Ботокс: косметичне й медичне застосування

Ботокс — це очищений білок, що тимчасово блокує скорочення м’язів. У малих дозах він безпечний і використовується для розгладження зморшок та лікування низки неврологічних станів.

Ідея використання токсину як лікувального засобу може здаватися парадоксальною. Але саме з цього почалася історія ботоксу — препарату, який перетворив небезпечну речовину на ефективний інструмент медицини та естетики. Його вплив заснований на чітко контрольованому механізмі дії: він не «омолоджує» шкіру, а тимчасово зупиняє активність м’язів, що формують зморшки або спазми. За останні десятиліття ботокс став одним із найбільш вивчених препаратів, який застосовують не лише для косметичних цілей, а й для терапії складних нервово-м’язових розладів.

Що таке ботулотоксин і ботокс

Ботокс отримують із бактерії Clostridium botulinum — мікроорганізму, який природно існує у ґрунті, воді, лісах і травному тракті тварин. У звичайних умовах його спори не становлять небезпеки. Проблеми виникають, коли бактерії починають активно розмножуватися й виробляють ботулотоксин — надзвичайно потужну отруту, що може спричинити ботулізм. 

За оцінками дослідників, лише один грам очищеного токсину здатен убити мільйон людей, а кілька кілограмів — усе людство. [джерело]

Попри це, у медицині ботулотоксин став цінним препаратом: у мікроскопічних дозах він безпечний і дає передбачуваний результат. Його використовують для тимчасового розслаблення м’язів — у косметології та при лікуванні різних порушень нервово-м’язової передачі.

Форми препаратів

Ботулотоксин випускають у декількох лікарських формах, які відрізняються типом токсину, ступенем очищення та сферами застосування:

• OnabotulinumtoxinA (Botox): Ботокс – найпоширеніший препарат, який застосовують для косметичних і терапевтичних ін’єкцій.
• AbobotulinumtoxinA (Dysport): має швидший початок дії, підходить для більших ділянок обличчя чи тіла.
• IncobotulinumtoxinA (Xeomin): очищений від білкових домішок, тому рідше викликає утворення антитіл.
• RimabotulinumtoxinB (Myobloc): форма типу B, застосовується при м’язових розладах, що не реагують на тип A.
• PrabotulinumtoxinA (Jeuveau): новіша форма, створена переважно для естетичних процедур.

Усі ці засоби діють за тим самим принципом — блокують передачу нервових імпульсів до м’язів, однак відрізняються тривалістю ефекту та показаннями. Їхня безпечність залежить від дозування, точності введення та медичного контролю.

Як діє ботокс

Ботокс (OnabotulinumtoxinA) належить до нейротоксинів — речовин, що впливають на передачу сигналів між нервами та м’язами. Для скорочення будь-якого м’яза нервові закінчення виділяють ацетилхолін — хімічний медіатор, який приєднується до рецепторів м’язових клітин і запускає їхнє скорочення. Ботулотоксин блокує вивільнення ацетилхоліну в місці контакту нерва з м’язом. У результаті м’язи тимчасово втрачають здатність скорочуватися, а тканини розслабляються.

Такий ефект дозволяє зменшити надмірне напруження м’язів, прибрати мімічні зморшки або полегшити спазми при неврологічних порушеннях. Дія ботоксу не є постійною — через кілька місяців нервові волокна формують нові з’єднання, і рухова активність поступово відновлюється. Саме тому ін’єкції потребують періодичного повторення, якщо потрібно зберегти ефект.

Косметичне застосування

Ботокс (OnabotulinumtoxinA) став найпоширенішим засобом у косметології для корекції мімічних зморшок. Лише за один рік виконують багато мільйонів ін’єкцій [джерело].

Препарат не «підтягує» шкіру фізично — він зупиняє скорочення певних м’язів обличчя, які з часом формують зморшки. Після ін’єкцій шкіра над розслабленим м’язом стає рівнішою, а вираз обличчя — спокійнішим. Ефект триває від трьох до дванадцяти місяців [джерело] залежно від зони введення, кількості препарату та індивідуальних особливостей людини.

Схвалено застосування ботоксу у верхній частині обличчя — для зменшення зморшок навколо очей та на лобі. Інші ділянки, як-от шкіра під очима або волосиста частина голови, досі не мають достатньої доказової бази, тому такі ін’єкції вважають експериментальними.

Зони введення ін’єкцій

Для отримання природного ефекту лікар підбирає зони, де м’язи найбільш активні під час міміки. Саме тут формуються типові зморшки, які можна безпечно розслабити:

• Між бровами: прибирає вертикальні зморшки, відомі як “лінії гніву”.
• Навколо очей: зменшує “гусячі лапки” під час усмішки.
• Лоб: розгладжує горизонтальні складки, що з’являються при здивуванні чи піднятті брів.
• Кути рота: пом’якшує лінії, які формують сумний або втомлений вираз.
• Підборіддя: згладжує нерівності, відомі як “бруківчаста шкіра”.

Ін’єкції проводяться швидко, без потреби в тривалій реабілітації. При правильному виконанні результат виглядає природно: міміка зберігається, але шкіра стає рівнішою і спокійнішою на вигляд.

Медичне застосування

Ботокс застосовують не лише для естетичних процедур. Його використовують у медицині як засіб для лікування різних нервово-м’язових і вегетативних порушень. Механізм дії той самий — препарат тимчасово блокує передачу нервових сигналів, що допомагає зменшити спазми, біль або надмірну активність залоз. Ефект зберігається кілька місяців, після чого процедуру можна повторити.

Ботокс має офіційне медичне схвалення для низки захворювань і станів, пов’язаних з надмірним скороченням м’язів або підвищеною активністю нервової системи:

• Спастичність верхніх кінцівок: допомагає розслабити напружені м’язи у дітей від 2 років і дорослих.
• Косоокість (страбізм): використовується з 12 років для тимчасового вирівнювання положення очей.
• Гіпергідроз: знижує надмірне потовиділення, найчастіше в ділянці пахв.
• Хронічна мігрень: профілактичне введення зменшує кількість днів із болем, якщо напади тривають понад 4 години на 15 днів і більше на місяць.
• Гіперактивний сечовий міхур: застосовується, коли інші ліки не дають ефекту, особливо при неврологічних порушеннях.
• Блефароспазм і цервікальна дистонія: зменшує мимовільні скорочення м’язів навколо очей і шиї, полегшуючи біль та напруження.

Ці показання мають підтверджену ефективність, і саме в цих випадках ботокс є частиною стандартної медичної практики.

Додаткові напрями досліджень

Окрім офіційно затверджених показань, ведуться дослідження щодо інших можливостей використання ботулотоксину. Такі застосування вважають “off-label”, тобто поза межами первинних показань, і їхня ефективність потребує подальшого вивчення.

Серед таких застосувань:

• Алопеція: застосовується експериментально для випадіння волосся.
• Гіперсалівація: надмірне слиновиділення, при якому ботокс може зменшити кількість слини.
• Псоріаз: можливе полегшення симптомів у деяких випадках.
• Дишидротична екзема: хронічне ураження долонь і стоп, яке іноді лікують експериментально.
• Анізмус: дисфункція анального м’яза, що порушує його розслаблення.
• Післягерпетична невралгія: біль, який залишається після оперізувального лишаю.
• Вульводинія: хронічний біль і дискомфорт у ділянці вульви без встановленої причини.
• Хвороба Рейно: порушення кровообігу, що призводить до спазму судин пальців.
• Ахалазія: порушення роботи стравоходу, при якому утруднене ковтання.

Згідно з оглядом наукових даних 2017 року, ботокс може мати потенційну користь і при деяких інших станах. Серед них [огляд]:

• Почервоніння обличчя та припливи: зокрема під час менопаузи.
• Келоїдні рубці та рубці після загоєння ран: для поліпшення вигляду шкіри й зменшення напруження тканин.
• Гідраденіт гнійний (hidradenitis suppurativa): хронічне запальне захворювання шкіри, при якому ботокс може зменшувати запалення.
• Везикулярні ураження при хворобі Гейлі-Гейлі: рідкісне генетичне захворювання, що супроводжується пухирями на шкірі.

Для цих напрямів поки що немає остаточних клінічних доказів, тому вони залишаються експериментальними. Водночас спостереження показують, що потенціал препарату значно ширший, ніж лише боротьба зі зморшками.

Процедура введення

Перед застосуванням ботулотоксин випускають у вигляді порошку, який розчиняють у фізіологічному розчині. Після цього препарат набирають у стерильний шприц і вводять дуже тонкою голкою безпосередньо в нервово-м’язову тканину. Така точність потрібна, щоб препарат подіяв лише там, де необхідно, і не вплинув на сусідні зони.

Перші зміни помітні не відразу — зазвичай через 24–72 години [джерело], хоча в окремих випадках ефект розвивається протягом п’яти днів. Дія ботоксу триває в середньому від трьох до дванадцяти місяців [джерело], після чого рухова активність м’язів поступово відновлюється.

Процедура не потребує спеціальної підготовки чи відновного періоду, але має певні протипоказання. Ін’єкції не проводять під час вагітності та грудного вигодовування, при алергії на компоненти препарату або наявності інфекції в місці введення. Дотримання цих обмежень робить лікування безпечним і прогнозованим.

Ризики та побічні ефекти

Ботокс у більшості випадків добре переноситься, але, як і будь-який медичний засіб, може викликати тимчасові реакції. Їхня поява залежить від індивідуальної чутливості, зони введення й дози препарату. Більшість таких ефектів минає самостійно протягом кількох днів.

Найчастіше спостерігаються [джерело]:

• Тимчасові реакції: біль, почервоніння або невелика припухлість у місці ін’єкції.
• М’язова слабкість або частковий параліч: може виникати у сусідніх ділянках, якщо препарат поширюється далі за плановану зону.
• Травні розлади: іноді спостерігаються нудота чи неприємні відчуття у животі.
• Зорові порушення: можливі двоїння, дезорієнтація або навіть виразка рогівки при лікуванні спазмів навколо очей.
• Рідкісні ускладнення: порушення серцевого ритму чи інфаркт міокарда, що трапляються вкрай нечасто.

Іноді дія токсину може поширюватися за межі місця ін’єкції. У таких випадках можливі утруднене дихання або загальна слабкість, особливо якщо введено надмірну дозу. Ще один рідкісний ефект — вироблення антитіл до ботулотоксину, через що наступні процедури втрачають ефективність. Попри це, при правильному дозуванні та виконанні підготовленим фахівцем серйозні побічні реакції залишаються винятком.

Надмірне потовиділення (гіпергідроз): причини та ефективні методи лікування...

Чим ботокс відрізняється від філерів

Що таке бруксизм або скреготіння зубами