У загальнонаціональному опитуванні людей віком 57–85 років у США сексуально активними назвали себе 73% учасників до 64 років, 53% у 65–74 роки і 26% у 75–85 років. Приблизно половина з них мала хоча б одну сексуальну проблему, яка їх турбувала, але з лікарем після 50 років про секс говорили лише 38% чоловіків і 22% жінок[1].
Старші роки нерідко сприймають як період втрат і обмежень. Проте для багатьох пар це час, коли стосунки стають глибшими й теплішими. Потяг до ніжності та довіри важить більше, а відчуття безпеки й взаємної підтримки часто цінується вище, ніж зовнішня привабливість.
Читайте:
Чому змінюється сексуальний потяг і поведінка
З віком секс здебільшого стає рідшим. Причини поєднують фізичні зміни, дію ліків і життєві обставини. У чоловіків і жінок вони різняться, але в основі лежать і біологічні процеси, і соціальні чинники. Велику роль має загальне самопочуття: люди, які оцінювали своє здоров'я як погане, рідше були сексуально активними і частіше мали сексуальні проблеми[1]. Інтимність при цьому нікуди не дівається, просто темп близькості більше підлаштовується під стан і потреби обох партнерів.
Ще один чинник пов'язаний із ритмом життя. З роками змінюються графік, навантаження й коло турбот. Організму іноді потрібно більше часу на відновлення, а сон, харчування й відпочинок помітніше впливають на бажання. Окремо діють ліки від хронічних хвороб: препарати для зниження тиску й антидепресанти можуть знижувати лібідо (статевий потяг)[2], а деякі ліки також зменшують природне зволоження піхви[3]. Тому рідший секс не завжди означає втрату інтересу. Частіше це сигнал, що щось треба підлаштувати.
Поширені причини у чоловіків:
- Відсутність бажання: може бути побічною дією ліків, а також наслідком стресу, проблем у стосунках чи депресії[2]. Поступово знижується і рівень тестостерону: у Массачусетському дослідженні старіння чоловіків загальний тестостерон у тих самих людей падав у середньому на 1,6% на рік[4].
- Труднощі з ерекцією: серед сексуально активних чоловіків 57–85 років це найчастіша проблема, на неї скаржилися 37%[1]. У побуті кажуть «імпотенція» або «проблеми з потенцією», а лікарі називають цей стан еректильною дисфункцією. Він потребує делікатного підходу й обстеження: у чоловіків з еректильною дисфункцією ризик серцево-судинних захворювань на 48% вищий[5].
- Загальний стан здоров'я: хронічні недуги знижують витривалість і впевненість у собі. Хвороби серця, цукровий діабет, знижена функція щитоподібної залози чи рак можуть безпосередньо послаблювати потяг[2].
Поширені причини у жінок:
- Зниження бажання: найчастіша сексуальна проблема жінок старшого віку, її назвали 43% сексуально активних учасниць опитування[1]. Причиною можуть бути й ліки, які приймають тривало, зокрема антидепресанти[2].
- Гормональні зміни: менопауза (у побуті кажуть «клімакс») знижує рівень естрогену. Слизова піхви стає тоншою й сухішою, з'являються печіння чи свербіж, і секс може стати болючим[6]. Труднощі зі зволоженням мали 39% сексуально активних жінок 57–85 років[1]. Лікарі називають такі зміни генітоуринарним синдромом менопаузи, раніше казали «атрофія піхви» або «атрофічний вагініт».
- Втрата партнера: емоційний чинник, який змінює інтимне життя. У всіх вікових групах жінки рідше за чоловіків мали чоловіка чи іншого близького партнера, і саме це часто пояснювало, чому вони рідше займалися сексом[1].
Хвороби суглобів, спини чи серця іноді змушують змінювати пози. Для когось це перешкода, а для когось нагода знайти зручніший формат близькості. Головне зважати на комфорт і домовлятися про зміни, поважаючи власні й партнерські межі.
Як підтримувати задовільне сексуальне життя
Інтимність у старшому віці може мати інший вигляд, але для гармонії у стосунках вона так само потрібна. Сексуальне життя не обмежується проникненням, і його якість часто залежить від готовності партнерів пробувати нове, приділяти більше уваги ніжності та відвертим розмовам.
Підтримка сексуальної форми
Регулярна сексуальна активність, імовірно, допомагає зберігати природні механізми. У фінському дослідженні чоловіків 55–75 років ті, хто мав статевий акт рідше ніж раз на тиждень, згодом удвічі частіше мали еректильну дисфункцію, ніж ті, хто займався сексом щотижня, навіть з урахуванням інших хвороб[7]. У невеликому дослідженні 52 жінок після менопаузи ознак атрофії піхви було менше в тих, хто мав статеві контакти тричі на місяць і частіше[8]. Обидві роботи спостережні: вони показують зв'язок, але не доводять, що саме частота сексу є причиною. Мастурбація залишається звичною частиною сексуальності в будь-якому віці: вона підтримує чутливість і впевненість у власному тілі та не потребує партнера.
Конкретні фізичні труднощі мають ефективне лікування. При еректильній дисфункції основні ліки належать до інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5): силденафіл (у побуті його називають «віагрою»), тадалафіл, варденафіл і аванафіл[9]. Їх зазвичай не призначають разом із нітратами від болю в грудях, як-от нітрогліцерином[10]. При сухості піхви перед сексом допомагають лубриканти на водній основі, для щоденного комфорту існують вагінальні зволожувачі, а якщо цього мало, лікар може призначити засоби з естрогеном[3]. Олії, вазелін і креми на основі мінеральної олії для цього не підходять, якщо пара користується латексним презервативом: у лабораторному тесті мінеральна олія за 60 секунд знижувала його міцність приблизно на 90%[11].
Коротко: більшість «вікових» сексуальних труднощів має конкретну причину і лікування, тому їх краще обговорити з лікарем, ніж мовчки терпіти.
Альтернативні практики
Секс не зводиться до проникнення. Інтимність охоплює широкий спектр дій, які приносять задоволення й зміцнюють зв'язок між партнерами. До таких практик належать:
- Пестощі та дотики: дають відчуття тепла і прийняття.
- Поцілунки: створюють емоційну близькість і нагадують про романтику стосунків.
- Обмін фантазіями: допомагає краще зрозуміти бажання партнера.
- Читання еротики: додає новизни й стимулює уяву.
Такі підходи знімають тиск очікувань від «традиційного сексу» і залишають більше простору для ніжності. Особливо це допомагає, коли фізичні обмеження або хвороби роблять звичний сценарій незручним.
Поліпшення комунікації
Зміни в тілі та відчуттях краще обговорювати вголос. Люди часто розраховують, що партнер сам здогадається про їхні бажання, але без слів це вдається не завжди. Багато хто уникає відвертих розмов через сором або страх образити. У метааналізі 93 досліджень за участі понад 38 тисяч людей у стосунках відверте спілкування про секс було пов'язане з вищою задоволеністю і сексом, і стосунками, причому якість таких розмов важила більше, ніж їхня частота[12].
- Відверто говорити: ділитися думками про зміни та бажання.
- Давати зворотний зв'язок: пояснювати, що приносить задоволення.
- Не боятися жартувати: гумор допомагає зняти бар'єри і напругу.
Такі кроки формують довіру, і близькість лишається приємною та природною незалежно від віку. На перший план виходить сам процес, а не результат.
Як залишатися у безпеці
Сексуальне життя в зрілому віці приносить задоволення, але має і свої ризики. Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ; у побуті їх досі називають венеричними хворобами) не мають вікових обмежень. Частка людей від 50 років серед усіх, хто живе з ВІЛ, у світі зросла з 8% у 2000 році до 16% у 2016-му[13]. Почасти це наслідок успішного лікування, завдяки якому люди з ВІЛ живуть довше[14]. Але з'являються й нові випадки: у 31 європейській країні кількість нових діагнозів ВІЛ у людей від 50 років у 2004–2015 роках зростала, причому порівняно з молодшими вони частіше заражалися під час гетеросексуальних контактів[15]. Тому про профілактику не варто забувати навіть тоді, коли стосунки тривають багато років.
Однією з причин уразливості є складність діагностики. У тому самому європейському аналізі старших людей частіше виявляли на пізній стадії інфекції[15]. Ранні ознаки ВІЛ, як-от утома, збільшені лімфовузли чи біль у м'язах, неспецифічні й трапляються при багатьох поширених станах[16]. Літні люди нерідко списують їх на «звичайні вікові проблеми», а лікарі не завжди пропонують їм тест на ВІЛ[14].
До основних інфекцій, що становлять ризик для людей у зрілому віці, належать:
- Генітальний герпес: вірусна інфекція, що проявляється болючими висипаннями.
- Генітальні бородавки: спричинені вірусом папіломи людини.
- Хламідіоз: бактеріальна інфекція, яка часто перебігає непомітно.
- Гонорея: бактеріальна інфекція, що може спричиняти виділення й біль під час сечовипускання, але симптоми з'являються не в усіх[17].
- Сифіліс: має кілька стадій і без лікування здатен серйозно уражати організм.
Міф: після менопаузи презерватив уже не потрібен, бо вагітність неможлива. Насправді: презерватив захищає передусім від інфекцій. За правильного й постійного використання це один із найефективніших способів захисту від статевих інфекцій, зокрема ВІЛ, хоча від виразок поза зоною, яку він покриває (так буває при сифілісі чи герпесі), не захищає[18]. Якщо виникла підозра на зараження, обстеження й лікування зменшують прояви, а хламідіоз, гонорею і сифіліс можна повністю вилікувати[18]. Лікування також знижує ризик передати інфекцію партнерові.
Лікарі іноді уникають теми сексуальності з літніми пацієнтами, тому розмову часто доводиться починати самим. Відкрите ставлення до власного здоров'я й увага до змін у тілі допомагають зберігати інтимність без шкоди для безпеки.
Підсумок
Сексуальність у старшому віці не зникає, вона змінює форму. Більшість труднощів, від слабшої ерекції до сухості піхви, мають причину, яку можна знайти, і лікування, яке працює, тож про них варто сказати лікарю. Ніжність, відверті розмови й готовність пробувати нове допомагають зберегти близькість, а презерватив і вчасний тест на статеві інфекції потрібні в будь-якому віці, якщо з'являється новий партнер.
Джерела18
- Дослідження. Lindau ST. та ін. A study of sexuality and health among older adults in the United States. N Engl J Med, 2007.
- Low sex drive (loss of libido). NHS.
- Vaginal dryness. NHS.
- Дослідження. Feldman HA. та ін. Age trends in the level of serum testosterone and other hormones in middle-aged men: longitudinal results from the Massachusetts male aging study. J Clin Endocrinol Metab, 2002.
- Мета-аналіз. Dong JY. та ін. Erectile dysfunction and risk of cardiovascular disease: meta-analysis of prospective cohort studies. J Am Coll Cardiol, 2011.
- Symptoms of menopause and perimenopause. NHS.
- Дослідження. Koskimäki J. та ін. Regular intercourse protects against erectile dysfunction: Tampere Aging Male Urologic Study. Am J Med, 2008.
- Дослідження. Leiblum S. та ін. Vaginal atrophy in the postmenopausal woman. The importance of sexual activity and hormones. JAMA, 1983.
- Erectile dysfunction (impotence). NHS.
- Sildenafil: a medicine for erection problems. NHS.
- Дослідження. Voeller B. та ін. Mineral oil lubricants cause rapid deterioration of latex condoms. Contraception, 1989.
- Мета-аналіз. Mallory AB. Dimensions of couples' sexual communication, relationship satisfaction, and sexual satisfaction: A meta-analysis. J Fam Psychol, 2022.
- Дослідження. Autenrieth CS. та ін. Global and regional trends of people living with HIV aged 50 and over: Estimates and projections for 2000-2020. PLoS One, 2018.
- Aging with HIV. HIV.gov.
- Дослідження. Tavoschi L. та ін. New HIV diagnoses among adults aged 50 years or older in 31 European countries, 2004-15: an analysis of surveillance data. Lancet HIV, 2017.
- HIV and AIDS. NHS.
- Gonorrhoea. NHS.
- Sexually transmitted infections (STIs). World Health Organization.
