Вітамін B9

Вітамін B9 має дві основні форми. Фолат — природна форма, яка є в їжі. Фолієва кислота — синтетична, її використовують у добавках і збагачених продуктах. Обидві організм перетворює на активні сполуки, які беруть участь у синтезі ДНК і РНК та в обміні амінокислот^[1].

Навіщо організму фолат

• Поділ клітин і синтез ДНК. Фолат особливо потрібен тканинам, які швидко оновлюються, — кістковому мозку, слизовим оболонкам, а під час вагітності — тканинам плода^[1].
• Утворення еритроцитів. Головна ознака дефіциту фолату — мегалобластна анемія: еритроцити стають великими й незрілими^[1].
• Обмін гомоцистеїну. Разом із вітаміном B6 і вітаміном B12 фолат перетворює амінокислоту гомоцистеїн на метіонін. За нестачі фолату рівень гомоцистеїну в крові зростає^[1].

Джерела фолату в їжі

Найбільше фолату в печінці, листовій зелені, бобових, спаржі й брюссельській капусті^[1].

ДФЕ — дієтичні фолатні еквіваленти. Вони враховують, що синтетична фолієва кислота засвоюється краще за природний фолат: 1 мкг фолату з їжі = 1 мкг ДФЕ, 1 мкг фолієвої кислоти, прийнятої з їжею, ≈ 1,7 мкг ДФЕ, а прийнятої натщесерце — 2 мкг ДФЕ^[1].

Природний фолат чутливий до нагрівання, і тривале варіння помітно зменшує його вміст у продуктах^[2]. Тому зелень, броколі, брюссельську капусту й спаржу краще готувати недовго, на пару, або їсти свіжими.

Печінка лідирує за вмістом фолату, але вагітним її радять не їсти: у печінці багато вітаміну A, надлишок якого може зашкодити дитині^[3].

Скільки фолату потрібно

Рекомендоване споживання за нормами Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (EFSA)^[4]:

Для дітей 4–14 років норми поступово зростають від дитячих до дорослих.

Американські норми, які наводить NIH, вищі за європейські й розписані детальніше^[1]:

• Немовлята до 6 місяців: 65 мкг ДФЕ (адекватне споживання)
• Немовлята 7–12 місяців: 80 мкг ДФЕ (адекватне споживання)
• Діти 1–3 роки: 150 мкг ДФЕ
• Діти 4–8 років: 200 мкг ДФЕ
• Діти 9–13 років: 300 мкг ДФЕ
• Підлітки 14–18 років і дорослі: 400 мкг ДФЕ
• Вагітні: 600 мкг ДФЕ
• Жінки, які годують груддю: 500 мкг ДФЕ

Верхня допустима межа для дорослих — 1000 мкг синтетичної фолієвої кислоти на добу з добавок і збагачених продуктів. Фолат із звичайної їжі в цю межу не входить, а лікувальні дози, призначені лікарем, можуть її перевищувати^[1].

Фолієва кислота і вагітність

Нервова трубка, з якої розвиваються головний і спинний мозок дитини, формується в перші тижні вагітності, часто ще до того, як жінка про неї дізнається. Нестача фолату підвищує ризик вад нервової трубки — розщеплення хребта (spina bifida), аненцефалії та енцефалоцеле^[1].

Кокранівський огляд п'яти рандомізованих досліджень (понад 7 тисяч жінок) показав, що щоденний прийом фолієвої кислоти до зачаття й на початку вагітності знижує ризик вад нервової трубки приблизно на 70%, в тому числі в жінок, які вже мали вагітність з такою вадою^[5].

Стандарт МОЗ України «Нормальна вагітність» рекомендує^[6]:

• низький ризик — 0,4 мг фолієвої кислоти щодня протягом усієї вагітності, починаючи за 2–3 місяці до зачаття;
• помірний ризик — 1 мг щодня до 12 тижнів вагітності (починаючи щонайменше за 3 місяці до зачаття), далі 0,4–1 мг;
• високий ризик — 4–5 мг щодня до 12 тижнів (починаючи щонайменше за 3 місяці до зачаття), далі 0,4–1 мг.

Групу ризику й дозу визначає лікар. Високі дози перевищують верхню межу споживання, тому їх приймають лише за призначенням.

Дефіцит фолату

Симптоми

Основна ознака — мегалобластна анемія. Вона проявляється слабкістю, втомою, погіршенням концентрації, дратівливістю, головним болем, прискореним серцебиттям і задишкою. Також можливі болючість язика й слизової рота, зміни пігментації шкіри, волосся чи нігтів, розлади травлення та підвищений гомоцистеїн^[1].

Групи ризику

• люди з розладом вживання алкоголю;
• жінки репродуктивного віку та вагітні;
• люди з порушенням всмоктування — целіакією, запальними хворобами кишківника (наприклад, виразковим колітом чи хворобою Крона);
• люди після баріатричних операцій, як-от шунтування шлунка, а також із синдромом короткої кишки після резекції кишківника^[2];
• пацієнти на гемодіалізі: процедура вимиває фолат і підвищує потребу в ньому^[2];
• ті, кому фолату потрібно більше, наприклад при тяжких опіках, поширених ураженнях шкіри чи хронічній гемолітичній анемії^[2];
• люди з варіантом гена MTHFR 677TT^[1].

Знижують рівень фолату й деякі ліки: протисудомні фенітоїн, карбамазепін і вальпроат, сульфасалазин, а також метотрексат^[1].

Використання фолату порушує й антибіотик триметоприм^[2]. У великому дослідженні типу «випадок-контроль» прийом антагоністів фолієвої кислоти в другому-третьому місяці вагітності, зокрема триметоприму, тріамтерену, фенобарбіталу та примідону, був пов'язаний з вищим ризиком вад серця, розщілини губи й піднебіння та вад сечових шляхів у дитини. Полівітаміни з фолієвою кислотою зменшували цей ризик для триметоприму й тріамтерену, але не для протиепілептичних препаратів^[7].

Ген MTHFR і метилфолат

Близько 10% людей європейського походження мають два варіанти гена MTHFR 677C>T. У них утворюється менше активної форми фолату й може бути вищий гомоцистеїн. Утім, для жінок, які можуть завагітніти, і з таким варіантом гена рекомендують саме фолієву кислоту 400 мкг на добу, а не метилфолат^[1].

Фолат, серце й мозок

Оскільки високий гомоцистеїн пов'язаний із серцево-судинними хворобами, фолієву кислоту разом з іншими вітамінами групи B намагалися використовувати для їх профілактики. Кокранівський огляд 15 рандомізованих досліджень (понад 71 тисячу учасників) показав: зниження гомоцистеїну не зменшує ризику інфаркту й смертності, але трохи знижує ризик інсульту — з 5,1% до 4,3%^[8].

Для пам'яті результати теж скромні. За даними іншого кокранівського огляду, вітаміни B (фолієва кислота, B6, B12) у здорових людей 60–70 років майже або зовсім не впливають на загальні когнітивні функції протягом 5–10 років^[9]. Більшість досліджень також не показала, що фолієва кислота запобігає деменції чи хворобі Альцгеймера^[1].

Ризики надлишку

• Маскування дефіциту B12. Великі дози фолієвої кислоти усувають анемію при нестачі вітаміну B12, але не зупиняють ураження нервової системи. Дефіцит B12 може залишатися непоміченим, доки неврологічні порушення не стануть незворотними^[1].
• Невизначеність щодо раку. Помірні дози, можливо, знижують ризик раку, поки немає передракових змін, але високі дози за вже наявних змін теоретично можуть сприяти їх прогресуванню. Експертна група 2015 року дійшла висновку, що добавки фолієвої кислоти не знижують ризику раку в людей з достатнім рівнем фолату^[1].
• Взаємодія з ліками. Добавки фолату можуть знижувати рівень протисудомних препаратів у крові; людям, які лікуються метотрексатом від раку, приймати фолат без погодження з онкологом не можна. Натомість при низьких дозах метотрексату (наприклад, при ревматоїдному артриті чи псоріазі) лікар часто призначає фолієву кислоту, щоб зменшити побічні ефекти^[1].

Перед початком лікування фолієвою кислотою рівень вітаміну B12 потрібно перевірити^[2]. А тим, хто приймає кілька добавок, варто скласти фолієву кислоту з усіх етикеток: у вітамінному комплексі, засобі для вагітних і окремій таблетці доза накопичується непомітно й може перевищити верхню межу.