Свіжий сніг відбиває до 80% ультрафіолету, а з кожною тисячею метрів висоти випромінювання посилюється на 10–12%[1]. Тому на гірськолижному схилі шкіра може отримати вдвічі більшу дозу, навіть коли надворі мороз. Холод тут погано попереджає про небезпеку: тепло сонця ми відчуваємо завдяки інфрачервоним променям, а ультрафіолет не бачимо й не відчуваємо зовсім[1].
Засмагу здавна вважають ознакою відпочинку й доглянутості і зазвичай пов'язують із літом. Проте сонце діє на шкіру цілий рік: засмагнути й обгоріти можна і взимку, особливо на снігу чи біля води, які відбивають ультрафіолетове (УФ) випромінювання. Тому сонцезахисний крем узимку теж має сенс, якщо попереду день у горах.
Ультрафіолет становить невидиму частину сонячного світла. Він спричиняє сонячні опіки, пришвидшує старіння шкіри й підвищує ризик раку шкіри[2]. Оцінити, наскільки сильне сонце саме сьогодні, допомагає УФ-індекс: просте число, яке публікують разом із прогнозом погоди.
Знаючи значення індексу і свій фототип шкіри, можна спланувати прогулянку, роботу в саду чи день на пляжі так, щоб шкіра й очі отримали якомога менше шкоди в будь-яку пору року.
Що таке УФ-індекс?
УФ-індекс (UV Index) показує інтенсивність ультрафіолетового випромінювання біля поверхні Землі. Його розраховують з урахуванням того, наскільки випромінювання здатне спричинити почервоніння шкіри, тобто сонячний опік[1]. Значення залежить від висоти сонця над горизонтом (тобто від часу доби й пори року), географічної широти, висоти над рівнем моря, хмарності, товщини озонового шару і відбивання від поверхонь[2].
У прогнозі зазвичай подають максимальне значення дня. Воно припадає на чотири години навколо сонячного полудня, який залежно від місця й переходу на літній час настає між 12:00 і 14:00[3]. Індекс розробили ВООЗ, Всесвітня метеорологічна організація, Програма ООН з довкілля та Міжнародна комісія із захисту від неіонізуючого випромінювання, щоб люди планували захист від сонця так само звично, як обирають одяг за прогнозом температури. Його показують погодні застосунки, а ВООЗ має й власний безкоштовний застосунок SunSmart Global UV[2]. Повністю уникати сонця теж не потрібно: невелика кількість ультрафіолету потрібна для утворення вітаміну D, і індекс допомагає знайти баланс між користю сонячного світла та ризиками.
Шкала починається з 0 і не має верхньої межі: значення 11 і вище вважають екстремальними. Для кожної категорії ВООЗ закріпила свій колір, щоб рівень ризику було видно з першого погляду[1]. Виходить своєрідний світлофор, у якого після червоного є ще й фіолетовий.

Категорії шкали:
- 0–2 (зелений): низький рівень. Навіть людям із дуже світлою чутливою шкірою за звичайних умов захист зазвичай не потрібен[1].
- 3–5 (жовтий): помірний рівень. Саме від індексу 3 ВООЗ рекомендує захищатися від сонця[2].
- 6–7 (помаранчевий): високий рівень. Захист обов'язковий, опівдні краще перебувати в тіні.
- 8–10 (червоний): дуже високий рівень. ВООЗ радить по змозі не бути надворі в полуденні години[3].
- 11+ (фіолетовий): екстремальний рівень. Шкода настає найшвидше, бо що вищий індекс, то менше часу потрібно для ушкодження шкіри й очей.
УФ-індекс та засмага
Ультрафіолет, що досягає Землі, складається здебільшого з довгохвильового UVA і невеликої частки середньохвильового UVB: короткохвильовий UVC повністю, а UVB приблизно на 90% затримує атмосфера[1]. UVA проникає глибше, до дерми, де лежать колаген і еластин, тому з ним пов'язують передусім фотостаріння. UVB діє у верхньому шарі шкіри, епідермісі, і спричиняє сонячні опіки[4]. Ультрафіолет стимулює утворення меланіну, пігменту, від якого шкіра темніє через кілька днів після опромінення[1].
Меланін справді трохи захищає: у темній шкірі до верхніх шарів дерми доходить приблизно уп'ятеро менше ультрафіолету, ніж у світлій[5]. А от засмага на світлій шкірі захищає слабко, приблизно як засіб із SPF близько 4[1]. Тому сонцезахисний засіб потрібен і засмаглим, і людям із темною шкірою, коли індекс досягає 3 і вище.
Що робити на кожному рівні індексу, підсумовує таблиця, складена за рекомендаціями ВООЗ[3] і NHS[6]:
| Рівень УФ-індексу | Рекомендації щодо дій |
| 0–2 (Низький) | Захист зазвичай не потрібен. Сонцезахисні окуляри знадобляться в яскравий день на снігу чи біля води. Обережнішими варто бути тим, хто дуже легко обгоряє або приймає ліки, що підвищують фоточутливість. |
| 3–5 (Помірний) | Опівдні шукайте тінь, вдягайте одяг, що закриває плечі, капелюх і сонцезахисні окуляри, на відкриту шкіру наносьте засіб широкого спектра SPF 30+. |
| 6–7 (Високий) | Обмежте перебування на прямому сонці в години найвищої активності (приблизно з 10:00 до 16:00), користуйтеся одягом, капелюхом, окулярами і засобом SPF 30+, оновлюйте його кожні 2 години й після купання. |
| 8–10 (Дуже високий) | По змозі не виходьте надвір у полуденні години. Якщо доводиться, тінь, закритий одяг, капелюх, окуляри й засіб SPF 30–50+ обов'язкові, крем оновлюйте кожні 2 години. |
| 11+ (Екстремальний) | У середині дня залишайтеся в приміщенні або в тіні. Потрібен максимальний захист: закритий одяг, капелюх із широкими крисами, окуляри, засіб SPF 50+. |
Міфи про засмагу
- Міф: засмага корисна для здоров'я. Насправді: безпечного чи «здорового» способу засмагнути немає[6], а потемніння шкіри є її захисною реакцією на ушкодження ультрафіолетом[1].
- Міф: у хмарний день не обгориш. Насправді: крізь легку хмарність проходить до 80% сонячного ультрафіолету, а серпанок може навіть посилювати опромінення[1].
- Міф: у воді не обгориш. Насправді: вода захищає мінімально, а відблиски від неї збільшують дозу ультрафіолету[1]. Басейн рятує від спеки, але від сонця не ховає.
- Міф: з кремом можна засмагати набагато довше. Насправді: сонцезахисні засоби не призначені для того, щоб подовжувати час на сонці[2].
- Міф: якщо робити перерви, опіку не буде. Насправді: доза ультрафіолету за день накопичується, тож перерви в тіні її не обнуляють[1].
Коротко: засмага означає, що шкіра вже отримала дозу ультрафіолету й захищається від неї. Орієнтир для захисту дає УФ-індекс 3 і вище, а не температура повітря чи бажання засмагнути.
УФ-індекс і фототип шкіри
Фототип описує, як шкіра реагує на сонце: наскільки легко обгоряє і чи засмагає. Від нього залежить, як швидко при тому самому УФ-індексі з'явиться опік. Для одних засмага настає швидко й майже без почервоніння, для інших сонце майже завжди означає опік.
Найпоширеніша класифікація належить дерматологу Томасу Фіцпатрику. Вона поділяє шкіру на шість типів передусім за реакцією на сонце: чи обгоряє людина і чи засмагає[7]. Колір шкіри, волосся й очей допомагає зорієнтуватися, але остаточно тип визначає саме ця реакція. Конкретного часу до опіку таблиця не наводить: він залежить від УФ-індексу, і що вищий індекс, то швидше настає ушкодження[3].
| Тип шкіри | Характерні ознаки | Чутливість до сонячного опіку | Здатність до засмаги |
| Тип I | Дуже світла шкіра, часто з веснянками, руде або світло-русяве волосся, блакитні або сірі очі. | Завжди обгорає, навіть після недовгого перебування на сонці. | Не засмагає, шкіра лише червоніє. |
| Тип II | Світла шкіра, іноді з веснянками, волосся світло-русяве або каштанове, очі будь-якого кольору. | Обгорає легко й часто. | Засмагає мінімально. |
| Тип III | Світло-оливкова шкіра, рідко веснянки, темно-русяве або каштанове волосся, карі або сірі очі. | Обгорає помірно. | Засмагає поступово, тон рівний. |
| Тип IV | Оливкова або світло-коричнева шкіра, волосся темно-каштанове або чорне, очі карі. | Обгорає мінімально. | Засмагає добре. |
| Тип V | Темно-коричнева шкіра, темно-карі або чорні очі, темно-каштанове або чорне волосся. | Обгорає рідко. | Засмагає інтенсивно. |
| Тип VI | Дуже темна або чорна шкіра, чорне волосся, темно-карі очі. | Майже ніколи не обгорає. | Шкіра глибоко пігментована від природи. |
Темна шкіра не гарантує безпеки. У людей із темною шкірою рак шкіри трапляється рідше, але його частіше виявляють на пізнішій, небезпечнішій стадії, а ризик для очей та імунної системи від типу шкіри не залежить[1]. Особливо уважними до сонця мають бути люди з великою кількістю родимок, ті, хто приймає ліки, що підвищують фоточутливість, і ті, у кого в родині був рак шкіри[2]. Веснянки теж підказують, що шкіра належить до чутливих типів.
Побічні ефекти та ризики від тривалого перебування на сонці
Шкода від ультрафіолету буває швидкою (опік, запалення очей, реакції на ліки) і відкладеною, що накопичується роками[2]. Сонцезахисні засоби зменшують ризики, проте не скасовують їх, якщо перебувати на сонці надто довго або нехтувати іншими заходами.
Рак шкіри
Найсерйозніший наслідок надлишку ультрафіолету — рак шкіри. У 2020 році надмірне опромінення спричинило у світі близько 1,2 млн нових випадків базальноклітинного й плоскоклітинного раку шкіри та 325 тисяч меланом[2]. Меланома є найнебезпечнішою з цих пухлин: вона виникає через ушкодження ДНК пігментних клітин і може загрожувати життю. Ризик зростає з кількістю сонячних опіків у будь-якому віці, у дитинстві, юності й дорослому житті[8]. Частіше меланома трапляється в людей зі світлою шкірою (тип I або II), але темніший тон шкіри повністю від неї не захищає. Солярії теж підвищують ризик раку шкіри, і ВООЗ радить ними не користуватися[2]. Регулярний захист працює: у рандомізованому дослідженні дорослі, які щодня наносили сонцезахисний крем, через 10 років після його завершення мали вдвічі менше меланом (11 проти 22), а інвазивних 3 проти 11[9].
Передчасне старіння шкіри
Ультрафіолет спричиняє фотостаріння, тобто прискорене старіння шкіри під дією сонця. Його ознаки: зморшки, втрата пружності, гіперпігментація, сухість і шорсткість[1]. Типовий приклад пігментних змін — сонячні лентиго, у побуті їх називають «віковими» або «печінковими» плямами, хоча з печінкою вони не пов'язані. Як відрізнити їх від небезпечних утворень, пояснює стаття про меланому та вікові плями. За оцінкою одного дослідження, ультрафіолет відповідає приблизно за 80% видимих ознак старіння обличчя[10]. Захист помітно сповільнює цей процес: у рандомізованому дослідженні в людей, які щодня користувалися сонцезахисним кремом протягом 4,5 року, ознаки старіння шкіри наростали на 24% менше[11].
Ураження очей
Очі теж дуже чутливі до ультрафіолету. Гострий наслідок — фотокератит, опік рогівки, який у побуті називають «сніговою сліпотою», а після зварювання «електроофтальмією». Він дуже болісний, але минає без тривалих наслідків[1]. Хронічне опромінення пов'язане з катарактою, тобто помутнінням кришталика: з 15 млн людей у світі, які осліпли через катаракту, близько 10% могли втратити зір через ультрафіолет. Також воно спричиняє птеригіум (розростання тканини кон'юнктиви на рогівку) і рак повік та ока[2]. Вікова макулодистрофія, ураження центральної частини сітківки, що відповідає за чіткий зір, з ультрафіолетом, можливо, теж пов'язана, але доказів менше: у метааналізі 14 досліджень люди, які більше перебували на сонці, мали приблизно на 38% вищий ризик[12]. Для захисту обирайте окуляри, які затримують 99–100% UVA і UVB і щільно облягають обличчя[2], з маркуванням CE і відповідністю європейському стандарту EN ISO 12312-1[6].
Придушення імунної системи
Надлишок сонця послаблює природний захист організму. Ультрафіолет змінює активність і розподіл клітин шкіри, які запускають імунну відповідь, і діє як місцево, так і на весь організм[1]. Це один із чинників ризику раку шкіри[2]: у людей, які приймають ліки для пригнічення імунітету, плоскоклітинний рак шкіри трапляється частіше[1]. Ультрафіолет може також «будити» віруси, і типовий приклад — герпес на губах, у побуті «застуда на губах»[2]. У контрольованому дослідженні після опромінення губ із плацебо герпес з'явився у 27 із 38 учасників (71%), а із сонцезахисним засобом не з'явився в жодного[13]. Водночас дозоване ультрафіолетове опромінення під наглядом лікаря застосовують для лікування псоріазу й екземи, тож важить саме доза[1].
Як зменшити ризики Від УФ-індексу 3 захищайтеся комплексно: тінь у полуденні години, одяг із довгими рукавами, капелюх із широкими крисами, сонцезахисні окуляри й засіб широкого спектра SPF 30+ на відкриті ділянки. Наносьте його щедро й оновлюйте кожні 2 години, а також одразу після купання, витирання рушником чи сильного потіння. Немовлят до 6 місяців тримайте поза прямим сонцем[6]. Тінь і одяг захищають найкраще, крем доповнює їх[2].
Читайте:
Підсумок
Перевіряйте УФ-індекс так само звично, як температуру: від 3 потрібен захист, від 8 полуденні години краще перечекати в тіні чи в приміщенні. Засмага не замінює крему, а мороз, хмари чи вода не роблять сонце безпечним. Людям зі світлою шкірою, багатьма родимками або на ліках, що підвищують чутливість до сонця, слід бути обережнішими, але шкіру й очі варто берегти кожному і в будь-який сезон.
Джерела13
- Довідник. Global solar UV index : a practical guide. World Health Organization.
- Ultraviolet radiation. World Health Organization.
- Radiation: The ultraviolet (UV) index. World Health Organization.
- Sun-Damaged Skin: Photoaging, Signs, Causes & Treatment. Cleveland Clinic.
- Дослідження. Kaidbey KH. та ін. Photoprotection by melanin--a comparison of black and Caucasian skin. J Am Acad Dermatol, 1979.
- Sunscreen and sun safety. NHS.
- Дослідження. Snatchfold J. Cutaneous acceptability of a moisturizing cream in subjects with sensitive skin. J Cosmet Dermatol, 2019.
- Мета-аналіз. Dennis LK. та ін. Sunburns and risk of cutaneous melanoma: does age matter? A comprehensive meta-analysis. Ann Epidemiol, 2008.
- Дослідження. Green AC. та ін. Reduced melanoma after regular sunscreen use: randomized trial follow-up. J Clin Oncol, 2011.
- Дослідження. Flament F. та ін. Effect of the sun on visible clinical signs of aging in Caucasian skin. Clin Cosmet Investig Dermatol, 2013.
- Дослідження. Hughes MC. та ін. Sunscreen and prevention of skin aging: a randomized trial. Ann Intern Med, 2013.
- Мета-аналіз. Sui GY. та ін. Is sunlight exposure a risk factor for age-related macular degeneration? A systematic review and meta-analysis. Br J Ophthalmol, 2013.
- Дослідження. Rooney JF. та ін. Prevention of ultraviolet-light-induced herpes labialis by sunscreen. Lancet, 1991.
