Свіжий сніг відбиває до 80% ультрафіолету, а з кожною тисячею метрів висоти випромінювання посилюється на 10–12%[1]. Тому на гірськолижному схилі шкіра може отримати вдвічі більшу дозу, навіть коли надворі мороз. Холод тут погано попереджає про небезпеку: тепло сонця ми відчуваємо завдяки інфрачервоним променям, а ультрафіолет не бачимо й не відчуваємо зовсім[1].

Засмагу здавна вважають ознакою відпочинку й доглянутості і зазвичай пов'язують із літом. Проте сонце діє на шкіру цілий рік: засмагнути й обгоріти можна і взимку, особливо на снігу чи біля води, які відбивають ультрафіолетове (УФ) випромінювання. Тому сонцезахисний крем узимку теж має сенс, якщо попереду день у горах.

Ультрафіолет становить невидиму частину сонячного світла. Він спричиняє сонячні опіки, пришвидшує старіння шкіри й підвищує ризик раку шкіри[2]. Оцінити, наскільки сильне сонце саме сьогодні, допомагає УФ-індекс: просте число, яке публікують разом із прогнозом погоди.

Знаючи значення індексу і свій фототип шкіри, можна спланувати прогулянку, роботу в саду чи день на пляжі так, щоб шкіра й очі отримали якомога менше шкоди в будь-яку пору року.

Що таке УФ-індекс?

УФ-індекс (UV Index) показує інтенсивність ультрафіолетового випромінювання біля поверхні Землі. Його розраховують з урахуванням того, наскільки випромінювання здатне спричинити почервоніння шкіри, тобто сонячний опік[1]. Значення залежить від висоти сонця над горизонтом (тобто від часу доби й пори року), географічної широти, висоти над рівнем моря, хмарності, товщини озонового шару і відбивання від поверхонь[2].

У прогнозі зазвичай подають максимальне значення дня. Воно припадає на чотири години навколо сонячного полудня, який залежно від місця й переходу на літній час настає між 12:00 і 14:00[3]. Індекс розробили ВООЗ, Всесвітня метеорологічна організація, Програма ООН з довкілля та Міжнародна комісія із захисту від неіонізуючого випромінювання, щоб люди планували захист від сонця так само звично, як обирають одяг за прогнозом температури. Його показують погодні застосунки, а ВООЗ має й власний безкоштовний застосунок SunSmart Global UV[2]. Повністю уникати сонця теж не потрібно: невелика кількість ультрафіолету потрібна для утворення вітаміну D, і індекс допомагає знайти баланс між користю сонячного світла та ризиками.

Шкала починається з 0 і не має верхньої межі: значення 11 і вище вважають екстремальними. Для кожної категорії ВООЗ закріпила свій колір, щоб рівень ризику було видно з першого погляду[1]. Виходить своєрідний світлофор, у якого після червоного є ще й фіолетовий.

Шкала УФ-індексу ВООЗ: кольорові категорії від низького до екстремального рівня

Категорії шкали:

  • 0–2 (зелений): низький рівень. Навіть людям із дуже світлою чутливою шкірою за звичайних умов захист зазвичай не потрібен[1].
  • 3–5 (жовтий): помірний рівень. Саме від індексу 3 ВООЗ рекомендує захищатися від сонця[2].
  • 6–7 (помаранчевий): високий рівень. Захист обов'язковий, опівдні краще перебувати в тіні.
  • 8–10 (червоний): дуже високий рівень. ВООЗ радить по змозі не бути надворі в полуденні години[3].
  • 11+ (фіолетовий): екстремальний рівень. Шкода настає найшвидше, бо що вищий індекс, то менше часу потрібно для ушкодження шкіри й очей.

УФ-індекс та засмага

Ультрафіолет, що досягає Землі, складається здебільшого з довгохвильового UVA і невеликої частки середньохвильового UVB: короткохвильовий UVC повністю, а UVB приблизно на 90% затримує атмосфера[1]. UVA проникає глибше, до дерми, де лежать колаген і еластин, тому з ним пов'язують передусім фотостаріння. UVB діє у верхньому шарі шкіри, епідермісі, і спричиняє сонячні опіки[4]. Ультрафіолет стимулює утворення меланіну, пігменту, від якого шкіра темніє через кілька днів після опромінення[1].

Меланін справді трохи захищає: у темній шкірі до верхніх шарів дерми доходить приблизно уп'ятеро менше ультрафіолету, ніж у світлій[5]. А от засмага на світлій шкірі захищає слабко, приблизно як засіб із SPF близько 4[1]. Тому сонцезахисний засіб потрібен і засмаглим, і людям із темною шкірою, коли індекс досягає 3 і вище.

Що робити на кожному рівні індексу, підсумовує таблиця, складена за рекомендаціями ВООЗ[3] і NHS[6]:

Рівень УФ-індексу Рекомендації щодо дій
0–2 (Низький) Захист зазвичай не потрібен. Сонцезахисні окуляри знадобляться в яскравий день на снігу чи біля води. Обережнішими варто бути тим, хто дуже легко обгоряє або приймає ліки, що підвищують фоточутливість.
3–5 (Помірний) Опівдні шукайте тінь, вдягайте одяг, що закриває плечі, капелюх і сонцезахисні окуляри, на відкриту шкіру наносьте засіб широкого спектра SPF 30+.
6–7 (Високий) Обмежте перебування на прямому сонці в години найвищої активності (приблизно з 10:00 до 16:00), користуйтеся одягом, капелюхом, окулярами і засобом SPF 30+, оновлюйте його кожні 2 години й після купання.
8–10 (Дуже високий) По змозі не виходьте надвір у полуденні години. Якщо доводиться, тінь, закритий одяг, капелюх, окуляри й засіб SPF 30–50+ обов'язкові, крем оновлюйте кожні 2 години.
11+ (Екстремальний) У середині дня залишайтеся в приміщенні або в тіні. Потрібен максимальний захист: закритий одяг, капелюх із широкими крисами, окуляри, засіб SPF 50+.

Міфи про засмагу

  • Міф: засмага корисна для здоров'я. Насправді: безпечного чи «здорового» способу засмагнути немає[6], а потемніння шкіри є її захисною реакцією на ушкодження ультрафіолетом[1].
  • Міф: у хмарний день не обгориш. Насправді: крізь легку хмарність проходить до 80% сонячного ультрафіолету, а серпанок може навіть посилювати опромінення[1].
  • Міф: у воді не обгориш. Насправді: вода захищає мінімально, а відблиски від неї збільшують дозу ультрафіолету[1]. Басейн рятує від спеки, але від сонця не ховає.
  • Міф: з кремом можна засмагати набагато довше. Насправді: сонцезахисні засоби не призначені для того, щоб подовжувати час на сонці[2].
  • Міф: якщо робити перерви, опіку не буде. Насправді: доза ультрафіолету за день накопичується, тож перерви в тіні її не обнуляють[1].

Коротко: засмага означає, що шкіра вже отримала дозу ультрафіолету й захищається від неї. Орієнтир для захисту дає УФ-індекс 3 і вище, а не температура повітря чи бажання засмагнути.

Реклама

УФ-індекс і фототип шкіри

Фототип описує, як шкіра реагує на сонце: наскільки легко обгоряє і чи засмагає. Від нього залежить, як швидко при тому самому УФ-індексі з'явиться опік. Для одних засмага настає швидко й майже без почервоніння, для інших сонце майже завжди означає опік.

Найпоширеніша класифікація належить дерматологу Томасу Фіцпатрику. Вона поділяє шкіру на шість типів передусім за реакцією на сонце: чи обгоряє людина і чи засмагає[7]. Колір шкіри, волосся й очей допомагає зорієнтуватися, але остаточно тип визначає саме ця реакція. Конкретного часу до опіку таблиця не наводить: він залежить від УФ-індексу, і що вищий індекс, то швидше настає ушкодження[3].

Тип шкіри Характерні ознаки Чутливість до сонячного опіку Здатність до засмаги
Тип I Дуже світла шкіра, часто з веснянками, руде або світло-русяве волосся, блакитні або сірі очі. Завжди обгорає, навіть після недовгого перебування на сонці. Не засмагає, шкіра лише червоніє.
Тип II Світла шкіра, іноді з веснянками, волосся світло-русяве або каштанове, очі будь-якого кольору. Обгорає легко й часто. Засмагає мінімально.
Тип III Світло-оливкова шкіра, рідко веснянки, темно-русяве або каштанове волосся, карі або сірі очі. Обгорає помірно. Засмагає поступово, тон рівний.
Тип IV Оливкова або світло-коричнева шкіра, волосся темно-каштанове або чорне, очі карі. Обгорає мінімально. Засмагає добре.
Тип V Темно-коричнева шкіра, темно-карі або чорні очі, темно-каштанове або чорне волосся. Обгорає рідко. Засмагає інтенсивно.
Тип VI Дуже темна або чорна шкіра, чорне волосся, темно-карі очі. Майже ніколи не обгорає. Шкіра глибоко пігментована від природи.

Темна шкіра не гарантує безпеки. У людей із темною шкірою рак шкіри трапляється рідше, але його частіше виявляють на пізнішій, небезпечнішій стадії, а ризик для очей та імунної системи від типу шкіри не залежить[1]. Особливо уважними до сонця мають бути люди з великою кількістю родимок, ті, хто приймає ліки, що підвищують фоточутливість, і ті, у кого в родині був рак шкіри[2]. Веснянки теж підказують, що шкіра належить до чутливих типів.

Побічні ефекти та ризики від тривалого перебування на сонці

Шкода від ультрафіолету буває швидкою (опік, запалення очей, реакції на ліки) і відкладеною, що накопичується роками[2]. Сонцезахисні засоби зменшують ризики, проте не скасовують їх, якщо перебувати на сонці надто довго або нехтувати іншими заходами.

Рак шкіри

Найсерйозніший наслідок надлишку ультрафіолету — рак шкіри. У 2020 році надмірне опромінення спричинило у світі близько 1,2 млн нових випадків базальноклітинного й плоскоклітинного раку шкіри та 325 тисяч меланом[2]. Меланома є найнебезпечнішою з цих пухлин: вона виникає через ушкодження ДНК пігментних клітин і може загрожувати життю. Ризик зростає з кількістю сонячних опіків у будь-якому віці, у дитинстві, юності й дорослому житті[8]. Частіше меланома трапляється в людей зі світлою шкірою (тип I або II), але темніший тон шкіри повністю від неї не захищає. Солярії теж підвищують ризик раку шкіри, і ВООЗ радить ними не користуватися[2]. Регулярний захист працює: у рандомізованому дослідженні дорослі, які щодня наносили сонцезахисний крем, через 10 років після його завершення мали вдвічі менше меланом (11 проти 22), а інвазивних 3 проти 11[9].

Передчасне старіння шкіри

Ультрафіолет спричиняє фотостаріння, тобто прискорене старіння шкіри під дією сонця. Його ознаки: зморшки, втрата пружності, гіперпігментація, сухість і шорсткість[1]. Типовий приклад пігментних змін — сонячні лентиго, у побуті їх називають «віковими» або «печінковими» плямами, хоча з печінкою вони не пов'язані. Як відрізнити їх від небезпечних утворень, пояснює стаття про меланому та вікові плями. За оцінкою одного дослідження, ультрафіолет відповідає приблизно за 80% видимих ознак старіння обличчя[10]. Захист помітно сповільнює цей процес: у рандомізованому дослідженні в людей, які щодня користувалися сонцезахисним кремом протягом 4,5 року, ознаки старіння шкіри наростали на 24% менше[11].

Ураження очей

Очі теж дуже чутливі до ультрафіолету. Гострий наслідок — фотокератит, опік рогівки, який у побуті називають «сніговою сліпотою», а після зварювання «електроофтальмією». Він дуже болісний, але минає без тривалих наслідків[1]. Хронічне опромінення пов'язане з катарактою, тобто помутнінням кришталика: з 15 млн людей у світі, які осліпли через катаракту, близько 10% могли втратити зір через ультрафіолет. Також воно спричиняє птеригіум (розростання тканини кон'юнктиви на рогівку) і рак повік та ока[2]. Вікова макулодистрофія, ураження центральної частини сітківки, що відповідає за чіткий зір, з ультрафіолетом, можливо, теж пов'язана, але доказів менше: у метааналізі 14 досліджень люди, які більше перебували на сонці, мали приблизно на 38% вищий ризик[12]. Для захисту обирайте окуляри, які затримують 99–100% UVA і UVB і щільно облягають обличчя[2], з маркуванням CE і відповідністю європейському стандарту EN ISO 12312-1[6].

Придушення імунної системи

Надлишок сонця послаблює природний захист організму. Ультрафіолет змінює активність і розподіл клітин шкіри, які запускають імунну відповідь, і діє як місцево, так і на весь організм[1]. Це один із чинників ризику раку шкіри[2]: у людей, які приймають ліки для пригнічення імунітету, плоскоклітинний рак шкіри трапляється частіше[1]. Ультрафіолет може також «будити» віруси, і типовий приклад — герпес на губах, у побуті «застуда на губах»[2]. У контрольованому дослідженні після опромінення губ із плацебо герпес з'явився у 27 із 38 учасників (71%), а із сонцезахисним засобом не з'явився в жодного[13]. Водночас дозоване ультрафіолетове опромінення під наглядом лікаря застосовують для лікування псоріазу й екземи, тож важить саме доза[1].

Як зменшити ризики Від УФ-індексу 3 захищайтеся комплексно: тінь у полуденні години, одяг із довгими рукавами, капелюх із широкими крисами, сонцезахисні окуляри й засіб широкого спектра SPF 30+ на відкриті ділянки. Наносьте його щедро й оновлюйте кожні 2 години, а також одразу після купання, витирання рушником чи сильного потіння. Немовлят до 6 місяців тримайте поза прямим сонцем[6]. Тінь і одяг захищають найкраще, крем доповнює їх[2].

Читайте:

Підсумок

Перевіряйте УФ-індекс так само звично, як температуру: від 3 потрібен захист, від 8 полуденні години краще перечекати в тіні чи в приміщенні. Засмага не замінює крему, а мороз, хмари чи вода не роблять сонце безпечним. Людям зі світлою шкірою, багатьма родимками або на ліках, що підвищують чутливість до сонця, слід бути обережнішими, але шкіру й очі варто берегти кожному і в будь-який сезон.

Джерела13
  1. Довідник. Global solar UV index : a practical guide. World Health Organization.
  2. Ultraviolet radiation. World Health Organization.
  3. Radiation: The ultraviolet (UV) index. World Health Organization.
  4. Sun-Damaged Skin: Photoaging, Signs, Causes & Treatment. Cleveland Clinic.
  5. Дослідження. Kaidbey KH. та ін. Photoprotection by melanin--a comparison of black and Caucasian skin. J Am Acad Dermatol, 1979.
  6. Sunscreen and sun safety. NHS.
  7. Дослідження. Snatchfold J. Cutaneous acceptability of a moisturizing cream in subjects with sensitive skin. J Cosmet Dermatol, 2019.
  8. Мета-аналіз. Dennis LK. та ін. Sunburns and risk of cutaneous melanoma: does age matter? A comprehensive meta-analysis. Ann Epidemiol, 2008.
  9. Дослідження. Green AC. та ін. Reduced melanoma after regular sunscreen use: randomized trial follow-up. J Clin Oncol, 2011.
  10. Дослідження. Flament F. та ін. Effect of the sun on visible clinical signs of aging in Caucasian skin. Clin Cosmet Investig Dermatol, 2013.
  11. Дослідження. Hughes MC. та ін. Sunscreen and prevention of skin aging: a randomized trial. Ann Intern Med, 2013.
  12. Мета-аналіз. Sui GY. та ін. Is sunlight exposure a risk factor for age-related macular degeneration? A systematic review and meta-analysis. Br J Ophthalmol, 2013.
  13. Дослідження. Rooney JF. та ін. Prevention of ultraviolet-light-induced herpes labialis by sunscreen. Lancet, 1991.