Чайна ложка мелених коренів куркуми (у побуті її ще називають «індійським шафраном» чи «жовтим імбиром») фарбує в жовтий колір рис, руки й кухонну дошку, але куркуміну, головної діючої речовини, у ній зовсім небагато: у чистій меленій куркумі його в середньому 3,14% маси[1]. Засвоюється він ще гірше. У дослідженні з добровольцями, які за один раз приймали від 500 до 12 000 мг куркуміну, речовину в крові взагалі не знайшли після доз до 8000 мг; сліди виявили лише у двох людей після 10 000 і 12 000 мг[2]. Тому виробники добавок роблять усе, щоб куркумін краще всмоктувався, і саме з такими формами пов'язана більшість неочевидних ризиків. Спеція в їжі має значно менше підводних каменів, ніж капсули й екстракти.
Читайте:
1. Найкраще приймати разом із їжею
Йдеться саме про добавки з куркумою. Куркумін розчиняється в жирах, швидко руйнується в печінці й кишківнику і швидко виводиться[3], тому капсулу логічно ковтати під час їди, де є трохи олії, горіхів, риби чи молочних продуктів. Ще сильніше на всмоктування впливає піперин, речовина чорного перцю: у добровольців 20 мг піперину збільшили біодоступність 2 г куркуміну на 2000%[4]. Звідси добавки «з чорним перцем» чи «посиленим засвоєнням», і саме такі формули фігурують у багатьох описаних випадках ураження печінки. Даних про те, чи має значення час доби, практично немає.
Як може відчуватися добавка залежно від часу приймання:
- Вранці: зручно, якщо снідаєте ситно; натщесерце капсула частіше подразнює шлунок, бо подразнення шлунка належить до відомих побічних ефектів куркуми[5].
- Під час обіду: у таких стравах зазвичай достатньо жирів, що полегшує всмоктування куркуміну.
- Перед сном: доказів, що куркума допомагає розслабитися чи краще спати, немає, а дискомфорт у животі чи здуття вночі здатні зіпсувати сон.
Різниця в самопочутті залежить переважно від того, з якою їжею людина приймає добавку і як на неї реагує шлунок.
Коротко: що краще добавка всмоктується, то сильніше вона діє на організм, і в бажаний, і в небажаний бік. «Посилена» формула з піперином вимагає більше обережності.
2. Взаємодія з певними ліками
У великих кількостях куркумін здатен змінювати дію деяких препаратів. Теоретично він гальмує склеювання тромбоцитів (антиагрегантний ефект), знижує рівень цукру і пригнічує ферменти печінки й кишківника, які розщеплюють ліки. Більшість таких даних отримано в лабораторії та на тваринах: в огляді фармакокінетичних взаємодій куркуміну знайшлося лише одне клінічне дослідження, яке показало значущу зміну дії ліків у людей[6].
Окремо варто знати про такі поєднання:
- Аспірин та інші ліки проти тромбів: подібна дія на тромбоцити теоретично підвищує ризик кровотечі. У невеликому 10-денному дослідженні добавка куркуміну не змінила час кровотечі в людей на ацетилсаліциловій кислоті чи клопідогрелі й показник згортання крові МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) у тих, хто приймав варфарин або дабігатран[7]. Водночас у Франції описано випадок, коли куркума ймовірно підвищила МНВ у пацієнта на флуїндіоні, антагоністі вітаміну K[8]. Антикоагулянти в побуті називають «ліками, що розріджують кров», хоча насправді вони сповільнюють її згортання; людям, які їх приймають, добавки з куркумою без лікаря краще не починати.
- Інсулін та інші ліки від діабету: куркумін сам трохи знижує цукор. У дослідженні з 53 людьми з цукровим діабетом 2 типу 1500 мг куркуміну на день протягом 10 тижнів зменшили рівень глюкози натще порівняно з плацебо[9]. Разом із цукрознижувальними ліками це теоретично підвищує ризик гіпоглікемії, тобто надто низького цукру в крові.
- Лозартан: цей препарат від підвищеного артеріального тиску розщеплюють ферменти печінки. У дослідженні на щурах із гіпертензією куркумін посилював зниження тиску від лозартану, хоча зміни концентрації препарату в крові були статистично незначущими[10]. Даних для людей поки немає.
Такі взаємодії пов'язані передусім із великими дозами добавок. Спеція у звичайних стравах дає набагато менше куркуміну.
3. Може спричиняти серйозні побічні ефекти
Крім очікуваного ефекту, добавки з куркумою інколи дають небажані. Є кілька станів, які трапляються рідко, але потребують уваги:
- Ураження печінки: Міф: натуральна добавка печінці не зашкодить. Насправді: довідник LiverTox Національних інститутів здоров'я США (NIH) вважає куркуму добре задокументованою причиною лікарського (токсичного) ураження, одного з захворювань печінки. Воно трапляється дуже рідко, зазвичай через 1–4 місяці приймання, починається з утоми, нудоти й поганого апетиту, а згодом з'являються темна сеча і жовтяниця. Більшість випадків минає за 1–3 місяці після відмови від добавки[11]. В американській мережі з вивчення лікарських уражень печінки зібрали 10 таких випадків: 5 людей госпіталізували, одна людина померла від гострої печінкової недостатності, у 3 продуктах був піперин[12]. В італійській Тоскані до вересня 2019 року описали 7 випадків гострого гепатиту, і всі вони були пов'язані з формами куркуми з високою біодоступністю та великими дозами куркуміну[13].
- Проблеми з жовчним міхуром: куркумін змушує жовчний міхур скорочуватися. У здорових добровольців 40 мг куркуміну зменшили його об'єм приблизно наполовину за 2 години[14]. Якщо є жовчні камені (жовчнокам'яна хвороба), таке скорочення може зрушити камінь і спровокувати напад болю. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) не рекомендує куркуму при жовчних каменях, закупорці жовчних проток, холангіті та інших хворобах жовчовивідних шляхів[5]. Описано й випадок перфорації жовчного міхура в людини, яка 4 місяці приймала 1500–2250 мг куркуміну на день[15].
- Алергічні та псевдоалергічні реакції: людям, чутливим до аспірину, варто бути обережними, бо куркума містить саліцилати. У польському дослідженні вона опинилася серед головних джерел саліцилатів зі спецій, а саліцилова кислота належить до найпоширеніших псевдоалергенів[16].
- Порушення травлення: під час приймання добавок інколи бувають сухість у роті, здуття і подразнення шлунка[5], а також нудота, біль у животі чи діарея.
Ці побічні явища описують саме у зв'язку з добавками. Звичайна кількість спеції у стравах їх майже ніколи не спричиняє, хоча LiverTox згадує поодинокі випадки ураження печінки навіть від меленої куркуми й чаю з нею[11].
Коротко: втома, нудота, темна сеча чи пожовтіння шкіри й очей на тлі добавки з куркумою означають, що її треба одразу припинити і перевірити печінку в лікаря.
4. Може знижувати засвоєння заліза з продуктів
Куркумін зв'язує залізо в кишківнику, і в мишей це спричиняло його дефіцит. Описано випадок, коли 66-річний лікар приймав по 6 капсул екстракту куркуми (538 мг) на день, і в нього розвинулася залізодефіцитна анемія; за два тижні після відмови від добавки гемоглобін повернувся до норми[17]. Зі спецією в стравах картина інша: у дослідженні з молодими жінками 0,5 г куркуми в обіді з рису й овочів не зменшили засвоєння заліза, тоді як перець чилі зменшив його на 38%[18]. Тож стежити за цим варто передусім тим, хто п'є добавки й уже має низький рівень заліза.
До продуктів, з яких організм отримує залізо і засвоєння якого теоретично можуть зменшувати великі дози куркуміну, належать:
- Яйця
- Бобові
- Червоне м'ясо
- Листова зелень
- Тунець
- Лосось
- Цільні зерна
Якщо ви приймаєте і залізо, і куркуму, розведіть їх у часі й розкажіть про добавку лікарю, коли здаєте аналіз на гемоглобін і феритин.
Кому не підходять добавки з куркумою
Деяким людям від добавок із куркумою краще відмовитися або приймати їх лише після розмови з лікарем: тим, хто приймає антикоагулянти, ліки проти тромбів чи цукрознижувальні препарати, а також людям із жовчними каменями чи хворобами печінки. Застосування в дітей і підлітків до 18 років не вивчене через брак даних[5].
Для вагітних і жінок, які годують грудьми, безпечність добавок не встановлена, тому EMA не рекомендує їх у цей період[5]. Звичайної кількості спеції в їжі це не стосується.
Для куркуміну як харчового барвника E100 Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2010 році підтвердило допустиму добову норму 3 мг на кілограм маси тіла[19]. Для людини вагою 70 кг це близько 210 мг на день, а в багатьох капсулах куркуміну 500 мг і більше.
Окремий ризик пов'язаний із забрудненням. Щоб мелена куркума виглядала яскравішою, її інколи підфарбовують хроматом свинцю: у 356 зразках із ринків Індії, Пакистану, Шрі-Ланки й Непалу свинець понад 2 мкг/г знайшли в 14%[20]. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) наголошує, що безпечного рівня свинцю не існує; найвразливіші до нього діти й плід під час вагітності[21]. Тому куркуму варто купувати в перевірених виробників і з чесним маркуванням походження.
Куркума має потенціал при розумному використанні: у метааналізі 8 рандомізованих досліджень екстракти куркуми (близько 1000 мг куркуміну на день) зменшували біль при артриті, хоча досліджень і учасників було замало для остаточних висновків[22]. Тож при остеоартриті добавку розглядають хіба що як доповнення до лікування, яке призначив лікар.
Підсумок
Куркума у стравах безпечна для більшості людей і майже не дає куркуміну, тому від її кулінарних кількостей не варто чекати ні лікувального ефекту, ні серйозної шкоди. З добавками інакше: їх краще приймати з їжею, яка містить жир, не перевищувати дозу на етикетці й обговорити з лікарем, якщо ви приймаєте ліки проти тромбів, від діабету чи тиску, маєте жовчні камені, хвору печінку, низький рівень заліза, вагітні або годуєте грудьми. Формули з піперином і «посиленим засвоєнням» діють сильніше, тому й ризик для печінки в них вищий.
Джерела22
- Дослідження. Tayyem RF. та ін. Curcumin content of turmeric and curry powders. Nutr Cancer, 2006.
- Дослідження. Lao CD. та ін. Dose escalation of a curcuminoid formulation. BMC Complement Altern Med, 2006.
- Огляд. Anand P. та ін. Bioavailability of curcumin: problems and promises. Mol Pharm, 2007.
- Дослідження. Shoba G. та ін. Influence of piperine on the pharmacokinetics of curcumin in animals and human volunteers. Planta Med, 1998.
- Довідник. EMA
- Огляд. Bahramsoltani R. та ін. Pharmacokinetic interactions of curcuminoids with conventional drugs: A review. J Ethnopharmacol, 2017.
- Дослідження. Hu S. та ін. Interaction study between antiplatelet agents, anticoagulants, thyroid replacement therapy and a bioavailable formulation of curcumin (Meriva®). Eur Rev Med Pharmacol Sci, 2018.
- Огляд. Daveluy A. та ін. Probable interaction between an oral vitamin K antagonist and turmeric (Curcuma longa). Therapie, 2014.
- Дослідження. Hodaei H. та ін. The effect of curcumin supplementation on anthropometric indices, insulin resistance and oxidative stress in patients with type 2 diabetes: a randomized, double-blind clinical trial. Diabetol Metab Syndr, 2019.
- Дослідження. MDPI
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Дослідження. Halegoua-DeMarzio D. та ін. Liver Injury Associated with Turmeric-A Growing Problem: Ten Cases from the Drug-Induced Liver Injury Network [DILIN]. Am J Med, 2023.
- Мета-аналіз. Lombardi N. та ін. Acute liver injury following turmeric use in Tuscany: An analysis of the Italian Phytovigilance database and systematic review of case reports. Br J Clin Pharmacol, 2021.
- Дослідження. Rasyid A. та ін. Effect of different curcumin dosages on human gall bladder. Asia Pac J Clin Nutr, 2002.
- Огляд. Gallbladder Perforation Associated with Consumption of Curcumin Case Report.
- Дослідження. MDPI
- Огляд. Smith TJ. та ін. Iron Deficiency Anemia Due to High-dose Turmeric. Cureus, 2019.
- Дослідження. Tuntipopipat S. та ін. Chili, but not turmeric, inhibits iron absorption in young women from an iron-fortified composite meal. J Nutr, 2006.
- fsai.ie
- Дослідження. Forsyth JE. та ін. Evidence of turmeric adulteration with lead chromate across South Asia. Sci Total Environ, 2024.
- Our children’s future: a call to end childhood lead poisoning. World Health Organization.
- Мета-аналіз. Daily JW. та ін. Efficacy of Turmeric Extracts and Curcumin for Alleviating the Symptoms of Joint Arthritis: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Clinical Trials. J Med Food, 2016.
