Аборт після 12 тижнів: як це відбувається

Переривання вагітності після 12 тижнів рідко буває спонтанним рішенням. Йому зазвичай передують обстеження, розмови з лікарями, висновок комісії — і чимало запитань про те, що чекає далі. Чи це операція? Скільки триває? Чи буде боляче і коли можна повернутися додому?

Відповіді залежать від методу, а їх в українському стандарті два: медикаментозний і хірургічний. Обидва проводять у стаціонарі, і обидва МОЗ називає найбезпечнішими для цього строку. ^[1]

Що вважають абортом у другому триместрі

В Україні за бажанням жінки вагітність можна перервати до 12 тижнів. На строку від 12 до 22 тижнів переривання можливе лише за підставами, визначеними постановою Кабінету Міністрів №144, і за висновком комісії, а якщо показання не входять до переліку, але вагітність загрожує здоров’ю чи життю жінки, — за висновком консиліуму лікарів. ^{[2] [3] [4]} Саме для цього строку МОЗ затвердив окремий стандарт «Медичний аборт (у терміні від 12 до 22 тижнів)». ^[1] Правові деталі описано в статті про закон, строки й права.

Підготовка: обстеження, консультація і згода

Допомогу на цьому строку надають лише в стаціонарі закладу, що надає спеціалізовану допомогу. Перед процедурою стандарт передбачає обстеження: гінекологічний огляд, ЕКГ, УЗД, загальний аналіз крові, групу крові й резус-фактор, коагулограму, мазок на флору, аналіз сечі, а якщо попередніх результатів немає, — аналізи на сифіліс і ВІЛ за згодою. ^[1]

Під час консультації лікар має пояснити, які є методи переривання й знеболення, що відбуватиметься до, під час і після процедури, як ви можете почуватися, скільки все триватиме, коли можна повернутися до звичних справ і статевого життя, а також за яких симптомів звертатися по допомогу. Консультування добровільне, неупереджене, і від нього можна відмовитися. ^[1]

План допомоги узгоджують із вами, а вибір процедури й знеболення підтверджують письмово в інформованій згоді. Метод у конкретній ситуації визначає лікар акушер-гінеколог після консультування. На весь час перебування в стаціонарі видають медичний висновок про тимчасову непрацездатність. ^[1]

Медикаментозний метод: як це відбувається

Медикаментозне переривання на цьому строку проводять двома препаратами послідовно: спершу міфепристон, потім мізопростол. Мінімальний проміжок між ними — 24 години. Мізопростол приймають повторно через певні проміжки, доки вагітність не перерветься. Спосіб уведення — за щоку, під язик чи у піхву — обирають разом із пацієнткою; на строку 12–22 тижні найефективнішим стандарт називає вагінальний. ^{[1] [5]}

Міфепристон підсилює дію мізопростолу, який спричиняє скорочення матки. ^[6] ВООЗ зазначає, що такий метод досліджували й застосовують у медичному закладі, і жінка має перебувати під наглядом до завершення процесу. Поєднання двох препаратів ефективніше, ніж лише мізопростол. ^{[5] [7]}

Стандарт називає протипоказання до медикаментозного методу на цьому строку: хронічна недостатність кори надниркових залоз, гіперчутливість до препарату, тяжка неконтрольована бронхіальна астма, успадкована порфірія та протипоказання до простагландинів. ^[1] Якщо раніше був кесарів розтин чи інша операція на матці, ВООЗ радить лікарям обережно визначати кількість доз: розрив матки — рідкісне, але можливе ускладнення. ^[5]

Для знеболення стандарт рекомендує нестероїдні протизапальні засоби, наприклад ібупрофен, а якщо їх не можна застосовувати — парацетамол. Профілактичні антибіотики при медикаментозному методі не призначають. ^[1] Як поводитися з тканинами вагітності, ВООЗ радить вирішувати з урахуванням побажань самої жінки. ^[5]

Читайте:

Аборт: види, до якого терміну і як проходить

Таблетки чи процедура в клініці? За одним словом «аборт» стоять різні методи, відчуття й умови допомоги. Як зр...

Хірургічний метод: дилатація та евакуація

Хірургічний метод для строку 12–22 тижні — дилатація та евакуація. Його проводять в операційній. Протипоказаннями стандарт називає гострі запальні захворювання органів малого таза чи інших органів і гострі інфекційні хвороби; інші стани оцінюють індивідуально. ^[1]

Перед процедурою обов’язково готують шийку матки. Для цього стандарт рекомендує міфепристон за 24–48 годин до втручання, мізопростол за 1–3 години до нього, а також осмотичні розширювачі — ламінарії, які поступово й м’яко розкривають шийку. Така підготовка разом із гнучкими пластиковими канюлями зменшує ризик перфорації стінки матки й пошкодження її внутрішньої оболонки. ^[1]

Під час процедури після знеболення шийку матки розширюють, плід і плаценту видаляють спеціальним затискачем і вакуумним аспіратором, а за потреби вводять засоби, що скорочують матку й зменшують кровотечу. Наприкінці лікар перевіряє, що матка скоротилася і кровотечі немає; щоб переконатися, що тканин не залишилося, можуть використати УЗД. Кюретаж та інші небезпечні методи на цьому строку не застосовують. ^[1]

Щоб запобігти інфекції, під час операції рекомендована профілактика антибіотиками незалежно від ризику запальних захворювань малого таза. Отриманий матеріал направляють на дослідження. ^[1]

Який метод обрати

Вибір залежить від терміну, стану здоров’я, причини переривання та ваших побажань. Порівняльних даних небагато. Огляд Cochrane 2025 року об’єднав три рандомізовані дослідження, у яких 281 жінка на строку від 12 до майже 20 тижнів отримала хірургічний або медикаментозний аборт. Обидва методи майже в усіх випадках завершувалися виходом плода. ^[8]

За даними огляду, після хірургічного методу, можливо, рідше доводиться проводити додаткове втручання через неповний аборт, крововтрата менша, а біль, за оцінками самих жінок, слабший. Задоволеність обраним методом була схожою. Автори наголошують, що певність цих доказів дуже низька: досліджень мало, і вони відрізнялися підходами. ^[8]

Чи буде боляче

Потреба в знеболенні зростає з терміном вагітності, а біль залежить від віку, кількості вагітностей, болючих менструацій у минулому та рівня тривоги. Знеболювальні засоби, за стандартом, мають бути напоготові й вводитися заздалегідь, до очікуваного початку болю. ^[1]

При хірургічному методі жінка може обрати місцеву анестезію, її поєднання зі знеболювальними чи атаралгезією або внутрішньовенний наркоз. Загальну анестезію як рутинний метод стандарт не рекомендує через вищий ризик побічних ефектів. ^[1] ВООЗ для хірургічного аборту після 14 тижнів рекомендує парацервікальну блокаду з можливістю седації, а при медикаментозному аборті від 12 тижнів радить розглядати додаткові методи знеболення, зокрема епідуральну анестезію там, де вона доступна. ^{[9] [10]}

Що буде після процедури

Жінкам із резус-негативною кров’ю після переривання на цьому строку стандарт рекомендує анти-D-імуноглобулін незалежно від методу. ^[1] Рутинний повторний огляд після неускладненого переривання не обов’язковий, якщо жінка знає, коли звертатися по допомогу. Пам’ятка для пацієнтки рекомендує відвідати лікаря через 7–14 днів для консультації та планового огляду; на цьому візиті також можна обговорити контрацепцію чи отримати психологічну допомогу. ^[1]

Від статевих контактів пам’ятка радить утримуватися до повного припинення кровотечі. Здатність завагітніти може відновитися вже через 8–10 днів, зазвичай — через місяць, а в більшості жінок овуляція настає протягом шести тижнів. Тому контрацепцію можна почати одразу: будь-який метод підходить за відсутності протипоказань. Природні методи не працюють до відновлення менструальної функції, тобто до 3 місяців. ^[1]

Звернутися до лікаря стандарт радить, якщо кровотеча тривала й рясна, після хірургічного переривання кровотечі немає зовсім, біль не зменшується після знеболювальних або з’явилася лихоманка. ^[1]

Читайте:

Ускладнення після аборту: тривожні ознаки

Після аборту змінилися відчуття чи виділення? Не завжди зрозуміло, де закінчується звичайне відновлення і по...

Генетичне обстеження і підтримка

Якщо вагітність перервали через вади розвитку плода, несумісні з життям, стандарт радить провести генетичне дослідження плода й плаценти та медико-генетичне консультування. ^[1]

Переривання на пізнішому строку, особливо бажаної вагітності, часто переживається важко: в оглядових даних переривання за медичними показаннями пов’язували з тяжчими реакціями. ^[11] Психологічна допомога — частина того, що стандарт передбачає після процедури. Якщо смуток чи тривога не минають, зверніться до лікаря чи психолога: ознаки депресії потребують уваги. ^[1]