Коли науковці з Каліфорнійського університету опитали 7580 дорослих у США, 74% сказали, що доглядають за лобковим волоссям: 66% чоловіків і 84% жінок. Ті, хто бодай колись його видаляв, частіше згадували перенесені інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), навіть після поправки на вік і кількість партнерів[1]. У побуті їх досі називають «венеричними хворобами», хоча ця назва застаріла. Та коли та сама група вчених перевірила 314 пацієнтів клініки статевих інфекцій лабораторними аналізами, зв'язку між нещодавнім доглядом і генітальними інфекціями не знайшла[2]. Тож відповідь на питання «бритва чи ні» залежить від того, як саме, як часто і в якому стані шкіри людина прибирає волосся.

Хтось прибирає все лобкове волосся, хтось лише частину, хтось тільки підстригає. Наскільки це безпечно і чи змінюється від цього ризик статевих інфекцій? Однозначних відповідей поки небагато, але кілька речей корисно знати кожному, хто доглядає за зоною бікіні, незалежно від способу і частоти.

Методи видалення лобкового волосся

Прибирати лобкове волосся можна вдома або в салоні, на кілька днів або на місяці. Косметологи розрізняють епіляцію і депіляцію: депіляція прибирає волосину, а волосяна цибулина залишається (бритва, крем, віск, шугаринг), епіляція пошкоджує сам фолікул (лазер, електроепіляція). У побуті епіляцією часто називають будь-яке видалення волосся, тож у салоні краще уточнювати, про який саме метод ідеться. У кожного способу свої плюси і свої ризики, і для чутливої шкіри інтимної зони вони не завжди очевидні.

Читайте:

Як безпечно підстригати та голити лобкове волосся
Як безпечно підстригати та голити лобкове волосся
Підстригання та гоління лобкового волосся: як підготувати шкіру й інструменти, чим відрізняються ножиці, три...

Бритва

Найпоширеніший спосіб — гоління: швидко, дешево і вдома. Він же найчастіше закінчується травмами. У національному опитуванні в США чверть людей, які доглядають за лобковим волоссям (25,6%), хоча б раз травмувалися, найчастіше порізами (61%), рідше опіками (23%) і висипом (12%)[3]. За 2002–2010 роки кількість звернень у відділення невідкладної допомоги через такі травми зросла вп'ятеро, і у 83% випадків винною була бритва[4]. У чоловіків найчастіше страждає мошонка (67% травм)[3], тому при видаленні волосся на пенісі та навколо нього потрібна особлива обережність. Крім порізів, бритва дає подразнення після гоління і врослі волоски. Запалення волосяних мішечків (фолікуліт) у побуті називають «прищиками після гоління». Якщо на шкірі вже є висипання чи тріщини, ризик ускладнень зростає.

Віск

Воскова депіляція висмикує волосини разом із коренем, тому гладкість тримається довше. Схожим способом діє шугаринг, тобто депіляція цукровою пастою. Після процедури шкіра може бути почервонілою, чутливою, іноді ушкодженою. Водночас у жінок, які користувалися воском, часті травми (понад п'ять за життя) траплялися значно рідше, ніж у тих, хто голився звичайною бритвою[3]. Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) нагадує, що віск для домашнього використання не наносять на статеві органи, подразнену, обвітрену чи обгорілу на сонці шкіру, родимки і бородавки[5]. У салоні до цього додається ризик недотримання гігієни, наприклад коли той самий шпатель знову занурюють у спільну банку з воском.

Креми для депіляції

Хімічні засоби розчиняють волосину біля поверхні шкіри. Той самий регулятор радить не наносити їх на запалену чи пошкоджену шкіру і спершу зробити пробу на невеликій ділянці, бо можливі подразнення та алергія[5], тобто подразнювальний чи алергічний контактний дерматит. Для лінії бікіні випускають окремі формули, але на статеві органи і слизові оболонки крем потрапляти не повинен. Описано випадок глибокого хімічного опіку статевого члена, коли чоловік випадково наніс на нього крем для депіляції[6].

Лазер

Лазерне видалення волосся (у побуті «лазерна епіляція») дає найтриваліший ефект, але не завжди назавжди: зазвичай потрібно 4–8 сеансів, а частина волосся з часом може відрости, хоч і тоншим та світлішим. Найкраще метод працює на темному волоссі і світлій шкірі; світле, сиве й руде волосся реагує погано[7]. Процедура неприємна і недешева. Серед ускладнень описані опіки, фолікуліт, зміни пігментації і навіть загострення герпесу, і здебільшого їх пов'язують із помилками оператора та особливостями шкіри пацієнта[8]. Тому процедуру краще проходити в дерматолога або в клініці з медичним персоналом[7].

Як видалення волосся впливає на ризик статевих інфекцій

Дослідження фіксують зв'язок між доглядом за лобковим волоссям і статевими інфекціями[1]. Він не завжди прямий і не означає автоматичної небезпеки, але механізмів, які можуть підвищити ризик, кілька. Найбільше це стосується способів, що травмують або подразнюють шкіру.

Мікропошкодження як ворота для інфекцій

Гоління і віск часто залишають ледь помітні порізи, мікротріщини чи подразнення. Шкіра в цій зоні тонка, тож навіть дрібне ушкодження може відкрити шлях вірусу або бактерії. Фолікуліт після депіляції чи врослі волоски теж можуть стати осередком інфекції. Автори невеликого дослідження з дерматологічної клініки у Франції припустили саме такий механізм: із 30 пацієнтів із контагіозним молюском 93% видаляли лобкове волосся, переважно бритвою[9].

Деякі збудники особливо легко проникають через ушкоджену шкіру. Серед них:

  • вірус папіломи людини (ВПЛ)
  • вірус простого герпесу
  • контагіозний молюск, вірусна інфекція шкіри з дрібними перламутровими вузликами; у дорослих він може передаватися під час сексу[10]

Самозараження: поширення вже наявної інфекції

Якщо на шкірі є висип або пухирці, наприклад при генітальному герпесі чи контагіозному молюску, бритва чи віск можуть пошкодити ці елементи й рознести інфекцію на сусідні ділянки. Клініка Мейо прямо попереджає, що гоління по ураженій шкірі поширює вірус молюска[10]. У згаданому французькому дослідженні в 4 пацієнтів вузлики перейшли на живіт, а в одного на стегна[9]. Це явище називають аутоінокуляцією, тобто самозараженням: людина сама переносить вірус з одного місця на інше.

Менше захисту, більше контакту

Лобкове волосся може слугувати природним буфером: воно зменшує тертя, вбирає частину вологи і зменшує прямий контакт шкіри зі шкірою. Повне видалення відкриває більшу поверхню для збудників, яким для передачі досить дотику, як-от вірус папіломи людини чи герпес. Поки що це гіпотеза, яку прямо не перевіряли. Схожу ідею про волосся як «нішу» для корисних мікробів висунули польські дослідники: серед 2409 жінок ті, хто щотижня видаляв усе лобкове волосся, утричі частіше мали рецидивний цистит (три і більше епізоди на рік), хоча ризик хоча б одного циститу не відрізнявся[11]. Презерватив знижує ризик зараження вірусом папіломи приблизно на 70%[12], але повного захисту не дає, бо закриває не всю шкіру статевих органів[13]. Тому стан шкіри навколо них теж має значення. Найкращим способом запобігти зараженню вірусом папіломи Всесвітня організація охорони здоров'я називає щеплення[13].

Що ще може впливати

Люди, які видаляють лобкове волосся, можуть мати іншу сексуальну поведінку. У щоденниковому дослідженні 2453 жінок дні гоління чи депіляції частіше збігалися з більшим інтересом до сексу і з сексом із випадковим партнером[14]. Це не причина інфекцій, але така різниця може впливати на результати досліджень. Тому підвищений ризик може пояснюватися і самою процедурою, і супутніми чинниками.

Реклама

Що кажуть дослідження

Майже всі дані про зв'язок між видаленням лобкового волосся і статевими інфекціями отримано з опитувань і спостережних досліджень. Вони виявляють закономірності, але не доводять причини. У великому опитуванні з початку статті шанс уже колись мати «шкірні» статеві інфекції, які передаються через контакт шкіри зі шкірою, був у 2,6 раза вищим у тих, хто видаляв волосся, і в 4,4 раза вищим у тих, хто часто прибирав його повністю. Частіше траплявся і педикульоз (лобкові воші)[1].

Інші роботи дають менш однозначну картину. Метааналіз 22 досліджень із понад 73 тисячами жінок показав, що серед тих, хто доглядає за лобковим волоссям, частіше трапляються гонорея і хламідіоз (шанс приблизно в 1,5 раза вищий), а для генітального герпесу і генітальних бородавок різниці не знайшли[15]. У дослідженні серед 1218 жінок у Південній Африці інфекції частіше виявляли в тих, хто видаляв волосся, і в тих, хто мав після процедури ускладнення[16]. А серед 214 студенток, які проходили тестування на гонорею і хламідіоз, зв'язку з частим повним видаленням волосся не виявили[17]. У клініці статевих інфекцій генітальні інфекції частіше мали ті, хто прибирав усе волосся понад 6 разів за рік: 29–33% проти 15% серед тих, хто ніколи не видаляв його повністю[2].

Найнадійніше підтверджено інше: травми шкіри. Жінки і чоловіки, які повністю видаляли волосся 11 і більше разів за життя, приблизно вдвічі частіше травмувалися, ніж ті, хто прибирав його лише частково[3]. Саме ці ушкодження можуть створювати умови для проникнення вірусів, тому до гігієни й обережності варто ставитися серйозно за будь-якого способу.

Коротко: чи підвищує видалення волосся ризик статевих інфекцій саме по собі, достеменно не відомо, зате доведено, що повне і часте видалення частіше травмує шкіру. Тому головне правило безпеки просте: менше порізів і жодної бритви по висипу.

Як зробити видалення волосся безпечнішим

Видалення лобкового волосся — особиста справа, і відмовлятися від нього повністю не обов'язково. Щоб не нашкодити шкірі та не підвищити ризик інфекцій, допоможуть кілька практичних правил.

Міф: без волосся інтимна зона гігієнічніша. Насправді: гігієна найчастіше звучить як причина видалення волосся, але дослідження пов'язують повне і часте видалення з травмами шкіри[3] і навіть із частішими рецидивами циститу[11]. Для чистоти досить звичайного миття.

Коли і як краще це робити

Головне — не навантажувати шкіру перед статевим контактом і не чіпати ділянки з наявними ураженнями. Також має значення чистота інструментів і умов, у яких проходить процедура.

Ці прості кроки допоможуть зменшити ризики:

  • не голіть і не депілюйте лобкову зону безпосередньо перед сексом, щоб дрібні порізи встигли загоїтися
  • не видаляйте волосся, якщо є висип, пухирці, вузлики або інші ознаки інфекції[10]
  • користуйтеся чистою гострою бритвою, перед голінням змочіть шкіру теплою водою, нанесіть гель для гоління і голіть за ростом волосся, не натягуючи шкіру[18]
  • майте окрему бритву для інтимної зони і нікому її не позичайте
  • обирайте салони, які стерилізують інструменти і не використовують повторно віск
  • якщо користуєтеся кремом, перевірте, чи він призначений для зони бікіні, і зробіть пробу на невеликій ділянці шкіри[5]

Альтернатива: підстригання

Шкіру значно менше травмує підстригання замість повного видалення. Підійдуть ножиці із заокругленими кінцями або тример. Ірландська служба охорони здоров'я радить не голити надто близько до шкіри, бо коротка щетина заважає бактеріям проникати всередину[18]. Підстригання не дає ефекту «гладкої шкіри», зате зберігає частину природного захисту і дає спокій ніжній ділянці.

Підсумок

Тіло — ваша справа, але шкіра пам'ятає, що з нею роблять. Найбільше ризикують ті, хто часто і повністю прибирає волосся бритвою, тому що частіше травмуються, а травмована шкіра легше пропускає віруси. Якщо хочеться гладкості, голіть чистою гострою бритвою за ростом волосся, не робіть цього перед сексом і на висипі. Для щоденного догляду підійде тример. Від статевих інфекцій захищають презерватив, щеплення і регулярне тестування; форма зачіски в зоні бікіні тут вторинна.

Джерела18
  1. Дослідження. Osterberg EC. та ін. Correlation between pubic hair grooming and STIs: results from a nationally representative probability sample. Sex Transm Infect, 2017.
  2. Дослідження. Gaither TW. та ін. Pubic Hair Grooming and Sexually Transmitted Infections: A Clinic-Based Cross-Sectional Survey. Sex Transm Dis, 2020.
  3. Дослідження. Truesdale MD. та ін. Prevalence of Pubic Hair Grooming-Related Injuries and Identification of High-Risk Individuals in the United States. JAMA Dermatol, 2017.
  4. Дослідження. Glass AS. та ін. Pubic hair grooming injuries presenting to U.S. emergency departments. Urology, 2012.
  5. drugs.com
  6. Огляд. King I. та ін. Always read the label: a case report of a penile burn. Int Wound J, 2013.
  7. Mayo Clinic
  8. Огляд. Mallat F. та ін. Adverse Events of Light-Assisted Hair Removal: An Updated Review. J Cutan Med Surg, 2023.
  9. Огляд. Desruelles F. та ін. Pubic hair removal: a risk factor for 'minor' STI such as molluscum contagiosum?. Sex Transm Infect, 2013.
  10. Mayo Clinic
  11. Дослідження. Galbarczyk A. та ін. Extreme pubic hair removal as a potential risk factor for recurrent urinary tract infections in women. Sci Rep, 2023.
  12. Дослідження. Winer RL. та ін. Condom use and the risk of genital human papillomavirus infection in young women. N Engl J Med, 2006.
  13. Human papillomavirus and cancer. World Health Organization.
  14. Дослідження. Herbenick D. та ін. Pubic hair removal and sexual behavior: findings from a prospective daily diary study of sexually active women in the United States. J Sex Med, 2013.
  15. Мета-аналіз. Eltobgy A. та ін. Effects of pubic hair grooming on women's sexual health: a systematic review and meta-analysis. BMC Womens Health, 2024.
  16. Дослідження. Beksinska M. та ін. Pubic hair grooming practices in KwaZulu-Natal, South Africa: prevalence, side effects and association with sexually transmitted infections. Int J STD AIDS, 2020.
  17. Дослідження. Luster J. та ін. Association between pubic hair grooming and prevalent sexually transmitted infection among female university students. PLoS One, 2019.
  18. Ingrown hairs.