Опис

Еритрозин (харчова добавка E127) — синтетичний вишнево-рожевий барвник. Хімічно це динатрієва сіль тетрайодфлуоресцеїну: у його молекулі чотири атоми йоду, які становлять близько 36% її маси.[1]

Еритрозин синтезував швейцарський хімік Карл Куссмауль у Базельському університеті у 1876 році, і спершу його випускали для фарбування тканин. Сьогодні його використовують у харчових продуктах, у таблетках для виявлення зубного нальоту, у друкарських фарбах і як барвник для мікроскопії.[1]

Найголовніша новина про еритрозин — американська. У 1990 році Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) заборонило його в косметиці й засобах для шкіри, а в січні 2025 року скасувало дозвіл і для їжі та ліків, які ковтають. Заборона в їжі діє з 15 січня 2027 року, у ліках — з 18 січня 2028 року.[1] У ЄС еритрозин ще з 1994 року дозволений лише в кількох видах продуктів.[1][2]

Історія еритрозину як харчового барвника понад столітня. У США його дозволили в їжі ще у 1906 році законом про чисті харчові продукти й ліки, а з 1920-х років випускали переважно для харчової промисловості. Обсяги росли швидко: у 1924 році в Америці виробили близько 1 тонни барвника, у 1938-му — понад 4 тонни, а у 1967-му — близько 50 тонн.[1] У 1990 році FDA вперше обмежило його — заборонило в косметиці, засобах для шкіри, частині продуктів і всіх формах у вигляді «лаку».[1]

Що E127 робить у продукті:

  • Дає вишнево-рожевий колір. Робить коктейльні й цукатні вишні яскраво-червоними.[2]
  • Фарбує зубний наліт. У стоматології таблетки з еритрозином забарвлюють наліт, щоб показати, де зуби погано почищені.[1]
  • Працює в лабораторії. Його використовують як барвник для мікроскопічних препаратів.[1]

Застосування

У ЄС E127 не входить до жодної групи барвників і дозволений лише в таких продуктах:[2]

  • Коктейльні вишні й вишневі цукати. До 200 мг/кг.[2]
  • Вишні сорту «бігаро» в сиропі й коктейлях. До 150 мг/кг.[2]

Крім того, еритрозин дозволений у кормах для тварин і в зубних пастах у дуже малих кількостях, а продавати його покупцям напряму заборонено.[1] На етикетці пишуть «барвник E127» або «барвник еритрозин».[3]

Реклама

Користь для організму

Користі для здоров'я еритрозин не має. Попри високий вміст йоду, він не є джерелом цього мікроелемента для організму.

Кілька уточнень, які часто плутають:

  • Йод у барвнику — не корисний йод. Йод міцно зв'язаний у молекулі барвника, а його вплив на щитоподібну залозу якраз і є головним питанням безпеки.[4]
  • Червоні вишні — не натуральні. Яскравий колір коктейльних вишень часто дає саме барвник, а не сорт ягід.[2]
  • Корисне застосування — у стоматології. Таблетки з еритрозином допомагають навчити дітей і дорослих добре чистити зуби.[1]

Читайте:

Йод
Йод
Йоду організму потрібно зовсім трохи — за все життя менше чайної ложки, але без нього не працює щитоподібна з...

У їжі E127 потрібен лише для кольору вишень.

Чи корисний E127?

Ні. Це синтетичний барвник для коктейльних вишень. Йод у його складі не робить його корисним.

Шкода для організму

Головне питання щодо еритрозину — його вплив на щитоподібну залозу. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2011 році переоцінило барвник і не знайшло проблем при нинішньому рівні споживання.[4]

Що відомо про ризики:

  • Пухлини щитоподібної залози в щурів. Тривале споживання великих доз еритрозину може сприяти утворенню пухлин щитоподібної залози в щурів.[1] EFSA вважає, що це наслідок впливу на роботу залози, а не пошкодження генів, тож для людей ці дані мають обмежене значення.[4]
  • Дослідження на людях. Безпечна межа ґрунтується на клінічних дослідженнях: 60 мг еритрозину на день не мали жодного впливу, а 200 мг на день упродовж 14 днів давали мінімальні зміни.[4]
  • Реальне споживання низьке. Дорослі в середньому отримують 0,0031 мг на 1 кг маси тіла на день, а найактивніші споживачі — 0,01 мг, що в 10 разів нижче за безпечну межу.[4]

Саме дані про щитоподібну залозу стали підставою для заборони в США. ЄС пішов іншим шляхом: залишив барвник лише в коктейльних і цукатних вишнях, тож людина може отримати його хіба що з кількома вишнями в десерті чи коктейлі.[1][2]

Чому ж тоді США заборонили еритрозин? Справа в законі, а не в нових даних про людей. Поправка Ділейні 1960 року забороняє дозволяти харчову добавку, якщо вона спричиняє рак у людей або тварин — незалежно від дози й механізму. У 2022 році громадські організації, зокрема Центр науки в інтересах суспільства (CSPI, США), подали петицію, і FDA визнало, що в деяких дослідах еритрозин спричиняв пухлини щитоподібної залози в самців щурів. Водночас агентство прямо зазначило, що механізм, через який це відбувається у щурів, не діє в людей, а твердження про ризик для людини не підтверджуються наявними даними.[5] Ще раніше, у 2023 році, Каліфорнія заборонила еритрозин у продуктах з 2027 року.[5]

Читайте:

Що таке захворювання щитоподібної залози?
Що таке захворювання щитоподібної залози?
Щитоподібна залоза може працювати занадто повільно чи надто активно, запалюватися, збільшуватися або утворю...

Найголовніше: при нинішньому використанні в ЄС еритрозин не становить ризику, але людям із хворобами щитоподібної залози простіше обирати вишні без нього.[4]

Чи небезпечний E127?

У ЄС — ні: його дозволено лише в коктейльних вишнях, і реальне споживання в 10 разів нижче за безпечну межу. Але через вплив на щитоподібну залозу у великих дозах у США з 2027 року його заборонено в їжі.

Регулювання

У ЄС E127 дозволений Регламентом (ЄС) № 1333/2008 лише в коктейльних, цукатних і консервованих вишнях.[2]

Допустиме добове споживання (ДДС) — кількість, яку людина може отримувати з їжею щодня все життя без шкоди. Для еритрозину воно становить 0,1 мг на 1 кг маси тіла: дозу без ефекту з досліджень на людях, 60 мг на день, поділили на десятикратний запас. EFSA у 2011 році залишила цю межу без змін. Для дорослого вагою 70 кг це 7 мг на день.[4]

Що це означає на практиці? Коктейльна вишня важить кілька грамів, і навіть при максимальному вмісті 200 мг/кг одна вишня вагою 5 г дає не більше 1 мг еритрозину — приблизно сьому частину добової межі дорослого.[2][4] Тому реальне споживання в ЄС і залишається в десятки разів нижчим за безпечний рівень.

Підсумок

Еритрозин E127 — синтетичний вишнево-рожевий барвник з чотирма атомами йоду в молекулі, відомий з 1876 року. У ЄС його дозволено лише в коктейльних і цукатних вишнях, а в США з 2027 року його заборонено в їжі через вплив на щитоподібну залозу. Користі він не має, а EFSA вважає його безпечним при нинішньому дуже низькому споживанні.

Джерела5
  1. Erythrosine. Wikipedia.
  2. Consolidated TEXT: 32008R1333 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
  3. Regulation - 1169/2011 - EN - Food Information to Consumers Regulation. EUR-Lex.
  4. cris.unibo.it
  5. FDA Announces Revocation of Authorization for the Use of FD&C Red No.3 in Food and Ingested Drugs, Despite Finding No Human Health Risk. Covington & Burling LLP.