Тріщина в куточку рота болить саме тоді, коли ви усміхаєтеся, говорите або відкушуєте їжу. Вона може трохи загоїтися, а потім розкритися знову. Такий стан називають ангулярним хейлітом, а в побуті — заїдами.

Це не окрема «грибкова хвороба» і не безпомилкова ознака нестачі вітамінів. Найчастіше шкіру спочатку пошкоджують слина, сухість або механічне тертя, а дріжджі чи бактерії підтримують запалення. Щоб тріщина не поверталася, треба знайти саме ваш набір причин.

Як виглядає ангулярний хейліт

Ангулярний хейліт уражає один або обидва куточки рота. Шкіра червоніє, розмокає, лущиться або вкривається кірочкою; при русі губ з’являються біль, печіння й кровоточиві тріщини. Іноді ураження переходить на прилеглу шкіру. Сам стан не заразний, хоча в пошкодженій ділянці можуть розмножуватися мікроорганізми, які звичайно живуть у роті та на шкірі.[1]

На відміну від герпесу на губах, заїда зазвичай не починається з групи дрібних пухирців. Але розташування не дає стовідсоткової відповіді: герпес теж може виникнути біля куточка рота, а схожі тріщини бувають при контактному дерматиті, імпетиго та інших видах хейліту. Якщо картина нетипова, діагноз краще не ставити за фото.

Читайте:

Чому куточки рота тріскаються

Куточки губ постійно рухаються і витримують натяг. Коли в складці затримується слина, верхній шар шкіри розм’якшується, а після висихання стає вразливим до нових розривів. Облизування губ підтримує цей цикл. Тому ангулярний хейліт часто починається не з інфекції, а з вологості, тертя та порушення захисного бар’єра.[2]

Глибокі складки, відсутність зубів, знижена висота прикусу й погано припасовані протези полегшують накопичення слини. Схожий ефект дають постійне слиновиділення, звичка облизувати губи та сухі потріскані губи. Саме тому лікування лише кремом часто дає тимчасовий результат.

У вологій тріщині можуть розмножуватися Candida albicans і Staphylococcus aureus, окремо або разом. Невелике дослідження 64 пацієнтів виявило Candida у 45, а золотистий стафілокок у 40 учасників, але наявність мікроорганізму ще не пояснює, чому пошкодилася шкіра.[3]

Коротко: слина й тертя створюють тріщину, а грибки або бактерії можуть заважати їй загоїтися. Обидві частини проблеми треба враховувати.

Реклама

Кому заїди дошкуляють частіше

Ризик зростає там, де шкіра довго залишається вологою, сухою або втрачає опору. До найтиповіших чинників належать:

  • Зубні протези й особливості прикусу. Нестабільний або зношений протез, відсутність зубів і глибокі складки змінюють змикання губ та затримують слину.
  • Сухість і ліки. Холод, дихання ротом, облизування губ, сухість у роті та ретиноїди на кшталт ізотретиноїну ушкоджують бар’єр губ.
  • Шкірні хвороби. При атопічному дерматиті шкіра легше реагує на слину й подразники.
  • Хронічні стани. Цукровий діабет, імунодефіцит, ВІЛ та лікування, яке пригнічує імунну систему, підвищують ризик кандидозу.
  • Хвороби з порушенням всмоктування. Серед них целіакія, хвороба Крона та виразковий коліт.
  • Сухість слизових. Синдром Шегрена змінює стан ротової порожнини й може сприяти хейліту.

Сучасний огляд підкреслює, що ангулярний хейліт має змішане походження, а іноді стає першою видимою ознакою іншого стану.[4]

Чи завжди винна нестача вітамінів

Ні. Дефіцит поживних речовин є однією з можливих причин, але за зовнішнім виглядом тріщини його визначити неможливо. З ангулярним хейлітом пов’язують дефіцит заліза, вітаміну B2, фолату, вітаміну B12 та цинку. Клінічний довідник радить перевіряти такі дефіцити за відповідних симптомів і ризиків, особливо при стійкому перебігу.[5]

Це не привід пити комплекс вітамінів навмання. Надлишок окремих добавок теж шкодить, а тріщина може мати зовсім іншу причину. Аналізи найбільш доречні при повторних або стійких заїдах, обмежувальній дієті, втраті ваги, хворобах кишківника, перенесеній баріатричній операції, блідості, втомі чи інших ознаках анемії.

Читайте:

Як лікар знаходить причину

Зазвичай діагноз видно під час огляду. Лікар оцінює не тільки тріщину, а й губи, слизову рота, язик, зуби, протези, прикус і шкіру навколо. Важливі ліки, звичка облизувати губи, слиновиділення, харчування, сухість у роті та хронічні хвороби.

Додаткові обстеження потрібні не всім. Якщо ураження не минає, часто повертається або не реагує на перше лікування, можуть знадобитися:

  • Мазок або посів. Він допомагає відрізнити кандидоз від бактеріальної інфекції та підібрати лікування при стійкому перебігу.
  • Аналізи крові. Загальний аналіз, феритин, залізо, B12, фолат, глюкозу та інші показники призначають за симптомами й факторами ризику, а не автоматично всім.
  • Огляд стоматолога. Він потрібен, якщо протез хитається, прикус змінився або в куточках постійно збирається слина.
  • Аплікаційні тести. Їх розглядають при підозрі на алергію до зубної пасти, косметики, стоматологічних матеріалів або при хейліті, який не відповідає на звичайне лікування. У великій вибірці пацієнтів, направлених на такі тести через хейліт, позитивні реакції були частими, але ці дані не означають, що алергія є причиною більшості заїд.[6].

Якщо ураження однобічне, тверде, виразкується, збільшується або має нетиповий вигляд, лікар перевірить інші діагнози. Для різних форм хейліту симптоми можуть бути схожими, тому іноді потрібні дерматолог і біопсія.[7]

Читайте:

Реклама

Що можна зробити вдома

При невеликій свіжій тріщині без гною, значного набряку й інших симптомів почніть із захисту шкіри. Обережно промокайте куточки після їжі та пиття, не облизуйте й не здирайте кірочки. Тонкий шар простого вазеліну або іншого нейтрального бар’єрного засобу зменшує контакт зі слиною та розтягування шкіри. Такий догляд особливо логічний, коли причина схожа на сухість або подразнення.

Не припікайте тріщину спиртом, перекисом, часником чи нерозведеними ефірними оліями. Для лікування ангулярного хейліту ці методи не мають переконливих клінічних доказів, зате можуть спричинити подразнення або контактний дерматит. Навіть олія чайного дерева інколи викликає почервоніння й подразнення, а ковтати її небезпечно.[8]

Так само не починайте одночасно протигрибковий, антибактеріальний і гормональний креми «про всяк випадок». Вони лікують різні причини, можуть маскувати картину й мають протипоказання. Якщо за кілька днів бар’єрного догляду немає явного поліпшення, краще показати ураження сімейному лікарю, дерматологу або стоматологу.

Як лікують ангулярний хейліт

Лікування складається з двох частин: загоїти ураження і прибрати чинник, через який воно виникло. За підтвердженого або ймовірного кандидозу лікар призначає місцевий протигрибковий засіб; при бактеріальній інфекції може знадобитися місцевий антибактеріальний препарат. Якщо є запалення, короткий курс слабкого кортикостероїду іноді додають до протимікробної терапії, але не використовують самостійно на можливій інфекції.

Сильних порівняльних досліджень мало. Огляд лікування знайшов лише два старі рандомізовані випробування, а більшість інших підходів вивчали в серіях випадків. Тому універсального «найкращого крему» для всіх причин немає.[9] У невеликому контрольованому дослідженні ністатин допоміг при ураженнях із Candida, однак це не доводить користь протигрибкового засобу для кожної тріщини.[10]

Якщо джерелом слини є протез або знижена висота прикусу, потрібна стоматологічна корекція та належне очищення протезів. Підтверджений дефіцит лікують конкретною поживною речовиною й одночасно шукають причину його появи. При діабеті, сухості в роті або хворобі кишківника контролюють основний стан. Філери й інші процедури для глибоких складок описані, але докази обмежені невеликими серіями; це не перша лінія лікування.

Коротко: якщо не усунути слину, протез, подразник або дефіцит, навіть правильно підібраний крем може дати лише коротку паузу.

Коли потрібен лікар

Запишіться на огляд, якщо тріщина не зменшується протягом одного-двох тижнів, часто повертається або заважає їсти. Не відкладайте звернення, коли є гній, швидке поширення почервоніння, значний набряк, сильний біль, гарячка, виразки в роті, утруднене ковтання чи ознаки зневоднення.

Окремої оцінки потребує стійке однобічне ураження, ущільнення, кровотеча без очевидної тріщини або зміна, яка не гоїться. Це не типова картина простої заїди. Людям з ослабленим імунітетом, погано контрольованим діабетом або протезами краще звернутися раніше.

Як зменшити ризик повторення

  • Приберіть постійну вологу. Промокайте куточки рота, працюйте зі слиновиділенням і відмовтеся від облизування губ.
  • Захищайте сухі губи. Використовуйте нейтральний засіб без ароматизаторів, якщо холод, вітер або ліки пересушують шкіру.
  • Доглядайте за протезами. Очищуйте їх за рекомендацією стоматолога й перевіряйте посадку, якщо вони хитаються або змінили змикання губ.
  • Не лікуйте аналізи навмання. Добавки заліза, B12, фолату чи цинку потрібні при підтвердженому дефіциті або чіткій рекомендації лікаря.
  • Шукайте повторюваний подразник. Якщо загострення пов’язане з новою пастою, бальзамом, помадою чи стоматологічним матеріалом, припиніть його використання та обговоріть патч-тести.

Підсумок

Тріщини в куточках рота найчастіше виникають там, де слина, сухість і рух губ руйнують шкірний бар’єр. Грибки, бактерії, протези, шкірні хвороби або дефіцит поживних речовин можуть підтримувати проблему, але жодну з цих причин не варто вгадувати за зовнішнім виглядом. Нейтральний бар’єрний догляд допомагає при легкому подразненні; стійкі й повторні заїди потребують огляду та лікування за причиною.

Джерела10
  1. Angular Cheilitis: Symptoms, Causes, and Management with Images — DermNet. DermNet®.
  2. Park KK. та ін. Angular cheilitis, part 1: local etiologies. Cutis, 2011.
  3. Ohman SC. та ін. Angular cheilitis: a clinical and microbial study. J Oral Pathol, 1986.
  4. Chiriac A. та ін. Angular cheilitis-an oral disease with many facets. Wien Med Wochenschr, 2024.
  5. Brizuela M. та ін. Angular Cheilitis. 2025.
  6. Silverberg JI. та ін. Prevalence and trend of allergen sensitization in patients with cheilitis referred for patch testing, North American Contact Dermatitis Group data, 2001-2018. Contact Dermatitis, 2023.
  7. Narayanan D. та ін. Cheilitis: A Diagnostic Algorithm and Review of Underlying Etiologies. Dermatitis, 2024.
  8. Tea Tree Oil: Usefulness and Safety. NIH.
  9. Огляд. Cabras M. та ін. Treatment of angular cheilitis: A narrative review and authors' clinical experience. Oral Dis, 2020.
  10. Дослідження. Ohman SC. та ін. Treatment of angular cheilitis. The significance of microbial analysis, antimicrobial treatment, and interfering factors. Acta Odontol Scand, 1988.