Атопічний дерматит викликає сильний свербіж, який важко ігнорувати. Регулярне чухання погіршує стан шкіри. У статті зібрано 12 дієвих способів, що допоможуть зменшити свербіж.
Атопічний дерматит — це хронічне захворювання шкіри, при якому з’являються сухі ділянки, тріщини, свербіж, а іноді — навіть ранки з виділенням. Це найпоширеніша форма екземи, хоча далеко не єдина. Зовні вона схожа на алергію чи подразнення, але проблема глибша: імунна система поводиться надто агресивно, викликаючи запалення. Особливо важко втриматись від чухання — це рефлекс, який ще більше погіршує ситуацію.
1. Зволоження шкіри
При атопічному дерматиті захисний бар’єр шкіри порушений. Через це волога швидко випаровується, і шкіра стає сухою, стягнутою, лущиться. У такому стані вона чутливіша до зовнішніх подразників і починає свербіти. Регулярне зволоження — це базова дія, яка допомагає не допустити загострень.
Зволожувачі слід наносити щонайменше двічі на день, обов’язково після купання, коли шкіра ще трохи волога. Найкраще підходять густі креми або мазі на жировій основі. Вони утримують вологу значно краще, ніж легкі лосьйони. Вибирайте засоби без ароматизаторів і барвників, з написом «для чутливої шкіри» або «при екземі». Це зменшить ризик подразнення і допоможе шкірі відновити свій природний захист.
2. Холодні компреси
Коли свербіж стає нестерпним, найпростіше — прикласти щось холодне. Компрес із прохолодної води не тільки полегшує неприємні відчуття, а й трохи зменшує запалення. Це безпечний і доступний метод швидкої допомоги, який можна використовувати кілька разів на день.
Щоб зробити компрес, змочіть чистий рушник або марлю у холодній воді, добре відтисніть і прикладіть до сверблячої ділянки на 5–10 хвилин. Після цього варто нанести зволожувальний засіб, поки шкіра ще охолоджена й волога — це допоможе зафіксувати ефект. Не варто прикладати лід безпосередньо до шкіри — це може спричинити подразнення або навіть обмороження.
3. Місцеві анестетики
Іноді шкіра свербить настільки сильно, що нічого не допомагає. У таких випадках можуть стати в пригоді засоби з місцевим знеболювальним ефектом. Це креми або гелі, що містять лідокаїн, прамоксин чи інші речовини, які блокують нервові імпульси. Вони тимчасово «відключають» відчуття свербежу, даючи шкірі шанс заспокоїтись.
Такі препарати продаються в аптеках без рецепта, але краще вибирати ті, які призначені саме для шкіри з екземою. Наприклад, є засоби з комбінацією гідрокортизону та прамоксину — вони одночасно знімають запалення і свербіж. Але важливо не застосовувати їх занадто часто: зловживання може викликати подразнення або звикання шкіри. Використовуйте точково й лише на найсверблячіші ділянки.
4. Техніки подолання звички
Більшість людей з атопічним дерматитом знають: чухатися шкідливо, але стриматися дуже важко. Це не просто реакція на свербіж — це вже звичка, яка перетворюється на автоматичну дію. Щоб розірвати це замкнене коло, використовують спеціальні психологічні методики. Найефективніші з них — техніки подолання звички, або так званий «зворотної звички».
Суть підходу — навчити людину усвідомлювати момент, коли виникає бажання почухатися, і замінювати цю дію іншою, безпечною. Наприклад, стиснути долоню в кулак, потримати щось прохолодне або глибоко вдихнути. Такі техніки зазвичай опрацьовуються з психологом або терапевтом у межах когнітивно-поведінкової терапії. З часом вони справді допомагають скоротити частоту почухування і покращують самопочуття.
5. Управління стресом
Стрес — один із найсильніших пускових факторів атопічного дерматиту. Нервова напруга, зміни у житті, хронічне перевантаження — усе це послаблює шкіру, робить її вразливою до загострень. Особливо це помітно в моменти, коли ви ніби дотримуєтесь режиму догляду, але стан раптом погіршується — саме тоді стрес, найімовірніше, і дає про себе знати.
Зменшити його допомагають дуже прості речі. По-перше, якісний сон. Намагайтесь лягати спати й прокидатися в один і той самий час, зробіть спальню темною, тихою і прохолодною. По-друге, медитація або дихальні вправи — це справді працює, навіть якщо робити по 5 хвилин на день. По-третє, знижуйте інформаційне навантаження: менше стрічки новин, більше прогулянок. І нарешті — знайдіть активність, яка приносить задоволення, будь-то малювання, музика чи просто пішохідна прогулянка. Спокійний розум — це менше свербежу.
6. Фототерапія
Коли звичайні методи не дають результату, лікар може запропонувати фототерапію. Це лікування ультрафіолетовим світлом, зазвичай у спектрі UVB. Воно діє не тільки на саму шкіру, а й на нервові закінчення, які передають сигнал свербежу. Світло також зменшує запалення і може подовжити періоди ремісії.
Процедури проводяться під контролем фахівця, зазвичай кілька разів на тиждень. Вони підходять не всім, але в дослідженнях понад 90% пацієнтів із середнім і тяжким перебігом дерматиту повідомляли про зменшення свербежу вже після кількох тижнів терапії [дослідження]. Це не миттєвий метод, але якщо шкіра погано реагує на креми чи мазі — фототерапія може бути варіантом.
7. Заміна побутової хімії
Іноді навіть найкращий крем не допоможе, якщо шкіра постійно контактує з подразниками. Одне з найпоширеніших джерел таких подразників — пральний порошок або кондиціонер для білизни. Багато звичних засобів містять ароматизатори, барвники й агресивні компоненти, які залишаються в тканині навіть після полоскання. При атопічному дерматиті це може викликати свербіж, висип і погіршення стану шкіри.
Щоб цього уникнути, варто перейти на гіпоалергенні засоби для прання — без запаху, без фосфатів і хлору. Кондиціонери й ароматизовані серветки для сушіння краще взагалі прибрати. Також важливо: завжди прати новий одяг перед тим, як носити, і по можливості обрізати етикетки — вони можуть натирати або дратувати шкіру. Навіть маленькі зміни у побуті здатні дати помітний результат.
8. Вівсянка для шкіри
Вівсянка — це не тільки корисний сніданок, а ще й визнаний компонент догляду за чутливою шкірою. Особливо добре працює так звана колоїдна вівсянка — це дрібно подрібнені вівсяні пластівці, які легко розчиняються у воді. Вона має протизапальні властивості, заспокоює свербіж, зменшує почервоніння і підтримує природний бар’єр шкіри. [джерело]
Її можна додавати у ванну (приблизно 1 склянка на повну ванну теплої води) або наносити як маску — розвести порошок до стану пасти і злегка втирати у найбільш подразнені ділянки. Крім того, колоїдну вівсянку часто додають у креми й лосьйони — шукайте її серед інгредієнтів на упаковці. Це м’який і безпечний засіб, який добре переноситься навіть дітьми.
9. Ванни з відбілювачем
На перший погляд це звучить дивно, але слабкий розчин звичайного побутового відбілювача дійсно може допомогти при атопічному дерматиті. Йдеться не про агресивну хімію, а про контрольовану концентрацію, що діє як антисептик — зменшує кількість бактерій на шкірі, які можуть провокувати загострення, подразнення і свербіж. [джерело]
Щоб зробити таку ванну, додайте чверть або півсклянки (залежно від об’єму) 5–6% рідкого відбілювача у повну ванну теплої води. Полежіть 10 хвилин, потім добре обмийтеся чистою водою і нанесіть зволожувач. Такі ванни можна робити 2–3 рази на тиждень. Дослідження показують, що в людей із середнім і тяжким перебігом симптоми зменшувалися приблизно на 20%, а в частини — й удвічі. [джерело]
10. Алергенна імунотерапія
У деяких випадках атопічний дерматит тісно пов’язаний із алергією — на пилок, пилових кліщів, шерсть тварин. Якщо є підтверджена чутливість до таких алергенів, вони можуть постійно підтримувати запалення і свербіж. В такій ситуації можна розглянути варіант алергенної імунотерапії — введення мікродоз алергену для «привчання» імунної системи.
Це не швидке рішення — лікування триває місяцями, а іноді й роками. Проте в окремих випадках воно справді знижує загальну чутливість шкіри, зменшує кількість загострень і покращує якість життя. Важливо, що рішення про початок такої терапії приймається після алергопроб і консультації з фахівцем-алергологом.
11. Медикаментозне лікування
Іноді без ліків не обійтись — особливо якщо симптоми заважають жити, сон порушений, а свербіж триває цілодобово. Сьогодні існує кілька груп препаратів, які допомагають контролювати атопічний дерматит і зменшують бажання чухатися.
До них належать:
- Топічні кортикостероїди: знімають запалення і свербіж. Наприклад, креми з гідрокортизоном або бетаметазоном. Використовуються короткими курсами.
- Інгібітори кальциневрину: альтернатива стероїдам для чутливих зон (обличчя, шия). Приклад — мазі такролімус.
- PDE4-інгібітори: новіші засоби, як крем крисаборол, що зменшують запалення без гормонів.
- Біологічна терапія: ін’єкційні препарати, як-от Дупілумаб, які впливають на сам механізм імунної реакції.
- JAK-інгібітори: новий клас засобів, що діють на внутрішньоклітинні сигнали запалення, наприклад Руксолітініб.
Усі ці препарати призначає лікар, залежно від тяжкості проявів та реакції шкіри на попереднє лікування. Але важливо знати, що допомога існує — і навіть тяжкий свербіж сьогодні реально зменшити.
Що робити, якщо ви все одно чухаєтесь
Навіть якщо ви стараєтеся, бувають моменти, коли рука тягнеться до шкіри сама. Чухання — це не просто дія, а реакція нервової системи, яка встигла закріпитися. Якщо вже пошкодили шкіру — головне не допустити інфекції.
По-перше, мийте руки частіше, особливо якщо доторкаєтесь до уражених ділянок. По-друге, після душу чи вмивання одразу наносіть зволожуючий крем — це не тільки допоможе загоєнню, а й трохи зніме свербіж. Якщо є тріщини чи ранки — обробляйте їх антисептиком і, за потреби, закривайте пов'язкою. Уникайте використання агресивних миючих засобів і не користуйтеся чужими рушниками або бритвами. Всі ці дрібниці реально впливають на перебіг дерматиту.
Коли звертатися до лікаря
Якщо домашній догляд не дає полегшення, не варто терпіти. Зверніться до фахівця, якщо:
- свербіж не вщухає тижнями, навіть попри спроби лікування
- з'являються ознаки інфекції: почервоніння, набряк, підвищена температура ділянки, виділення рідини
- нічний свербіж порушує сон або ви прокидаєтеся з розчесаною шкірою
- є підозра, що симптоми спричинені алергією або іншими факторами, які важко контролювати
Іноді ситуацію можна поліпшити простою заміною засобів або додатковим кремом. Але якщо цього не зробити вчасно — зростає ризик хронізації, інфекцій або психологічного виснаження.
Підсумок
Атопічний дерматит — це більше, ніж просто суха або свербляча шкіра. Це стан, що впливає на тіло, настрій і спосіб життя. Але навіть якщо бажання чухатись здається неконтрольованим, способи впоратися з ним є. Не все вирішується одразу, але комбінація простого догляду, правильного середовища, психологічної підтримки і, за потреби, медикаментів допомагає повернути відчуття контролю над своїм тілом.