Чайна ложка мелених коренів куркуми (у побуті її ще називають «індійським шафраном» чи «жовтим імбиром») фарбує в жовтий колір рис, руки й кухонну дошку, але куркуміну, головної діючої речовини, у ній зовсім небагато: у чистій меленій куркумі його в середньому 3,14% маси[1]. Засвоюється він ще гірше. У дослідженні з добровольцями, які за один раз приймали від 500 до 12 000 мг куркуміну, речовину в крові взагалі не знайшли після доз до 8000 мг; сліди виявили лише у двох людей після 10 000 і 12 000 мг[2]. Тому виробники добавок роблять усе, щоб куркумін краще всмоктувався, і саме з такими формами пов'язана більшість неочевидних ризиків. Спеція в їжі має значно менше підводних каменів, ніж капсули й екстракти.

Читайте:

1. Найкраще приймати разом із їжею

Йдеться саме про добавки з куркумою. Куркумін розчиняється в жирах, швидко руйнується в печінці й кишківнику і швидко виводиться[3], тому капсулу логічно ковтати під час їди, де є трохи олії, горіхів, риби чи молочних продуктів. Ще сильніше на всмоктування впливає піперин, речовина чорного перцю: у добровольців 20 мг піперину збільшили біодоступність 2 г куркуміну на 2000%[4]. Звідси добавки «з чорним перцем» чи «посиленим засвоєнням», і саме такі формули фігурують у багатьох описаних випадках ураження печінки. Даних про те, чи має значення час доби, практично немає.

Як може відчуватися добавка залежно від часу приймання:

  • Вранці: зручно, якщо снідаєте ситно; натщесерце капсула частіше подразнює шлунок, бо подразнення шлунка належить до відомих побічних ефектів куркуми[5].
  • Під час обіду: у таких стравах зазвичай достатньо жирів, що полегшує всмоктування куркуміну.
  • Перед сном: доказів, що куркума допомагає розслабитися чи краще спати, немає, а дискомфорт у животі чи здуття вночі здатні зіпсувати сон.

Різниця в самопочутті залежить переважно від того, з якою їжею людина приймає добавку і як на неї реагує шлунок.

Коротко: що краще добавка всмоктується, то сильніше вона діє на організм, і в бажаний, і в небажаний бік. «Посилена» формула з піперином вимагає більше обережності.

2. Взаємодія з певними ліками

У великих кількостях куркумін здатен змінювати дію деяких препаратів. Теоретично він гальмує склеювання тромбоцитів (антиагрегантний ефект), знижує рівень цукру і пригнічує ферменти печінки й кишківника, які розщеплюють ліки. Більшість таких даних отримано в лабораторії та на тваринах: в огляді фармакокінетичних взаємодій куркуміну знайшлося лише одне клінічне дослідження, яке показало значущу зміну дії ліків у людей[6].

Окремо варто знати про такі поєднання:

  • Аспірин та інші ліки проти тромбів: подібна дія на тромбоцити теоретично підвищує ризик кровотечі. У невеликому 10-денному дослідженні добавка куркуміну не змінила час кровотечі в людей на ацетилсаліциловій кислоті чи клопідогрелі й показник згортання крові МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) у тих, хто приймав варфарин або дабігатран[7]. Водночас у Франції описано випадок, коли куркума ймовірно підвищила МНВ у пацієнта на флуїндіоні, антагоністі вітаміну K[8]. Антикоагулянти в побуті називають «ліками, що розріджують кров», хоча насправді вони сповільнюють її згортання; людям, які їх приймають, добавки з куркумою без лікаря краще не починати.
  • Інсулін та інші ліки від діабету: куркумін сам трохи знижує цукор. У дослідженні з 53 людьми з цукровим діабетом 2 типу 1500 мг куркуміну на день протягом 10 тижнів зменшили рівень глюкози натще порівняно з плацебо[9]. Разом із цукрознижувальними ліками це теоретично підвищує ризик гіпоглікемії, тобто надто низького цукру в крові.
  • Лозартан: цей препарат від підвищеного артеріального тиску розщеплюють ферменти печінки. У дослідженні на щурах із гіпертензією куркумін посилював зниження тиску від лозартану, хоча зміни концентрації препарату в крові були статистично незначущими[10]. Даних для людей поки немає.

Такі взаємодії пов'язані передусім із великими дозами добавок. Спеція у звичайних стравах дає набагато менше куркуміну.

Реклама

3. Може спричиняти серйозні побічні ефекти

Крім очікуваного ефекту, добавки з куркумою інколи дають небажані. Є кілька станів, які трапляються рідко, але потребують уваги:

  • Ураження печінки: Міф: натуральна добавка печінці не зашкодить. Насправді: довідник LiverTox Національних інститутів здоров'я США (NIH) вважає куркуму добре задокументованою причиною лікарського (токсичного) ураження, одного з захворювань печінки. Воно трапляється дуже рідко, зазвичай через 1–4 місяці приймання, починається з утоми, нудоти й поганого апетиту, а згодом з'являються темна сеча і жовтяниця. Більшість випадків минає за 1–3 місяці після відмови від добавки[11]. В американській мережі з вивчення лікарських уражень печінки зібрали 10 таких випадків: 5 людей госпіталізували, одна людина померла від гострої печінкової недостатності, у 3 продуктах був піперин[12]. В італійській Тоскані до вересня 2019 року описали 7 випадків гострого гепатиту, і всі вони були пов'язані з формами куркуми з високою біодоступністю та великими дозами куркуміну[13].
  • Проблеми з жовчним міхуром: куркумін змушує жовчний міхур скорочуватися. У здорових добровольців 40 мг куркуміну зменшили його об'єм приблизно наполовину за 2 години[14]. Якщо є жовчні камені (жовчнокам'яна хвороба), таке скорочення може зрушити камінь і спровокувати напад болю. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) не рекомендує куркуму при жовчних каменях, закупорці жовчних проток, холангіті та інших хворобах жовчовивідних шляхів[5]. Описано й випадок перфорації жовчного міхура в людини, яка 4 місяці приймала 1500–2250 мг куркуміну на день[15].
  • Алергічні та псевдоалергічні реакції: людям, чутливим до аспірину, варто бути обережними, бо куркума містить саліцилати. У польському дослідженні вона опинилася серед головних джерел саліцилатів зі спецій, а саліцилова кислота належить до найпоширеніших псевдоалергенів[16].
  • Порушення травлення: під час приймання добавок інколи бувають сухість у роті, здуття і подразнення шлунка[5], а також нудота, біль у животі чи діарея.

Ці побічні явища описують саме у зв'язку з добавками. Звичайна кількість спеції у стравах їх майже ніколи не спричиняє, хоча LiverTox згадує поодинокі випадки ураження печінки навіть від меленої куркуми й чаю з нею[11].

Коротко: втома, нудота, темна сеча чи пожовтіння шкіри й очей на тлі добавки з куркумою означають, що її треба одразу припинити і перевірити печінку в лікаря.

4. Може знижувати засвоєння заліза з продуктів

Куркумін зв'язує залізо в кишківнику, і в мишей це спричиняло його дефіцит. Описано випадок, коли 66-річний лікар приймав по 6 капсул екстракту куркуми (538 мг) на день, і в нього розвинулася залізодефіцитна анемія; за два тижні після відмови від добавки гемоглобін повернувся до норми[17]. Зі спецією в стравах картина інша: у дослідженні з молодими жінками 0,5 г куркуми в обіді з рису й овочів не зменшили засвоєння заліза, тоді як перець чилі зменшив його на 38%[18]. Тож стежити за цим варто передусім тим, хто п'є добавки й уже має низький рівень заліза.

До продуктів, з яких організм отримує залізо і засвоєння якого теоретично можуть зменшувати великі дози куркуміну, належать:

Якщо ви приймаєте і залізо, і куркуму, розведіть їх у часі й розкажіть про добавку лікарю, коли здаєте аналіз на гемоглобін і феритин.

Кому не підходять добавки з куркумою

Деяким людям від добавок із куркумою краще відмовитися або приймати їх лише після розмови з лікарем: тим, хто приймає антикоагулянти, ліки проти тромбів чи цукрознижувальні препарати, а також людям із жовчними каменями чи хворобами печінки. Застосування в дітей і підлітків до 18 років не вивчене через брак даних[5].

Для вагітних і жінок, які годують грудьми, безпечність добавок не встановлена, тому EMA не рекомендує їх у цей період[5]. Звичайної кількості спеції в їжі це не стосується.

Для куркуміну як харчового барвника E100 Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2010 році підтвердило допустиму добову норму 3 мг на кілограм маси тіла[19]. Для людини вагою 70 кг це близько 210 мг на день, а в багатьох капсулах куркуміну 500 мг і більше.

Окремий ризик пов'язаний із забрудненням. Щоб мелена куркума виглядала яскравішою, її інколи підфарбовують хроматом свинцю: у 356 зразках із ринків Індії, Пакистану, Шрі-Ланки й Непалу свинець понад 2 мкг/г знайшли в 14%[20]. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) наголошує, що безпечного рівня свинцю не існує; найвразливіші до нього діти й плід під час вагітності[21]. Тому куркуму варто купувати в перевірених виробників і з чесним маркуванням походження.

Куркума має потенціал при розумному використанні: у метааналізі 8 рандомізованих досліджень екстракти куркуми (близько 1000 мг куркуміну на день) зменшували біль при артриті, хоча досліджень і учасників було замало для остаточних висновків[22]. Тож при остеоартриті добавку розглядають хіба що як доповнення до лікування, яке призначив лікар.

Підсумок

Куркума у стравах безпечна для більшості людей і майже не дає куркуміну, тому від її кулінарних кількостей не варто чекати ні лікувального ефекту, ні серйозної шкоди. З добавками інакше: їх краще приймати з їжею, яка містить жир, не перевищувати дозу на етикетці й обговорити з лікарем, якщо ви приймаєте ліки проти тромбів, від діабету чи тиску, маєте жовчні камені, хвору печінку, низький рівень заліза, вагітні або годуєте грудьми. Формули з піперином і «посиленим засвоєнням» діють сильніше, тому й ризик для печінки в них вищий.

Джерела22
  1. Дослідження. Tayyem RF. та ін. Curcumin content of turmeric and curry powders. Nutr Cancer, 2006.
  2. Дослідження. Lao CD. та ін. Dose escalation of a curcuminoid formulation. BMC Complement Altern Med, 2006.
  3. Огляд. Anand P. та ін. Bioavailability of curcumin: problems and promises. Mol Pharm, 2007.
  4. Дослідження. Shoba G. та ін. Influence of piperine on the pharmacokinetics of curcumin in animals and human volunteers. Planta Med, 1998.
  5. Довідник. EMA
  6. Огляд. Bahramsoltani R. та ін. Pharmacokinetic interactions of curcuminoids with conventional drugs: A review. J Ethnopharmacol, 2017.
  7. Дослідження. Hu S. та ін. Interaction study between antiplatelet agents, anticoagulants, thyroid replacement therapy and a bioavailable formulation of curcumin (Meriva®). Eur Rev Med Pharmacol Sci, 2018.
  8. Огляд. Daveluy A. та ін. Probable interaction between an oral vitamin K antagonist and turmeric (Curcuma longa). Therapie, 2014.
  9. Дослідження. Hodaei H. та ін. The effect of curcumin supplementation on anthropometric indices, insulin resistance and oxidative stress in patients with type 2 diabetes: a randomized, double-blind clinical trial. Diabetol Metab Syndr, 2019.
  10. Дослідження. MDPI
  11. Довідник. NCBI Bookshelf
  12. Дослідження. Halegoua-DeMarzio D. та ін. Liver Injury Associated with Turmeric-A Growing Problem: Ten Cases from the Drug-Induced Liver Injury Network [DILIN]. Am J Med, 2023.
  13. Мета-аналіз. Lombardi N. та ін. Acute liver injury following turmeric use in Tuscany: An analysis of the Italian Phytovigilance database and systematic review of case reports. Br J Clin Pharmacol, 2021.
  14. Дослідження. Rasyid A. та ін. Effect of different curcumin dosages on human gall bladder. Asia Pac J Clin Nutr, 2002.
  15. Огляд. Gallbladder Perforation Associated with Consumption of Curcumin Case Report.
  16. Дослідження. MDPI
  17. Огляд. Smith TJ. та ін. Iron Deficiency Anemia Due to High-dose Turmeric. Cureus, 2019.
  18. Дослідження. Tuntipopipat S. та ін. Chili, but not turmeric, inhibits iron absorption in young women from an iron-fortified composite meal. J Nutr, 2006.
  19. fsai.ie
  20. Дослідження. Forsyth JE. та ін. Evidence of turmeric adulteration with lead chromate across South Asia. Sci Total Environ, 2024.
  21. Our children’s future: a call to end childhood lead poisoning. World Health Organization.
  22. Мета-аналіз. Daily JW. та ін. Efficacy of Turmeric Extracts and Curcumin for Alleviating the Symptoms of Joint Arthritis: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Clinical Trials. J Med Food, 2016.