Якщо зважити всі мінерали в тілі дорослої людини, на першому місці буде кальцій, а на другому — фосфор: його в організмі приблизно 1% маси тіла без жиру, і 85% з нього зосереджено в кістках і зубах[1]. Разом із кальцієм фосфор утворює гідроксиапатит — мінерал, який надає кісткам і зубам твердості.
Але фосфор — не лише будівельний матеріал. Головна «енергетична валюта» клітин, АТФ, — це молекула з трьома фосфатними групами. Фосфати входять до складу ДНК і РНК, оболонок клітин і беруть участь у підтримці кислотно-лужної рівноваги крові[1]. Тобто фосфор потрібен буквально кожній клітині щосекунди.
Фосфатні групи працюють ще й як перемикачі: приєднуючись до ферментів, вони їх активують, а також допомагають регулювати роботу генів[1]. Фосфор потрібен, щоб будувати білки для росту й відновлення клітин і тканин, щоб засвоювати вуглеводи й жири. Він працює в парі з вітамінами групи B і бере участь у скороченні м'язів, підтримці рівного серцебиття, передаванні нервових сигналів і роботі нирок[2].
Скільки фосфору потрібно
Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає достатнім для дорослих 550 мг фосфору на день[3]. Насправді більшість людей отримує значно більше: за оцінкою EFSA, з усім раціоном дорослі споживають у середньому близько 1600 мг фосфору на день, а частина — понад 2700 мг[4]. Тобто проблема сучасного харчування — не нестача, а надлишок фосфору.
Норми, які наводять Національні інститути здоров'я США, трохи вищі за європейську й розписані за віком. Найбільше фосфору потрібно підліткам 9–18 років, у яких найшвидше ростуть кістки[1]:
| Вік | Фосфор, мг на день |
| 0–6 місяців | 100 |
| 7–12 місяців | 275 |
| 1–3 роки | 460 |
| 4–8 років | 500 |
| 9–13 років | 1250 |
| 14–18 років | 1250 |
| від 19 років | 700 |
Для немовлят до року це адекватне споживання, тобто стільки фосфору дитина отримує з грудним молоком. Вагітним і жінкам, які годують груддю, окремої добавки не потрібно: для них норма така сама, як для ровесниць, тобто 1250 мг до 18 років і 700 мг після[1].
Де шукати фосфор
Фосфор є майже в усіх продуктах, багатих на білок. Ось скільки його в популярних продуктах:
| Продукт (100 г) | Фосфор, мг |
| Насіння гарбуза | 1233 |
| Сир пармезан | 694 |
| Насіння соняшника | 660 |
| Мигдаль | 481 |
| Сир чедер | 460 |
| Вівсянка (суха) | 410 |
| Гречка (суха) | 319 |
| Лосось | 252 |
| Курятина (грудка) | 228 |
| Хліб цільнозерновий | 212 |
| Яйце | 198 |
| Яловичий фарш | 198 |
| Сочевиця (варена) | 180 |
| Молоко | 84 |
| Кола | 9–11 |
Дані — USDA FoodData Central[5].
Трохи фосфору дають також овочі й фрукти, хоча в них його значно менше, ніж у білкових продуктах, тому різноманітний раціон легко покриває потребу.
Важливо, як фосфор засвоюється. З натуральних продуктів у кров потрапляє 40–70% фосфору, причому з тваринних — краще, ніж з рослинних. У насінні, горіхах, бобових і цільних зернах значна частина фосфору зв'язана у фітати, які людина майже не перетравлює. А от фосфатні харчові добавки, наприклад E338, E339, E340 і E341, засвоюються дуже добре — приблизно на 70% і більше[1]. Їх додають у ковбаси, плавлені сири, газовані напої, випічку, готові страви й фастфуд.
Читайте:
Коли фосфору бракує
Справжній дефіцит фосфору через харчування трапляється рідко. Групи ризику — глибоко недоношені немовлята, люди зі спадковими порушеннями обміну фосфатів і тяжко виснажені люди[1]. Ще одна причина — тривалий прийом антацидів з алюмінієм, які зв'язують фосфор у кишківнику.
Коли фосфору в крові стає замало (лікарі називають це гіпофосфатемією), можуть з'явитися[1]:
- втрата апетиту;
- слабкість м'язів, особливо тих, що ближче до тулуба: плечей і стегон;
- анемія;
- біль у кістках, у дітей рахіт, у дорослих остеомаляція, тобто розм'якшення кісток;
- частіші інфекції;
- поколювання й оніміння, хиткість під час ходьби;
- сплутаність свідомості.
При тривалій нестачі кістки слабшають, болять і можуть ламатися, а людина відчуває слабкість і втрачає апетит[6]. Найвиразніше це видно при спадковій X-зчепленій гіпофосфатемії, коли нирки постійно втрачають фосфат. У дітей вона порушує ріст: ноги викривляються, а зріст залишається низьким. Дорослих турбують біль у суглобах, втома й переломи, а ще в них частіше бувають абсцеси зубів[7].
Легку нестачу зазвичай виправляють харчуванням, наприклад нежирним молоком, або таблетками фосфату. При тяжкій нестачі фосфат вводять внутрішньовенно[6]. Препарати фосфору призначає лікар.
Синдром відновленого харчування
Найнебезпечніша ситуація з фосфором виникає, коли тяжко виснажену людину (наприклад, після тривалого голодування, при анорексії чи хронічному алкоголізмі) починають швидко годувати. Клітини раптово «забирають» фосфор із крові, і його рівень може критично впасти, що загрожує порушеннями роботи серця, дихання й м'язів. Тому таких людей відгодовують поступово й під наглядом лікарів, контролюючи фосфор у крові[1].
Коротко: нестача фосфору буває переважно при тяжкому виснаженні, а відновлювати харчування після голодування треба поступово й під наглядом лікаря.
Коли фосфору забагато
У здорових людей нирки легко виводять зайвий фосфор із сечею. Проблеми виникають при хронічній хворобі нирок: коли нирки працюють гірше, фосфор накопичується в крові, «витягує» кальцій із кісток і відкладається в судинах, сприяючи їх кальцифікації[1]. Тому людям із хворобами нирок лікар часто радить обмежувати продукти з фосфатними добавками й призначає препарати, що зв'язують фосфор.
Сам по собі високий фосфор у крові здебільшого ніяк не відчувається. Якщо ж він тривало підвищений через тяжку хворобу нирок, фосфат зв'язує кальцій, і можуть з'явитися судоми та спазми м'язів, а відкладення кальцію й фосфату в шкірі дають сильне свербіння[8]. Гострі неприємності частіше спричиняють ліки з великими дозами фосфату. Проносні з фосфатом натрію можуть викликати нудоту, здуття й біль у животі, а серед серйозних ускладнень бувають блювання, нерівне серцебиття, слабкість і судоми[9].
А як щодо здорових людей? У спостережних дослідженнях високе споживання фосфору (понад 1000 мг на день) пов'язане з гіршим здоров'ям серця й нирок, але поки не ясно, чи винен саме фосфор, чи загальна якість раціону, у якому багато оброблених продуктів[1].
Важить і баланс із кальцієм. Коли фосфору в раціоні багато, а кальцію мало, у крові зростає рівень паратгормону, який вивільняє кальцій із кісток. Чи знижує це щільність кісток, дані поки суперечливі[1].
EFSA у 2019 році переоцінила фосфатні харчові добавки й встановила допустиму добову дозу — 40 мг фосфору на кілограм маси тіла з усіх джерел. За оцінкою експертів, у середньому її перевищують немовлята й діти, а в тих, хто їсть особливо багато оброблених продуктів, — і підлітки. Окремо EFSA зазначила, що вітамінно-мінеральні комплекси з фосфатами самі по собі можуть давати більше фосфору, ніж ця межа[4].
Коротко: надлишок фосфору найнебезпечніший при хворобах нирок; для всіх інших найпростіший спосіб його зменшити — менше ковбас, плавлених сирів і фастфуду.
Читайте:
Фосфор і ліки
Антациди з алюмінієм при тривалому прийомі можуть спричинити нестачу фосфору, а проносні із фосфатом натрію в завеликих дозах — небезпечний надлишок фосфору в крові, особливо в літніх людей і при хворобах нирок[1]. Тому такі препарати приймають лише за інструкцією й порадою лікаря.
Міф про колу й кістки
Широко поширена думка, що кола «вимиває кальцій з кісток» через ортофосфорну кислоту. Підстави для цього є: у Фремінгемському дослідженні остеопорозу, де обстежили понад 2500 людей, жінки, які щодня пили колу, мали нижчу мінеральну щільність стегнової кістки — а це фактор ризику остеопорозу, — причому інші газовані напої такого зв'язку не показали[10]. Але це спостережне дослідження, і його автори самі закликали підтвердити результат. До того ж фосфору в колі небагато — близько 10 мг на 100 мл, у вісім разів менше, ніж у молоці[5]. Можливо, справа в кофеїні, ортофосфорній кислоті або в тому, що кола витісняє з раціону корисніші напої.
Чи шкодить кола кісткам? Зв'язок між щоденною колою та нижчою щільністю кісток у жінок виявлено, але причинність не доведено. Доказів поки мало.
Коротко: кола навряд чи «розчиняє» кістки, але щоденна звичка пити її кісткам, найімовірніше, не на користь.
Читайте:
Підсумок
Фосфор разом із кальцієм будує кістки й зуби, а ще входить до складу АТФ і ДНК, тож потрібен кожній клітині. Дорослому достатньо близько 550 мг на день, і більшість людей отримує значно більше — з сиру, м'яса, риби, насіння, зернових і особливо з фосфатних харчових добавок в оброблених продуктах. Нестача трапляється рідко, переважно при тяжкому виснаженні, а відновлювати харчування після голодування треба під наглядом лікаря. Надлишок фосфору найнебезпечніший при хворобах нирок, тому таким людям варто обмежувати продукти з фосфатними добавками.
Джерела10
- Довідник. NIH Office of Dietary Supplements
- Довідник. Phosphorus in diet: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus.
- Настанова. EFSA
- Огляд. Younes M. та ін. Re-evaluation of phosphoric acid-phosphates - di-, tri- and polyphosphates (E 338-341, E 343, E 450-452) as food additives and the safety of proposed extension of use. EFSA J, 2019.
- Довідник. USDA FoodData Central.
- Довідник. Hypophosphatemia (Low Level of Phosphate in the Blood) - Kidney Disorders. MSD Manual Consumer Version.
- Огляд. Laurent MR. та ін. X-Linked Hypophosphatemia. 1993.
- Довідник. Hyperphosphatemia (High Level of Phosphate in the Blood) - Kidney Disorders. MSD Manual Consumer Version.
- Довідник. Sodium Phosphate: MedlinePlus Drug Information. MedlinePlus.
- Дослідження. Tucker KL. та ін. Colas, but not other carbonated beverages, are associated with low bone mineral density in older women: The Framingham Osteoporosis Study. Am J Clin Nutr, 2006.


