Базаліома (базальноклітинна карцинома): що варто знати

Базаліома (базальноклітинна карцинома, базальноклітинний рак шкіри) — найпоширеніше злоякісне новоутворення шкіри. Воно зростає повільно, рідко дає метастази, але здатне глибоко руйнувати навколишні тканини.

Цей тип раку виникає з базальних клітин — найглибшого шару епідермісу. На вигляд базаліома нагадує звичайний прищик, пляму або корочку, через що її легко не помітити або сплутати з нешкідливим утворенням. Проте на відміну від доброякісних змін, базальноклітинна карцинома не зникає сама і поступово вростає в шкіру, а потім — у м’язи, хрящі або навіть кістку. При своєчасному виявленні її можна повністю видалити.

Що таке базаліома

Базаліома, або базальноклітинна карцинома шкіри, — це злоякісне новоутворення, яке виникає з базальних клітин епідермісу. Інші назви хвороби — базальноклітинний рак і епітеліома базального типу. Пухлина формується з клітин, що розташовані в нижньому шарі шкіри й відповідають за оновлення її поверхні. За певних умов ці клітини починають ділитися надто активно й утворюють пухлину.

На перших етапах базаліома виглядає як маленький щільний вузлик або пляма на шкірі. Зазвичай утворення має тілесний, рожевий, іноді сірий чи темний колір. Поверхня може бути гладкою або з лусочками, іноді вкривається тонкою кіркою. У деяких випадках помітні дрібні судини. Новоутворення збільшується повільно, але постійно, і з часом може поширюватись углиб шкіри, уражаючи підлеглі тканини.

Базаліома належить до онкологічних захворювань, але перебігає менш агресивно, ніж інші типи раку шкіри. Проте навіть при відсутності метастазів вона не є безпечною: у запущених випадках ураження сягає м’язів, хрящів або кісток і потребує складнішого лікування.

Види базаліоми

Базаліома має кілька клінічних форм. Вони відрізняються зовнішнім виглядом, характером росту та локалізацією. Від типу залежить, наскільки легко її виявити на ранньому етапі та як швидко вона здатна вростати вглиб тканин.

Вузлова

Це найпоширеніша форма базаліоми. На шкірі з’являється округлий або напівкулястий вузлик із перламутровим блиском. Часто його поверхня напівпрозора, крізь яку видно тонкі кровоносні судини. Іноді центр вузлика виразковується, що створює враження невеликої ямки з кіркою по краях.

Поверхнева

Цей тип виглядає як плоска пляма з лущенням або тонкою кірочкою. Вона трохи світліша або рожевіша за навколишню шкіру, має чіткі межі та повільно розширюється. Найчастіше виникає на тулубі, руках або ногах. Оскільки така форма не піднімається над шкірою, її легко сплутати з екземою або псоріазом.

Склерозивна (морфеоподібна)

Рідкісна, але найпідступніша форма. Зовні нагадує щільний, білуватий або жовтуватий шрам, що з часом збільшується. Краї нерівні, поверхня може бути гладкою. Часто розташовується на обличчі, особливо в ділянці носа або щік. Така пухлина здатна вростати глибоко в тканини, зокрема м’язи або хрящі, не створюючи зовнішньої виразкової поверхні.

Пігментна

Найрідкісніший тип базаліоми. Має темне забарвлення — від коричневого до синьо-чорного. Нагадує родимку або меланому, що може ускладнювати діагностику. Пігментація зумовлена наявністю меланіну в клітинах пухлини. Зовнішній вигляд поєднується з характерними ознаками вузлової форми — гладка поверхня, чіткі краї, видимі судини.

Хто в групі ризику

Базаліома може виникнути в будь-кого, але деякі люди мають підвищену ймовірність зіткнутися з цим типом раку шкіри. До факторів, які збільшують ризик, належать як біологічні особливості організму, так і спосіб життя. Значення має не лише вік або колір шкіри, а й вплив сонця впродовж багатьох років.

Найбільшу ймовірність захворіти мають:

• Люди віком понад 50 років: з віком клітини шкіри накопичують більше мутацій, викликаних ультрафіолетовим випромінюванням.
• Особи зі світлим фототипом шкіри: світла шкіра, блакитні чи зелені очі, руде або світле волосся — усе це ознаки меншої кількості меланіну, який природно захищає шкіру від УФ-променів.
• Ті, хто часто перебуває на сонці або працює на відкритому повітрі: фермери, будівельники, водії, рибалки тощо.
• Особи з історією попередніх базаліом: після одного випадку ймовірність повторного зростає суттєво.

Додатково до групи ризику належать ті, хто користувався соляріями, мав опіки в дитинстві, або проходив променеву терапію з ураженням шкіри.

Симптоми та прояви

Ознаки базаліоми можуть сильно відрізнятися залежно від форми пухлини, її розміру, локалізації та тривалості існування. Зовнішній вигляд новоутворення змінюється з часом — саме тому важливо звертати увагу на будь-які утворення, які не загоюються чи змінюються.

Типовими проявами є:

• Щільний вузлик або пляма на шкірі: зазвичай тілесного, рожевого або сіруватого кольору. Іноді утворення блищить або має перламутровий відтінок.
• Лущення або поява тонкої кірочки: можуть чергуватись періоди, коли новоутворення «заспокоюється», а потім знову активізується.
• Помітні кровоносні судини на поверхні: дрібна судинна сітка часто видно на блискучих вузликах.
• Утворення виразки або тріщини: в центрі пухлини може з’являтись западинка, яка легко травмується та довго не загоюється.
• Свербіж, печіння або дискомфорт: не обов’язкові, але іноді супроводжують пухлину.
• Повільне, але стабільне зростання: утворення не зникає і поступово збільшується в діаметрі.

Початок може бути майже непомітним — невелика пляма або прищик, який здається нешкідливим. Саме тому важливо не ігнорувати утворення, які не зникають упродовж кількох тижнів.

Типові локалізації

Базаліома найчастіше виникає на ділянках шкіри, які протягом життя зазнають найбільшого впливу ультрафіолетового випромінювання. Важливо знати, де зазвичай з’являється ця пухлина, щоби вчасно помітити зміни й звернутися до лікаря.

Найпоширеніші місця локалізації:

• Обличчя: лоб, щоки, верхня губа, підборіддя — найчастіша зона появи.
• Ніс: особливо спинка й крила, через постійний контакт із сонцем.
• Повіки: тонка шкіра робить цю зону вразливою до УФ-пошкоджень.
• Вуха: особливо верхні краї та задня поверхня.
• Шкіра голови: у людей із порідшеним волоссям або облисінням.
• Руки та передпліччя: зони, які майже завжди відкриті в теплу пору року.
• Гомілки: особливо в жінок, які часто носять спідниці чи сукні.

Попри те що ці ділянки є типовими, базаліома може з’явитися й на закритих частинах тіла, особливо при наявності факторів ризику або вроджених схильностей.

Причини виникнення

Базаліома виникає через ушкодження ДНК у базальних клітинах шкіри. У більшості випадків це результат надмірного впливу ультрафіолетового (УФ) випромінювання — сонячного або штучного. Пошкоджені клітини втрачають здатність контролювати свій цикл поділу: замість того щоб зупинятись після утворення нової клітини, вони продовжують ділитися. У результаті формується пухлина в межах епідермісу, яка поступово зростає.

Основні чинники, що сприяють розвитку цього процесу:

• Інтенсивне або тривале сонячне опромінення: регулярне перебування на сонці без захисту накопичує мутації в клітинах шкіри.
• Використання соляріїв: штучне УФ-випромінювання має такий самий канцерогенний ефект, як і сонце.
• Променева терапія в минулому: базаліоми можуть з’являтись у зоні попереднього опромінення, навіть через кілька років.
• Ослаблений імунітет: у людей із порушенням імунного контролю зростає ризик появи злоякісних клітин.

Окремим фактором є рідкісне спадкове захворювання — синдром Горліна (синдром базальноклітинного невуса). У таких випадках множинні базаліоми можуть виникати ще в дитячому віці, навіть без впливу сонця.

Діагностика

Виявлення базаліоми починається з огляду шкіри. Досвідчений спеціаліст часто може запідозрити діагноз уже під час первинного огляду. Утім, для остаточного підтвердження завжди потрібне гістологічне дослідження.

Під час консультації лікар звертає увагу не лише на вигляд утворення, а й на динаміку змін. Запитує:

• коли вперше з’явилася підозріла ділянка
• чи змінювалася її форма або розмір з часом
• чи були свербіж, біль або виділення
• чи лікувались раніше від раку шкіри.

Після огляду зазвичай проводиться біопсія — відбір невеликого фрагмента тканини для дослідження під мікроскопом. Це дозволяє визначити тип пухлини, ступінь агресивності та межі ураження. Саме біопсія підтверджує діагноз і відрізняє базаліому від інших шкірних новоутворень, наприклад, меланоми або плоскоклітинної карциноми.

У виняткових випадках, коли є підозра на глибше проростання або нетипову локалізацію, можуть знадобитися візуалізаційні дослідження, такі як КТ або МРТ. Це буває рідко, оскільки базаліома майже ніколи не дає метастазів.

Після підтвердження діагнозу визначають стадію процесу: враховують розмір пухлини, глибину проростання в тканини, залучення лімфовузлів і швидкість росту. Це впливає на вибір методу лікування.

Лікування

Мета лікування базаліоми — повне видалення пухлини з мінімальним пошкодженням здорових тканин. Оскільки більшість випадків виявляються на ранніх стадіях, вибір методів доволі широкий. Остаточне рішення залежить від розміру, глибини проростання, локалізації пухлини та загального стану пацієнта.

Залежно від клінічної ситуації можуть застосовуватись такі підходи:

• Хірургічне висічення: видалення пухлини разом із навколишніми тканинами за допомогою скальпеля. Стандартний метод при невеликих або середніх утвореннях.
• Операція Мооса: поетапне висічення пухлини з мікроскопічним контролем країв. Перевага цього методу — максимальне збереження здорової шкіри. Використовується для пухлин на обличчі або в зонах із обмеженим об’ємом тканин.
• Кріотерапія: заморожування пухлини рідким азотом. Підходить для поверхневих форм і невеликих утворень.
• Кюретаж з електродеструкцією: вишкрібанння пухлини з наступним припіканням. Метод простий, але має вищий ризик рецидиву порівняно з хірургією.
• Фотодинамічна терапія (ФДТ): поєднання спеціального препарату, що накопичується в пухлинних клітинах, і опромінення синім або червоним світлом. Руйнує пухлину вибірково. Підходить для поверхневих форм.
• Лазерне видалення: точне випаровування ураженої ділянки лазером. Підходить при дрібних і поверхневих ураженнях.
• Системна терапія: у випадках, коли пухлина неоперабельна або поширилась у глибші структури, можливе застосування спеціалізованих препаратів.

Для лікування місцево-поширеної або метастатичної форми базаліоми в Україні дозволено два таргетні препарати:

• Вісмодегіб: застосовується при важких формах, коли хірургія або променева терапія неможливі. Може спричиняти м’язові судоми, зміну смаку, випадіння волосся.
• Сонідегіб: альтернатива з подібним механізмом дії та спектром побічних ефектів. Підходить не всім, вимагає контролю стану пацієнта.

Будь-яке оперативне втручання залишає шрам. Його розмір і вигляд залежать від обраного методу та локалізації пухлини. Ускладнення — рідкість, але можливі кровотеча, інфекція або потреба в повторному втручанні при рецидиві.

Якщо не лікувати

Базаліома розвивається повільно, але не зупиняється самостійно. І хоча вона майже ніколи не дає метастазів, відсутність лікування може мати серйозні наслідки для здоров’я та зовнішності. Ігнорування пухлини призводить до поступового руйнування навколишніх тканин — спочатку шкіри, а згодом підшкірного жиру, м’язів, хрящів і навіть кісток.

Без втручання утворення може перетворитися на виразку, яка не загоюється, періодично кровоточить і інфікується. У складних випадках це спричиняє хронічний біль, неприємний запах, утруднення під час руху чи міміки, якщо уражена зона — обличчя або шия.

Особливо небезпечні пухлини в ділянці очей, носа, вух, скронь. Там навіть невелика базаліома здатна викликати серйозне косметичне або функціональне ураження. В окремих випадках (надзвичайно рідко) пухлина може поширитись за межі шкіри — в лімфовузли чи внутрішні органи, і тоді мова вже йде про загрозу життю.

Профілактика

Усунути ризик базаліоми повністю неможливо, але можна суттєво зменшити ймовірність її появи. Ключовим чинником у більшості випадків є ультрафіолет, тож профілактика зосереджена передусім на захисті шкіри від сонячного випромінювання. Це особливо актуально для людей зі світлою шкірою або тих, хто вже мав рак шкіри в минулому.

Практичні кроки, які допомагають зменшити ризик:

• Обмежуйте перебування на сонці з 10:00 до 16:00: саме в ці години УФ-випромінювання найсильніше.
• Користуйтесь сонцезахисними засобами з SPF 30 і вище: наносити їх потрібно за 15–20 хвилин до виходу на вулицю і повторювати кожні 2 години, особливо після купання або потовиділення.
• Носіть одяг із захистом від сонця: широкополі капелюхи, окуляри з УФ-фільтрами, сорочки з довгими рукавами та тканини з UPF.
• Не користуйтеся соляріями: штучне УФ-випромінювання так само ушкоджує ДНК клітин шкіри.
• Оглядайте шкіру щомісяця: звертайте увагу на нові утворення, плями, вузлики, що не зникають і змінюються з часом.
• Проходьте профілактичні огляди в дерматолога: раз на рік або частіше — за рекомендацією лікаря.
• Розгляньте прийом ніацинаміду (вітаміну B3): за даними клінічних досліджень, 500 мг двічі на день можуть зменшити ризик розвитку нових випадків базаліоми та плоскоклітинного раку шкіри.

Ці заходи не гарантують повного захисту, але суттєво знижують ризик, особливо при регулярному дотриманні та уважному ставленні до змін на шкірі.

Поширені питання

У людей, які вперше стикаються з діагнозом базаліома, часто виникають однакові запитання. Вони стосуються як самої хвороби, так і можливих наслідків. Нижче — відповіді на найпоширеніші з них.

Чи може базаліома повернутись після лікування?

Так, базаліома може рецидивувати, особливо якщо не була повністю видалена або знаходилась у складній для лікування зоні. Ризик повторної появи вищий у пацієнтів, які вже мали кілька пухлин. Після лікування важливо регулярно проходити дерматологічні огляди й самостійно перевіряти шкіру навколо місця втручання.

Чим базаліома відрізняється від інших типів раку шкіри?

Базаліома — найпоширеніший, але найменш агресивний різновид. Вона рідко дає метастази. Плоскоклітинний рак розвивається з інших клітин епідермісу, росте швидше й має вищий ризик поширення. Меланома виникає з пігментних клітин (меланоцитів), часто розвивається агресивно й без лікування може дуже швидко метастазувати.

Що таке актиничний кератоз і як він пов’язаний із раком?

Актиничний кератоз — це передраковий стан шкіри, який виникає через тривалий вплив ультрафіолету. Ураження виглядає як шорстка ділянка, що лущиться та не загоюється. Сам по собі кератоз не є раком, але може переродитися у плоскоклітинну карциному. Виявлення й лікування актиничного кератозу — важлива складова профілактики раку шкіри.

Використання сонцезахисного крему взимку

Як доглядати за собою при розацеа

Часник