Чорний ніготь на нозі: 6 причин, які варто знати

Нігті на ногах ростуть повільно: за вимірюваннями в молодих здорових дорослих, у середньому 1,62 мм на місяць^[1]. Тому темний слід від удару «їде» до краю пальця місяцями, і саме цей рух є найкращою домашньою підказкою. Крововилив під нігтем з ростом пластини поступово зсувається вперед^[2], а смуга, яка тримається біля основи нігтя або ширшає, потребує огляду. Найчастіше за чорним нігтем стоїть звичайний удар чи тісне взуття, але причин принаймні шість, і вони дуже різні: одні минають самі, інші потребують лікування без зволікань.

1. Травма або повторюваний тиск

Найпоширенішою причиною чорного нігтя є піднігтьова гематома, скупчення крові між нігтьовою пластиною та нігтьовим ложем. Вона виникає після удару, защемлення або роздавлення пальця, а також від повторюваного тиску, наприклад через тісне взуття^[3]. Навіть легкий, але регулярний тиск на ніготь поступово накопичує мікротравми, і зрештою під пластиною з'являється крововилив.

Особливо вразливі люди, які багато ходять або бігають. Коли стопа з кожним кроком ковзає вперед у взутті, пальці раз у раз б'ються об носок. Так з'являється так званий «палець бігуна»: найчастіше він уражає великий палець, а також трапляється в тих, хто грає у футбол чи теніс^[4]. Ризик зростає, коли у взутті мало місця для пальців, нігті довгі, а траса веде вниз схилом.

Кров під нігтем з часом темніє і стає темно-фіолетовою, синьо-чорною або майже чорною плямою^[3]. Іноді натомість з'являються тонкі темні поздовжні штрихи, осколкові крововиливи: крихітні крововиливи з дрібних судин нігтьового ложа, схожі на скалки під пластиною. Часто їх спричиняє травма, але інколи вони бувають ознакою інфекційного ендокардиту (запалення внутрішньої оболонки серця), особливо якщо є гарячка й шум у серці^[5].

Ушкоджений ніготь може боліти одразу, і цей біль буває сильним і пульсівним^[3]. Згодом уражена частина нігтя може потовщуватися, тріскатися або відшаровуватися від ложа. Якщо нігтьовий матрикс (ростова зона біля основи нігтя) залишився неушкодженим, новий ніготь виросте повністю. Якщо ж ушкоджено саме основу, форма нігтя може змінитися назавжди.

Невеликі гематоми зазвичай минають самі: біль слабшає за кілька днів, а потемніла частина поступово відростає. Нігтю на нозі для цього потрібні місяці^[4]. Медична допомога потрібна, якщо біль посилюється, є глибока рана або підозра на перелом пальця^[3].

2. Грибкова інфекція

Грибкова інфекція нігтя (оніхомікоз) є ще однією частою причиною зміни кольору нігтьової пластини. Зазвичай вона починається з пожовтіння, але в окремих випадках ніготь буріє або чорніє. Таке потемніння називають грибковою меланоніхією. Її спричиняють передусім гриби, які самі виробляють темний пігмент, а також звичайний збудник оніхомікозу Trichophyton rubrum: у систематичному огляді 133 випадків він виявився в 55%, а темний пліснявий гриб Neoscytalidium dimidiatum у 8%^[6]. Сприятливими чинниками там названо травми нігтя та роботу або заняття просто неба^[6].

Головні «винуватці» оніхомікозу загалом це дерматофіти, гриби, що живляться кератином; рідше хворобу спричиняють дріжджові та цвілеві гриби^[7]. Через невелику тріщину в шкірі чи мікропошкодження біля нігтя грибок легко проникає всередину. Зовнішній вигляд змінюється поступово: поверхня стає тьмяною і грубішою, з'являються розшарування, а колір темніє. Грибкова пляма частіше займає край нігтя і має вигляд трикутника, зверненого вершиною до основи, з крихтами та лусочками під пластиною; ці ознаки допомагають відрізнити її від меланоми^[8].

Існує кілька чинників, які роблять розвиток грибка більш імовірним:

• Постійна вологість стоп: наприклад, через надмірне потовиділення або носіння закритого взуття протягом усього дня.
• Мікротравми шкіри навколо нігтя: порізи, задирки, подразнення від обрізання кутикули.
• Супутні хвороби: зокрема цукровий діабет, порушення кровообігу або ослаблений імунітет.

На відміну від гематоми, грибок не спричиняє раптового болю. Зате поступова деформація, потовщення, ламкість і розтріскування нігтя з часом стають усе помітнішими. Без лікування інфекція може поширитися на інші нігті або шкіру стопи. Інколи ніготь уражається настільки, що частково або повністю відшаровується.

Читайте:

4 типи грибка нігтів: чим відрізняються і як їх розпізнати

Типи грибка нігтів відрізняються тим, яку частину нігтя вражає гриб і який саме гриб це робить. Як виглядає ко...

3. Вростання нігтя

Врослий ніготь з'являється, коли край пластини вростає в м'які тканини пальця. Найчастіше це великий палець ноги: шкіра збоку від нігтя болить, червоніє, набрякає, може кровити, а за інфекції з'являється білий або жовтий гній^[9]. Таке запалення валика біля нігтя називають пароніхією.

Сам ніготь при вростанні темніє рідко. Темна пляма з'являється радше тоді, коли від постійного подразнення тканин і мікротравм лопаються дрібні судини: кров збирається під краєм нігтя або змішується з гноєм.

Вростання часто спричиняє неправильне підрізання нігтів, коли їх обрізають надто коротко або зрізають кути. Тиснуть на шкіру біля нігтя й тісні взуття, шкарпетки чи колготки, а пітні стопи роблять шкіру м'якою, і ніготь легше її проколює. Має значення і форма пластини: сильно вигнуті або віялоподібні нігті частіше врізаються в шкіру^[9].

4. Порушення в організмі

Інколи потемнілий ніготь є зовнішнім проявом внутрішніх розладів. Якщо ніготь темніє без очевидної причини (удару, тиску чи грибка), варто подумати про системні чинники. Хвороби, що порушують кровообіг, живлення тканин або обмін речовин, можуть змінювати колір, форму та ріст нігтів^[10].

Системні захворювання

Цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, хвороби серця й судин, псоріаз і навіть анемія здатні змінювати вигляд нігтів. Найчастіше нігті при цьому жовтіють або буріють, а ложкоподібні увігнуті нігті підказують лікареві перевірити залізо^[5]. Темна або чорна пляма трапляється рідше, передусім коли порушено кровотік у ногах.

Коли до пальців надходить менше крові, тканини недоотримують кисню та поживних речовин. Тут важлива межа: якщо разом із нігтем темніє шкіра пальця, палець холодний, німіє або на ньому з'являються виразки з неприємним запахом, це може бути гангрена (омертвіння тканин). Найвищий ризик мають люди з діабетом, атеросклерозом артерій ніг і курці, і такий стан потребує невідкладної допомоги^[11]. Тому при діабеті до будь-якої темної ділянки на стопі ставляться серйозно: це частина профілактики діабетичної стопи.

Дефіцит вітаміну B12

Нестача вітаміну B12 відома втомою, блідістю й порушенням чутливості, але буває видно і на шкірі. Найчастішою шкірною ознакою дефіциту є гіперпігментація, тобто потемніння шкіри, а також зміни волосся й нігтів^[12]. Нігті можуть темніти рівномірно або вкриватися темними смугами, ймовірно, через надмірне вироблення пігменту меланіну.

Після усунення дефіциту колір шкіри й нігтів зазвичай повертається до норми^[13]. Для цього потрібно стабільно нормалізувати рівень B12 у крові, а це не завжди вдається лише зміною харчування: інколи потрібні ін'єкції чи таблетки вітаміну. Такі зміни не супроводжуються болем або деформацією і часто торкаються кількох нігтів одразу, чим відрізняються від грибка чи травми.

5. Меланома

Піднігтьова меланома належить до найрідкісніших, але й найнебезпечніших причин чорного нігтя. Це один із видів раку шкіри, злоякісна пухлина, яка починається в нігтьовому матриксі, під пластиною. У людей зі світлою шкірою на неї припадає до 3% усіх меланом, а в людей із темною шкірою до 30%^[2]. Найчастіше вона вражає великий палець ноги або руки: на них разом припадає 75–90% випадків^[2]. На початку її легко сплутати зі звичайною гематомою, грибком або доброякісною пігментною смугою.

Приблизно в 65% випадків вона починається як темна поздовжня смуга на одному нігті, від основи до вільного краю^[2]. Спочатку це може бути тонка лінія, але з часом вона ширшає, найчастіше біля основи, має нерівні краї й неоднорідний колір, від темно-коричневого до вугільно-чорного. На відміну від синця, ця смуга тримається біля основи і разом із ростом нігтя до краю не «виїжджає».

Іноді пігмент переходить з нігтя на шкіру навколо нього. Це симптом Гатчинсона, одна з найтривожніших ознак^[2]. Також може з'явитися вузлик під нігтем, ніготь може відшаровуватися або розщеплюватися посередині^[14].

Ознаки, які мають насторожити й потребують обов'язкової перевірки:

• Темна поздовжня смуга, яка поступово ширшає, особливо ширша за 3 мм^[2]
• Пігментація виходить за межі нігтя
• Нерівні краї та неоднорідне забарвлення плями
• Відсутність травми або іншої очевидної причини
• Нігтьова пластина деформується або піднімається
• Пляма не зміщується до краю протягом кількох місяців
• Поява вузлика або ущільнення під нігтем

Лікарі мають на увазі й вік: найчастіше піднігтьову меланому виявляють у 50–70 років, а ризик підвищує меланома в рідних^[2]. Діагноз підтверджують лише біопсією. Прогноз піднігтьової меланоми в середньому гірший, ніж меланоми шкіри, головно через пізнє виявлення; на тій самій стадії шанси подібні^[2].

Коротко: слід від удару з'являється після травми, болить і з ростом нігтя повзе до краю. Смуга, що з'явилася без причини, стоїть біля основи, ширшає або забарвлює шкіру поруч, потребує огляду дерматолога.

6. Побічна дія ліків

Потемніння нігтів до коричневого чи чорного кольору інколи є реакцією на лікування, без жодної хвороби. Деякі препарати впливають на матрикс, ложе нігтя чи дрібні судини пальців, і на нігтях з'являються темні смуги, плями або суцільне потемніння^[15].

Алергією в класичному розумінні це не є: йдеться про побічну дію препарату. Зміни від ліків зазвичай торкаються кількох або всіх двадцяти нігтів і з'являються в часовому зв'язку з прийманням препарату^[15]. Здебільшого вони не болять і не пов'язані з травмою чи інфекцією.

До лікарських засобів, які можуть спричинити потемніння нігтів, належать^[15]:

• Протипухлинні препарати (хіміотерапія): зокрема таксани, які діють на поділ клітин, у тому числі в ростовій зоні нігтя
• Антибіотики тетрациклінового ряду і зидовудин: зидовудин належить до противірусних засобів для лікування ВІЛ-інфекції; потемніння нігтів є його відомою побічною дією, нешкідливою й оборотною^[16]
• Ретиноїди: синтетичні похідні вітаміну A, які застосовують у дерматології
• Псоралени: світлочутливі засоби, які разом з ультрафіолетом застосовують для лікування псоріазу та інших дерматозів
• Гідроксихлорохін: протималярійний препарат, який застосовують при червоному вовчаку та інших аутоімунних хворобах. Пігментація від нього з'являється зазвичай через роки лікування, а нігті вона зачіпає рідко: в одному дослідженні 41 пацієнта, які приймали препарат понад пів року, пігментацію нігтів знайшли в одного^[17]

Якщо зміна кольору нігтів виникла після початку лікування і посилюється, скажіть про це лікареві, але не скасовуйте препарат самостійно. Найчастіше така пігментація минає після відміни або завершення курсу, хоча інколи зберігається довше^[15].

Ускладнення

Не кожен чорний ніготь потребує лікування, але інколи ігнорування проблеми має довготривалі наслідки. Якщо причину не з'ясовано або лікування відкладають, ускладнення можуть зачепити і нігтьову пластину, і тканини навколо.

Найпоширеніші ризики, які можуть виникнути при бездіяльності:

• Деформація нігтя: після травми або грибка нова пластина може вирости нерівною, потовщеною або хвилястою.
• Тривале відшарування нігтя: особливо якщо пошкоджено матрикс або запалення стало хронічним.
• Поширення інфекції: грибок може перейти на інші нігті або шкіру стоп, а бактеріальна інфекція спричинити нагноєння.
• Прогресування меланоми: якщо процес злоякісний, зволікання з лікуванням дає раковим клітинам час поширитися за межі нігтя.

Особливо уважними мають бути люди з цукровим діабетом і порушеннями кровообігу: навіть незначне ушкодження нігтя в них може повільно загоюватися або перейти в глибоке ураження тканин.

Як встановлюють причину

Щоб з'ясувати, чому потемнів ніготь, самого огляду часто замало. Лікар розпитає про травми, взуття та навантаження на стопи, супутні хвороби і ліки, які ви приймаєте. Корисно заздалегідь зняти лак, щоб лікар бачив увесь ніготь^[2]. Далі за потреби призначають дослідження.

Аналіз на грибкову інфекцію

Якщо є підозра на грибок, лікар бере зіскрібок або обрізок нігтя для мікроскопії чи посіву. Підтвердити грибок аналізом радять до початку будь-якого протигрибкового лікування^[18]: так можна визначити тип збудника, підібрати лікування й не лікувати місяцями те, що грибком не є.

Біопсія при підозрі на меланому

Спершу дерматолог роздивляється ніготь через дерматоскоп (збільшувальний прилад із підсвіткою); такий огляд нігтя називають оніхоскопією. Разом із дослідженням обрізка нігтя він інколи дає змогу обійтися без біопсії або точніше її спланувати^[19]. Якщо ж є ознаки піднігтьової меланоми, як-от смуга з нечіткими краями, пігмент на шкірі чи деформація нігтя, роблять біопсію: частину тканини з нігтьового матриксу досліджують під мікроскопом. Золотим стандартом, щоб підтвердити чи виключити рак, є саме таке висічення ділянки матриксу^[19].

Як лікують чорний ніготь

Лікування залежить від того, що спричинило потемніння. Якщо ніготь почорнів після удару й не болить, втручання здебільшого не потрібне: пластина з часом відросте. Але біль, деформація, інфекція чи підозра на меланому потребують конкретних рішень.

Травматична гематома

Невелику гематому без сильного болю зазвичай просто спостерігають, а в перші години прикладають загорнутий у тканину лід^[3]. Якщо кров сильно тисне і біль наростає, лікар робить трепанацію нігтя: маленький отвір у пластині, через який виходить кров і зникає тиск. Її рекомендують для свіжих гематом, що виникли не більш як 48 годин тому^[20]. Сама пластина нервів не має, тож процедура майже не болить; знеболювальний укол у палець часто болючіший за неї^[20]. Самостійно проколювати ніготь удома не можна^[3].

Раніше вважали, що при гематомі понад половину нігтя пластину треба знімати й зашивати ложе. Тепер перевагу надають трепанації: у дослідженні 53 пальців у дітей результат не відрізнявся від операції незалежно від розміру гематоми чи наявності перелому, а витрати були вчетверо меншими^[21]. Знімати ніготь доводиться, коли він відірваний або розірване саме нігтьове ложе^[22].

Грибкова інфекція

Для лікування оніхомікозу застосовують місцеві та системні протигрибкові засоби. Місцеві підходять для легкого й помірного ураження і безпечніші, а таблетки призначають при помірному й тяжкому, бо вони частіше виліковують^[18]. Курс таблеток зазвичай триває близько трьох місяців, але до повного одужання минає від пів року до року, поки не відросте здорова пластина^[23].

До місцевих засобів належать^[18]:

• Циклопірокс: протигрибковий лак, який наносять на ніготь щодня;
• Аморолфін: протигрибковий лак для нігтів;
• Ефінаконазол: розчин для нанесення на ніготь;
• Таваборол: розчин, який проникає крізь нігтьову пластину й діє на клітини грибка.

Ефінаконазол і таваборол зареєстровані не в усіх країнах. Загалом місцеві засоби поодинці виліковують грибок нігтів на ногах нечасто^[23].

Системні препарати, які приймають усередину:

• Тербінафін: препарат першого вибору при дерматофітах. У Кокранівському огляді 48 досліджень з 10 200 учасниками він був, імовірно, ефективнішим за азоли за подібної частоти побічних ефектів^[24];
• Ітраконазол: може застосовуватися безперервно або пульс-терапією;
• Флуконазол: діє проти дріжджоподібних грибів і при оніхомікозі часто застосовується поза офіційними показаннями^[18];
• Гризеофульвін: застосовують рідко, бо він менш ефективний за тербінафін і має більше побічних ефектів^[23].

Бактеріальні та дріжджові інфекції

Якщо підтверджено бактеріальне або дріжджове ураження, лікар може призначити антисептики, антибактеріальні мазі чи ліки всередину, залежно від глибини й поширення інфекції.

Піднігтьова меланома

Основне лікування хірургічне. Обсяг операції залежить від товщини пухлини: при ранній меланомі, яка ще не проросла глибоко, інколи вдається висікти лише нігтьовий апарат і зберегти палець, а при глибшій видаляють частину пальця так, щоб зберегти якнайбільше функції^[2]. Якщо товщина пухлини 0,8 мм і більше, досліджують найближчий (сторожовий) лімфатичний вузол. Подальше лікування, зокрема імунотерапію, визначає онколог за результатами біопсії^[2].

Профілактика

Раптову травму не завжди можна передбачити. Але здебільшого чорний ніготь є наслідком цілком передбачуваних ситуацій: від тісного взуття до вологих ніг. Кілька простих звичок помітно зменшують ризик.

Ось що справді допомагає зберегти нігті здоровими:

• Носіть зручне взуття: пальці не повинні впиратися в носок, особливо під час бігу чи тривалої ходьби. Для бігу потрібні кросівки із запасом місця для пальців, але без ковзання стопи; якщо нога їздить, перешнуруйте їх^[4].
• Регулярно мийте й ретельно висушуйте стопи: волога є ідеальним середовищем для грибків. Шкарпетки, що відводять вологу, теж допомагають^[4].
• Уникайте відкритого взуття в ризикованих умовах: зокрема під час роботи з важкими предметами чи в тисняві громадського транспорту.
• Використовуйте сонцезахисний крем: якщо плануєте ходити босоніж на сонці, шкіра стоп теж потребує захисту. Міф: крем захищає і від меланоми під нігтем. Насправді: піднігтьова меланома, судячи з даних, не пов'язана із сонцем^[2], тож від неї захищає лише уважність до змін нігтя.
• Стрижіть нігті прямо й не надто коротко: не закруглюйте кути, щоб уникнути вростання^[9]. Короткі нігті рідше б'ються об носок взуття^[4].
• Контролюйте хронічні захворювання: особливо діабет і проблеми з кровообігом, які впливають на стан тканин.

Більшість цих кроків швидко стають звичкою і не потребують ні часу, ні витрат.

Коли звертатися до лікаря

Не кожен чорний ніготь потребує медичного втручання. Якщо ви точно знаєте, що це наслідок легкого удару, біль минає, а пляма невелика, достатньо спостерігати й час від часу фотографувати ніготь, щоб бачити, чи зсувається пляма. Але в деяких ситуаціях візит до лікаря не варто відкладати.

У таких випадках потрібна професійна оцінка:

• Інтенсивний або наростаючий біль
• Почорніння виникло поступово, без травми
• Зміна кольору охоплює понад половину нігтя
• Темна пляма виходить за межі нігтьової пластини
• Під нігтем відчувається ущільнення або з'явився наріст
• Є ознаки інфекції: почервоніння, набряк, виділення, неприємний запах
• У вас є супутні захворювання: цукровий діабет, проблеми з судинами чи імунітетом
• Темніє шкіра самого пальця, він холодний або німіє: це привід звернутися по невідкладну допомогу^[11]

Такі симптоми не означають автоматично чогось загрозливого, але потребують, щоб лікар підтвердив або виключив серйозний діагноз. Якщо сумніваєтеся, покажіть ніготь дерматологу або лікарю, який лікує вашу основну хворобу.