Базові олії: навіщо потрібні

У 2013 році британські дерматологи попросили добровольців чотири тижні двічі на день наносити на одне передпліччя шість крапель оливкової олії, а на друге стільки ж соняшникової. Оливкова олія, яку часто вважають найкращою для шкіри, порушила її захисний шар і спричинила легке почервоніння, а соняшникова зберегла бар'єр і покращила зволоження. Автори дійшли висновку, що оливкову олію не варто використовувати для сухої шкіри і масажу немовлят^[1]. Цей приклад добре показує, що «натуральна» олія не означає «корисна для всіх». Коли йдеться про ароматерапію чи домашній догляд за шкірою, у центрі уваги зазвичай опиняються ефірні олії. Проте їх майже ніколи не наносять на шкіру в чистому вигляді: потрібен посередник. Саме цю роль виконують базові олії. Вони розбавляють концентрат до безпечної концентрації, а деякі з них ще й самі зволожують і пом'якшують шкіру.

Що таке базові олії

Базові олії (англ. carrier oils, їх ще називають оліями-носіями або транспортними оліями) — це жирні рослинні олії, якими розводять ефірні олії перед нанесенням на шкіру. Назва «носій» пояснює їхню роботу: олія рівномірно розносить ефірну по шкірі і зменшує її концентрацію до рівня, за якого ризик подразнення чи опіку значно нижчий. Деякі рослинні олії, зокрема жожоба та арганова, ще й полегшують проникнення інших речовин у шкіру^[2], тож правильна пропорція тут особливо важлива. Без розведення більшість ефірних олій занадто концентровані і можуть пошкодити шкіру.

Ці олії не випаровуються, на відміну від летких ефірних, і майже не мають власної ароматичної дії. Вони стабільніші, хоча термін придатності в різних олій різний: жожоба, наприклад, дуже стійка до окиснення^[2]. Деякі базові олії взагалі не мають запаху, інші мають легкий природний аромат, переважно горіховий, насіннєвий або м'яко-солодкий.

Багато базових олій отримують методом холодного віджиму (пресування). Насіння, ядра або плоди рослин стискають без нагрівання і без хімічної обробки, тому такі олії зберігають більше поживних речовин, ніж рафіновані^[2]. Серед цих речовин жирні кислоти (олеїнова, лінолева, пальмітинова), вітамін E у формі токоферолів, фітостероли, сквален і поліфеноли^[2]. Склад жирних кислот у різних олій дуже різний, і від нього залежить, як олія діє на шкіру: рослинні олії з великою часткою лінолевої кислоти підтримують водонепроникний бар'єр шкіри, а олеїнова кислота може його послаблювати^[2].

Найчастіше базові олії добувають із:

• насіння (лляна, виноградних кісточок, чорного кмину)
• горіхів (мигдальна, макадамії, бразильського горіха)
• м'якоті або кісточок плодів (авокадо, оливки, обліпиха)

Окрім класичних рослинних олій, у ролі носія також можуть виступати гелі на основі алое вера та лосьйони для тіла без ароматизаторів. Їх застосовують, коли потрібна легша текстура або водна основа (наприклад, для охолодних засобів чи масок).

Якість базової олії напряму впливає на безпеку і користь усієї суміші. Нерафіновані, 100% чисті олії без домішок і консервантів зберігають більше біологічно активних речовин. Водночас вони чутливіші до світла й температури, тому потребують відповідного зберігання.

Справжні базові олії не повинні містити доданих ароматизаторів, мінеральних олій, спиртів або барвників. Якщо склад містить щось зайве, це вже косметичний продукт, а не носій для ефірних олій.

Навіщо потрібне розведення ефірних олій

Ефірні олії — це концентровані речовини, які отримують шляхом дистиляції або пресування ароматичних частин рослин: кори, квітів, листя чи коріння. У чистому вигляді вони можуть спричинити подразнення, алергічні реакції, хімічні опіки, почервоніння або печіння. Майже 80 ефірних олій уже описані як причина контактної алергії, і більшість таких реакцій виникала після нанесення чистих олій або дуже концентрованих продуктів^[3].

Читайте:

Ефірні олії для полегшення головного болю

Ефірні олії від головного болю: які з них перевіряли в дослідженнях, чим відрізняється їхня користь при голов...

Щоб зменшити ризик, ефірні олії перед нанесенням на шкіру змішують із базовими, тобто з жирними оліями, які не мають летких компонентів. Розведення знижує концентрацію активних речовин і дозволяє рівномірно нанести суміш на шкіру. Сила подразнення залежить саме від концентрації^[4]. Є й зворотний бік: якщо ефірна олія все ж запекла шкіру, її не змивають водою, а знімають невеликою кількістю рослинної олії чи крему і припиняють користуватися засобом^[4].

Є загальноприйняті орієнтири щодо концентрації ефірної олії в сумішах (6 чайних ложок — це приблизно 30 мл):

• 1% розведення: 6 крапель ефірної олії на 6 чайних ложок базової олії, для обличчя, шиї, делікатних зон і чутливої шкіри
• 2,5% розведення: 15 крапель ефірної олії на 6 чайних ложок базової олії
• 3% розведення: 20 крапель на 6 чайних ложок
• 5% розведення: 30 крапель на 6 чайних ложок
• 10% розведення: 60 крапель на 6 чайних ложок, лише для невеликої ділянки і короткочасно, для щоденних сумішей це забагато

Більшість ароматерапевтичних сумішей мають концентрацію від 1 до 5%^[4]. Найпростіша помилка трапляється на кухні: якщо переплутати столову ложку з чайною, замість 3% можна отримати близько 10%^[4].

Для дітей концентрація має бути мінімальною. Діти чутливіші до дії ефірних олій, тому для них зазвичай радять 0,5–2,5% залежно від віку і мети^[4]; для початку безпечніше 0,5–1%, тобто 3–6 крапель на 6 чайних ложок базової олії. Олію перцевої м'яти не наносять на обличчя немовлят і маленьких дітей навіть розведеною: ментол може порушити дихання^[5].

Також важливо враховувати тип застосування:

• Для тіла та масажу: зазвичай 1–5%; вищі концентрації лише для невеликих ділянок і ненадовго^[4].
• Для обличчя та делікатних зон: нижня межа цього діапазону, близько 1%, тобто дуже м'яке розведення.

Коротко: Міф: що більше ефірної олії в суміші, то сильніший ефект. Насправді: зі зростанням концентрації передусім росте ризик подразнення, тож найкраща суміш та, де ефірної олії найменше з тих, що дають бажаний запах.

Перед першим використанням будь-якої суміші радять провести тест на чутливість (у побуті його називають патч-тестом): нанести трохи розведеної олії на згин ліктя або зап'ястя і зачекати 24 години. Якщо не з'явиться свербіж, почервоніння чи печіння, суміш можна використовувати. Розведені ефірні олії не наносять на пошкоджену, запалену чи хвору шкіру: так вони сильніше всмоктуються і частіше спричиняють контактний дерматит^[4]. Якщо після нанесення з'явилися пухирі, набряк обличчя, висип швидко поширюється або стало важко дихати, потрібна медична допомога.

Окрему увагу слід приділяти ефірним оліям, що підвищують фоточутливість. Це передусім бергамот, а також лимон, лайм і гіркий апельсин холодного віджиму; дистильовані лимон і лайм, солодкий апельсин і мандарин такої дії майже не мають^[4]. Нерозведена бергамотова олія на сонці може спричинити пухирі, після яких надовго залишаються пігментні плями^[6]. Тому такі суміші не наносять на шкіру перед виходом на сонце.

Корисні властивості базових олій

Хоча основна функція цих олій — розведення, вони мають і власні корисні властивості. Жирні кислоти, такі як олеїнова, лінолева, пальмітинова, а також природні антиоксиданти (передусім вітамін E) роблять деякі базові олії дієвим засобом для догляду за шкірою^[2].

Найкраще доведена дія — зволоження і пом'якшення сухої шкіри. У рандомізованому дослідженні кокосова олія першого віджиму зволожувала суху шкіру так само ефективно і безпечно, як мінеральна (вазелінова) олія^[7]. Окремі олії в дослідженнях сприяли загоєнню ран і відновленню захисного бар'єра, проте частину цих даних отримано на тваринах^[2]. Базову олію можна використовувати і самостійно, без ефірних олій: для живлення шкіри, зняття макіяжу, масажу чи догляду за волоссям.

Найпоширеніші базові олії: особливості та переваги

Базових олій існує багато, але деякі стали особливо популярними завдяки універсальності й доступності. Кожна має свій склад, від якого залежить, якій шкірі вона підходить і як її застосовувати:

• Кокосова олія: майже наполовину складається з лауринової кислоти^[2]. У невеликому дослідженні в дорослих з атопічним дерматитом кокосова олія майже повністю прибирала зі шкіри золотистий стафілокок, який часто заселяє шкіру при цій хворобі^[8], а в дітей з легким і середньотяжким атопічним дерматитом за 8 тижнів знижувала тяжкість симптомів сильніше, ніж мінеральна олія^[9]. Вона добре підходить для сухої шкіри і створює захисний бар'єр, але людям зі схильністю до прищів може закупорювати пори, тож для обличчя її краще спершу перевірити на невеликій ділянці. Як і інші олії, кокосова послаблює латексні презервативи^[10], про що варто пам'ятати тим, хто використовує кокосову олію від вагінальної сухості. При атопічному дерматиті олія може бути лише доповненням до лікування, яке призначив лікар.
• Олія жожоба: за хімічною природою це рідкий віск, а воскові ефіри є і в шкірному салі людини^[11]. Багато воскових ефірів робить жожобу добрим вибором для шкіри з порушеним бар'єром, вона має протизапальну дію і дуже стійка до окиснення^[2]. Легка текстура підходить і для комбінованої та жирної шкіри; переконливих доказів, що жожоба «регулює жирність», немає.
• Мигдальна олія: легка, добре пом'якшує шкіру; в дослідженнях креми з олією солодкого мигдалю зменшували свербіж розтяжок^[2]. Мигдаль належить до горіхів, тому людям з алергією на горіхи таку олію краще не використовувати без поради алерголога, особливо на шкірі дитини.
• Оливкова олія: багата на поліфеноли і вітамін E, має специфічний запах і густу консистенцію, тож після масажу з нею легко відчути себе грецьким салатом. Міф: оливкова олія найкраща для сухої шкіри і масажу немовлят. Насправді: за 4 тижні вона порушувала цілісність захисного шару шкіри навіть у людей без атопічного дерматиту, тоді як соняшникова олія бар'єр зберігала і покращувала зволоження^[1].
• Арганова олія: містить токофероли (вітамін E), поліфеноли, стероли і сквален^[2]. У дослідженні в жінок після менопаузи щоденне нанесення арганової олії покращувало пружність шкіри^[12]. Про протизапальну дію відомо переважно з лабораторних даних.
• Олія виноградних кісточок: дуже легка, швидко вбирається, містить поліфеноли і вітамін E. Її часто радять для проблемної шкіри з висипами чи жирним блиском, але нанесення на шкіру людини майже не досліджували: дані про загоєння ран отримано на тваринах^[2].

Коротко: для сухої і чутливої шкіри найкраще досліджені кокосова й соняшникова олії; оливкову олію для дитячої шкіри і щоденного масажу краще не обирати.

Ці олії можна використовувати як у чистому вигляді, так і як основу для сумішей з ефірними оліями, наприклад з популярними ефірними оліями лаванди чи чайного дерева. Вибір залежить від потреб шкіри, бажаного ефекту і, чесно кажучи, від того, яка пляшечка вже стоїть на поличці.

Як вибрати якісну базову олію

Щоб базова олія справді була корисною і безпечною, важливо звертати увагу на її походження та спосіб обробки. Не всі олії на ринку однакові, і кілька принципів допоможуть не помилитися:

• Обирайте олії холодного віджиму: без нагрівання і хімічної обробки олія зберігає більше поживних речовин, ніж рафінована^[2].
• Чистий склад: на етикетці має бути вказана лише одна рослинна олія, без ароматизаторів, барвників, мінеральних олій чи консервантів.
• Сертифікація: органічна сертифікація не є обов'язковою, але може бути додатковим маркером якості.
• Упаковка: бажано, щоб тара була з темного скла, яке захищає олію від світла.

Неякісні або зіпсовані олії не дадуть користі і можуть спричинити подразнення або закупорювання пор.

Як правильно зберігати базові олії

Термін придатності базових олій різний і залежить від складу: олії з великою часткою поліненасичених жирних кислот (лляна, виноградних кісточок) гіркнуть швидше, ніж стійкі жожоба чи кокосова. Орієнтуйтеся на дату на етикетці, а щоб олія не зіпсувалася раніше, дотримуйтеся кількох простих правил:

• Темрява і прохолода: зберігайте олії в темному місці, подалі від сонячного світла й джерел тепла. Холодильник не є обов'язковим, але деякі олії краще зберігаються саме там.
• Щільно закрита тара: контакт із повітрям прискорює окиснення, тому після кожного використання кришку слід щільно закручувати.
• Чистота: не занурюйте пальці або сторонні предмети в олію, краще користуватися піпеткою чи ложкою.

Якщо запах олії став прогірклим або з'явився осад, на шкіру її краще не наносити. Готові суміші з ефірними оліями тримайте подалі від дітей і домашніх тварин.