Деякі люди після 80 років зберігають пам’ять на рівні значно молодших людей. Дослідження показують: їх об’єднує не ідеальний спосіб життя, а активний зв’язок з іншими.

Втрату пам’яті часто сприймають як звичайну частину старіння. Але є люди, у яких пам’ять залишається надзвичайно гострою навіть після 80 років. Їх називають суперейджерами. Науковці багато років вивчають таких людей, щоб зрозуміти, чому їхній мозок працює інакше.

Хто такі суперейджери

Суперейджери — це люди старші за 80 років, чия пам’ять відповідає рівню людей на 20–30 років молодших. Вони краще запам’ятовують інформацію, зберігають ясність мислення та довше залишаються розумово активними.

Дослідження показали, що суперейджерів не об’єднує одна дієта, одна вправа чи один “секретний” спосіб тренування мозку. Найпомітнішою спільною рисою виявилася товариськість. [джерело]

Спільна риса суперейджерів

Суперейджери зазвичай активно спілкуються, цікавляться людьми, беруть участь у різних справах і не відсторонюються від життя. Вони частіше мають теплі стосунки, охоче проводять час з іншими та емоційно залучені в те, що відбувається навколо.

У тестах особистості такі люди частіше мають риси, пов’язані з відкритістю до спілкування:

  • Товариськість: їм подобається бути серед людей і підтримувати контакти.
  • Теплота: вони схильні до доброзичливості та емоційної близькості.
  • Ентузіазм: вони зберігають інтерес до занять, розмов і подій.
  • Позитивне ставлення до стосунків: вони частіше оцінюють свої зв’язки з людьми як добрі й важливі.

Такі люди менш схожі на байдужих або відсторонених. Їхня активність стосується не лише розумових занять, а й живого контакту з іншими.

Що особливого в мозку суперейджерів

Товариськість суперейджерів може бути пов’язана з особливостями мозку. Дослідники звернули увагу на нервові клітини, які називаються нейронами фон Економо. Це особливий тип клітин, який пов’язують із соціальною поведінкою, спілкуванням і турботою про інших.

Такі клітини є у видів, для яких важлива складна соціальна взаємодія, зокрема у людей, людиноподібних мавп, слонів і китів.

Нейрони фон Економо розташовані в ділянці мозку, яка називається передньою поясною корою. Ця зона бере участь в увазі, мотивації, залученості та здатності сприймати нову інформацію.

Після дослідження мозку суперейджерів після смерті науковці побачили, що передня поясна кора в них часто добре збережена. У деяких випадках вона була навіть товщою, ніж у людей на 20–30 років молодших.

Чому це може мати значення

Поки що невідомо, чому в суперейджерів більше нейронів фон Економо. Є припущення, що частина людей може народжуватися з більшою кількістю таких клітин.

Водночас дослідники не вважають це готовим поясненням. Зв’язок між цими клітинами, соціальністю і збереженням пам’яті ще потребує вивчення. Також поки рано називати нейрони фон Економо біологічною ознакою успішного старіння.

Два типи мозку суперейджерів

Обстеження мозку показали, що суперейджери не всі однакові. У частини з них не було значних скупчень амілоїду й білка тау. Ці білкові зміни часто пов’язують із розвитком хвороби Альцгеймера.

В інших суперейджерів такі зміни були, але пам’ять усе одно залишалася дуже доброю. Через це дослідники говорять про два можливі механізми [джерело]:

  • Стійкість: мозок не утворює помітних бляшок і клубків.
  • Резильєнтність: такі зміни з’являються, але не порушують роботу мозку так, як очікувалося б.

Це показує, що старіння мозку може відбуватися по-різному. У деяких людей захисний механізм полягає в тому, що небезпечні зміни майже не формуються. В інших мозок ніби витримує ці зміни краще.

Чи потрібен ідеальний спосіб життя

Можна було б очікувати, що суперейджери все життя дотримуються суворих правил: правильно харчуються, постійно розв’язують головоломки, медитують і не мають шкідливих звичок. Але дослідження не підтвердили такої простої схеми.

Серед суперейджерів були люди, які не завжди мали зразкові звички:

  • Регулярно вживали алкоголь: це траплялося в частини учасників.
  • Курили: деякі могли викурювати багато сигарет на день.
  • Спали менше рекомендованого: не всі мали ідеальний режим сну.

Це не означає, що такі звички корисні або безпечні. Джерело показує інше: немає одного універсального способу життя, який гарантовано робить людину суперейджером. Але майже в усіх таких людей зберігалася розумова, соціальна та емоційна залученість.

Що може підтримувати здоров’я мозку

Стати суперейджером за готовою інструкцією неможливо. Але дослідження способу життя показують, що певні звички можуть підтримувати пам’ять і мислення під час старіння.

Найкращі результати були пов’язані з поєднанням кількох напрямів [джерело]:

  • Фізична активність: помірні або інтенсивні аеробні навантаження по 30–35 хвилин чотири рази на тиждень, а також силові вправи й вправи на гнучкість двічі на тиждень.
  • Когнітивні вправи: комп’ютерні тренування мозку по 30 хвилин тричі на тиждень, а також інтелектуально складні та соціальні заняття.
  • Харчування: раціон із темною листовою зеленню, ягодами, горіхами, цільнозерновими продуктами, оливковою олією та рибою, з обмеженням цукру й нездорових жирів.
  • Контроль здоров’я: регулярна перевірка артеріального тиску, маси тіла та лабораторних показників.

Такі звички не гарантують виняткової пам’яті після 80 років. Але вони можуть допомагати мозку довше залишатися активним і краще справлятися зі звичайними віковими змінами.

Підсумок

Суперейджери показують, що старіння мозку не завжди означає різке згасання пам’яті. Їхня головна спільна риса — не бездоганний режим і не один чарівний метод, а жива залученість у стосунки, розмови, заняття й турботу про інших. Мозок, який довго залишається в контакті зі світом, може старіти інакше.