Пиво: корисне чи ні?

У 2016 році група європейських науковців підписала консенсус: невелика кількість пива без запоїв знижує ризик серцево-судинних хвороб^[1]. А в 2023-му Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) заявило, що безпечного рівня вживання алкоголю не існує^[2]. Обидві позиції спираються на дослідження. Різниця в тому, з ким порівнювали тих, хто п'є. Коли у групу «непитущих» перестали записувати колишніх любителів випити, які кинули через хвороби, «користь» помірних доз у метааналізі 107 досліджень майже з 4,8 млн учасників зникла^[3]. Тож питання «корисне чи ні» варто розкласти на частини: що в пиві є, що з цього реально доходить до організму і яку ціну доводиться платити за етанол.

Читайте:

Ускладнення при розладі вживання алкоголю

Розлад вживання алкоголю уражає майже всі системи організму, від печінки й серця до мозку, кісток і крові, а т...

Що таке пиво і як його виготовляють

Пиво є ферментованим алкогольним напоєм, який традиційно варять із води, зернових (переважно ячменю), хмелю та дріжджів. Смак і властивості формуються під час бродіння: дріжджі перетворюють цукри на етиловий спирт і вуглекислий газ.

Основне джерело цукрів для бродіння дає солод, тобто пророщене й висушене зерно. Найчастіше беруть ячмінний, хоча в окремих сортах є пшениця, кукурудза чи рис. Хміль додає гіркоти, має природні консервувальні властивості, формує аромат і захищає напій від псування.

Вміст алкоголю у звичайному пиві здебільшого становить 3,5–5%, але деякі сорти міцніші за 10%. Напій буває фільтрованим і нефільтрованим, пастеризованим і непастеризованим, світлим або темним: усе залежить від рецептури, виду солоду, тривалості бродіння й умов витримки.

Сучасне пивоваріння дозволяє точно регулювати смак, аромат, піну й стабільність напою. Та незалежно від технології пиво залишається алкогольним напоєм: пляшка 0,33 л міцністю 5% містить 1,7 одиниці алкоголю, тобто близько 14 г чистого спирту^[4].

Міф: пиво не рахується як «справжній» алкоголь. Насправді: шкоди завдає сам етанол, а не тип напою, тож пиво, вино й міцні напої з однаковою кількістю спирту несуть однаковий ризик^[2].

Харчова цінність пива

З корисним харчуванням пиво не асоціюється, хоча мікронутрієнти в ньому є. Джерелом вітамінів чи мінералів це його не робить, але пояснює, звідки беруться заголовки про «корисне пиво».

Калорійність

Головне джерело енергії в пиві становить сам етиловий спирт: 7 ккал на кожен грам^[5]. Лише спирт у пляшці 0,33 л міцністю 5% дає майже 100 ккал, а солодові вуглеводи додають ще кілька десятків. У міцніших і темних сортах калорій більше, у легких менше.

Мінерали, які можна знайти в пиві

• Кальцій: бере участь у роботі м'язів і згортанні крові
• Магній: регулює нервову провідність та рівень глюкози
• Фосфор: важливий для кісткової тканини
• Калій: підтримує водно-сольовий баланс і артеріальний тиск
• Цинк і мідь: беруть участь у роботі імунної системи
• Залізо: необхідне для синтезу гемоглобіну
• Селен: входить до складу антиоксидантних ферментів, які захищають клітини
• Кремній: пов'язаний зі щільністю кісток; у комерційних сортах його від 6,4 до 56,5 мг на літр, і ячмінне пиво зазвичай багатше на кремній, ніж пшеничне, бо він міститься в лушпинні ячменю^[6]
• Фтор: може бути в невеликих кількостях залежно від води

Вітаміни, що містяться у пиві

Найбільше у пиві вітамінів групи B, які потрібні для енергетичного обміну. Щоб покрити ними добову потребу, пива довелося б випити стільки, що про вітаміни вже ніхто б не згадав.

• B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B3 (ніацин): регулюють роботу нервової системи та обмін речовин
• B5 (пантотенова кислота), B6, B12: підтримують роботу мозку й кровотворення; B12 у пиві хіба що сліди
• B9 (фолат): важливий для синтезу ДНК і росту клітин
• Холін (колись був вітаміном B4): бере участь у синтезі нейромедіаторів
• Вітаміни A, D, E, K: це жиророзчинні вітаміни, і в пиві їх у кращому разі сліди, тож для харчування вони значення не мають

Амінокислоти

У складі пива виявляють аланін, гліцин, пролін, аспарагінову та глутамінову кислоти. Організм уміє синтезувати їх сам, тож незамінними вони не є. Кількість цих речовин у пиві замала, щоб розглядати його як джерело білка.

Жодного з перелічених нутрієнтів пиво не дає в кількості, близькій до добової норми. Ті самі вітаміни групи B, магній чи калій легко отримати з цільнозернового хліба, бобових і овочів без спирту.

Потенційна користь для здоров'я: що показують дослідження

Більшість даних про «користь» пива отримано в спостережних дослідженнях. Вони показують зв'язок, а не причину. Люди, які п'ють потроху, в середньому мають здоровіші звички, і саме спосіб життя може пояснювати більшу частину їхньої «переваги»^[7]. Друга пастка полягає в тому, що до групи «непитущих» часто потрапляють колишні любителі випити, які кинули через хворобу, і порівняння з ними робить тих, хто п'є, здоровішими, ніж є насправді^[3].

Коротко: коли дослідники порівнюють тих, хто п'є потроху, з тими, хто не пив ніколи, і враховують спосіб життя, захисний ефект алкоголю на тривалість життя не підтверджується.

Серце і судини

Метааналіз 26 контрольованих досліджень 2020 року показав, що пиво порівняно з безалкогольним пивом, водою чи плацебо підвищує рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), тобто «хорошого» холестерину, в середньому на 3,6 мг/дл, а також аполіпопротеїну A1. Одразу після випитого покращувалася здатність артерій розширюватися^[8]. Проте загальний холестерин теж зростав, а тривалі ефекти автори назвали невідомими.

Консенсус 2016 року дійшов висновку, що до 1 напою на день для жінок і до 2 для чоловіків без запоїв пов'язане з нижчим ризиком серцево-судинних хвороб^[1]. Пізніші дані, де вплив способу життя відокремили від впливу алкоголю, змальовують іншу картину. У дослідженні понад 371 тисячі людей генетична схильність пити більше була пов'язана з вищим ризиком гіпертензії та ішемічної хвороби серця, а легке вживання давало мінімальне, але все ж підвищення ризику^[7]. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) прямо пише, що колишню позицію про користь невеликих доз алкоголю для серця переглянули^[9].

Кісткова тканина

Пиво містить кремній, пов'язаний зі щільністю кісток. Тому тема часто звучить у контексті менопаузи, коли кістки втрачають мінерали швидше.

У дослідженні 2017 року в Південній Кореї жінки в постменопаузі, які пили алкоголь 2–3 рази на тиждень, мали вищу мінеральну щільність стегнової кістки, ніж ті, хто не пив зовсім, а при частішому вживанні щільність знову знижувалася^[10]. В американському дослідженні в чоловіків, які випивали 1–2 порції пива на день, щільність кісток стегна була на 3,4–4,5% вищою, але після врахування кремнію з раціону ця різниця зникала^[11]. Обидва дослідження спостережні й не доводять, що пиво зміцнює кістки. А понад 2 одиниці алкоголю на день підвищують ризик перелому стегна в 1,68 раза^[12].

Захист мозку

Огляд 28 систематичних оглядів 2019 року показав, що легке й помірне вживання алкоголю в середньому й старшому віці пов'язане з дещо нижчим ризиком деменції, хоча причинно-наслідковий зв'язок встановити не вдалося. Велика кількість алкоголю змінює структуру мозку й підвищує ризик усіх типів деменції^[13].

У британському дослідженні з 23 роками спостереження ризик деменції був вищим і в непитущих, і в тих, хто пив понад 14 одиниць на тиждень. Проте надлишковий ризик у непитущих частково пояснювали серцево-судинні та обмінні хвороби, а вище 14 одиниць кожні додаткові 7 одиниць на тиждень підвищували ризик на 17%^[14]. Аналіз знімків магнітно-резонансної томографії (МРТ) понад 36 тисяч людей виявив, що менший об'єм мозку помітний уже при 1–2 одиницях алкоголю на день і зменшується далі з кожною дозою^[15]. Тож підстав захищатися пивом від хвороби Альцгеймера немає.

Іспанський огляд 2019 року припускає, що кремній і сполуки хмелю можуть захищати нервові клітини, а обнадійливі результати описано для безалкогольного пива, але на рівні механізмів і досліджень на тваринах^[16]. Самі автори називають це напрямом для майбутніх досліджень на людях.

Глікемічний контроль

Метааналіз 38 досліджень майже з 2 млн учасників показав, що в тих, хто випиває 10–14 г спирту на день, ризик діабету 2 типу на 18% нижчий, ніж у непитущих. Але цей ефект виявили лише в жінок, а в дослідженнях, де порівнювали з тими, хто не пив ніколи, і в азійських популяціях він зникав^[17]. Понад 63 г спирту на день ризик діабету вже зростає.

Лікувати чи контролювати діабет пивом неможливо, а надмірне вживання ще й порушує вуглеводний обмін.

Антиоксидантна дія

Пиво містить поліфеноли, фенольні кислоти та інші біоактивні сполуки з антиоксидантною дією. У хорватському дослідженні їх найбільше було в темних і чорних сортах, а головною фенольною кислотою в усіх зразках виявилася галова^[18]. Поліфеноли є й у фруктах, овочах, чаї та каві, де до них не додається етанол.

Усі описані зв'язки стосуються малих доз, і жоден не доведений як причина. Перевищення кількості, регулярність або спроба «лікуватися» пивом ведуть до протилежного.

Ризики і побічні наслідки

Алкоголь є необхідною причиною понад 30 хвороб і чинником ще багатьох: від раку й діабету до хвороб печінки, підшлункової залози, серця і травм^[19]. Пиво як «легкий» напій тут не виняток. Частина проблем наростає роками, інші, як отруєння, травми чи аритмія після застілля, з'являються різко.

Ризик онкологічних захворювань

Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) ще кілька десятиліть тому віднесло алкоголь до канцерогенів групи 1, тієї ж, що й азбест, радіація та тютюн. Етанол спричиняє щонайменше сім видів раку, серед них рак кишківника й рак молочної залози, а близько половини всіх алкогольних раків у європейському регіоні ВООЗ виникає в людей, чиє вживання не дотягує до «важкого»^[2]. Метааналіз 572 досліджень підтвердив, що алкоголь підвищує ризик раку ротової порожнини й глотки, стравоходу, гортані, товстої і прямої кишки, печінки та молочної залози в жінок^[20]. Механізм пов'язаний з ацетальдегідом, токсичним продуктом розщеплення спирту, який ушкоджує ДНК.

Печінка і підшлункова залоза

Тривале зловживання пивом веде до алкогольної жирової хвороби печінки (у побуті кажуть жировий гепатоз або «ожиріння печінки»), алкогольного гепатиту, фіброзу і зрештою цирозу. Ураження підшлункової залози проявляється гострим або хронічним панкреатитом^[19]. Це тяжкі стани, які часто потребують лікування в стаціонарі.

Порушення серцево-судинної системи

У великих дозах пиво підвищує тиск і збільшує ризик інсульту та хвороб серця^[9]. З ритмом серця проблеми починаються ще раніше: в об'єднаному аналізі когорт майже 108 тисяч людей кожен напій на день (12 г спирту) підвищував ризик фібриляції передсердь (у побуті її називають миготливою аритмією), найчастішої аритмії, на 16%, незалежно від типу напою^[21]. Тривале зловживання може призвести до алкогольної кардіоміопатії, коли серцевий м'яз розтягується і слабне.

Вплив на психічне здоров'я

Регулярне вживання пива у великих кількостях погіршує психічне здоров'я^[9] і пов'язане з депресивними станами, тривожністю, агресивною поведінкою та розладами сну. Алкоголь знижує здатність оцінювати наслідки, що призводить до імпульсивних і ризикованих вчинків, особливо в підлітковому та молодому віці.

Набір ваги і метаболічні розлади

Калорії з пива організм не сприймає як їжу, тому вони легко додаються до звичайного раціону. Пиво часто супроводжують солоні й жирні закуски. Легке й помірне вживання в проспективних дослідженнях здебільшого не пов'язане з набором жиру. Велика кількість натомість стабільно пов'язана з набором ваги^[5]. Разом це може сприяти ожирінню, інсулінорезистентності й метаболічному синдрому.

Міф: від пива росте саме живіт. Насправді: у німецькому дослідженні чоловіки, які випивали 1 л пива на день, на 17% частіше набирали в талії, але це здебільшого пояснювалося загальним набором ваги, а окремого «пивного живота» дослідники не знайшли^[22].

Зростає також ризик залежності. Людина не завжди помічає, як регулярне «по пиву після роботи» перетворюється на звичку. Тоді пиво вже про втрату контролю, і смак тут ні до чого. Коли контроль над кількістю втрачено, лікарі говорять про розлад вживання алкоголю, який лікують як хронічну хворобу.

Подагра

Пиво найсильніше з усіх напоїв пов'язане з подагрою. У дослідженні майже 50 тисяч чоловіків кожна щоденна порція пива (355 мл) підвищувала ризик захворіти в 1,49 раза, а вино такого зв'язку не показало^[23]. Пиво приносить пурини з дріжджів і солоду, а спирт гальмує виведення сечової кислоти нирками. Людям, які вже мають подагру, ризик нового нападу підвищують 1–2 порції будь-якого алкоголю за попередню добу^[24]. Тому дієта при подагрі обмежує алкоголь, і насамперед пиво.

Скільки пити, щоб ризик був нижчим

Оскільки безпечної дози алкоголю немає, межі в рекомендаціях означають нижчий ризик, і жодна з них не обіцяє «без шкоди». Британська NHS називає таке вживання низькоризиковим саме тому, що безпечного рівня не існує^[9].

Для дорослих, які п'ють більшість тижнів, NHS радить не перевищувати^[4]:

• для жінок: 14 одиниць алкоголю на тиждень, тобто приблизно 8 пляшок пива 0,33 л міцністю 5% за весь тиждень
• для чоловіків: ту саму межу в 14 одиниць; окремої «чоловічої» норми в британських рекомендаціях немає

Ці цифри є верхньою межею, а не рекомендованою дозою. Їх не варто «добирати» за один-два вечори: NHS радить розподіляти випите щонайменше на 3 дні й мати кілька днів без алкоголю щотижня^[4]. Хто не п'є, тому не варто починати заради здоров'я.

Деяким людям пиво протипоказане. До цієї групи належать:

• вагітні або ті, хто планує вагітність: найбезпечніше не пити зовсім^[9]
• люди з хронічними захворюваннями печінки або підшлункової залози
• особи з психічними розладами або залежностями
• ті, хто приймає ліки, які взаємодіють з алкоголем
• діти й підлітки, люди з аритміями чи кардіоміопатією, а також усі, хто керує автомобілем або виконує роботу, що вимагає уваги й координації^[1]
• люди з подагрою, у яких пиво провокує напади

Важать також частота вживання, стан здоров'я, харчування, фізична активність. Один і той самий келих пива може бути для однієї людини незначним ризиком, а для іншої небезпечним.

Пиво і здоровий спосіб життя

Хоча в пиві є певна кількість вітамінів і мінералів, вважати його частиною здорового харчування хибно. Жодна пляшка не замінить тарілку овочів, жменю горіхів чи порцію бобових. Користь, якщо вона є, лишається побічним ефектом і не причиною вводити алкоголь у раціон.

Регулярним елементом здорового способу життя пиво бути не повинно. Якщо ви стежите за харчуванням, рухаєтеся, не палите і добре спите, рідкісний келих пива суттєво картину не змінить. Але якщо руху мало, харчування безладне, а пиво стало щоденною звичкою, шкода накопичується поступово.

Звичка «випити, щоб розслабитися» є ще одним тривожним сигналом. Якщо алкоголь стає способом впоратися зі стресом, ризик залежності зростає. Перевірити себе допомагає тест для виявлення розладів, пов'язаних із вживанням алкоголю (AUDIT), розроблений ВООЗ: 10 запитань про кількість випитого, поведінку і проблеми, пов'язані з алкоголем^[25]. Людям, які п'ють ризиковано, навіть коротка розмова з лікарем первинної ланки в середньому зменшує вживання на 20 г спирту на тиждень через рік^[26]. Тим, хто довго пив багато, різко кидати самостійно небезпечно через синдром відміни алкоголю, тож це краще робити під наглядом лікаря. Якщо алкоголем заглушують тривогу чи відчай, підтримати може лінія Національної психологічної асоціації України 0 800 100 102 (щодня з 9:00 до 5:00 ранку)^[27], а при безпосередній загрозі життю телефонуйте 112 або 103.

Безалкогольне пиво

Безалкогольним зазвичай називають пиво з умістом спирту до 0,5%, хоча пороги, за якими напій вважають безалкогольним, у країнах ЄС досі різняться^[28]. Смак і частина сполук хмелю та солоду в ньому зберігаються, а етанолу майже немає, тож для тих, кому подобається смак, воно є розумнішою заміною. Вуглеводи й калорії в ньому лишаються, а під час вагітності чи лікування залежності вибір варто обговорити з лікарем.