Гематома — це скупчення крові поза судинами, яке виникає через розрив їхніх стінок. Вона може бути безпечною або сигналізувати про небезпечне внутрішнє ушкодження.

Після удару чи падіння на тілі іноді з’являється ущільнення з синюшним відтінком, що поступово змінює колір. Це не просто синець — у деяких випадках під шкірою накопичується кров, яка вже згорнулася. Так утворюється гематома. Вона може бути маленькою і непомітною або великою, болючою, глибокою. Найчастіше це природна реакція організму на пошкодження, але коли кров збирається у внутрішніх тканинах чи органах, така гематома може стати небезпечною. 

Що таке гематома

Гематома — це скупчення згорнутої крові поза судинами, що виникає після пошкодження їхніх стінок. Коли судина розривається, кров потрапляє у навколишні тканини, де поступово згортається, утворюючи ущільнення. Такі зміни можуть з’являтися в будь-яких судинах — венах, артеріях або капілярах, залежно від сили удару чи характеру травми. Гематома не є активною кровотечею, адже кров у ній уже згорнулася, проте може тиснути на тканини й викликати біль або набряк.

Гематому часто плутають із кровотечею, однак між цими станами є принципова різниця. Кровотеча — це процес, коли кров продовжує витікати з ушкодженої судини, а гематома — наслідок уже завершеного витоку. Усередині неї кров згущується, утворюючи згусток, який організм з часом поступово розсмоктує. Від місця, де накопичується кров, залежить, наскільки серйозним буде стан: поверхнева гематома зазвичай не становить небезпеки, а внутрішня може призвести до ураження органів або нервових структур.

Види гематом

Гематоми відрізняються за місцем виникнення, глибиною пошкодження й потенційною небезпекою. Деякі з них є поверхневими та не потребують лікування, інші можуть тиснути на органи або нерви й викликати серйозні ускладнення. Нижче наведено основні типи гематом, які описані в медичних джерелах.

  • Вушна (ауральна) гематома: утворюється між шкірою та хрящем вуха, частіше в людей, які отримують удари по голові. Без лікування може призвести до деформації вушної раковини. [джерело]
  • Піднігтьова гематома: формується під нігтем після защемлення чи удару. Супроводжується болем і темним забарвленням нігтьової пластини. [джерело]
  • Гематома шкіри голови: з’являється як помітна шишка після удару. Вона розташована у верхніх шарах шкіри й м’язів, не зачіпає мозок.
  • Септальна гематома: виникає після перелому або травми носа. Якщо її не лікувати, може перешкоджати диханню й деформувати перегородку. [джерело]
  • Підшкірна гематома: знаходиться під поверхнею шкіри, часто утворюється після незначних ударів і зазвичай не становить небезпеки.
  • Ретроперитонеальна гематома: з’являється у черевній порожнині, але поза межами внутрішніх органів. Небезпечна тим, що може довго залишатися непоміченою. [джерело]
  • Гематома селезінки: розвивається після тупої травми живота, може супроводжуватися внутрішньою кровотечею й болем у лівому підребер’ї.
  • Печінкова гематома: утворюється в тканинах печінки внаслідок сильного удару чи падіння. У деяких випадках викликає значну крововтрату.
  • Спинальна епідуральна гематома: розташована між оболонкою спинного мозку та хребцем, здатна стискати нервові корінці й спричиняти біль або слабкість.
  • Внутрішньочерепна епідуральна гематома: знаходиться між кістками черепа та зовнішньою оболонкою мозку, підвищує тиск усередині черепа й потребує термінової допомоги. [джерело]
  • Субдуральна гематома: формується між поверхнею мозку та внутрішньою частиною черепа, зазвичай після удару голови. Є однією з найнебезпечніших, бо може порушити роботу мозкових структур. [джерело]

Характер і ризики гематоми залежать від місця її утворення. Поверхневі зазвичай розсмоктуються самостійно, а внутрішні — особливо в ділянці голови або живота — потребують медичного спостереження.

Причини гематом

Гематома виникає тоді, коли кров виходить із судини й накопичується в тканинах, де з часом згортається. Пошкодження судин може бути спричинене як побутовими, так і серйозними травмами або внутрішніми процесами. Іноді для цього достатньо навіть незначного удару.

Травми та побутові ушкодження

Найчастіше гематома утворюється після механічного впливу. Це може бути випадкове защемлення пальця, удар молотком, падіння чи здавлення частини тіла. У таких випадках стінка судини розривається, і кров просочується в навколишні тканини.

Серйозні ушкодження

Гематоми можуть бути наслідком дорожньо-транспортних пригод, падіння з висоти або розриву аневризми. При сильному ударі кров виходить у великому обсязі, що створює ризик для життєво важливих органів.

Медичні втручання

Іноді гематома з’являється після хірургічних, стоматологічних або косметичних процедур. Під час операцій або ін’єкцій може пошкоджуватися судина чи навколишня тканина, через що частина крові накопичується в місці втручання.

Ліки, що розріджують кров

Препарати, які знижують згортання крові, підвищують ризик утворення гематом. До них належать аспірин, варфарин, дипіридамол, а також сучасні засоби — еноксапарин, апіксабан, клопідогрель, дабігатран та ривароксабан. Через зниження здатності крові згортатися навіть невелика травма може спричинити скупчення крові в тканинах.

Спонтанне утворення

Іноді гематома з’являється без очевидної причини. Таке трапляється рідко, але можливе, якщо судини стають крихкими через певні захворювання або вікові зміни.

Навіть невелика травма може стати причиною утворення гематоми, особливо якщо людина приймає антикоагулянти або має підвищену ламкість судин. У таких випадках кров просочується у тканини швидше, ніж організм встигає зупинити її витікання.

Симптоми гематоми

Прояви гематоми залежать від її типу та глибини. Поверхневі зазвичай помітні відразу, тоді як внутрішні можуть довго залишатися прихованими. Слід звертати увагу на зміни кольору шкіри, біль і набряк, а після серйозних травм — на будь-які порушення самопочуття.

Поверхневі гематоми

Невеликі гематоми, розташовані під шкірою, зазвичай легко впізнати. Вони спричиняють локальний дискомфорт і зміну вигляду шкіри. Типові ознаки включають:

  • зміну кольору шкіри — від червоного до темно-синього або фіолетового
  • набряк або помітну припухлість у місці травми
  • болючість і чутливість під час дотику
  • тепло шкіри в ділянці ураження
  • легке запалення або підвищення температури тканин.

Зазвичай такі гематоми не становлять небезпеки й поступово зникають упродовж кількох днів чи тижнів.

Внутрішні гематоми

Глибокі гематоми важче розпізнати. Вони можуть розвиватися без зовнішніх ознак і проявлятися лише через певний час після травми. У таких випадках важливо стежити за будь-якими незвичними симптомами.

Найбільш небезпечними є внутрішньочерепні гематоми, що потребують негайної медичної допомоги. Їхні ознаки можуть включати:

Особливо небезпечні субдуральні гематоми, симптоми яких можуть проявлятися поступово — не одразу після травми, а протягом кількох днів або навіть тижнів. У цей період будь-яке погіршення самопочуття варто розглядати як привід для обстеження.

Відмінності між синцем і гематомою

Синець і гематома мають спільну природу, але різняться масштабом ушкодження. Синець виникає через розрив дрібних капілярів і виглядає як пляма, що поступово змінює колір: спочатку синя або фіолетова, потім зеленувата й нарешті жовта. Так організм розщеплює залишки крові під шкірою. Гематома ж пов’язана з ушкодженням більших судин, тому кількість крові значно більша, а ущільнення під шкірою помітніше.

У деяких випадках гематома може тиснути на навколишні тканини, спричиняючи біль і набряк, тоді як звичайний синець таких відчуттів зазвичай не викликає. Крім того, гематома зберігає темне забарвлення довше, може бути гарячою на дотик і супроводжуватись пульсацією. Якщо кров накопичується глибше — у м’язах чи органах — зовні її може бути не видно, але вона здатна спричинити небезпечні ускладнення.

Більшість синців не потребують лікування, натомість великі або внутрішні гематоми іноді вимагають медичного нагляду. Важливо не плутати ці стани, адже своєчасна реакція допомагає запобігти пошкодженню тканин або розвитку запалення.

Лікування гематом

Більшість гематом з часом розсмоктуються самостійно. Організм поступово розщеплює згустки крові, і вони зникають без втручання. Проте великі або глибокі гематоми потребують уваги, особливо якщо супроводжуються болем чи підозрою на ураження внутрішніх органів. Вибір лікування залежить від типу та розташування ушкодження.

Домашній догляд

При незначних травмах можна обмежитися простими засобами, які зменшують набряк і прискорюють загоєння. Варто дотримуватись таких рекомендацій:

  • забезпечити відпочинок ушкодженій ділянці, уникаючи надмірного руху
  • прикладати лід або холодний компрес через тканину протягом перших годин після травми
  • легко зафіксувати ділянку еластичним бинтом, щоб запобігти повторному розриву судини
  • не приймати аспірин чи інші засоби, що розріджують кров
  • за потреби використовувати знеболювальні препарати, рекомендовані лікарем.

Такі дії допомагають зменшити біль і запобігти збільшенню гематоми. Зазвичай через кілька днів припухлість починає спадати, а колір шкіри поступово світлішає.

Медичне лікування

Коли гематома велика або розташована глибоко, лікар може призначити огляд, додаткові дослідження чи процедури для виведення крові. У разі тиску на мозок, спинний мозок або внутрішні органи застосовується хірургічне дренування. Таке втручання дозволяє зняти тиск і відновити кровообіг у пошкодженій ділянці.

У рідкісних випадках гематома продовжує збільшуватись, якщо судина залишається пошкодженою. Тоді кров накопичується повторно, змішуючись зі старим згустком. У таких ситуаціях необхідне повне видалення крові та зупинка витоку. Своєчасне втручання допомагає уникнути інфекції та запобігти ускладненням.

Можливі ускладнення

Якщо гематома не зменшується або збільшується з часом, це може свідчити про ускладнення. У деяких випадках згусток тисне на тканини, заважаючи їх живленню, або спричиняє запалення. Особливо небезпечні внутрішні гематоми, які залишаються непоміченими й продовжують розростатися.

У головному мозку гематома може викликати стійкий головний біль, запаморочення, невиразну мову, іноді — втрату рівноваги чи слабкість у кінцівках. Такі стани не завжди мають зовнішні прояви, тому виявити їх можна лише за допомогою спеціальної діагностики. Якщо симптоми з’являються через кілька днів після травми, варто негайно звернутися до лікаря.

Рідше гематома може інфікуватися, особливо коли вона розташована близько до поверхні шкіри. У цьому випадку ділянка стає болючою, гарячою, з’являється почервоніння або виділення. Лікування таких ускладнень потребує медичного контролю, щоб уникнути поширення запального процесу.

Коли звертатися до лікаря

Невеликі гематоми зазвичай не потребують лікування, але є ситуації, коли медична допомога є необхідною. Особливо важливо звернутися до фахівця, якщо біль не минає або з’являються інші тривожні ознаки. У таких випадках лікар зможе оцінити стан і запобігти ускладненням.

  • сильний або наростаючий біль, що не зменшується з часом
  • ознаки інфекції: почервоніння, набряк, підвищення температури шкіри
  • підозра на гематому після травми голови
  • травма після падіння або дорожньо-транспортної пригоди
  • будь-яке погіршення самопочуття після удару, навіть якщо спочатку симптомів не було.

Після серйозної травми або забою лікар може рекомендувати повторний огляд через кілька днів, коли первинний набряк спаде. Це дозволяє переконатися, що всередині не утворилась прихована гематома. За потреби можуть бути призначені ультразвукове обстеження, комп’ютерна томографія чи інші методи візуалізації для уточнення діагнозу.

Не варто ігнорувати біль, що посилюється, або появу нових симптомів. Гематома, яка спочатку здається незначною, іноді приховує глибше ушкодження, тому уважність і своєчасний огляд допомагають уникнути ускладнень.

Підсумок

Гематома — це не просто синець, а реакція організму на пошкодження судин. Більшість із них безпечні й поступово зникають самостійно, але деякі вимагають медичного нагляду. Важливо стежити за змінами — кольором, болем, набряком, появою нових симптомів після травми.