Трійодтиронін (Т3) — це активний гормон щитоподібної залози, що бере участь у роботі серця, мозку, травлення, м’язів та обміну речовин. Його аналіз допомагає виявляти порушення гормонального балансу, особливо при підозрі на гіпертиреоз.

Трійодтиронін — це не просто одна з речовин, яку виділяє щитоподібна залоза. Це гормон, від якого залежать темп метаболізму, робота внутрішніх органів і загальне самопочуття. Він існує поруч із тироксином (Т4), але саме Т3 відповідає за більшість біологічної активності. Саме тому його рівень важливо знати — особливо тоді, коли є підозра на гіпертиреоз або потрібен контроль терапії. Рівень Т3 у крові часто розглядають разом з ТТГ і Т4, але сам по собі цей показник також може дати багато корисної інформації про те, як реагує організм.

Що таке трійодтиронін (Т3) і яку роль він виконує

Трійодтиронін, або Т3, — це активна форма гормону щитоподібної залози. Його дія починається не в момент синтезу, а трохи пізніше: більша частина Т3 утворюється не в самій залозі, а вже в тканинах — через перетворення з іншого гормону, тироксину (Т4). Це так зване периферичне перетворення відбувається здебільшого в печінці та нирках. Частина Т3, що виробляється безпосередньо щитоподібною залозою, становить лише близько 20% від загальної кількості.

Важливо розуміти, що саме Т3 — це форма гормону, яка активно впливає на клітини. Тироксин (Т4) — радше попередник. Після того як він потрапляє у кров, він ще має бути «активований» шляхом втрати одного атома йоду. Лише після цього з’являється Т3, який і виконує гормональну функцію.

Його рецептори є в майже всіх клітинах тіла. І як тільки рівень Т3 змінюється — змінюється й швидкість внутрішньоклітинних процесів. Саме цей гормон відповідає за загальний ритм роботи організму — від температури тіла до швидкості перетравлення їжі.

Щоб краще зрозуміти, де саме працює Т3, варто перелічити його основні функції:

  • Регуляція обміну речовин: Т3 контролює, як швидко організм спалює енергію. Високий рівень — пришвидшений метаболізм, низький — уповільнення.
  • Серцево-судинна система: підвищує частоту серцевих скорочень і чутливість серця до адреналіну.
  • Травна система: стимулює моторику кишечника, що впливає на частоту дефекації.
  • Нервова система: необхідний для дозрівання мозку в дитячому віці та підтримки когнітивних функцій у дорослому.
  • Кісткова тканина: бере участь у регуляції ремоделювання кісток, особливо у підлітків.
  • Печінковий метаболізм: стимулює синтез вітаміну A з бета-каротину.

Форми Т3 та типи аналізів

У крові трійодтиронін існує у двох формах — і це важливо враховувати при інтерпретації результатів аналізів. Одна частина гормону вільно циркулює в крові, інша — зв’язана з білками. Лише вільна форма здатна проникати в клітини та впливати на їхню роботу. Саме тому при лабораторному дослідженні розрізняють два типи аналізів: на загальний Т3 і на вільний Т3.

Різниця між цими формами принципова:

  • Вільний Т3: гормон, який не зв’язаний із транспортними білками. Саме ця фракція є біологічно активною. Її рівень показує, скільки гормону реально доступно для дії на клітини.
  • Зв’язаний Т3: гормон, який приєднаний до білків (переважно до тироксинзв’язуючого глобуліну). У цьому вигляді він транспортується кров’ю, але не може взаємодіяти з рецепторами в тканинах.

Аналіз на загальний Т3 охоплює обидві фракції — і вільну, і зв’язану. Він дає повніше уявлення про загальний рівень гормону, особливо якщо білковий обмін у нормі. У клінічній практиці частіше використовують саме цей варіант, бо він стабільніший і краще відображає ситуацію при гіпертиреозі.

Аналіз на вільний Т3 іноді призначають додатково — переважно тоді, коли є підозра на зміну білкового фону (наприклад, при вагітності, захворюваннях печінки чи нирок), або якщо загальний Т3 суперечить клінічній картині.

Навіщо призначають аналіз на Т3

Рівень трійодтироніну у крові найбільше цікавить лікаря в ситуаціях, коли підозрюють гіпертиреоз або потрібно перевірити ефективність терапії. На відміну від ТТГ і Т4, які змінюються першими при гіпотиреозі, саме Т3 часто «вибивається» із норми при гіперфункції щитоподібної залози. Тобто коли щитоподібна залоза працює надто активно.

Аналіз на Т3 може бути частиною базового дослідження функції щитоподібної залози, або ж доповненням до ТТГ і Т4, якщо попередні результати не дають однозначної відповіді. Іноді його призначають також при підозрі на токсичний вузловий зоб або хворобу Грейвса.

У певних випадках Т3 потрібен не для діагностики, а для контролю — щоб перевірити, як організм реагує на лікування і чи не стало його забагато. Наприклад, при прийомі левотироксину або комбінації з ліотироніном.

Є кілька найпоширеніших причин, з яких лікар може направити на такий аналіз:

  • Підозра на гіпертиреоз: наприклад, при симптомах, як-от підвищене потовиділення, тремор, схуднення, дратівливість, прискорене серцебиття.
  • Контроль гормональної терапії: щоб переконатися, що доза підібрана правильно, а рівень Т3 не виходить за межі норми.
  • Атипова клінічна картина: коли ТТГ і Т4 у межах референтних значень, але симптоми зберігаються — Т3 допомагає заповнити прогалину.
  • Моніторинг післяопераційного стану: зокрема після тиреоїдектомії або лікування радіойодом, коли важливо знати, як змінюється гормональний фон.

У цьому ж контексті лікар може призначити й інші тести щитоподібної залози. Вони доповнюють одне одного й дозволяють глибше зрозуміти, що відбувається в організмі.

Як проходить тест і як до нього підготуватись

Аналіз на Т3 — це стандартне лабораторне дослідження. Все, що потрібно пацієнту, — здати кров із вени. Зазвичай зразок беруть уранці, з ліктьової вени, як при більшості інших аналізів. Процедура займає кілька хвилин і не супроводжується дискомфортом, окрім моменту уколу.

Підготовка до тесту здебільшого не потрібна. Але є винятки, про які важливо знати:

  • Лікарські препарати: деякі засоби можуть вплинути на рівень Т3 у сироватці. Наприклад, левотироксин, ліотиронін, глюкокортикоїди, аміодарон. Якщо ви їх приймаєте, обов’язково повідомте про це лікаря — можливо, знадобиться тимчасове припинення або зміна дози перед аналізом.
  • Добавки з біотином: високі дози біотину (вітамін B7) можуть спотворювати результати гормональних тестів. Якщо ви приймаєте такі добавки, їх слід припинити принаймні за 48 годин до здачі аналізу.
  • Фізичне чи емоційне навантаження: значний стрес або перенапруження напередодні можуть дещо змінити гормональний фон. Бажано не здавати аналіз після безсонної ночі або важкого тренування.

У більшості випадків лікар попереджає про ці моменти. Якщо нічого не сказано — уточнити не буде зайвим. Це допоможе уникнути хибних результатів і повторного обстеження.

Нормальні значення Т3

Результати аналізу на трійодтиронін інтерпретують залежно від того, який саме тест було проведено — на загальний Т3 чи на вільний Т3. Обидва варіанти мають свої референтні діапазони, які можуть трохи варіювати залежно від лабораторії, методики та одиниць вимірювання. Тому завжди варто орієнтуватися на вказаний у бланку «референсний інтервал».

Для зручності перелічимо типові значення за віком і формою гормону. Спочатку — загальний Т3 [джерело]:

  • Діти 1–5 років: 106–203 нг/дл
  • Діти 6–10 років: 104–183 нг/дл
  • Діти 11–14 років: 68–186 нг/дл
  • Підлітки 15–17 років: 71–175 нг/дл
  • Дорослі 18–99 років: 79–165 нг/дл

Окремо варто згадати про вільний Т3 — фракцію, яка має прямий біологічний ефект. Його концентрацію зазвичай вимірюють у пікограмах на мілілітр (пг/мл), рідше — у пікомолях на літр (пмоль/л). Якщо лабораторія використовує незвичні одиниці, можна перевести їх так:

  • пмоль/л = пг/мл × 1,536
  • пг/мл = пмоль/л × 0,651
  • нг/дл = пг/мл × 0,1
  • пг/мл = нг/дл × 10

Нормальні значення вільного Т3 за віком [джерело]:

  • Новонароджені до 3 діб: 1,4–5,4 пг/мл
  • Новонароджені 4–30 діб: 2,0–5,2 пг/мл
  • Немовлята 1 міс – 1 рік: 1,5–6,4 пг/мл
  • Діти 1–6 років: 2,0–6,0 пг/мл
  • Діти 7–11 років: 2,7–5,2 пг/мл
  • Діти 12–17 років: 2,3–5,0 пг/мл
  • Дорослі 18–99 років: 2,3–4,1 пг/мл.

Навіть якщо рівень Т3 виходить за межі норми, це ще не автоматичний діагноз. Його значення обов’язково потрібно розглядати разом з іншими гормонами — ТТГ, Т4 — та клінічною картиною. У деяких ситуаціях підвищений або знижений Т3 взагалі не потребує лікування, а є реакцією на інші стани.

Читайте:

Розшифровка тестів щитоподібної залози
Розшифровка тестів щитоподібної залози
Цей онлайн-сервіс призначений для допомоги вам у інтерпретації результатів аналізів на функцію щитоподібно...

Що означає підвищений рівень Т3

Підвищений рівень трійодтироніну найчастіше вказує на гіпертиреоз — стан, коли щитоподібна залоза виробляє занадто багато гормонів. Але причина не завжди однакова. Іноді це аутоімунний процес, іноді — вузлові утворення, а буває — тимчасове запалення залози.

Т3 зазвичай зростає при:

  • Хворобі Грейвса: це аутоімунне захворювання, при якому імунна система стимулює щитоподібну залозу до надмірного вироблення гормонів.
  • Токсичному вузловому зобі: окремі вузли в тканині залози починають виробляти гормони незалежно від загального контролю.
  • Гострому або підгострому тиреоїдиті: запалення залози призводить до викиду накопичених гормонів у кров.
  • Передозуванні тиреоїдними препаратами: надмірне вживання левотироксину або ліотироніну також може викликати тиреотоксикоз.

Гіпертиреоз викликає активізацію всіх систем організму. Тіло починає працювати у пришвидшеному темпі, що рано чи пізно призводить до виснаження. Ось які симптоми можуть вказувати на підвищений Т3:

  • Схуднення при нормальному або підвищеному апетиті
  • Постійне відчуття жару або підвищене потовиділення
  • Прискорене серцебиття, іноді — з перебоями
  • Нервозність, тремор рук, дратівливість
  • Порушення сну, відчуття втоми навіть після відпочинку
  • Часті випорожнення або діарея.

У деяких людей спостерігається ізольоване підвищення Т3 без змін Т4 і ТТГ. Це називають Т3-тиреотоксикозом — і він часто трапляється при вузлових формах зоба. Такі випадки потребують окремої діагностичної стратегії та лікувального підходу.

Що означає знижений рівень Т3

Низький рівень трійодтироніну не завжди означає, що щитоподібна залоза працює недостатньо. На відміну від ТТГ і Т4, Т3 може довго залишатись у межах норми навіть при вираженому гіпотиреозі. Це одна з причин, чому сам по собі Т3 не вважається надійним маркером для первинної діагностики зниженого функціонування залози.

Однак його зниження все ж має клінічне значення, особливо якщо супроводжується змінами ТТГ і Т4. Причини можуть бути різні:

  • Первинний гіпотиреоз: коли щитоподібна залоза не виробляє достатньо гормонів. У тяжких випадках знижується і Т3, особливо якщо він не компенсується перетворенням з Т4.
  • Вживання деяких препаратів: стероїди, аміодарон, пропранолол можуть знижувати рівень Т3, впливаючи на перетворення Т4 у Т3.
  • Синдром нетиреоїдної патології (non-thyroidal illness syndrome): при тяжких захворюваннях — сепсис, інфаркт, поліорганна недостатність — організм знижує активність перетворення Т4 у Т3. Це захисна реакція, яка не потребує гормонального лікування.

Зниження Т3 без інших змін — не обов’язково ознака хвороби щитоподібної залози. Часто це відображення загального стану організму. Тому будь-які відхилення в цьому показнику варто оцінювати в контексті всього гормонального профілю та клінічної картини.

Підсумок

Трійодтиронін — не просто лабораторний показник, а гормон, який безпосередньо впливає на темп і якість внутрішніх процесів у тілі. Його рівень у сироватці відображає гормональну активність у більшості тканин, а тому аналіз на Т3 — важливий інструмент, коли потрібно зрозуміти, як працює щитоподібна залоза і як реагує організм. Він не завжди є першим у діагностиці, але точно не останній у значенні.