Вітамін K

Вітамін K потрібен для згортання крові, міцності кісток і здоров’я судин. У дорослих його дефіцит трапляється рідко, але для новонароджених він небезпечний.

Ін’єкція вітаміну K після народження захищає дитину від рідкісної, але небезпечної кровотечі. А людям, яким призначили варфарин, радять не вилучати зелені овочі, а їсти їх у приблизно однаковій кількості. Обидві ситуації пов’язані з речовиною, без якої кров не згортається належним чином.

Вітамін K — це родина сполук зі спільною хімічною основою. Їхні харчові джерела й тривалість перебування в організмі різняться, проте всі вони беруть участь в активації вітамін-K-залежних білків. Простий поділ на «K1 для печінки» і «K2 для кісток та судин» перебільшує те, що відомо з клінічних досліджень.

Форми вітаміну K

Вітамін K — це група жиророзчинних споріднених сполук зі спільним хіноновим ядром. У їжі є дві основні природні форми — філохінон і менахінони; синтетичний менадіон у добавках для людей не застосовують.^[1]

Філохінон (вітамін K1)

Філохінон — головна форма вітаміну K у харчуванні людини. Він міститься переважно в зелених листових овочах — шпинаті, капусті, броколі, листі ріпи, петрушці, салаті — а також у деяких рослинних оліях. У вільному вигляді філохінон засвоюється добре, але в рослинах він щільно зв’язаний із хлоропластами, тому зі шпинату організм засвоює лише приблизно 4–17 % від кількості, доступної з таблетки. Вживання зелені разом із невеликою кількістю жиру покращує засвоєння, хоча воно все одно нижче, ніж з олій.^[1]

Менахінони (вітамін K2)

Менахінони — група сполук, позначених як MK-4, MK-7, MK-9 тощо, залежно від довжини бічного ланцюга. Вони містяться в м’ясі, яйцях, твердих сирах і ферментованих продуктах, особливо в натто з ферментованих соєвих бобів. Частину менахінонів синтезують бактерії кишківника, хоча скільки вітаміну організм отримує цим шляхом, точно не відомо. MK-4 організм може утворювати з філохінону без участі бактерій.^[1]

Менадіон (вітамін K3)

Менадіон — синтетична форма вітаміну K, яку використовують, зокрема, у кормах для тварин. У харчових добавках і збагачених продуктах для людей його більше не застосовують: лабораторні дослідження показали, що він може пошкоджувати клітини печінки.^[1]

Біологічна роль

Вітамін K працює як кофактор ферменту γ-карбоксилази, який потрібен для синтезу білків згортання крові та обміну кісткової тканини. До вітамін-K-залежних належить і матричний Gla-білок, можливу роль якого в обмеженні аномальної кальцифікації ще вивчають.^[1]

Згортання крові

Без вітаміну K протромбін та інші фактори згортання не активуються належним чином, тому при вираженому дефіциті кровотеча триває довше. Варфарин та подібні антикоагулянти блокують дію вітаміну K. Раптова зміна його кількості в їжі чи добавках може посилити або послабити дію препарату, тому споживання варто тримати стабільним і погоджувати зміни з лікарем.^[1]

Здоров’я кісток

Читайте:

Остеопороз: що треба знати про втрату кісткової маси

Остеопороз робить кістки крихкими та схильними до переломів навіть після незначних падінь. Більшість людей ...

Остеопороз робить кістки пористими й крихкими і вражає переважно жінок старшого віку. Для їхньої міцності найбільш вивчена роль кальцію й вітаміну D, але дослідники вже кілька десятиліть вивчають і місце в цьому процесі вітаміну K.

Вітамін K потрібен для карбоксилювання остеокальцину — одного з ключових білків кісткової тканини. У сироватці крові можна виміряти частку його некарбоксильованої форми, і за деякими спостереженнями високий рівень такого «незрілого» остеокальцину пов’язаний із нижчою мінеральною щільністю кісток. Утім, інтерпретувати показник складно: він залежить не лише від забезпеченості вітаміном K, а й від активності клітин, які утворюють кістку, тож причинність не доведена.^[2]

Метааналіз 2006 року об’єднав 13 рандомізованих досліджень, переважно серед жінок у постменопаузі. У семи випробуваннях переломів застосовували фармакологічні дози MK-4 — 15 або 45 мг на добу — і отримали надзвичайно велике зниження їхньої частоти. Однак усі сім випробувань були з однієї країни, а 2018 року журнал опублікував офіційне застереження: до аналізу потрапили проблемні дослідження, тому його висновки не можна вважати надійним доказом користі добавок.^[3][4]

Пізніші випробування дали неоднозначні результати: деякі виявили зміни окремих показників кісткової тканини, інші не показали впливу на мінеральну щільність. Тому участь вітаміну K в обміні кісткової тканини доведена, але невідомо, чи зменшують його добавки ризик остеопорозу або переломів у людей без дефіциту.^[1]

Ще одне дослідження порівняло частоту переломів шийки стегна і середнє споживання поживних речовин у 12 регіонах. Найсильніший зворотний зв’язок спостерігали для вітаміну K, але це був екологічний аналіз регіональних, а не індивідуальних даних. Він не вимірював мінеральну щільність кісток і не доводить, що саме вітамін K запобігав переломам.^[5]

Серцево-судинна система

Читайте:

Атеросклероз: причини, симптоми, ускладнення та лікування

Атеросклероз — це поступове звуження артерій через накопичення жирових і кальцієвих відкладень на їхніх ст...

Кальцифікація судин — відкладення кальцію в стінках артерій, яке може супроводжувати атеросклероз і пов’язане зі зниженням еластичності судин та ризиком ішемічної хвороби серця. Матричний Gla-білок активується за участю вітаміну K і може стримувати аномальну кальцифікацію, але його повна роль у людини ще не з’ясована. У людей із хронічною хворобою нирок кальцифікація судин трапляється частіше.^[1]

У спостережному дослідженні за участю 564 жінок у постменопаузі вище споживання менахінону, але не філохінону, було пов’язане з меншою кальцифікацією коронарних артерій.^[6]

У проспективному когортному дослідженні 4 807 людей віком від 55 років вище споживання менахінону було пов’язане з нижчим ризиком тяжкої кальцифікації аорти й меншою смертністю від ішемічної хвороби серця; для філохінону такого зв’язку не виявили.^[7]

Обидва дослідження — спостережні: вони показують зв’язок, а не доводять, що добавки менахінону самі по собі захищають судини. Роль різних форм вітаміну K у профілактиці серцево-судинних хвороб залишається предметом активних досліджень, зокрема серед людей із хронічною хворобою нирок.

Роль вітаміну K для новонароджених

У новонароджених рівень вітаміну K природно низький: він майже не проходить через плаценту, грудне молоко містить його у малих кількостях, а кишкова мікрофлора дитини, яка згодом теж почне синтезувати частину вітаміну, у перші дні життя ще не сформована. Через це існує ризик так званої кровотечі, спричиненої дефіцитом вітаміну K, — геморагічної хвороби новонароджених. Вона може проявитися в перші дні чи тижні життя синцями, кровотечею з пупкової ранки, шлунково-кишковою кровотечею або, в найтяжчих випадках, внутрішньочерепним крововиливом.^[1]

Одноразова внутрішньом’язова ін’єкція філохінону після народження знижує ризик пізньої кровотечі, спричиненої дефіцитом вітаміну K. Пероральні схеми теж існують, але потребують повторних доз і точного дотримання графіка; у систематичному огляді одноразове введення через рот поступалося ін’єкції. Конкретну схему профілактики визначає неонатолог.^[8]

Дефіцит і надлишок вітаміну K

Дефіцит

У здорових дорослих справжній дефіцит вітаміну K трапляється нечасто. Ризик зростає при станах, що порушують засвоєння жирів: целіакії, запальних захворюваннях кишківника й синдромі короткої кишки, а також після баріатричних операцій. Тривалий прийом антибіотиків може зменшити кількість бактерій, які утворюють менахінони; особливої уваги потребує поєднання кількох тижнів антибіотикотерапії з бідним на вітамін K раціоном.^[1]

Читайте:

Целіакія: все, що потрібно знати

Целіакія — це серйозне аутоімунне захворювання, яке ускладнює засвоєння поживних речовин та перетравлення ...

Нестача вітаміну K знижує активність факторів згортання крові. Класичні ознаки тяжкого дефіциту — кровотечі й крововиливи; клінічно значущим його вважають, коли через зниження активності протромбіну помітно подовжується протромбіновий час. Окремі синці або кровоточивість ясен мають багато інших причин і самі по собі не підтверджують дефіциту.

Вітамін K бере участь і у формуванні кісткової тканини, тому його нестача теоретично може знижувати рівень активного остеокальцину й впливати на міцність кісток. Але клінічно значущий дефіцит із такими наслідками зустрічається рідко навіть при невисокому споживанні — якщо немає супутньої хвороби чи впливу ліків.

Надлишок

Верхню допустиму межу споживання вітаміну K не встановили через його низький потенціал токсичності: у людей і тварин не повідомляли про шкідливі ефекти від вітаміну K з їжі чи добавок. Це не означає, що високі дози потрібні або що їх варто приймати без показань.^[1]

Особлива ситуація — лікування варфарином та подібними антикоагулянтами: добавка або різка зміна раціону може небезпечно змінити ефект препарату. Секвестранти жовчних кислот можуть зменшувати всмоктування жиророзчинних вітамінів, а орлістат — всмоктування вітаміну K; при тривалому лікуванні це обговорюють із лікарем.^[1]

Добова норма та дозування

Для вітаміну K встановлено не рекомендовану добову норму, а адекватний рівень споживання (AI): даних для точнішої оцінки потреби недостатньо, тому значення розрахували за споживанням у здорових групах населення.^[1]

• Немовлята до 6 місяців — 2,0 мкг на добу.
• Немовлята 7–12 місяців — 2,5 мкг на добу.
• Діти 1–3 роки — 30 мкг на добу.
• Діти 4–8 років — 55 мкг на добу.
• Підлітки 9–13 років — 60 мкг на добу.
• Підлітки 14–18 років — 75 мкг на добу.
• Дорослі чоловіки від 19 років — 120 мкг на добу.
• Дорослі жінки від 19 років — 90 мкг на добу.
• Вагітні та жінки, які годують грудьми, 14–18 років — 75 мкг на добу.
• Вагітні та жінки, які годують грудьми, від 19 років — 90 мкг на добу.

Для більшості людей ці рівні досягаються звичайним харчуванням з достатньою кількістю зелених овочів і рослинних олій, без потреби рахувати мікрограми.

Добавки

У добавках вітамін K1 (філохінон або його синтетична форма фітонадіон) і вітамін K2 (MK-4 або MK-7) трапляються окремо й у комбінованих формулах. Фітонадіон і MK-7 добре всмоктуються, а MK-7 має довший період напіввиведення. У більшості полівітамінів кількість вітаміну K нижча за 75 % добової довідкової величини, проте монодобавки можуть містити набагато вищі дози — аж до 4050 мкг. Без медичних показань більшості людей вони не потрібні.^[1]

Джерела вітаміну K у їжі

Вітамін K надходить переважно з їжею; кишкові бактерії теж утворюють менахінони, але їхній внесок у забезпечення організму точно не відомий. Філохінон (K1) переважає в рослинних продуктах, менахінони (K2) — у ферментованих і тваринних. Засвоюваність залежить від продукту і присутності жирів у страві, адже вітамін K жиророзчинний.

Найбільше філохінону містять зелені листові овочі — шпинат, капуста, броколі, листя ріпи, петрушка, салат — і деякі рослинні олії: соєва, ріпакова, оливкова. Найбагатше на менахінони натто з ферментованих соєвих бобів, у ньому переважає менахінон-7. K2 є також у твердих сирах та інших ферментованих продуктах, хоча його вміст залежить від бактерій і умов ферментації. У м’ясі птиці та свинини може бути MK-4, якщо в кормах застосовували менадіон, який в організмі тварин перетворюється на цю форму.

Вміст вітаміну K у деяких продуктах (мкг на приблизну метричну порцію):^[1]

• Натто, 85 г — 850 мкг (переважно як менахінон-7).
• Листя капусти, заморожене й варене, приблизно 85 г — 530 мкг.
• Зелень ріпи, заморожена й варена, приблизно 82 г — 426 мкг.
• Шпинат свіжий, приблизно 30 г — 145 мкг.
• Броколі варене, приблизно 78 г — 110 мкг.
• Соєві боби смажені, приблизно 86 г — 43 мкг.
• Морквяний сік, приблизно 180 мл — 28 мкг.
• Соєва олія, приблизно 14 г — 25 мкг.
• Ріпакова олія, приблизно 14 г — 10 мкг.
• Курятина запечена, 85 г (як MK-4) — 13 мкг.
• Яйце варене, приблизно 50 г (як MK-4) — 4 мкг.
• Сир чеддер, приблизно 43 г (як MK-4) — 4 мкг.
• Молоко 2 %, приблизно 240 мл (як MK-4) — 1 мкг.

Метричні маси порцій наведено приблизно; самі значення вітаміну K взято з фактлиста NIH ODS.

Міфи та омани

Міф: вітамін K потрібен лише для згортання крові. Це його головна й найкраще вивчена функція, але вітамін K бере участь і в підтриманні міцності кісток, і в регуляції відкладення кальцію в судинах — хоча ці ролі вивчені гірше і не всюди мають однозначні докази.

Міф: усі форми вітаміну K однакові. Філохінон (K1) і менахінони (K2) схожі за будовою, але різняться харчовими джерелами та фармакокінетикою. Наприклад, MK-7 має довший період напіввиведення, ніж деякі інші форми. Це не доводить, що здоровій людині потрібна саме добавка K2.

Міф: дефіцит вітаміну K не має значення. Він справді трапляється рідко, але може бути небезпечним — особливо для новонароджених, людей із порушеним всмоктуванням жирів, хворобами печінки чи на тривалій антибіотикотерапії.

Міф: чим більше вітаміну K, тим краще. Для високих доз немає доведеної додаткової користі у здорових людей. Особливо небезпечно починати або припиняти добавку самостійно під час лікування варфарином чи подібними препаратами.

Міф: після курсу антибіотиків усім потрібен вітамін K. Зазвичай добавка не потрібна. Питання виникає переважно тоді, коли антибіотики приймають довше кількох тижнів і водночас людина отримує мало вітаміну K з їжею.

Міф: напис «вітамін K» означає одну й ту саму речовину. Добавка може містити K1, MK-4 або MK-7 у дуже різних дозах. Менадіон (K3) у добавках для людей не застосовують через лабораторні дані про токсичність для клітин печінки.