Як не чухатись при атопічному дерматиті та екземі?

Свербіж буває у 80–100% людей з атопічним дерматитом, і саме його пацієнти називають найтяжчим проявом хвороби. Дерматологи навіть кажуть про неї «свербіж, який висипає»: спершу шкіра свербить, а висип з'являється вже там, де її розчесали^[1].

Атопічний дерматит є хронічною хворобою шкіри, за якої з'являються сухі ділянки, тріщини, свербіж, а іноді мокнучі ранки. У старих медичних картах його ще можна побачити під назвою «нейродерміт», а висип у немовлят у побуті часто називають «діатезом», хоча такого діагнозу сучасна медицина не ставить. Це найпоширеніша форма екземи, хоча далеко не єдина. Зовні висип схожий на алергію чи подразнення, але проблема глибша: імунна система реагує надто бурхливо і підтримує запалення. Розчухування ненадовго приносить полегшення, а потім пошкоджена шкіра свербить ще сильніше, і коло замикається. А от свербіж шкіри без висипу зазвичай має інші причини, від сухого повітря до хвороб печінки чи нирок.

1. Зволоження шкіри

При атопічному дерматиті захисний бар'єр шкіри порушений. Через це волога швидко випаровується, шкіра стає сухою, стягнутою, лущиться. У такому стані вона чутливіша до подразників і починає свербіти, тож щоденне зволоження є основою, без якої інші методи працюють гірше. Настанови Американської академії дерматології (AAD) дають зволожувальним засобам сильну рекомендацію^[2].

Зволожувальні засоби, або емоленти, наносять щонайменше двічі на день і не припиняють, навіть коли висип зник^[3]. Найкраще робити це протягом 3–5 хвилин після теплого (не гарячого) душу тривалістю 5–10 хвилин, поки шкіра ще трохи волога^[4]. Густі креми й мазі на жировій основі, як-от вазелін, утримують вологу краще за легкі лосьйони. Правила догляду за сухою шкірою тут діють ще суворіше: обирайте засоби без ароматизаторів і барвників. Емолентом можна й митися замість мила, а крем з банки беріть ложечкою або обирайте флакон з дозатором, щоб не заносити в нього мікроби пальцями^[3].

2. Холодні компреси

Коли свербіж стає нестерпним, найпростіше прикласти щось холодне. Холод приглушує відчуття свербежу, тож це безпечний і доступний спосіб швидкої допомоги, який можна повторювати кілька разів на день.

Змочіть чистий рушник або марлю в холодній воді, віджміть і прикладіть до сверблячої ділянки на 5–10 хвилин або доки свербіж не вщухне^[5]. Після цього нанесіть зволожувальний засіб, поки шкіра ще охолоджена й волога. Дерматологи радять і просту хитрість: тримати крем у холодильнику, щоб він охолоджував шкіру під час нанесення. Лід не прикладайте безпосередньо до шкіри, бо він може спричинити подразнення або навіть обмороження.

При сильному загостренні лікар може порадити вологі обгортання. Після купання на шкіру наносять емолент або призначену мазь, зверху вдягають змочений у воді бавовняний одяг чи бинти, а поверх нього сухий шар, наприклад піжаму. Найкраще робити це ввечері й залишати на кілька годин або на ніч^[6]. Обгортання охолоджують шкіру і заодно не дають до неї дістатися нігтями^[1]. AAD дає цьому методу умовну рекомендацію^[2], а схему, особливо для дитини, краще узгодити з лікарем.

Коротко: холод, крем із холодильника і вологі обгортання на ніч діють за одним принципом: приглушують свербіж і ставлять фізичну перепону між нігтями та шкірою.

3. Місцеві анестетики

Іноді шкіра свербить настільки сильно, що нічого не допомагає. Тоді стануть у пригоді засоби з місцевою знеболювальною дією: креми або гелі з лідокаїном, прамокаїном (прамоксином) чи іншими речовинами, які тимчасово блокують нервові імпульси. Вони на певний час «вимикають» відчуття свербежу. Охолоджують і відволікають від нього також засоби з ментолом або каламіном^[5].

Такі засоби продаються в аптеках без рецепта, але для шкіри з екземою краще обирати ті, що для неї призначені. Існують, наприклад, комбінації гідрокортизону та прамокаїну, які одночасно зменшують запалення і свербіж. Прамокаїн у концентрації 1–2,5% застосовують переважно при свербежі обличчя, і він може подразнювати й сушити шкіру^[1]. Ще один ризик: на самі анестетики може розвинутися алергія. Серед людей, яким робили аплікаційні алергопроби, її виявили у 2,4%, найчастіше на бензокаїн, а на другому місці лідокаїн^[7]. Тоді на місці нанесення з'являється контактний дерматит, тож наносьте ці засоби точково, лише на найбільш сверблячі ділянки й недовго. Антигістамінні креми при атопічному дерматиті настанови AAD не радять^[2].

4. Техніки подолання звички

Більшість людей з атопічним дерматитом знають, що чухатися шкідливо, але стриматися дуже важко. З часом розчухування перестає бути лише реакцією на свербіж і перетворюється на звичку: рука тягнеться до шкіри автоматично, під час роботи, перед телевізором чи під час засинання. Щоб розірвати це коло, використовують психологічні методики, найвідоміша з яких називається тренінгом зворотної реакції (його також називають методом зміни звички).

Суть підходу в тому, щоб навчитися помічати мить, коли з'являється бажання почухатися, і замінювати цю дію іншою, безпечною: стиснути кулак, притиснути долоню до сверблячого місця, потримати щось прохолодне. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить замість чухання легенько потерти шкіру подушечкою пальця^[3]. Такі вправи зазвичай опрацьовують із психологом у межах когнітивно-поведінкової терапії. Кокранівський огляд 2024 року (37 досліджень, 6170 учасників) дійшов висновку, що тренінг зміни звички може зменшувати прояви екземи, але його перевіряли лише в одному невеликому дослідженні. Переконливіше працюють групові заняття-навчання для пацієнтів і батьків: вони, ймовірно, зменшують і симптоми, і прояви хвороби в довшій перспективі^[8].

5. Управління стресом

Стрес належить до частих пускових чинників атопічного дерматиту^[3]. Нервова напруга, зміни в житті, хронічне перевантаження можуть спровокувати загострення. Особливо це помітно, коли ви ніби дотримуєтеся звичного догляду, а стан раптом погіршується.

Знизити напругу допомагають прості речі. Насамперед якісний сон: лягайте й прокидайтеся в один і той самий час, зробіть спальню темною, тихою і прохолодною, бо від перегріву шкіра свербить сильніше^[3]. Якщо свербіж роками не дає спати, може розвинутися безсоння, з яким варто працювати окремо. Друге: техніки розслаблення. Прогресивна м'язова релаксація і медитація в дослідженнях зменшували свербіж при атопічному дерматиті саме через зниження стресу, а людям у стані помітного напруження фахівці радять консультацію психолога^[1]. Допомагають і менше новинної стрічки, більше прогулянок, улюблене заняття, будь-то малювання, музика чи спорт. Спокійніша нервова система означає менше приводів для свербежу.

6. Фототерапія

Коли звичайні методи не дають результату, лікар може запропонувати фототерапію, тобто лікування ультрафіолетовим світлом. Найефективнішим вважають вузькосмуговий ультрафіолет B. Світло зменшує запалення і, ймовірно, кількість нервових волокон у шкірі, які передають сигнал свербежу^[1]. AAD дає фототерапії умовну рекомендацію при атопічному дерматиті в дорослих^[9].

Процедури проводять у медичному закладі під контролем фахівця, кілька разів на тиждень, і вони підходять не всім. У рандомізованому дослідженні за участі дорослих із середньотяжкою та тяжкою екземою курс складався з 24 процедур, і вузькосмуговий ультрафіолет B помітно зменшив активність хвороби порівняно з видимим світлом^[10]. За даними оглядачів, у цьому дослідженні послаблення свербежу відзначили 93% пацієнтів після вузькосмугового ультрафіолету B і 63% після ультрафіолету A. У перші 2 тижні свербіж іноді посилюється, і про це варто знати заздалегідь, щоб не кинути лікування^[1]. Метод не миттєвий, але якщо шкіра погано реагує на креми чи мазі, він може стати варіантом.

7. Заміна побутової хімії

Навіть найкращий крем не допоможе, якщо шкіра постійно контактує з подразниками. Пральні засоби, мило та інші засоби гігієни належать до частих провокаторів загострення^[3]. Багато звичних порошків і кондиціонерів містять ароматизатори, барвники та інші компоненти, які залишаються в тканині навіть після полоскання. При атопічному дерматиті це може посилювати свербіж і висип.

Дерматологи радять обирати засоби без ароматизаторів, від мила до пральних порошків^[5]. Кондиціонери для білизни й ароматизовані серветки для сушіння краще прибрати. Новий одяг завжди періть перед тим, як одягати, а етикетки по можливості обрізайте, бо вони натирають шкіру. Шкіру подразнюють і деякі звички прання, тож їх теж варто переглянути. Навіть маленькі зміни в побуті здатні дати помітний результат.

8. Вівсянка для шкіри

Вівсянку зазвичай їдять на сніданок, але її давно використовують і в догляді за чутливою шкірою. Для цього підходить колоїдна вівсянка, тобто дуже дрібно змелені вівсяні пластівці, які утворюють у воді молочну суспензію. Вона має протизапальну дію, заспокоює свербіж, зменшує почервоніння і підтримує природний захисний шар шкіри^[11].

Її додають у ванну з теплою водою (кількість зазвичай указано на упаковці, найчастіше близько склянки на повну ванну) або розводять до стану пасти й наносять на найбільш подразнені ділянки^[4]. Колоїдну вівсянку часто додають і в креми та лосьйони, тож шукайте її серед інгредієнтів на упаковці. Більшість людей переносять її добре, але з немовлятами варто бути обережнішими. У французькому дослідженні 302 дітей з атопічним дерматитом, яких обстежували в алерголога, позитивну аплікаційну пробу на овес мали 32% тих, хто користувався кремами з вівсом, і жодна дитина серед тих, хто ними не користувався. Автори радили не наносити засоби з білками вівса немовлятам з атопічним дерматитом^[12]. Огляд 2025 року, втім, вважає ці побоювання здебільшого непідтвердженими^[13], тож для малюка новий засіб краще обговорити з педіатром.

9. Ванни з відбілювачем

На перший погляд це звучить дивно, але слабкий розчин звичайного побутового відбілювача на основі гіпохлориту натрію може допомогти при атопічному дерматиті. Ідеться про дуже малу концентрацію, яка діє як антисептик і зменшує кількість бактерій на шкірі, зокрема золотистого стафілокока, що підтримує запалення.

У метааналізі 10 рандомізованих досліджень за участі 307 людей, переважно дітей із середньотяжким і тяжким перебігом, такі ванни, ймовірно, зменшували тяжкість хвороби, яку оцінював лікар, на відносні 22%: приблизно в кожного десятого вона зменшувалася вдвічі. Кількість стафілокока на шкірі знижувалася хіба що трохи, а щодо свербежу, сну та якості життя чіткої різниці порівняно зі звичайними ваннами не виявили^[14].

Якщо лікар погодив такі ванни, у Клініці Мейо радять додавати 1/2 склянки (близько 118 мл) звичайного, не концентрованого побутового відбілювача у стандартну ванну теплої води (близько 150 л) або 1/4 склянки (59 мл) на 76 л. Засоби бувають із концентрацією гіпохлориту від 6% до 8,25%: що вона вища, то менше засобу потрібно. Тіло занурюють до шиї або лише уражені ділянки на 5–10 хвилин, голову не занурюють і очей не труть. Після ванни шкіру обполіскують водою, промокають рушником і одразу щедро наносять зволожувальний засіб. Робити такі ванни варто не частіше ніж 1–2 рази на тиждень, бо надлишок відбілювача сушить шкіру, а на потрісканій шкірі будь-яка ванна може пекти^[15]. Підходить лише рідкий відбілювач без ароматизаторів і добавок. Порошкову «хлорку» (хлорне вапно) чи засоби для чищення сантехніки для цього не використовують.

10. Алерген-специфічна імунотерапія

У деяких людей атопічний дерматит тісно пов'язаний з алергією на пилових кліщів, пилок, шерсть тварин. Якщо шкірні алергопроби або аналіз крові підтвердили чутливість до такого алергену, а загострення збігаються з контактом із ним, алерген може підтримувати запалення і свербіж. У такому разі лікар може розглянути алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ): людині регулярно вводять дуже малі дози алергену, щоб імунна система поступово «звикла» до нього. Це роблять за допомогою алергенних уколів або таблеток і крапель під язик.

Швидкого результату тут немає: лікування триває місяцями, а іноді й роками. Кокранівський огляд 12 досліджень за участі 733 дітей і дорослих, переважно з алергією на кліщів домашнього пилу, знайшов обмежені докази того, що імунотерапія може зменшувати тяжкість екземи. Якість цих доказів низька, проте серйозних реакцій частіше, ніж у групах порівняння, не спостерігали^[16]. Тому рішення про таке лікування ухвалюють лише після алергопроб і консультації алерголога.

11. Медикаментозне лікування

Іноді без ліків не обійтися, особливо коли свербіж триває цілодобово, порушує сон і заважає жити. Сьогодні існує кілька груп препаратів, які контролюють атопічний дерматит, а разом із запаленням зменшують і бажання чухатися. Місцеві засоби в настановах AAD 2023 року отримали сильну рекомендацію^[2].

До них належать:

• Топічні глюкокортикостероїди: зменшують запалення і свербіж, наприклад креми й мазі з гідрокортизоном (слабкий) або бетаметазоном (сильний). Силу препарату й тривалість курсу підбирає лікар залежно від віку та ділянки тіла.
• Інгібітори кальциневрину: негормональна альтернатива стероїдам для делікатних ділянок (обличчя, шия, повіки, складки), наприклад мазь такролімус і крем пімекролімус.
• Інгібітори ФДЕ-4 (фосфодіестерази 4-го типу): новіші негормональні засоби, як-от мазь кризаборол, що зменшують запалення.
• Біологічна терапія: ін'єкційні препарати, які блокують окремі сигнальні білки імунної відповіді. При середньотяжкому й тяжкому перебігу AAD сильно рекомендує дупілумаб і тралокінумаб^[9]. Новіший немолізумаб блокує рецептор інтерлейкіну-31, білка, який безпосередньо запускає свербіж. У двох дослідженнях за участі 1728 підлітків і дорослих він полегшував свербіж уже з першого тижня і покращував сон^[17].
• JAK-інгібітори: засоби, що гальмують сигнали запалення всередині клітин. Руксолітиніб застосовують у формі крему, а упадацитиніб, аброцитиніб і барицитиніб у таблетках при середньотяжкому й тяжкому перебігу^[9].

Міф: антигістамінні таблетки від алергії знімуть свербіж при екземі. Насправді: свербіж при атопічному дерматиті здебільшого не пов'язаний з гістаміном^[1]. Кокранівський огляд 25 досліджень (3285 учасників) не знайшов переконливих доказів, що антигістамінні таблетки як доповнення до кремів зменшують прояви екземи; лише фексофенадин, імовірно, трохи послаблював свербіж^[18]. Антигістамінні із заспокійливою дією лікар іноді призначає коротким курсом, коли нічний свербіж не дає спати^[1].

Усі ці препарати призначає лікар залежно від тяжкості проявів і того, як шкіра реагувала на попереднє лікування. Навіть тяжкий свербіж сьогодні реально зменшити.

Коротко: при атопічному дерматиті свербіж найнадійніше зменшує лікування самого запалення, а таблетки від алергії зазвичай мало що змінюють.

Читайте:

Сіль Мертвого моря при екземі: як правильно використовувати

Сіль Мертвого моря при екземі: чим вона відрізняється від звичайної солі, що насправді показали дослідження, ...

Як харчування впливає на екзему: поради для здорової шкіри

При екземі елімінаційні дієти без підтвердженої харчової алергії можуть нашкодити, тому виключати продукти ...

Що робити, якщо ви все одно чухаєтесь

Навіть якщо ви дуже стараєтеся, бувають моменти, коли рука тягнеться до шкіри сама, особливо уві сні. Якщо шкіру вже пошкоджено, головне завдання полягає в тому, щоб розчухи загоїлися без інфекції.

Тримайте нігті коротко підстриженими, а немовлятам одягайте спеціальні рукавички, що не дають дряпатися^[3]. Частіше мийте руки, особливо після дотику до уражених ділянок. Після душу чи вмивання одразу наносьте зволожувальний крем: він допомагає загоєнню і трохи зменшує свербіж. Ранки й тріщини тримайте в чистоті й за потреби закривайте пов'язкою. Постійно мазати шкіру антисептиками чи антибіотичними мазями без ознак інфекції настанови AAD не радять^[2]. Уникайте агресивних мийних засобів і не користуйтеся чужими рушниками або бритвами. Усі ці дрібниці реально впливають на перебіг дерматиту.

Коли звертатися до лікаря

Якщо домашній догляд не дає полегшення, терпіти не варто. Зверніться до лікаря, якщо:

• свербіж не вщухає тижнями, навіть попри лікування
• з'являються ознаки інфекції: шкіра болить, набрякає, стає гарячою на дотик, вкривається жовтими кірками, гнійничками чи мокне^[3]
• на ураженій шкірі раптово з'явилися болючі пухирці, піднялася температура й погіршилося самопочуття: так може проявлятися герпетична екзема, коли на пошкоджену шкіру потрапляє вірус простого герпесу. Це потребує термінової допомоги^[3]
• нічний свербіж порушує сон або ви прокидаєтеся з розчесаною шкірою
• є підозра, що симптоми спричиняє алергія або інші чинники, які важко контролювати

Іноді ситуацію можна поліпшити простою заміною засобів або додатковим кремом. Але якщо вчасно не підібрати лікування, зростає ризик хронічного перебігу, інфекцій і психологічного виснаження.