Коли шкіра свербить місяцями, бажання знайти «винний» продукт цілком зрозуміле. Інтернет охоче пропонує списки заборонених продуктів, від молока до помідорів. Проте дослідження показують складнішу картину: їжа справді може провокувати загострення, але лише в частини людей, переважно маленьких дітей зі справжньою харчовою алергією. А зайві обмеження часом не допомагають і навіть створюють нові проблеми.
Екзема в цифрах
Атопічний дерматит, найпоширеніший вид екземи, завдає найбільшого тягаря серед усіх шкірних хвороб і посідає 15-те місце серед усіх несмертельних хвороб у світі. Він має два піки: у ранньому дитинстві та в середньому й старшому віці[1]. За даними дослідження глобального тягаря хвороб, у 2021 році стандартизована поширеність становила близько 1,7%, а основний тягар припадав на дітей[2]. У міжнародному дослідженні ISAAC за участю близько мільйона дітей частота екземи у віці 6–7 років різнилася від 0,9% до 22,5% залежно від країни[3].
Як харчування пов'язане з екземою
Зв'язок між екземою та харчовою алергією справді тісний. Систематичний огляд 66 досліджень показав, що діти з атопічним дерматитом у 3 місяці мали до 6 разів вищу ймовірність чутливості до харчових алергенів, і що тяжча екзема пов'язана з вищим ризиком алергії[4]. У дослідженні 63 дітей із помірним і тяжким дерматитом, який погано піддавався лікуванню, справжню харчову алергію підтвердили в 37%[5].
Ймовірно, саме екзема веде до алергії, а не навпаки. Згідно з гіпотезою подвійного контакту, алерген, який потрапляє через запалену шкіру, спричиняє алергію, а той самий продукт, з'їдений вчасно, навпаки, формує толерантність[6]. Наприклад, що більше арахісового білка було в домашньому пилу, то частіше діти з атопічним дерматитом ставали чутливими до арахісу[7].
Харчова алергія може проявлятися швидко, кропив'янкою чи набряком, або повільно, загостренням екземи приблизно через добу. У дослідженні 106 подвійних сліпих харчових проб із молоком, яйцем, пшеницею та соєю позитивними виявилися 46%, і частина реакцій була лише відстроченою. Водночас аналізи крові на антитіла й шкірні проби часто давали хибнопозитивний результат, тож надійним методом залишається пероральна харчова проба під наглядом лікаря[8].
Національний інститут охорони здоров'я та досконалості допомоги Великої Британії (NICE) радить запідозрити харчову алергію в дитини, якщо вона вже реагувала на певний продукт негайною реакцією, а також у немовлят і малюків із помірною чи тяжкою екземою, яку не вдається контролювати лікуванням, особливо якщо є кольки, блювання, порушення випорожнень чи погана вага[9].
Чому не варто самостійно виключати продукти
У Кокранівському огляді 9 рандомізованих досліджень не знайшли користі від дієти без яєць і молока чи від суворих дієт у людей без підтвердженої алергії. Можливим винятком були немовлята з підозрою на алергію до яєць і підтвердженими антитілами[10]. Новіший метааналіз 10 досліджень показав, що елімінаційні дієти, можливо, дещо зменшують тяжкість екземи, але ефект такий малий, що, ймовірно, не має практичного значення[11].
Водночас ризики цілком реальні. У дослідженні 298 дітей, яким через екзему призначали дієти, 19% тих, хто раніше не мав негайних реакцій, після виключення продукту вперше відреагували на нього, і 30% таких реакцій були анафілаксією. Найчастіше йшлося про коров'яче молоко та яйця[12]. Тобто уникаючи продукту «про всяк випадок», можна втратити толерантність до нього. Тому американські рекомендації 2023 року радять не застосовувати елімінаційні дієти при атопічному дерматиті[13], а Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) просить не змінювати харчування без поради лікаря, навіть якщо ви годуєте грудьми дитину з екземою[14].
Чи варто сісти на елімінаційну дієту при екземі? Лише при підтвердженій харчовій алергії й під наглядом лікаря. Без алергії користь мізерна, а виключення продукту може спричинити справжню алергію на нього[11][12]. Докази є, але не остаточні.
Продукти, які часто підозрюють
Глютен. Досліджень, які б показували, що глютен погіршує екзему в людей без целіакії чи алергії на пшеницю, немає, і жодні рекомендації не радять безглютенову дієту при атопічному дерматиті. Пшениця є одним із продуктів, які перевіряють харчовою пробою, якщо є підозра на алергію[8].
Молочні продукти. Відмова від молока без підтвердженої алергії на молочні продукти у Кокранівському огляді не допомагала[10], а саме коров'яче молоко найчастіше спричиняло нові негайні реакції після виключення[12]. Для немовлят на штучному вигодовуванні з тяжкою неконтрольованою екземою NICE пропонує спробувати на 6–8 тижнів суміш із глибоким гідролізом білка, а дітей, які довше 8 тижнів не вживають молока, направити до дієтолога[9].
Цукор. Рандомізованих досліджень немає. У великому британському дослідженні 5372 дітей до 7 років зв'язку між цукром і екземою не було, а в 13 років кожні додаткові 10% калорій із вільного цукру були пов'язані з вищою на 22% ймовірністю атопічного дерматиту[15]. Це лише спостереження, але скорочувати рафінований цукор корисно й без екземи.
Фастфуд і жири. Досліджень щодо трансжирів і насичених жирів при екземі немає. У дослідженні ISAAC діти й підлітки, які їли фастфуд тричі на тиждень і частіше, мали тяжчу екзему, але автори наголошують, що причинний зв'язок не доведено[16].
Чи погіршують цукор, глютен і молоко екзему в людей без алергії? Доказів цього немає. Виключення молока й яєць без алергії не допомагало, а щодо цукру є лише спостережні дані в підлітків[10][15]. Доказів поки мало.
Чи допомагають окремі продукти й добавки
Омега-3. В огляді 11 досліджень добавок при екземі Кокранівська група не знайшла переконливої користі від жодної з них, зокрема від риб'ячого жиру, цинку, селену, вітамінів E і B6 та олій, хоча два невеликі дослідження риб'ячого жиру натякали на скромний ефект[17]. Прийом омега-3 під час вагітності зменшував чутливість дитини до яєць, але не саму екзему[18].
Фрукти й овочі. Великий систематичний огляд не виявив, що споживання фруктів, овочів, вітамінів і мінералів матір'ю чи дитиною впливає на ризик алергічних хвороб[18]. Вони корисні для здоров'я загалом, але лікувальної дії на екзему не мають.
Пробіотики. Кокранівський огляд 39 досліджень із майже 2600 учасниками показав, що пробіотики майже не впливають на симптоми екземи: зменшення тяжкості було значно меншим, ніж поріг, який пацієнт може помітити[19]. Інша справа профілактика. Пробіотики, які мати приймала в останні тижні вагітності й під час годування груддю, знижували ризик екземи в дитини приблизно на 22%, тобто на 44 випадки на 1000 дітей[18].
Чи лікують пробіотики екзему? Ні. Кокранівський огляд показав, що вони майже не впливають на симптоми, хоча в профілактиці під час вагітності й годування груддю дають певний ефект[19][18]. Дані досить переконливі, хоча й не остаточні.
Вітамін D. Тут результати обнадійливіші. У рандомізованому дослідженні 107 дітей у Монголії з екземою, яка загострювалася взимку, 1000 МО вітаміну D на день протягом місяця зменшували тяжкість екземи вдвічі сильніше, ніж плацебо[20]. Метааналіз 11 рандомізованих досліджень теж показав помірне зменшення тяжкості, хоча дослідження різнилися між собою[21]. Великі дози вітаміну D можуть шкодити[17], тож дозування краще обговорити з лікарем, особливо для дітей.
Чи допомагає вітамін D при екземі? Можливо, особливо при його дефіциті чи зимових загостреннях. Метааналіз рандомізованих досліджень показав помірний ефект, але досліджень потрібно більше[20][21]. Дані поки слабкі.
Цинк. У людей з атопічним дерматитом рівень цинку в крові та волоссі нижчий. Однак із двох рандомізованих досліджень користь від добавок показало лише одне, у людей із підтвердженим дефіцитом[22].
Темний шоколад. Доказів, що він допомагає при екземі, немає. Зате какао містить багато нікелю, і в дітей з алергією на нікель описано загострення дерматиту після великодніх шоколадних ласощів[23]. Тож шоколад залишається ласощами, а не ліками.
Харчування немовлят і профілактика екземи
Найцікавіші відкриття останніх років стосуються профілактики алергії в дітей з екземою.
Раннє введення арахісу. У дослідженні LEAP взяли участь 640 немовлят із тяжкою екземою чи алергією на яйця. Серед тих, хто не мав чутливості до арахісу, алергія до 5 років розвинулася в 13,7% дітей, які уникали арахісу, і лише в 1,9% тих, хто регулярно його їв[24]. Після цього американські рекомендації змінили підхід до введення арахісу дітям із групи ризику, але робити це треба після консультації з лікарем[25].
Грудне вигодовування. У великому рандомізованому дослідженні PROBIT, де брали участь понад 17 тисяч пар мати й дитина, програма підтримки грудного вигодовування знизила частоту екземи в перший рік із 6,3% до 3,3%[26].
Гідролізовані суміші. Попри поширену думку, суміші з частковим чи глибоким гідролізом білка не запобігають екземі. Це показали Кокранівський огляд[27] і метааналіз 37 досліджень із понад 19 тисячами учасників[28].
Коротко: їжа може провокувати екзему лише при справжній харчовій алергії, а суворі дієти без неї не допомагають і можуть нашкодити. Натомість раннє введення алергенних продуктів дітям із групи ризику допомагає запобігти алергії.
На чому тримається лікування екземи
Основу лікування становлять догляд за шкірою й протизапальні засоби.
Зволожувальні засоби. Кокранівський огляд 77 досліджень показав, що регулярне використання емолентів зменшує тяжкість екземи й утричі знижує частоту загострень, а разом з протизапальними засобами вони діють краще[29]. Вони відновлюють бар'єр шкіри, який при екземі порушений.
Протизапальні креми. Мережевий метааналіз 291 дослідження з майже 46 тисячами учасників показав, що найефективнішими є сильні топічні кортикостероїди, інгібітори JAK і такролімус. При короткочасному використанні кортикостероїдів стоншення шкіри не спостерігалося, а при тривалому ризик зростав[30].
Біологічні препарати. При тяжкій екземі застосовують, наприклад, дупілумаб. У дослідженнях SOLO чиста чи майже чиста шкіра через 16 тижнів була у 36–38% пацієнтів проти 8–10% на плацебо[31].
Антигістамінні таблетки. Переконливих доказів, що вони покращують перебіг екземи, Кокранівський огляд не знайшов, лише фексофенадин трохи зменшував свербіж[32]. Порадами, як не чухатись при атопічному дерматиті, варто скористатися незалежно від ліків.
Екзема в різних країнах і раннє введення алергенів
- Найвищий тягар атопічного дерматиту за даними дослідження глобального тягаря хвороб 2017 року мали Швеція, Велика Британія та Ісландія, а загалом він був вищим у заможніших країнах[1].
- Серед підлітків 13–14 років частота екземи в різних країнах світу коливалася від 0,2% до 24,6%[3].
- У дослідженні EAT немовлята, яким із 3 місяців давали шість алергенних продуктів і які дотримувалися протоколу, рідше мали харчову алергію: 2,4% проти 7,3%, хоча в загальному аналізі різниця не була значущою[33].
Підсумок
Екзема тісно пов'язана з харчовою алергією, особливо в немовлят і малюків із тяжким атопічним дерматитом, але їжа провокує загострення лише за справжньої алергії, яку підтверджує лікар, найкраще харчовою пробою. Самостійні елімінаційні дієти майже не допомагають і можуть спричинити нову алергію. Доказів, що цукор, глютен чи молоко погіршують екзему в людей без алергії, немає, а пробіотики, риб'ячий жир і шоколад не лікують її. Вітамін D може трохи допомогти, особливо при дефіциті. Раннє введення алергенних продуктів і грудне вигодовування допомагають у профілактиці, а основою лікування залишаються емоленти, протизапальні креми й за потреби біологічні препарати.
Джерела33
- Мета-аналіз. Laughter MR. та ін. The global burden of atopic dermatitis: lessons from the Global Burden of Disease Study 1990-2017. Br J Dermatol, 2021.
- Мета-аналіз. Liu H. та ін. Global, Regional, and National Burden of Atopic Dermatitis: Insights From the Global Burden of Disease Study 2021. Dermatitis, 2025.
- Дослідження. Odhiambo JA. та ін. Global variations in prevalence of eczema symptoms in children from ISAAC Phase Three. J Allergy Clin Immunol, 2009.
- Мета-аналіз. Tsakok T. та ін. Does atopic dermatitis cause food allergy? A systematic review. J Allergy Clin Immunol, 2016.
- Дослідження. Eigenmann PA. та ін. Prevalence of IgE-mediated food allergy among children with atopic dermatitis. Pediatrics, 1998.
- Огляд. Lack G. Epidemiologic risks for food allergy. J Allergy Clin Immunol, 2008.
- Дослідження. Brough HA. та ін. Atopic dermatitis increases the effect of exposure to peanut antigen in dust on peanut sensitization and likely peanut allergy. J Allergy Clin Immunol, 2015.
- Дослідження. Breuer K. та ін. Late eczematous reactions to food in children with atopic dermatitis. Clin Exp Allergy, 2004.
- Настанова. NCBI Bookshelf
- Мета-аналіз. Bath-Hextall F. та ін. Dietary exclusions for established atopic eczema. Cochrane Database Syst Rev, 2008.
- Мета-аналіз. Oykhman P. та ін. Dietary Elimination for the Treatment of Atopic Dermatitis: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Allergy Clin Immunol Pract, 2022.
- Дослідження. Chang A. та ін. Natural History of Food-Triggered Atopic Dermatitis and Development of Immediate Reactions in Children. J Allergy Clin Immunol Pract, 2016.
- Настанова. Chu DK. та ін. Atopic dermatitis (eczema) guidelines: 2023 American Academy of Allergy, Asthma and Immunology/American College of Allergy, Asthma and Immunology Joint Task Force on Practice Parameters GRADE- and Institute of Medicine-based recommendations. Ann Allergy Asthma Immunol, 2024.
- Довідник. Atopic eczema. NHS.
- Дослідження. Shan J. та ін. Dietary Sugar and Atopic Dermatitis in a Longitudinal Birth Cohort. JID Innov, 2025.
- Дослідження. Ellwood P. та ін. Do fast foods cause asthma, rhinoconjunctivitis and eczema? Global findings from the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC) phase three. Thorax, 2013.
- Мета-аналіз. Bath-Hextall FJ. та ін. Dietary supplements for established atopic eczema. Cochrane Database Syst Rev, 2012.
- Мета-аналіз. Garcia-Larsen V. та ін. Diet during pregnancy and infancy and risk of allergic or autoimmune disease: A systematic review and meta-analysis. PLoS Med, 2018.
- Мета-аналіз. Makrgeorgou A. та ін. Probiotics for treating eczema. Cochrane Database Syst Rev, 2018.
- Дослідження. Camargo CA Jr. та ін. Randomized trial of vitamin D supplementation for winter-related atopic dermatitis in children. J Allergy Clin Immunol, 2014.
- Мета-аналіз. Nielsen AY. та ін. Vitamin D Supplementation for Treating Atopic Dermatitis in Children and Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients, 2024.
- Мета-аналіз. Gray NA. та ін. Zinc and atopic dermatitis: a systematic review and meta-analysis. J Eur Acad Dermatol Venereol, 2019.
- Дослідження. Jacob SE. та ін. Easter egg hunt dermatitis: systemic allergic contact dermatitis associated with chocolate ingestion. Pediatr Dermatol, 2015.
- Дослідження. Du Toit G. та ін. Randomized trial of peanut consumption in infants at risk for peanut allergy. N Engl J Med, 2015.
- Настанова. Togias A. та ін. Addendum guidelines for the prevention of peanut allergy in the United States: Report of the National Institute of Allergy and Infectious Diseases-sponsored expert panel. J Allergy Clin Immunol, 2017.
- Дослідження. Kramer MS. та ін. Promotion of Breastfeeding Intervention Trial (PROBIT): a randomized trial in the Republic of Belarus. JAMA, 2001.
- Мета-аналіз. Osborn DA. та ін. Infant formulas containing hydrolysed protein for prevention of allergic disease. Cochrane Database Syst Rev, 2018.
- Мета-аналіз. Boyle RJ. та ін. Hydrolysed formula and risk of allergic or autoimmune disease: systematic review and meta-analysis. BMJ, 2016.
- Мета-аналіз. van Zuuren EJ. та ін. Emollients and moisturisers for eczema. Cochrane Database Syst Rev, 2017.
- Мета-аналіз. Lax SJ. та ін. Topical anti-inflammatory treatments for eczema: network meta-analysis. Cochrane Database Syst Rev, 2024.
- Дослідження. Simpson EL. та ін. Two Phase 3 Trials of Dupilumab versus Placebo in Atopic Dermatitis. N Engl J Med, 2016.
- Мета-аналіз. Matterne U. та ін. Oral H1 antihistamines as 'add-on' therapy to topical treatment for eczema. Cochrane Database Syst Rev, 2019.
- Дослідження. Perkin MR. та ін. Randomized Trial of Introduction of Allergenic Foods in Breast-Fed Infants. N Engl J Med, 2016.
