Мало який мінерал так міцно закріпився в уяві, як кальцій: молоко, зуби, реклама «для міцних кісток». Кальцій справді потрібен щодня, але з ним є парадокс. Отримати його з їжі не так складно, а таблетки, які багато хто п'є «про всяк випадок», у великих дослідженнях виявилися значно скромнішими, ніж обіцяє реклама.
Навіщо організму кальцій
Майже весь кальцій тіла, близько 98%, зберігається в кістках і зубах. Решта, хоч її й дуже мало, працює постійно: допомагає м'язам скорочуватися, нервам передавати імпульси, крові згортатися, судинам звужуватися й розширюватися, а залозам виділяти гормони[1].
Рівень кальцію в крові організм тримає в дуже вузьких межах. Якщо з їжею його надходить мало, тіло бере кальцій із кісток. Тому короткочасна нестача в раціоні зазвичай ніяк не відчувається, а тривала поступово зменшує кісткову масу й підвищує ризик остеопорозу[1].
Читайте:
Скільки кальцію потрібно
Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) встановило такі рекомендовані норми споживання[2]:
| Вік | Кальцій, мг на добу |
| 1–3 роки | 450 |
| 4–10 років | 800 |
| 11–17 років | 1150 |
| 18–24 роки | 1000 |
| 25 років і старше | 950 |
| Вагітні й жінки, які годують груддю | як для свого віку |
Вагітним окремої надбавки не потрібно: у цей період кишківник засвоює кальцій ефективніше[2]. Безпечною верхньою межею для дорослих EFSA вважає 2500 мг на добу з усіх джерел разом[3].
Національні інститути здоров'я США (NIH) орієнтуються на дещо вищі цифри: 1300 мг на добу для підлітків 9–18 років, 1000 мг для більшості дорослих і 1200 мг для жінок після 50 та чоловіків після 70 років[1].
Засвоюється не весь кальцій. У немовлят і маленьких дітей — до 60%, у дорослих — близько 25%, а з віком ще менше[1].
Де його шукати
Найпростіше отримати кальцій із молочних продуктів, але добрі джерела є і серед риби, горіхів, насіння та деяких овочів. Вміст кальцію на 100 г продукту[4]:
| Продукт | Кальцій, мг на 100 г |
| Сир пармезан | 1184 |
| Насіння кунжуту | 975 |
| Сир чедер | 711 |
| Тофу, звурджений солями кальцію | 350–683 |
| Насіння чіа | 631 |
| Сир моцарела | 505 |
| Сир фета | 493 |
| Сардини консервовані з кістками | 382 |
| Мигдаль | 268 |
| Капуста кейл | 254 |
| Горбуша консервована з кістками | 215 |
| Інжир сушений | 162 |
| Йогурт натуральний | 121 |
| Молоко 3,2% | 113 |
| Капуста бок-чой | 105 |
| Шпинат | 99 |
| Квасоля біла варена | 90 |
| Броколі | 47 |
Цифри на 100 г не завжди відповідають реальній порції. Кунжуту в столовій ложці лише близько 9 г, тож він дає менше 100 мг кальцію. А склянка молока чи порція йогурту — понад 250 мг.
Важить і те, скільки кальцію засвоїться. З молока засвоюється близько 27%, з броколі, кейлу й капусти — приблизно стільки ж. Зі шпинату — лише 5%, бо щавлева кислота зв'язує кальцій[1]. Тому шпинат, попри цифри в таблиці, поганим джерелом кальцію не назвеш.
Людям з непереносимістю лактози, алергією на молочні продукти чи на веганській дієті варто свідомо включати в раціон інші джерела: тофу з кальцієм, кунжут, мигдаль, листову капусту, збагачені рослинні напої.
Читайте:
Що заважає засвоєнню
Найважливіший помічник кальцію — вітамін D: без нього кишківник засвоює кальцій погано.
Кава, всупереч поширеній думці, помітної проблеми не створює. Кофеїн лише дуже слабко знижує всмоктування кальцію, і цей ефект компенсують одна-дві столові ложки молока. Шкоди для кісток у людей, які отримують достатньо кальцію, не виявлено[5].
Читайте:
Нестача кальцію: як вона проявляється
Коли кальцію в раціоні мало, людина цього зазвичай не відчуває: рівень у крові підтримується за рахунок кісток. Низький рівень кальцію в крові, гіпокальціємія, найчастіше має інші причини — хвороби нирок, прищитоподібних (паращитоподібних) залоз, дію деяких ліків[1].
Гіпокальціємія проявляється підвищеною нервово-м'язовою збудливістю: онімінням навколо рота, поколюванням у кистях і стопах, м'язовими спазмами. У тяжких випадках бувають судоми, порушення ритму серця, серцева недостатність[1]. Такі симптоми — привід звернутися до лікаря, а не купувати добавки.
Сухість шкіри, ламкі нігті, випадіння волосся чи погіршення пам'яті часто називають «ознаками нестачі кальцію», але досліджень, які б пов'язували їх саме з кальцієм у раціоні, немає.
Нестача кальцію в раціоні найімовірніша у жінок після менопаузи, у людей, які не їдять молочного через непереносимість лактози, і у веганів[1].
Гірше засвоюють кальцій люди з хворобами кишківника: целіакією, запальними захворюваннями кишківника, іншими станами з порушеним всмоктуванням. При целіакії кишківник погано всмоктує кальцій і вітамін D, тому в таких пацієнтів часто знижена щільність кісток і вищий ризик переломів[6].
Добавки: що кажуть дослідження
Найпоширеніші форми — карбонат і цитрат кальцію. Карбонат містить 40% кальцію і краще засвоюється під час їди. Цитрат містить 21% кальцію[1]. Найкраще засвоюються дози до 500 мг за один прийом, тож більшу кількість краще розділити[1]. Цитрат менше залежить від шлункової кислоти, тому його можна пити й без їжі. Це зручніше для людей зі зниженою кислотністю шлунка, наприклад тих, хто тривалий час приймає інгібітори протонної помпи[1].
Кістки. Мета-аналіз 59 рандомізованих досліджень показав: більше кальцію, з їжі чи з добавок, підвищує мінеральну щільність кісток лише на 0,7–1,8%, і після першого року цей приріст не збільшується. Автори вважають, що такий ефект навряд чи помітно знизить ризик переломів[7]. Систематичний огляд тих самих авторів дійшов висновку, що кальцій з їжі не пов'язаний з ризиком переломів, а докази того, що добавки їм запобігають, слабкі й суперечливі[8].
Мета-аналіз 33 досліджень (51 145 учасників) не знайшов, що кальцій, вітамін D або їх поєднання зменшують кількість переломів у літніх людей, які живуть удома[9]. За оглядом Cochrane, кальцій разом із вітаміном D трохи знижує ризик перелому стегна. Але серед людей, які живуть удома, це приблизно один перелом менше на 1000 людей за рік, а в будинках для літніх, де ризик вищий, — дев'ять[10]. Тож кальцій з вітаміном D має сенс насамперед для людей з високим ризиком і низьким споживанням, а лікування остеопорозу призначає лікар.
Тиск. За оглядом Cochrane, більше кальцію знижує тиск у людей з нормальним артеріальним тиском приблизно на 1,4/1,5 мм рт. ст., трохи сильніше в молодих[11].
Вагітність. Добавки кальцію в дозі від 1 г на добу знижували ризик прееклампсії, насамперед у жінок з низьким споживанням кальцію. Якість доказів низька, і ефект, можливо, переоцінений[12]. Чи потрібні добавки конкретній вагітній, вирішує лікар.
Чи може кальцію бути забагато
Надто високий рівень кальцію в крові, гіперкальціємія, у здорових людей трапляється рідко. Зазвичай її спричиняють рак або підвищена робота паращитоподібних залоз. Проявляється вона слабкістю, закрепом, нудотою, частим сечовипусканням, порушеннями ритму серця[1].
Камені в нирках. У великому рандомізованому дослідженні WHI жінки після менопаузи, які приймали кальцій з вітаміном D, на 17% частіше мали камені в нирках[13]. А от кальцій з їжі, навпаки, пов'язаний з меншим ризиком каменів: у когорті чоловіків — на 44% у групі з найбільшим споживанням[14], у когорті жінок — на 35%, тоді як добавки підвищували ризик на 20%[15]. Імовірно, кальцій під час їди зв'язує оксалати в кишківнику.
Читайте:
Серце. Мета-аналіз 2010 року пов'язав добавки кальцію без вітаміну D з підвищенням ризику інфаркту приблизно на 30%[16]. Пізніші метааналізи суперечать один одному: один знайшов підвищення ризику серцево-судинних хвороб на 15% у здорових жінок після менопаузи[17], інший зв'язку з інфарктом, інсультом і смертністю не виявив[18]. Питання остаточно не закрите, і це ще одна причина отримувати кальцій переважно з їжі, а добавки приймати за показаннями.
Поширена порада тримати «ідеальне співвідношення» магнію й кальцію 1:2 не має наукового підґрунтя: такої норми не встановлено.
Взаємодія з ліками
Добавки кальцію можуть заважати засвоєнню деяких ліків або змінювати їхню дію[1]. Здебільшого проблему знімає правильний інтервал між прийомами.
Антибіотики
У кишківнику кальцій зв'язується з антибіотиками-фторхінолонами (ципрофлоксацин, левофлоксацин) і тетрациклінами (доксициклін), і ліки всмоктуються гірше. NIH радить розносити кальцій і фторхінолони щонайменше на 2 години[1]. Для ципрофлоксацину правило суворіше: добавки з кальцієм приймають щонайменше за 6 годин до антибіотика або через 2 години після нього[19]. Доксициклін і добавки кальцію розділяють 1–2 годинами[20].
Левотироксин
Карбонат кальцію заважає всмоктуванню левотироксину, який приймають при гіпотиреозі. Між ними має минути щонайменше 4 години[1].
Бісфосфонати
Алендронат, один із препаратів для лікування остеопорозу, п'ють уранці натщесерце, одразу після пробудження. Щонайменше 30 хвилин після нього не можна їсти, пити й приймати інші ліки, вітаміни чи антациди, тож кальцій переносять на пізніший час[21].
Діуретики
Тіазидні діуретики, як-от гідрохлоротіазид, зменшують виведення кальцію із сечею й підвищують його рівень у крові[22]. Людям, які їх приймають, добавки кальцію варто узгодити з лікарем. Петльові діуретики, як-от фуросемід, навпаки, посилюють втрати кальцію із сечею[23].
Інші взаємодії
- Препарати літію: при тривалому прийомі разом з кальцієм зростає ризик гіперкальціємії[1].
- Залізо: кальцій зменшує засвоєння заліза, зокрема з їжі[24].
Якщо ви приймаєте кілька препаратів, узгодьте схему з лікарем або фармацевтом: потрібний інтервал залежить від конкретних ліків і зазначений в інструкції.
Часті питання
Коли краще пити кальцій — зранку чи ввечері? Час доби менш важливий, ніж інше. Карбонат кальцію засвоюється краще під час їди, а дозу понад 500 мг краще розділити на два прийоми[1].
Чи потрібні добавки всім? Ні. Якщо в раціоні є молочні продукти або інші джерела кальцію, добавки здебільшого не потрібні. Для профілактики переломів у здорових жінок після менопаузи невеликі дози кальцію й вітаміну D користі не показали, зате підвищували ризик каменів у нирках[25].
Чи шкодить кава? За достатнього споживання кальцію — ні. Ефект кофеїну настільки малий, що його перекриває ложка-дві молока[5].
Підсумок
Кальцій потрібен кісткам, м'язам, нервам і серцю, і дорослим його треба близько 950–1000 мг на добу. Найкраще отримувати його з їжі: молочних продуктів, сиру, риби з кістками, тофу, насіння, листової капусти. Добавки трохи підвищують щільність кісток, але в людей, які живуть удома, майже не зменшують кількість переломів і підвищують ризик каменів у нирках. Тому їх варто приймати, коли раціон справді бідний на кальцій або є показання від лікаря, і пам'ятати про взаємодію з ліками.
Джерела25
- Довідник. NIH Office of Dietary Supplements
- Настанова. EFSA
- Настанова. EFSA
- USDA FoodData Central.
- Огляд. Heaney RP. Effects of caffeine on bone and the calcium economy. Food Chem Toxicol, 2002.
- Огляд. Kondapalli AV. та ін. Celiac disease and bone. Arch Endocrinol Metab, 2022.
- Метааналіз. Tai V. та ін. Calcium intake and bone mineral density: systematic review and meta-analysis. BMJ, 2015.
- Огляд. Bolland MJ. та ін. Calcium intake and risk of fracture: systematic review. BMJ, 2015.
- Метааналіз. Zhao JG. та ін. Association Between Calcium or Vitamin D Supplementation and Fracture Incidence in Community-Dwelling Older Adults: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA, 2017.
- Огляд. Avenell A. та ін. Vitamin D and vitamin D analogues for preventing fractures in post-menopausal women and older men. Cochrane Database Syst Rev, 2014.
- Огляд. Cormick G. та ін. Calcium supplementation for prevention of primary hypertension. Cochrane Database Syst Rev, 2022.
- Огляд. Hofmeyr GJ. та ін. Calcium supplementation during pregnancy for preventing hypertensive disorders and related problems. Cochrane Database Syst Rev, 2018.
- Дослідження. Jackson RD. та ін. Calcium plus vitamin D supplementation and the risk of fractures. N Engl J Med, 2006.
- Дослідження. Curhan GC. та ін. A prospective study of dietary calcium and other nutrients and the risk of symptomatic kidney stones. N Engl J Med, 1993.
- Дослідження. Curhan GC. та ін. Comparison of dietary calcium with supplemental calcium and other nutrients as factors affecting the risk for kidney stones in women. Ann Intern Med, 1997.
- Метааналіз. Bolland MJ. та ін. Effect of calcium supplements on risk of myocardial infarction and cardiovascular events: meta-analysis. BMJ, 2010.
- Метааналіз. Myung SK. та ін. Calcium Supplements and Risk of Cardiovascular Disease: A Meta-Analysis of Clinical Trials. Nutrients, 2021.
- Метааналіз. Sim MG. та ін. Association Between Calcium Supplementation and the Risk of Cardiovascular Disease and Stroke: A Systematic Review and Meta-Analysis. Heart Lung Circ, 2023.
- Ciprofloxacin: MedlinePlus Drug Information. MedlinePlus.
- Doxycycline: MedlinePlus Drug Information. MedlinePlus.
- Alendronate: MedlinePlus Drug Information. MedlinePlus.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Дослідження. Hallberg L. та ін. Calcium: effect of different amounts on nonheme- and heme-iron absorption in humans. Am J Clin Nutr, 1991.
- Настанова. Grossman DC. та ін. Vitamin D, Calcium, or Combined Supplementation for the Primary Prevention of Fractures in Community-Dwelling Adults: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA, 2018.



