж краю ясен. Стоматологи називають її біоплівкою, у побуті кажуть ще «зубна бляшка». Вона виникає, коли бактерії в роті розкладають вуглеводи з їжі й утворюють кислоти; бактерії, кислоти, рештки їжі та слина разом склеюються в наліт. Він починає накопичуватися вже протягом 20 хвилин після їжі^[2].

Якщо наліт регулярно не прибирати, він твердне й перетворюється на зубний камінь (латиною calculus). Це переважно мінералізовані мертві бактерії з домішкою білків слини, а основу каменю складають фосфат і карбонат кальцію та фосфат магнію. Спочатку камінь жовтуватий, згодом темнішає: кава, чай, червоне вино й тютюн фарбують його в коричневий або навіть чорний колір. На дотик він схожий на тверду кірку, утворюється і над яснами, і під ними, а щіткою та ниткою його вже не прибрати^[3]. Коли камінь скупчується над краєм ясен, вони набрякають і легко кровоточать. Так проявляється гінгівіт, початкова стадія захворювань ясен^[4]. Камінь під яснами утримує бактерії біля коренів зубів і підтримує пародонтит; у побуті його часто називають «пародонтозом», хоча це неточно. Ще одна типова ознака каменю: неприємний запах із рота і присмак, бо між зубами та яснами утворюються невеликі кишені, де застрягають бактерії й рештки їжі^[3].

Як позбутися нальоту і каменю вдома

Наліт можна видалити в домашніх умовах, а з каменем так не вийде. Його знімає лише стоматолог або гігієніст спеціальними інструментами під час професійної гігієни порожнини рота, яку в побуті називають «чисткою зубів у стоматолога» чи «ультразвуковою чисткою»^[3]. Удома можна зробити дві речі: щодня прибирати наліт, поки він м'який, і сповільнювати утворення нового каменю.

Для другого існують пасти «проти зубного каменю». До них додають пірофосфати або сполуки цинку, які заважають нальоту мінералізуватися, і в клінічних дослідженнях такі добавки гальмували утворення нового каменю. Проте вже наявний камінь вони не розчиняють, а в кишені під яснами не потрапляють, тому допомагають лише проти каменю над краєм ясен^[5].

Коротко: удома реально прибрати м'який наліт і сповільнити появу нового каменю. Затверділий камінь знімає тільки фахівець, і чим раніше, тим менше шкоди яснам.

Міфи про зняття каменю вдома

• Міф: камінь можна розчинити содою, оцтом чи лимонним соком. Насправді: камінь щільно зростається з поверхнею зуба, і домашні засоби його не знімають^[3]. Кислоти яблучного оцту чи лимона при цьому розчиняють саму емаль, а втрачену через кислоту емаль відновити вже неможливо^[6].
• Міф: затверділий камінь можна зішкребти самому чимось гострим або купленим в інтернеті стоматологічним скребком. Насправді: такі спроби пошкоджують зуби та ясна. Якщо шматочок каменю відколовся сам, наприклад під час їжі, на зубі лишається шорстка чи гостра ділянка; решту має зняти стоматолог^[3].
• Міф: якщо камінь не болить, його можна не чіпати. Насправді: камінь не є невідкладним станом, але його радять зняти якомога раніше, бо він підтримує карієс і хвороби ясен^[3].

Чищення зубів содою

Харчова сода (гідрокарбонат натрію) давно входить до складу зубних паст. Вона м'якша за емаль і дентин, тому сама по собі має низьку абразивність, тобто слабко стирає поверхню зуба. Навіть пасти, у які для кращого очищення від пігментації додають інші компоненти, лишаються в межах безпечної абразивності, встановленої регуляторами^[7].

Огляд досліджень 2017 року показав, що пасти із содою добре прибирають наліт, мають антибактеріальну дію проти бактерій ротової порожнини, дешеві й безпечні. Автор вважає пасту із содою та фтором розумним вибором для щоденного догляду^[8]. Тут ідеться саме про пасту з фтором: суха сода з пачки фтору не містить, тому замінити нею зубну пасту не можна.

Сода також захищає від демінералізації, тобто вимивання мінералів з емалі. Після солодкого pH нальоту в одному дослідженні вже за 7 хвилин падав приблизно до 5,1 і лише на 12-й хвилині піднімався вище 5,5, рівня, нижче якого емаль починає розчинятися^[9]. Ця межа умовна: вона залежить від того, скільки кальцію й фосфатів містить слина^[6]. Сода швидко нейтралізує кислоти в нальоті, і що раніше після солодкого її застосувати, то більше користі. Ефект залежить від концентрації, а вміст соди в пастах коливається від 10% до 65%. Найбільше виграють люди із сухістю в роті, у яких слини замало, щоб самій нейтралізувати кислоти^[10].

Ротова порожнина має складну мікрофлору: є корисні й шкідливі бактерії. Streptococcus mutans є однією з головних бактерій, що спричиняють карієс. Сода має антибактеріальні властивості^[8], але чи справді вона змінює склад нальоту так, щоб у ньому ставало менше таких бактерій, ще треба довести^[10].

Читайте:

Чи ефективна і безпечна вугільна зубна паста?

Вугільна зубна паста: що насправді є в чорному тюбику, чи відбілює вона зуби, як впливає на емаль і пломби, чи є...

Полоскання рота кокосовою олією

Полоскання оліями є давнім народним методом з Індії та Південної Азії: столову ложку харчової олії перекочують між зубами від кількох до 20 хвилин. Вважається, що це зменшує кількість бактерій і покращує стан ясен. Американська стоматологічна асоціація не рекомендує цей спосіб для догляду за зубами, бо надійних досліджень його користі немає. Натомість вона радить двічі на день по дві хвилини чистити зуби пастою з фтором і раз на день очищати проміжки між зубами^[11].

Кокосова олія приблизно на 45–50% складається з лауринової кислоти, якій приписують протимікробну та протизапальну дію. У дослідженні 2015 року 60 підлітків 16–18 років із гінгівітом протягом 30 днів додавали полоскання кокосовою олією до звичайного догляду. Показники нальоту й запалення ясен помітно знизилися, але контрольної групи в дослідженні не було, і самі автори назвали це головним його обмеженням^[12]. У систематичному огляді п'яти невеликих рандомізованих досліджень (160 учасників) полоскання олією за кількістю нальоту не відрізнялося від порівнюваних засобів, зокрема від ополіскувача з хлоргексидином. Дослідження тривали лише 10–45 днів і були неякісно описані, тому висновок про користь залишається обережним^[13]. Огляд саме про кокосову олію теж визнає можливу користь як доповнення до звичайного догляду, але вимагає якісніших досліджень^[14]. Зубний камінь олія не знімає.

Щоб правильно провести процедуру, можна скористатися такою інструкцією:

• Взяти 1 столову ложку теплої кокосової олії: набрати в рот перед початком.
• Полоскати 5–10 хвилин: перекочувати олію між зубами.
• Виплюнути у смітник чи серветку: не в раковину, щоб уникнути засмічення труб.

Для полоскання також використовують інші харчові олії, зокрема оливкову, мигдальну та кунжутну. Вони можуть бути додатковим засобом догляду, але не замінюють базових процедур: регулярного чищення зубів і зубної нитки.

Правильна гігієна порожнини рота

Основний спосіб запобігти накопиченню нальоту та каменю полягає в щоденній гігієні. Зуби чистять щонайменше двічі на день, один раз обов'язково перед сном, пастою з фтором: дорослим потрібна паста, що містить не менше 1350 ppm (часток на мільйон) фториду. Нитку краще використовувати перед чищенням: вона прибирає рештки їжі й наліт між зубами, а щітка потім очищає поверхні. Після чищення зайву пасту випльовують, а рот водою не полощуть, щоб не змити фтор^[15].

Важливе значення має техніка. Щетину нахиляють до краю ясен, щоб вона очищала щілину між яснами й зубом, і чистять невеликими круговими рухами, без сильного тиску й енергійного «пиляння» вперед-назад^[16]. Чистити варто близько двох хвилин^[15]. Починати зручніше з верхніх кутніх зубів (молярів) і рухатися поступово вперед, охоплюючи зовнішні й внутрішні сторони зубів. Потім перейти до нижньої щелепи й повторити ті ж кроки.

Електрична щітка дає невелику перевагу. За кокранівським оглядом 56 досліджень, вона прибирає наліт на 11% краще за звичайну в перші місяці та на 21% при тривалому користуванні, а запалення ясен зменшує на 6% і 11% відповідно^[17]. Утім, і ручна щітка добре справляється, якщо ретельно очищати всі поверхні всіх зубів^[15].

Ще один елемент догляду становлять ополіскувачі для рота. Ополіскувач із фтором допомагає захистити зуби від карієсу, але його краще використовувати в інший час дня: одразу після чищення він теж змиває фтор пасти^[15]. При гінгівіті стоматолог може призначити ополіскувач із хлоргексидином: він сильно зменшує наліт, але фарбує зуби, тому його застосовують короткими курсами^[18]. Крім того, лікар може запечатати глибокі борозни на жувальних поверхнях кутніх зубів спеціальним покриттям. Це називається герметизацією фісур; у дітей 5–10 років вона зменшувала частку уражених карієсом поверхонь через два роки приблизно з 16% до 5%^[19].

Щоб краще уявити процес, можна дотримуватися таких кроків:

• Почати з верхніх кутніх зубів: обробити внутрішню поверхню.
• Рухатися по колу: робити короткі кругові рухи щіткою.
• Очистити передні й задні поверхні: пройти всі зуби по черзі.
• Перейти до нижньої щелепи: повторити ті ж дії.

Після цього лишається виплюнути пасту, не полощучи рота.

Використання іригатора

Іригатор є пристроєм, що очищає міжзубні проміжки струменем води під тиском. Він допомагає вимивати залишки їжі там, де нитка чи щітка не завжди справляються, і буває зручнішим для людей із брекетами чи тих, кому важко користуватися ниткою.

В одному дослідженні 70 дорослих один раз почистили зуби ручною щіткою, а потім половина скористалася іригатором, а половина ниткою. Після іригатора наліт зменшився на 74%, після нитки на 58%; автори підрахували, що іригатор був на 29% ефективнішим^[20]. Проте це лише одноразове чищення. Кокранівський огляд, що зібрав дослідження всіх засобів для міжзубних проміжків, показав: іригатор, можливо, трохи зменшує запалення ясен через місяць, але не через три чи шість. Наліт у дослідженнях він зменшував не більше, ніж саме чищення щіткою. Достовірність цих доказів низька^[21]. Тому іригатор розглядають як доповнення до щітки й нитки, а не їхню заміну.

Профілактика нальоту і зубного каменю

Найкраще не давати нальоту накопичуватися й тверднути. Базові правила прості: чистити зуби двічі на день пастою з фтором, раз на добу очищати проміжки між зубами й міняти щітку кожні три–чотири місяці або раніше, якщо щетина розтріпалася, бо зношена щітка чистить гірше^[22].

Стоматологічні огляди допомагають контролювати стан порожнини рота. На огляд і професійне чищення зазвичай ходять кожні 6–12 місяців, а курцям, людям із сухістю в роті чи тим, хто приймає певні ліки, може знадобитися частіше^[23]. Камінь у різних людей утворюється з різною швидкістю, тому графік підбирає стоматолог^[3]. Під час візиту лікар знімає камінь у важкодоступних місцях і може нанести на зуби фторвмісний розчин^[2].

Раціон теж має значення. Продукти з цукром і крохмалем живлять бактерії нальоту. Липкі продукти шкодять більше, бо довше лишаються на зубах, а часті перекуси та постійне посьорбування солодких напоїв подовжують час, коли кислоти контактують з емаллю. Тому солодке краще їсти під час основного приймання їжі, а після липких продуктів почистити зуби або хоча б прополоскати рот водою^[2].

Є перелік продуктів і напоїв, від яких краще відмовитися або звести їх до мінімуму:

• Солодощі та цукерки: залишаються на зубах і швидко перетворюються на живильне середовище для бактерій.
• Крохмалисті та липкі продукти: чипси, хліб чи сухофрукти прилипають до емалі та затримуються довше.
• Газовані та енергетичні напої: поєднують високу кислотність і велику кількість цукру.
• Цитрусові соки: знижують pH у роті, сприяючи руйнуванню емалі.

Ще один чинник легко недооцінити: у людей, які курять чи жують тютюн, камінь утворюється значно частіше, тому відмова від куріння допомагає й зубам^[3]. Поєднання правильної гігієни, регулярних оглядів і помірності в солодкому формує найнадійніший захист від нальоту й каменю.