Тефлонове покриття давно стало звичним у кухні, проте з ним пов’язували ризики для здоров’я. Чи справді воно може впливати на розвиток раку?

Антипригарний посуд зробив приготування простішим: їжа не прилипає, миття не вимагає зусиль. Але разом зі зручністю виникла і недовіра. Людей непокоїть, що за гладенькою поверхнею можуть приховуватися хімічні речовини, які діють на організм. Це породило дискусії про тефлон і можливі ризики, серед яких — найсерйозніший, ризик розвитку раку.

Що таке тефлон?

Тефлон — це торгова назва синтетичної сполуки політетрафторетилену (PTFE). Його відкрили ще у 40-х роках минулого століття, і з того часу матеріал отримав широке застосування. Причина в унікальних властивостях: він стійкий до вологи, знижує тертя, створює гладку поверхню, на якій майже нічого не затримується.

Його використовують у різних сферах. У промисловості тефлон входить до складу деталей машин, у фармацевтиці допомагає створювати захисні покриття, у побуті — від текстильних просочень до ламп. У кожній другій оселі можна знайти хоча б один предмет, покритий тефлоном.

Найбільше він відомий як покриття для кухонного посуду. Сковорідки та каструлі з тефлоновою поверхнею стали популярними завдяки зручності: їжа не прилипає, а миття займає лічені хвилини. Саме це застосування зробило тефлон символом антипригарних технологій.

Чи може тефлон підвищувати ризик раку?

Сам PTFE, яким покривають посуд, не вважається небезпечним. Усі тривоги виникли через іншу речовину — перфтороктанову кислоту (PFOA), яку раніше використовували у виробництві тефлону. Ця сполука довго зберігається в довкіллі та організмі людини, і саме вона стала причиною численних досліджень.

З 2013 року продукція з маркуванням Teflon більше не містить PFOA. Це означає, що сучасні сковорідки та каструлі вже виготовляють без використання цієї речовини. Попри те, що науковці знаходили окремі зв’язки між високими рівнями PFAS (до яких належить і PFOA) та деякими видами раку, переконливих доказів прямого впливу на користувачів тефлонового посуду немає.

Доведеність зв’язку з раком

Дослідження, що стосуються PFOA, здебільшого проводилися на групах з дуже високим рівнем впливу. Результати виявилися неоднозначними: одні роботи показували зв’язок, інші не підтверджували його. Проте певні типи раку все ж фігурують у наукових оглядах як можливі наслідки тривалого контакту з великими дозами PFAS. [джерело]

Серед них найчастіше згадуються:

  • Рак сечового міхура: у деяких роботах виявлено підвищений ризик при високих концентраціях PFAS.
  • Рак нирок: встановлено статистичні зв’язки з підвищеним рівнем впливу.
  • Рак яєчників: окремі дослідження вказують на ймовірність асоціації.
  • Рак простати: у наукових роботах наведено часткові дані про можливий ризик.
  • Рак сім’яникив: один із найбільш досліджених випадків потенційного зв’язку.

Важливо підкреслити: мова йде саме про вплив PFOA у великих дозах. Сам тефлоновий посуд після 2013 року таких речовин не містить.

Чи може це підвищувати ризик інших проблем зі здоров’ям?

Хоча тефлон не пов’язаний із доведеним ризиком раку, існують інші аспекти, які варто знати. Якщо сковорідку з тефлоновим покриттям перегріти до надмірно високих температур і залишити на вогні надовго, з поверхні починають виділятися пари. Удихання цих випарів може спричинити короткочасні симптоми, схожі на грип: головний біль, озноб і підвищену температуру. Цей стан зазвичай минає самостійно впродовж 12–48 годин.

Для більшості людей він не становить загрози. Але у тих, хто має хронічні серцеві захворювання, така реакція може викликати серйозні ускладнення. Тому перегрів тефлонового посуду — ситуація, якої краще уникати.

Окремо варто згадати про PFAS — ширшу групу сполук, до якої належала й PFOA. Їхній вплив на організм вивчається і сьогодні, навіть якщо у сучасному тефлоні вони вже не використовуються. Дослідження вказують на низку станів, що можуть бути пов’язані з тривалим контактом із цими речовинами.

Серед можливих наслідків науковці називають [джерело]:

  • Вищий рівень холестерину: спостерігається у людей із підвищеним впливом PFAS. [джерело]
  • Послаблену відповідь на вакцини в дітей: виявлено зниження імунної реакції.
  • Зміни у ферментах печінки: можливі відхилення в аналізах після тривалого впливу.
  • Підвищений ризик артеріальної гіпертензії та прееклампсії у вагітних: у дослідженнях знайдено зв’язок.
  • Зменшення маси тіла новонароджених: зафіксовано невеликі, але помітні коливання.

Ці дані стосуються саме PFAS. Для тефлону, який виробляють без них, подібні ризики не підтверджені.

Інші види посуду

Антипригарне покриття не єдиний варіант для кухні. Кожен матеріал має свої особливості, і вони також можуть впливати на здоров’я. Нижче — короткий огляд найпоширеніших видів посуду.

Алюміній

Алюміній потрапляє в організм переважно з їжею, водою та повітрям. Певна його кількість може переходити в їжу під час приготування, але анодований алюміній зменшує цей процес. На сьогодні немає доведеного зв’язку між використанням алюмінієвого посуду та ризиком розвитку раку. Питання про його роль у хворобі Альцгеймера також лишається невизначеним.

Чавун

Під час приготування їжі у чавунних сковорідках чи каструлях частина заліза переходить у страви. Це мікроелемент, який необхідний організму, проте його надлишок може становити ризик.

Дослідження 2014 року показало: підвищений рівень заліза в крові може бути фактором ризику для різних видів раку, зокрема печінки та молочної залози [джерело]. Того ж року метааналіз також вказав на можливий зв’язок між високим вмістом заліза й онкологічними захворюваннями, хоча для підтвердження цих висновків потрібні подальші дослідження [метааналіз]

Отже, людям із підвищеним рівнем заліза варто замислитися над тим, чи доречно постійно користуватися чавунним посудом. Водночас огляд 2003 року показав, що використання чавунних горщиків може стати дієвим способом підвищення рівня заліза у тих, хто має його дефіцит [огляд].

Мідь

У невеликих кількостях мідь корисна, але її надлишок може стати токсичним. Саме тому для приготування їжі не використовують непокритий мідний посуд. Варіанти з покриттям вважаються безпечнішими, адже запобігають переходу міді у страви.

Нержавіюча сталь

Цей матеріал вважається безпечним для більшості людей. Проте дослідження показують: у кислих стравах, наприклад у томатному соусі, можуть у невеликих кількостях вивільнятися нікель та хром [джерело]. Їхня кількість залежить від кількох чинників.

До основних чинників належать:

  • Марка сталі: різні сплави відрізняються за рівнем виділення металів.
  • Час приготування: чим довше готується страва, тим більша ймовірність переходу металів у їжу.
  • Стан посуду: новий чи багаторазово використаний посуд поводиться по-різному.

Тим, хто чутливий до нікелю або хрому, краще обрати інший матеріал для приготування страв.

Як знизити ризики при використанні тефлону

Навіть безпечні матеріали вимагають правильного поводження. Тефлон не є винятком: дотримання простих правил допоможе уникнути небажаних наслідків і подовжить термін служби посуду.

Щоб користування тефлоновими сковорідками та каструлями було максимально безпечним, варто пам’ятати про такі моменти:

  • Замінювати пошкоджений посуд: подряпини та тріщини на покритті знижують його безпечність і ефективність.
  • Готувати на середньому або слабкому вогні: це запобігає перегріву поверхні й виділенню парів.
  • Не залишати порожній посуд на плиті: пусті сковорідки нагріваються швидше й можуть перевищувати допустимі температури.
  • Використовувати витяжку чи відкрите вікно: особливо при інтенсивному готуванні на високих температурах.
  • Не застосовувати металеві лопатки чи ножі: вони пошкоджують антипригарне покриття.
  • Мити м’якими губками: агресивні засоби й жорсткі щітки псують поверхню.

Дотримання цих правил дозволяє зменшити ймовірність утворення шкідливих випарів і забезпечує тривале користування посудом без втрати його властивостей.

Підсумок

Сучасний тефлоновий посуд, який виготовляють без PFOA, вважається безпечним і не має доведеного зв’язку з онкологічними захворюваннями. Найбільша увага має бути зосереджена на правильному користуванні: не перегрівати, не дряпати покриття й вчасно замінювати пошкоджені сковорідки чи каструлі. Такий підхід дозволяє отримати всі переваги антипригарної поверхні й зберегти здоров’я.